Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Января 2012 в 00:08, реферат
Нематеріальні активи підприємства являють собою частину загального капіталу підприємства. На протязі всього часу діяльності підприємства нематеріальні активи частково відносяться до собівартості продукції. Але їх особливість полягає в тому, що вони можуть на кінець строку визначеного корисного використання:
― стати не придатними до подальшого використання (100% зносу);
― бути придатними до подальшого використання (їх необхідно про індексувати і далі використовувати в виробничій діяльності або реалізувати);
― стати більш цінними, ніж їх первинна вартість (необхідна оцінка вартості).
1. Вступ
2. Нематеріальні активи: визнання, оцінка та переоцінка
3. Документування господарських операцій з обліку нематеріальних активів
4. Облік капітальних інвестицій в придбання (створення) нематеріальних активів і облік вибуття нематеріальних активів
5. Амортизація нематеріальних активів
6. Висновки
7. Список використаної літератури
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Запорізька
державна інженерна
академія
Кафедра:
Економіки підприємства
РЕФЕРАТ
З курсу: Економіка Підприємства,
На
тему: «Нематеріальні
активи»
Виконав: студент групи МО-11-О
Хлєбніков Є.Г.
Перевірив: професор
Остапова
Г.М.
Запоріжжя
2011
Зміст:
Нематеріальні
активи підприємства являють собою
частину загального капіталу підприємства.
На протязі всього часу діяльності
підприємства нематеріальні активи
частково відносяться до собівартості
продукції. Але їх особливість полягає
в тому, що вони можуть на кінець строку
визначеного корисного
― стати не придатними до подальшого використання (100% зносу);
― бути придатними до подальшого використання (їх необхідно про індексувати і далі використовувати в виробничій діяльності або реалізувати);
― стати більш цінними, ніж їх первинна вартість (необхідна оцінка вартості).
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає П(С)БО 8 Нематеріальні активи.
Норми П(С)БО 8 Нематеріальні активи незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).
Відповідно до даного положення,
Нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних цілей чи надання в оренду іншим особам.
Нематеріальні активи відображають у балансі, якщо вони відповідають установленим критеріям визнання активів, тобто існує ймовірність того, що підприємство в майбутньому матиме економічну вигоду від них і їхня вартість може бути достовірно визначена.
До нематеріальних активів належать:
- права використання майна, природних ресурсів;
- права промислової власності;
- права інтелектуальної власності;
- ділова репутація (гудвіл);
- привілеї;
- патенти;
- інші нематеріальні активи.
Право
користування надрами та іншими ресурсами
природного середовища — право на
користування надрами, у тому числі
на розробку корисних копалин, на використання
водних, біологічних та інших ресурсів,
яке будь-яким чином впливає на
рівень екологічної безпеки
Право користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище — право на користування геологічною, геоморфологічною та іншою інформацією про стан та можливості господарського використання елементів природного середовища.
Право користування земельною ділянкою — право покупця на подальше господарське або інше користування земельною ділянкою. До цього права відноситься також право оренди земельної ділянки.
Товарні знаки і торгові марки — це зареєстровані символи, знаки, слова, речення, які дають власнику право виділяти або ідентифікувати певне підприємство, продукт чи послуги.
Фірмова
назва — найменування юридичної
особи. Права і обов’язки підприємств,
пов’язані з використанням
Право на промислові зразки — виключні привілеї на використання художньо-конструкторських рішень (дизайн), що визначають зовнішній вигляд продукції.
Право на програми для ЕОМ — право на опублікування, відтворення, розповсюдження та інші дії по введенню в господарський обіг сукупності даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ та інших комп’ютерних пристроїв з метою отримання результату.
Право на бази даних — право на опублікування, відтворення, розповсюдження та інші дії щодо введення в господарський обіг сукупності даних (статей, розрахунків тощо), які систематизовані для пошуку та обробки з допомогою ЕОМ.
Гудвіл
відповідно до П(С)БО 19 — це перевищення
вартості придбання над часткою
покупця у справедливій вартості
придбаних ідентифікованих
Первісною вартістю нематеріальних активів є собівартість їхнього придбання або створення.
Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на Баланс за первісною вартістю.
Якщо нематеріальний актив надійшов унаслідок обміну на інший актив, його первісна вартість визначається за справедливою вартістю одержаного активу, яка дорівнює справедливій вартості переданого активу з урахуванням будь-яких грошових доплат, здійснених під час обмінної операції.
Якщо нематеріальний актив одержаний підприємством безоплатно, його первісна вартість дорівнює ринковій вартості цього активу на дату його одержання.
Первісна вартість нематеріального активу, створеного підприємством, охоплює витрати, прямо пов’язані з його створенням і доведенням до стану, придатного для використання за призначенням (витрати на оплату праці, матеріали, накладні та ін.).
Наступна
оцінка балансової вартості нематеріального
активу може відрізнятися від його
первісної вартості, якщо було здійснено
додаткові витрати, у результаті
яких очікується збільшення майбутніх
економічних вигод для
Витрати
на придбання або створення
Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об’єкта нематеріального активу переоцінюють усі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).
Активний ринок – ринок, який характеризується тим, що предмети, які продаються й купуються на ньому, є однорідними; у будь-який час можна знайти заінтересованих продавців і покупців; інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.
Якщо підприємство здійснило переоцінку об’єктів групи нематеріальних активів, то в майбутньому вони підлягають щорічній переоцінці.
Переоцінені первісна вартість і знос об’єкта нематеріального активу визначаються як добутки на індекс переоцінки відповідно первісної вартості або зносу. Індекс переоцінки обчислюють діленням справедливої вартості переоцінюваного об’єкта на його залишкову вартість.
Суму дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів відображають у складі додаткового капіталу, а сума уцінки – у складі витрат звітного періоду, крім наведених нижче випадків.
1. Перевищення
суми попередніх уцінок над
сумою попередніх дооцінок
2. Перевищення
суми попередніх дооцінок над
сумою попередніх уцінок
3. Під
час вибуття переоціненого
П Р И К Л А Д :
Відобразити в обліку суму дооцінки нематеріальних активів, якщо сума дооцінки балансової вартості становить 1 800 грн., а зносу – 700 грн.
У бухгалтерському обліку має бути зроблено такі проводки:
Дт 12 “Нематеріальні активи”
Кт 423 “Дооцінка активів” 1 800 грн.
Дт 423 “Дооцінка активів”
Кт 133 “Знос
нематеріальних активів” 700 грн.
Обов’язковою ознакою нематеріального активу є відсутність матеріальної форми по відношенню до будь-якого об’єкту, що приймається на облік, проте, повинні бути документи, що його ідентифікують, тобто підтверджують існування самого об’єкту та права підприємства на його використання в тій чи іншій формі.
До таких документів відносяться, насамперед, документи, що описують нематеріальний актив або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті чи інші майнові права підприємства.
Зарахування нематеріального активу на баланс здійснюється на підставі акту про його отримання, після оформлення картки обліку НМА. В акті, зокрема, мають бути зазначені:
– назва підприємства;
– назва об’єкту нематеріальних активів;
– його коротка характеристика;
– структурний підрозділ, у якому даний нематеріальний актив буде використовуватись;
– спосіб
придбання нематеріального
– термін корисного використання;
– перелік документації, яка свідчить про придбання (створення) нематеріального активу;
– висновок комісії з обґрунтуванням терміну корисного використання НМА;
– відомості про матеріальні носії, на яких НМА був отриманий.
Права на „ноу-хау” виділені в особливу групу нематеріальних активів, Для того, щоб можна було обліковувати „ноу-хау” як об’єкти нематеріальних активів, необхідна наявність наступних документів:
– документів, що підтверджують факт створення цих активів, наприклад кошториси витрат;