Перспективи розвитку діяльності Всесвітнього банку в Світовій економіці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок за третім розділом

 

Наслідки глобальної кризи  та антикризових дій влади довгі  роки будуть луною відгукуватися  у світовій економіці. Зараз, коли нижня точка спаду позаду, і більшість країн стали входити в смугу зростання, експерти Світового банку задумалися про перспективи розвитку світового господарства.

 Дія більшості стимулюючих  програм підійде до кінця, а  монетарна влада найбільших країн  заявляють про швидке посиленні  політики і зростанні процентних  ставок, що піддасть економіки  країн серйозних випробувань.  Немає впевненості в тому, наскільки  споживча довіра зможе підтримати  виробництво, і чи не почнеться  друга хвиля банківської кризи.

Країни, що розвиваються у  відносно меншою мірою постраждали менше від кризи, ніж розвинені. До них криза прийшла в основному через скорочення інвестиційних проектів з боку розвинених країн, що спричинило спад виробничої активності, падіння споживчих доходів і, відповідно, споживчого попиту.

Одним з гальм розвитку на найближчі роки стане високий  рівень безробіття, який знижується вкрай  повільно. Однак більшість економічних показників країн, що розвиваються поліпшується - оживає торгівля, стабілізуються грошові потоки в країни, що розвиваються, особливо в держави, багаті природними ресурсами. Посилюється фінансова активність на фондових ринках.

В умовах повільного зростання  і нестабільності, тверда рука потрібно в країнах, що розвиваються, щоб уникнути проциклічної політики і відновити  макроекономічні буфери так, щоб  влада могла реагувати у разі нових зовнішніх або внутрішніх потрясінь. В цій керуючій ролі, може послугувати Всесвітній банк, як надійний та перевірений  партнер по створенню більш диверсифікованої і конкурентоспроможної економіки.

Швеція є промислово розвиненою країною і має один з найвищих рівнів життя у світі. Значимість антикризової стратегії Швеції полягає насамперед у тому, що вона показала можливість мінімізувати наслідки кризи. Шведська влада чимало зробили, щоб повернутися до нормального функціонування своєї економіки, хоча чітко розуміють, що наслідки кризи будуть давати про себе знати ще деякий час. У цілому ж успішний, плавний вихід Швеції з настільки критичної ситуації важливий ще й тому, що вона являє собою державу суспільного добробуту, засноване на домінуванні саме держави у сфері розподілу та здійснення соціальної політики. А це найважливіша гарантія нормального існування і розвитку людей - головного суспільного капіталу, без якого неможливий ніякий прогрес.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

 

Світовий банк є одним  з найважливіших джерел фінансової і технічної допомоги, що надається  країнам, які  розвиваються.

У посткризовому етапі, допомога  Світового банку необхідна. Потрібна установа, здатна працювати разом і з сильними регіональними банками розвитку. Важливу роль у міжнародних економічних відносинах відіграє група Світового банку, спеціалізований інститут ООН, який складається з Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) і його філій - Міжнародної асоціації розвитку (МАР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК), Багатостороннього агентства з інвестиційних гарантій (МАІГ) і Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС).

Значну  увагу СБ приділяє найбіднішим країнам, щоб відкрити нові можливості перед цими країнами і сприяти зростанню їхньої економіки, необхідно забезпечити якісну освіту, боротися з хворобами і недоїданням, забезпечити населення чистою питною водою і вирішити багато інших проблем соціального розвитку.

За сто років Швеція з відсталої країни, якою вона була в середині XIX ст., перетворилася на одне з найбільш розвинених в економічному відношенні держав. У 1970-х роках за вартістю промислової продукції на душу населення Швеція знаходилася на першому місці в Європі.

В даний час Швеція - одна з високорозвинених промислових  країн, за рівнем і якістю життя займає одне з перших місць у світі. Швеція домоглася високого рівня життя населення в умовах капіталістичної системи господарства, заснованої на застосуванні високих технологій і всеосяжного соціального забезпечення. Країна володіє сучасною інфраструктурою, чудовими внутрішніми і зовнішніми комунікаціями і висококваліфікованою робочою силою. Головними ресурсами економіки є ліс, гідроенергія і залізна руда. Економіка орієнтована переважно на зовнішню торгівлю.

Перспективи розвитку діяльності Всесвітнього банку в Світовій економіці, займають значне місце, адже, більше чотирьох років після глобальної фінансової кризи, країни з високими доходами боряться, щоб реструктурувати свою економіку і відновити фінансову стійкість.

Головним завданням Світового банку є сприяння сталому економічному зростанню в країнах, що розвиваються і скорочення убогості. Проте його роль у розвитку системи міжнародних відносин не замикається тільки на економічному аспекті діяльності організації. Пріоритетними для Банку є структурні перетворення: лібералізація торгівлі, приватизація, реформа освіти та охорони здоров'я, інвестиції в інфраструктуру. Головна перевага співпраці з Світовим банком для країни-одержувача полягає в істотно занижених в порівнянні з іншими міжнародними кредиторами процентних ставках по позиках. Інша перспективна вигода для одержувача допомоги Банку полягає в тому, що за кредитами Світового банку йдуть міжурядові кредити, підвищується кредитний рейтинг країни для приватних інвесторів.

 Світовий банк є надійним та перевіреним партнером по створенню більш диверсифікованої і конкурентоспроможної економіки.

Швеція є промислово розвиненою країною і має один з найвищих рівнів життя у світі. Значимість антикризової стратегії Швеції полягає насамперед у тому, що вона показала можливість мінімізувати наслідки кризи. Шведська влада чимало зробили, щоб повернутися до нормального функціонування своєї економіки, хоча чітко розуміють, що наслідки кризи будуть давати про себе знати ще деякий час. У цілому ж успішний, плавний вихід Швеції з настільки критичної ситуації важливий ще й тому, що вона являє собою державу суспільного добробуту, засноване на домінуванні саме держави у сфері розподілу та здійснення соціальної політики. А це найважливіша гарантія нормального існування і розвитку людей - головного суспільного капіталу, без якого неможливий ніякий прогрес.

 

Додаток А

Найбільші торгівельні партнери Швеції

Країна	Експорт    зі Швеції    2002   млн. крон	Експорт   2010   млн. крон	Експорт   2011   млн. крон	%	Зміна    за рік   %	Зміна    за 10 років   %	Імпорт    в Швецію    2002   млн. крон	Імпорт   2010   млн. крон	Імпорт   2011   млн. крон	%	Зміна    за рік   %	Зміна    за 10 років   %
Всього	805800	1138200	1214100	100	6,7	50,7	656700	1069200	1141800	100	6,8	73,9
Австрія	8103	10630	10983	0,9	3,3	35,5	7865	11553	13157	1,1	13,9	67,3
Бельгія	36953	46052	54316	4,5	17,9	47	25524	41486	44276	3,9	6,7	73,5
Великобританія	65985	83856	84700	7	1	28,4	57402	60255	67559	5,9	12,1	17,7
Німеччина	80775	113024	119985	9,9	6,2	48,5	120218	193202	208629	18,2	8	73,5
Данія	49096	74742	74691	6,2	-0,1	52,1	59047	89033	93121	8,1	4,6	57,7
Ірландія	4066	4528	5467	0,5	20,7	34,5	11421	13976	19822	1,7	41,8	73,6
Іспанія	21192	22396	22271	1,8	-0,6	5,1	10660	13110	14868	1,3	13,4	39,5
Італія	29751	32759	30529	2,5	-6,8	2,6	23037	31444	33792	2,9	7,5	46,7
Китай	15494	35527	39914	3,3	12,3	157,6	11280	43301	44386	3,9	2,5	293,5
Нідерланди	42038	56008	59585	4,9	6,4	41,7	45585	69511	70756	6,2	1,8	55,2
Норвегія	69781	113367	114919	9,5	1,4	64,7	52089	97479	96509	8,4	-1	85,3
Польща	12698	29104	31635	2,6	8,7	149,1	12575	31216	32196	2,8	3,1	156
Росія	11065	20781	27633	2,3	33	149,7	9801	50304	63108	5,5	25,5	543,9
США	91829	83425	76828	6,3	-7,9	-16,3	31886	34289	34448	3,0	0,5	8
Фінляндія	45682	70350	74112	6,1	5,3	62,2	34464	56486	60873	5,3	7,8	76,6
Франція	40596	55481	55667	4,6	0,3	37,1	36333	49073	51749	4,5	5,5	42,4
Чехія	4248	8056	8262	0,7	2,6	94,5	3954	12902	14259	1,2	10,5	260,6
Швейцарія	10689	10213	11791	1	15,5	10,3	10510	9385	9302	0,8	-0,9	-11,5
Естонія	5088	8882	10848	0,9	22,1	113,2	6205	12179	19872	1,7	63,2	220,3
Японія	19116	14302	15219	1,3	6,4	-20,4	14628	15015	14567	1,3	-3	-0,4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Імпорт и Експорт Швеції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Демографія Швеції в 1971- 2012 рр.

Середнє за    десятиліття	Чисельність    населення	Чоловіки	Жінки	Народилося	На 1000 чол.	Померло	На 1000 чол.	Приріст	Іммігранти	На 1000 чол.	Емігранти	На 1000 чол.	Приріст	Загальний    приріст	Частка    іммігрантів    у прирості	Шлюби	На 1000 чол.	Розлучення	На 1000 чол.
1751-1760	1869575	-	-	66421	35,5	50731	27,1	15690	-	-	-	-	-	15690	-	16743	9	-	-
1761-1770	1988232	-	-	67733	34,1	54656	27,5	13078	-	-	-	-	-	13078	-	16881	8,5	-	-
1771-1780	2046081	-	-	67426	32,9	58961	28,9	8465	-	-	-	-	-	8465	-	17335	8,5	-	-
1781-1790	2162373	-	-	68981	31,9	60279	27,9	8702	-	-	-	-	-	8702	-	17022	7,9	-	-
1791-1800	2290874	-	-	76033	33,2	57877	25,3	18156	-	-	-	-	-	18156	-	19 513	8,6	-	-
1801-1810	2402802	-	-	74083	30,8	67767	28,2	6316	-	-	-	-	-	6316	-	19839	8,3	-	-
1811-1820	2486923	-	-	82531	33,2	63904	25,7	18627	-	-	-	-	-	18627	-	21620	8,7	-	-
1821-1830	2767499	-	-	95326	34,5	65037	23,5	30289	-	-	-	-	-	30289	-	22897	8,3	-	-
1831-1840	3026262	-	-	94836	31,4	68656	22,7	26180	-	-	-	-	-	26180	-	21506	7,1	106	0
1841-1850	3323452	-	-	102833	30,9	68061	20,5	34772	-	-	-	-	-	34772	-	24042	7,2	105	0
1851-1860	3661180	-	-	119419	32,6	79005	21,6	40414	-	-	1690	0,5	-1690	40414	0	27714	7,6	120	0
1861-1870	4094672	-	-	128107	31,3	82233	20,1	45875	-	-	12 245	3	-12245	45875	0	26695	6,5	130	0
1871-1880	4406810	-	-	133730	30,4	80140	18,2	53590	1775	0,4	15027	3,4	-13252	45811	0	29866	6,8	193	0
1881-1890	4684191	-	-	135820	29	79160	16,9	56660	4760	1	37640	8,1	-32880	23780	0	29264	6,3	234	0
1891-1900	4949517	-	-	133873	27,1	80693	16,3	53180	7881	1,6	24677	5	-16796	36384	0	29276	5,9	338	0,1
1901-1910	5329418	-	-	136841	25,7	79053	14,8	57788	8 442	1,6	25767	4,9	-17324	40463	0	31846	6	474	0,1
1911-1920	5732071	-	-	126294	22	81649	14,2	44645	7555	1,3	11 838	2,1	-4282	40363	0,3	35761	6,2	910	0,1
1921-1930	6056703	-	-	105840	17,5	72938	12,1	32902	6 220	1	12 865	2,1	-6644	26258	0,8	39234	6,5	1833	0,3
1931-1940	6262253	-	-	90329	14,4	72947	11,6	17382	6 462	1	2 576	0,4	3886	21268	18,4	51497	8,2	2925	0,5
1941-1950	6721723	-	-	123419	18,4	69768	10,4	53651	19 572	2,9	6 172	0,9	13 399	67050	18,5	60446	9	6083	0,9
1951-1960	7308451	-	-	107050	14,6	70567	9,7	36483	25630	3,5	15036	2	10595	47078	21,7	52132	7,1	8 622	1,2
1961-1970	8005564	-	-	114573	14,7	78574	10,1	35999	42433	5,4	18885	2,4	23548	59547	37	53983	6,9	10 209	1,3
1971-1980	8218253	4084551	4133702	103090	12,6	87837	10,7	15252	38565	4,7	29916	3,7	8 649	23902	45,2	40365	4,9	19954	2,4
1981-1990	8405400	4152183	4253214	102964	12,2	92863	11,1	10101	41392	4,9	24126	2,9	17 266	27367	63,5	35114	5,4	19522	2,3
1991-2000	8802578	4349861	4452718	103370	11,8	94164	10,7	9 207	52904	6	32773	3,7	20131	29337	75,9	34883	4	21414	2,4
2001-2010	9119351	4526548	4592803	103879	11,4	91889	10,1	11 990	81342	8,9	39859	4,4	41483	53473	79,6	44284	4,8	21173	2,3
2011	9482855	4726834	4756021	111770	11,8	89938	9,5	21832	96467	10,2	51179	5,4	45288	67120	67,5	47564	5	23388	2,5
2012	9555893	4765905	4789988	113177	11,8	91938	9,6	21239	103059	10,8	51747	5,4	51312	72551	70,7	50616	5,3	23422	2,5

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Світовий Банк [Електронний ресурс]: Діяльність Світового Банку. – Режим доступу:

http://web.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL/EXTRUSSIANHOME/EXTRUSSABOUTUS/0,,contentMDK:23365686~menuPK:9006869~pagePK:51123644~piPK:329829~theSitePK:2871872,00.html

2. Шреплер. К. А. Міжнародні економічні організації: Довідник. - Москва: Міжнародні відносини, 2002 р. - C. 154
3. Світовий Банк [Електронний ресурс]: Історія Всесвітнього Банку - Режим доступу :

http://web.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL/EXTABOUTUS/EXTARCHIVES/0,,contentMDK:20053333~menuPK:63762~pagePK:36726~piPK:36092~theSitePK:29506,00.html

4. Воронкова A. Е. Ерохіна Л. В. Міжнародні Економічні Організації : навчальний посібник / А. Е Воронкова Л. І. Рябенко. – К. : ВД «Пророфесіонал», 2006. – С. 66-70
5. Міжнародні фінанси : монографія / [О. І. Рогач, Н. Д. Амалян, С. Я. Боринець та ін.] за заг. ред. д-ра екон. наук О.І Рогача. – Київ : Знання, 2008. – С. 516-517
6. Моїсеєв С. Р. Міжнародні фінансові ринки і міжнародні фінансові інститути: Навчальний посібник, практикум з курсу / Московський державний університет економіки, статистики та інформатики. Москва, 2005 р. - C.188
7. Світовий Банк [Електронний ресурс]: Програми СБ. - Режим доступу :

http://web.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL/EXTRUSSIANHOME/EXTRUSSABOUTUS/0,,contentMDK:23339759~menuPK:4224900~pagePK:51123644~piPK:329829~theSitePK:2871872,00.html

8. Гурова І. П. Світова економіка: підручник. / І. П. Гурова. - М.: Омега-Л, 2008, С.135
9. Світовий Банк [Електронний ресурс]: Результати діяльності СБ. - Режим доступу : http://www.worldbank.org/results/
10. Міжнародні організації : Навчальний посібник / [Ю. Г. Козак, В. В Ковалевский, М.В. Левицький та ін.] за заг. ред. д-ра екон. наук Ю. Г. Козака. – Київ : Центр учбової літератури, 2007. – С. 258
11. Світовий Банк [Електронний ресурс] : СБ і України. - Режим доступу : http://www.worldbank.org/en/country/ukraine
12. Tadveiser Держава. Бізнес. ІТ [Електронний ресурс]: Світовий Банк. - Режим доступу :

http://www.tadviser.ru/index.php/%D0%92%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B

13. Світ фінансів [Електронний ресурс]: Світовий Банк, його функції, плюси і мінуси - Режим доступу: http://profiportal.ru/fin/263502714
14. Швеція [Електронний ресурс]: Географічне положення Швеції. - Режим доступу :  http://shvetsia.net.ru/
15. Світове і національне господарство [Електронний ресурс]: Еволюція шведської моделі. - Режим доступу :