Охарактеризуйте економічну межу поділу праці

Завдання   3.

 

Питання.     Охарактеризуйте економічну  межу  поділу  праці.

Існують такі межі раціонального поділу праці: технічні, економічні, психофізіологічні та соціальні.

Одиницею поділу праці є виробнича операція, яка може бути як простою, так і складною. Тому нижньою межею поділу праці буде виробнича операція, що складається з одного трудового прийому, як сукупності трудових дій і рухів робітника. Верхньою межею поділу праці буде виготовлення на одному робочому місці всього виробу в цілому.

До  економічних критеріїв поділу праці відносять затрати Робочого часу і матеріальні затрати на виконання робіт, рівень використання кваліфікації працівників, тривалість виробничого циклу виготовлення виробу, рівень продуктивності праці, витрати виробництва, прибуток підприємства Психофізіологічними критеріями поділу працює показники працездатності людини, яка залежить від санітарно-гігієнічних умов праці, ступеня важкості та напруження праці, поєднання фізичних навантажень з розумовими. Соціальним критеріями поділу праці є стабільність колективу, низька плинність персоналу, висока дисципліна праці, хороший стан міжособистих відносин між працівниками, задоволеність змістом і умовами праці.

 

Одним з основних напрямків удосконалення поділу та кооперації праці є розвиток суміщення працівниками фахів і трудових функцій розширення зон обслуговування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача.    При різному ступені поділу  праці витрати на  складання вузла наступні:

(цифри   умовні)

Витрати  часу	Варіант
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й
	Предметне понад 10 хв.	Подетальне 5 – 10 хвил.	За укрупненими операціями 2-5 хвилин	За  дрібними  операціями 30 – 100 сек.	За трудовими діями  до 30 сек.
Основний час Допоміжний  час Транспорт Межопераційний простій Простої Відпочинок  та  мікропаузи	16 4 0,5   - 0.1   0,8	12 6 1,5   0,9 0,3   1,0	8 7 2,0   1,9 1,0   1,3	6 8 4,5   2,6 1.5   1.6	5 9 6.0   3,6 3,0   2,0

 

Визначити економічну  межу  поділу  праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання  31.

 

Питання. Яке економічне і соціальне значення  мають багатоверстатне обслуговування, суміщення професій,  розширення  зон обслуговування?

 

Вибір форм організації праці і зон обслуговування залежить від багатьох економічних, організаційних, соціальних і психофізіологічних чинників. У будь-якому випадку  форма організації праці має  бути оптимальною з погляду розширення трудових функцій і забезпечення можливості для підвищення кваліфікації робітників, запобігання одноманітності праці, сприяння ритмічності трудових процесів, зменшення відстаней переходів, зниження нервової напруги в робітників.

Економічна  доцільність багатоверстатного  обслуговування забезпечується вибором  таких форм організації праці  і зон обслуговування, за яких сумарні  витрати на виробництво продукції  найменші. При дефіциті робочої сили застосування багатоверстатного обслуговування дає найбільшу ефективність.

Найпоширеніші варіанти розташування обладнання та маршрути руху робітників під час багатоверстатного обслуговування наведені на рис.

 

 

Сумісництво та суміщення професій (посад) має велике соціальне та економічне значення. Соціальне значення таких форм організації праці полягає, насамперед, у тому, що відбувається вдосконалення працівника, підвищується його „професійне і духовне зростання”. Використання різних здібностей, знань, досвіду призводить до підвищення змістовності праці, зростання професійної майстерності працівника, надає додаткові можливості для його самореалізації. Задоволеність працею, під якою соціологи розуміють стан збалансованості вимог, що ставляться працівником до змісту, характеру та умов праці, та суб’єктивної оцінки можливостей реалізації цих запитів, має величезне значення в організації праці. Вона має функціонально-виробниче значення, позначається на поведінці працівників, стані дисципліни, є індикатором плинності кадрів.

Економічне значення сумісництва і суміщення професій (посад) для працівників полягає, насамперед, в покращенні матеріального стану останніх за рахунок доплат за виконання додаткової роботи. Для роботодавців економічне значення сумісництва та суміщення професій (посад) пов’язане з ефективним використанням трудових ресурсів і, як наслідок, підвищенням продуктивності та якості праці.

З метою посилення трудової мотивації робітників до праці пропонується застосовувати додаткові показники підвищення їх заробітної плати.

Один з таких показників може бути:

набуття додаткових професій, що дозволяє йому збільшувати обсяги робіт (зайнятості) та розширення зони обслуговування.

При колективній організації праці та її оплаті ці показники можуть бути використані для підвищення коефіцієнта трудової участі (внеску) (КТУ, КТВ), при розподілі колективного заробітку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача.   За наведеними у таблиці даними, вкажіть,  у якому з цехів вищий

рівень  загального розвитку багатоверстатного  обслуговування та  вищий  рівень  охоплення  багатоверстатним  обслуговуванням.  Відповідь обгрунтуйте  розрахунками.

 

Цехи	Показники
	Чисельність робітників-верстатників	Чисельність рбітників-багатоверстатн.	Загальна кількість верстатів	Кількість верстатів, які уключ. до БВО
1	90	44	119	70
2	120	58	106	64

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання   55.

 

Питання. 0характеризуйте  санітарно-гігієнічні  чинники умов  праці і вкажіть яким  чином кожен з них впливає на  організм  людини.

 

Умови праці  на кожному робочому місці формуються під впливом таких груп факторів: виробничих, санітарно-гігієнічних, факторів безпеки, інженерно-психологічних, естетичних та соціальних.

Санітарно гігієнічні фактори — це температура, вологість, забрудненість повітря, шум, вібрація, освітленість на робочому місці.

Сприятливі санітарно-гігієнічні умови праці сприяють збереженню здоров'я людини і підтримці стійкого рівня його працездатності. Робота по поліпшенню умов праці припускає  в першу чергу вдосконалення  техніки, технології і фізико-хімічних властивостей сировини, а також подальше вдосконалення виробничих процесів з урахуванням комплексу санітарних норм, стандартів і вимог.

Підвищені або знижені проти  норми температура і вогкість повітря викликають додаткові виробничі витрати енергії людини, знижують продуктивність праці. Систематичні охолоджування і прогрівання організму можуть привести до різних захворювань.

Холодними виробництвами вважаються такі, в яких тепловиділення від навколишніх предметів, людей, сонячного проміння не перевищує 20 ккал на 1 м3 в годину. При низькій температурі знижується рухливість кінцівок, притупляється увага, організм витрачає додаткову енергію на підтримку нормальної температури.

При високій температурі частішає дихання, порушується водний і сольовий баланс організму в результаті рясного виділення поту, температура тіла може підійматися до 39 °С. Втрати води в гарячих виробництвах досягають 5-8 л в зміну, тобто 7-10% ваги людини.

Відомо, що надлишкова вологість повітря негативно впливає на механізм терморегуляції організму. Особливо шкідливий вплив робить вологість повітря, що перевищує 70 – 75% при температурі 30 градусів і більш. За даними М.Е. Маршакова і В.Г. Давидова (1985), верхньою границею теплової рівноваги людини, що знаходиться в стані спокою, є температура повітря 30 – 31 градус при відносній вологості 85% або 40 градусів при відносній вологості 30%. Ці границі міняються при виконанні фізичної роботи.

 

Простудні захворювання виникають не стільки від впливу холодного повітря, скільки від його сполучення з підвищеною вологістю. Вологість сприяє охолодженню організму й у тих випадках, коли поверхня шкіри покривається потім, тому що мокра шкіра значно сильніше прохолоджується, чим суха. Тепловіддача особливо підсилюється при покритті шкіри потім при низькій температурі або при вітрі.

 

По характеру  дії на живі організми забруднення ділять на п'ять груп:

1) загальносоматичні, які викликають отруєння всього організму (оксид

вуглецю, ціанисті сполуки, свинець, ртуть, бензол, миш'як та його сполуки та

інші);

2) дратівливої  дії, які викликають подразнення  органів дихання та слизисті

оболонки (хлор, аміак, сірчаний газ, фтористий водень, оксиди азоту, озон,

ацетон та інші);

3) сенсибілізуючі, які діють як алергени (формальдегід, різноманітні

розчинники  та лаки на основі нітросполук та інші);

4) канцерогенні, які викликають злоякісні пухлини  (3, 4-бензапірен, нікель та

його сполуки, аміни, оксиди хрому, азбест, радон та інші);

5) мутагенні,  які приводять до змін спадкової  інформації (свинець, марганець,

радій, уран та інші).

Вміст пилу на території промислових підприємств - 1...З мг/м3.

 

Шум і вібрація з фізичної точки зору багато в чому схожі, але один сприймається слухом, інша - дотиком. В даний час шум - один з найпоширеніших чинників зовнішньої, у тому числі виробничого середовища. Шум характеризується силою (рівнем) звуку, визначуваної в децибелах (дБ), частотою в герцах (Гц) і інтервалом частот в октавах. При цьому рівень інтенсивності звуку викликає у людини різні відчуття. Так, при 50-60 дБ виникає відчуття спокою і комфорту, при 60-80 - лише відчуття зручності, шум в 90 дБ - цілком прийнятний, 100 дБ - відчуття галасливості, 110 дБ - дискомфорт, 120 дБ - відчуття тривоги, 130 дБ - болісне відчуття. Найбільший вплив надають високочастотні звуки навіть при однаковій силі (рівні). Шкідлива дія шуму позначається на нервовій і серцево-судинній системах, на роботі органів травлення, підвищує кров'яний тиск, притупляє увагу і приводить до швидкого стомлення. При цьому рівень інтенсивності звуку викликає у людини різні відчуття.

Вібрація супроводжує багато виробничих процесів. Вона викликає захворювання суглобів, може порушити рухові рефлекси людини. Характеризується частотою (в Гц) і амплітудою (в мм).

Вібрації неоднаково впливають на людину, при цьому по характеру дії слід розрізняти місцеву і загальну вібрації. Загальна вібрація викликає струс підлоги, стін, місцева вібрація впливає на обмежену ділянку тіла.

Численними дослідженнями  встановлено, що в період адаптації  до звукових подразників чутливість органів слуху до них знижується, а після припинення дії подразника чутливість відновлюється.

Вплив могутніх шумових хвиль на людину обумовлено не стільки механічною зміною органів слуху, скільки перенапругою нервових центрів слухового аналізатора.

Негативна дія шуму приводить до уповільнення швидкості нервових реакцій, знижує увагу. Діючи на вегетативну  нервову систему, надмірний шум  викликає зміна ритму діяльності пульсу, негативні зрушення кров'яного  тиску, що може привести до стомлення  і навіть деяких захворювань.

При створенні  оптимальних умов для діяльності зорового аналізатора необхідно  враховувати, що ефективність залежить не тільки від освітленості, але і від таких важливих функцій ока, як контрольна чутливість, гострота зору, швидкість розрізнення деталей і стійкість ясного бачення. Відомо, що максимальної контрастної чутливості (здатність ока розрізняти яскравість пофарбованої поверхні) забезпечується яскравістю тла в межах 100 – 3200 кд/кв.м. За межами цих величин вона знижується. На контрастну чутливість впливають розміри поверхонь, що оглядаються.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача.  Санітарно-гігієнічні  умови праці в цехах підприємства  характеризуються  наступними  показниками.

Цех	Температура повітря (град.)		Забруднення повітря (мг/м3)		Шум  (дБ)
	Норма	Факт	Норма	Факт	Норма	Факт
Ливарний	18 - 22	27	4	5	85	80
Механічний	18 - 22	18	10	12	85	100
Складальний	18 - 22	15	10	6	85	85