Метод мозгового штурму

 

 

 

 

 

Реферат  на теме:

Метод мозгового штурму

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала

Учениця 11-А класу

СЗШ  № 90 м.Львова 

Мітек Діана 

                                                       Вступ

 

     Я гадаю про метод мозгового штурму чули практично всі (є люди, які називають його мозкова атака). Багато, напевно, знають для чого він потрібний. І лише деякі точно знають як його застосовувати. Сьогодні я повідаю вам правила мозкового штурму ,області його застосування, технології його проведення.

Що ж таке метод  мозкового штурму? По суті, це сукупність ідей, висловлених групою за певний проміжок часу. Ви запитаєте, чому люди не можуть висловлювати ідеї незалежно один від одного? У цьому і полягає основна «фішка». Метод мозкового штурму базується на психологічному ефекті. При звичайному спілкуванні (на конференції, нараді.) ми стримуємо себе. А точніше нас стримують різні бар'єри: соціальні, комунікативні, психологічні. Концепція мозкового штурму дозволяє прибрати ці бар'єри. Саме тому невелика група людей може придумати набагато більше ідей, ніж ті ж самі люди, але окремо. Ідея, висловлена учасником штурму, не критикується (як це буває у звичайному середовищі), а допрацьовується іншими.

     Що викликало до життя метод мозкового штурму і всі його різновиди? Насамперед - бажання подолати стереотипи мислення. Саме на вирішення цієї задачі спрямовані всі відомі евристичні методики. У певний момент стає ясно, що типові рішення не працюють, необхідні нові шляхи, необхідна творчість. Але біда в тому, що і творча діяльність часто здійснюється за стереотипними, шаблонними схемами. Як правило, всі шаблонні ідеї лежать на поверхні свідомості, вони завжди під рукою, так як потрібні в повсякденному житті найчастіше. Відомий досвід з "швидкими аналогіями": "Фрукт? - Яблуко! Поет? - Пушкін!". Як правило, на самому початку процеса учасники штурму ,активно видають саме шаблонні ідеї. Одне з завдань мозкового штурму - як можна швидше зняти "пласт стереотипів", дати людям можливість висловити їх.

1. Історія виникнення мозкового штурму

...Друга світова війна. У відкритому морі – караван вантажних суден. Приходить радіотелеграма: бережіться, неподалік від вас німецький підводний човен. Це означає, що будь-якої миті над хвилями може з’явитися перископ субмарини, а там і торпеда, здіймаючи бризки, помчить до судна.

І тоді капітан одного з кораблів, американець Алекс  Осборн, пригадав прийом, до якого у  скрутних ситуаціях вдавалися пірати Середньовіччя. Так от, коли під час плавання команда потрапляла в скруту, на палубі збирались усі, щоб  почергово запропонувати спосіб розв’язання проблеми. Починав юнга, а закінчував капітан: перед лицем небезпеки капітан і простий матрос були рівні.

Чому б відомий з  історії прийом не застосувати? Капітан  вишикував на палубі команду й  наказав усім, починаючи з юнги, чітко й голосно відповісти на одне-єдине запитання: як урятуватись у разі торпедної атаки? І додав: кажіть геть усе, що спаде на думку! Що тут почалося! Кухар, наприклад, запропонував усією командою дмухнути на торпеду: можливо, це зіб’є її з курсу...

Морякам поталанило: підводний човен ними не зацікавився. Але пізніше, уже по завершенні війни, колишній капітан Осборн, проаналізувавши ситуацію, дійшов висновку: абсурдна, на перший погляд, пропозиція кухаря таки містить раціональне зерно! Звісно, дмухати на торпеду наївно. Зате струменем корабельної помпи, яка є на кожному судні, рух торпеди цілком можна загальмувати, а то й збити її з курсу... Запатентований Осборном винахід полягав ось у чому: у борт корабля вмонтовується невеликий додатковий гвинт, який жене вздовж борта струмінь води. Це помітно знижує вразливість судна – торпеди ковзатимуть уздовж його борта...

   А чому б спосіб пошуку нових ідей через аналіз усіх, нехай і безглуздих, пропозицій, не застосувати в мирному житті? У 1953 році колишній капітан Алекс Осборн видав книжку “Керована уява”, з якої й розпочалася популяризація в Америці, а пізніше й у інших країнах методу мозкового штурму

Алекс Осборн (1888-1966) є  автором методу контрольних запитань (Checklist). Запитання були такі: Яке нове застосування технічного об’єкта можна запропонувати? Як модифікувати відомі способи його застосування? Що можна/потрібно змінити в об’єкті: форму, колір, розмір? Що в ньому можна/потрібно об’єднати, замінити? А якщо замінити матеріал, технологічний процес, джерело живлення? і т.ін.

Певно, через якийсь час  питання почали обмежувати фантазію учасників обговорення. Тоді обговорення  ідей  Осборн вирішив замінити на їхнє продукування. Таке рішення дало поштовх розвиткові методу мозкового  штурму. Спочатку Осборн застосовував свій метод самостійно, пізніше, описавши його в своїй книжці «Ваша креативна сила» (1950),  зробив основним у своєму агентстві.

 

2. Поняття «Мозкови́й штурм»

«Мозкови́й штурм», — популярний метод висування творчих ідей у процесі розв'язування наукової чи технічної проблеми, сеанси якого стимулюють творче мислення.

«Мозковим штурмом» називають спільне розв'язання проблем, яке забезпечується особливими прийомами.

Він використовується в  самих різних областях - від рішення  науково-технічних, економічних, творчих завдань до пошуку варіантів поведінки в складних соціальних або особистих ситуаціях.

Завдяки цьому з’являється  можливість знайти щось дійсно незвичайне, нове, креативне, що могло б "пройти повз" за своєю незвичністю.

Основна особливість  методу «мозкової атаки» полягає в колективному пошуку оригінальних ідей.

Основні закономірності даного методу:

В основу методу покладено  принцип співробітництва (співтворчості) учасників. Спираючись на демократичні закономірності спілкування, заохочуючи фантазію та несподівані асоціації, учасники стимулюють зародження оригінальних ідей один в одного й у такий спосіб виступають їх співавторами.

   Постійно утверджується віра у творчі сили та здібності учасників. Вони виступають як рівноправні партнери, які підтримують творчу ініціативу та креативні можливості один одного.

Використовується оптимальне сполучення інтуїтивного й логічного. В умовах генерування ідей припустимим  і бажаним є ослаблення активності логічного мислення й заохочення інтуїції. Саме з цією метою критичний аналіз висловлених ідей відстрочений у часі.

2.1 Переваги мозкового штурму

  1. Заохочення до креативного мислення.

Мозковий штурм є  одним із небагатьох способів генерації  ідей з використанням структурованої процедури.

2. Вихід за межі  стандартного мислення.

В процесі колективної  роботи зменшується шанс обминути продуктивну  ідею.

3. Простота.

Мозковий штурм —  це метод, який легко зрозуміти та застосовувати. Він не вимагає високотехнологічного обладнання чи довготривалої підготовки. Одночасно його результати можна швидко оцінити.

          2.2  Недоліки мозкового штурму

           

             1. Висока ступінь залучення учасників. Брейнстормінг спрацює лише тоді, коли учасники спроможні висловити пропозиції, які стануть доробком усієї групи.

2. Неповнота процесу.

Реальні переваги ідей та пропозицій, які учасники висловлюють  в ході мозкового штурму можуть бути оцінені лише за межами навчальної аудиторії.

 

3. Різновиди мозкового штурму

У мозкового штурму є  досить багато різновидів, більшість  з яких можна застосовувати на ділових зустрічах для вирішення професійних завдань. До них відносяться: задній, тіньовий і комбінований мозкові штурми, брейнрайтинг, індивідуальний мозковий штурм, мозковий штурм на дошці, мозковий штурм в стилі "Соло", візуальний мозковий штурм, мозковий штурм «По японські»Розглянемо деякі різновиди.

        Брейнрайтинг .Учасники групи пишуть свої ідеї на аркушах паперу і потім обмінюються ними один з одним. Ідея сусіда стає стимулом для нової ідеї. Принципи мозкового штурму залишаються тими ж.

        Мозковий штурм на дошці. Вивішується спеціальна дошка, на яку співробітники розміщують записи тих ідей, які прийдуть їм у голову протягом робочого дня. В центрі дошки повинне бути написане великими яскравими (різнокольоровими) літерами - завдання, яке потребує вирішення. Будь-хто, у кого виникне цікава думка, може прикріпити до дошки листок з ідеєю. Переваги:проблема завжди перед очима, і думки про неї будуть постійно крутитися в умах всіх зацікавлених в її вирішенні осіб. Народжується безліч асоціацій. Знайомлячись з ідеями, прикріпленими до дошки на аркушах, працівник, швидше за все, знайде щось своє.

Якщо листів з ідеями трохи або їх немає - це говорить про те, що необхідно знайти способи  спонукати своїх співробітників ставитися до роботи більш творчо.

СОЛО. Для проведення мозкового штурму самостійно краще завести для своїх ідей спеціальну картотеку. Важливо "записувати" абсолютно всі ідеї - вдалі і не дуже, що здаються абсурдними і порожніми.Якщо ідея з'явилася - запишіть її.

Візуальний мозковий штурм. Фіксація ідей з допомогою малюнків. Як правило, ідеї з'являються швидко, одна за одною, і замальовка допоможе вам не тільки зафіксувати вдалу ідею, але і не втратити темп в процесі роздумів.

Переваги:швидкість і гнучкість мислення.Відсутність передчасної критики.

 

4. Технології проведення мозкового штурму

4.1 Підготовка мозкового штурму

Сформуйте групу генераторів  ідей (як правило, 5-10 осіб). Це повинні  бути творчі люди, що володіють рухливим, активним розумом.

         Сформуйте експертну групу, якій належить піддати аналізу всі висунуті ідеї і відібрати найкращі. На практиці нерідко самі генератори, завершивши висунення ідей, виступають як експерти. У рекламних агентствах в ролі експерта виступає креативний директор.

          За день-два до штурму розішліть учасникам сповіщення про штурм з коротким описом теми та завдання (бриф). Можливо, хтось прийде з готовими ідеями.

        Підготуйте все необхідне для запису ідей і демонстрації списку. Варіанти:

  1)Дошка і крейда

2)Аркуші паперу на планшетах і фломастери

3)Різнокольорові стікери

4)Ноутбук у зв'язці з проектором

         Назначьте провідного мозкового штурму. У більшості випадків провідний відомий спочатку, він і організовує брейнстормінг.

         Виберіть одного або двох секретерей, які будуть фіксувати всі ідеї.

         Вкажіть тривалість першого етапу. Зазвичай близько години, у креативних агентствах, звичайно, довше. Адже генерація ідей - їх основна робота.

        Учасники повинні знати, що час обмежений, і їм необхідно видати як можна більше ідей в стислі терміни. Це активізує, змушує викластися. Чіткий таймінг - такаж обов'язкова умова для учасників штурму, як довжина дистанції для бігунів.

Поставте завдання. Що конкретно потрібно отримати в результаті мозкової атаки? Запишіть завдання так, щоб вона весь час було на увазі. Формулювання задачі та корисна інформація містяться також у заяві, яка роздана в друкованому вигляді.

        Учасники повинні чітко уявляти, навіщо вони зібралися і яку збираються вирішити проблему.

4.2 Ведучий мозкового штурму

Провідний (фасилітатор, модератор) по черзі дає слово  генераторів ідей, щоб вони не галасували всі одночасно. Стежить, щоб всі  учасники штурму мали рівну можливість висловитися. Ведучий може вносити свої ідеї нарівні з усіма.

         Коректно, але рішуче присікає критику ідей, яка майже завжди мимоволі виникає, особливо спочатку.

         Типові фрази idea killers (вбивць ідей), і як на них потрібно відповідати:

- З цього нічого не вийде. - "Звичайно, якщо не розвивати цю ідею, з неї нічого не вийде".

- Це не працює - "Але  адже ідея непогана?"

- Це занадто - "І  що?"

- Клієнт ніколи це  не схвалить - "А що якщо схвалить?"

- Ну і що в цьому  оригінального? - "Те, що це раніше  ніхто не пропонував".

- Хто завгодно може  придумати таке - "Точно!"

         Провідний забезпечує безперервність висунення ідей. Він всіма заходами не допускає затиску "поганих" ідей, знімає побоювання учасників "ляпнути що щось не те".

         Доброзичливість провідного стимулює народження нових ідей у членів групи. Але він не повинен занадто хвалити навіть явно вдалі гіпотези, щоб не порушити рівність учасників штурму.

 

Ведучий стежить за регламентом. Нагадує, скільки часу залишилося до кінця сеансу. Мозковий штурм - це інтенсивний, швидко творчий процес.

        Мистецтво провідного мозкової атаки полягає в умінні розкріпачити мислення членів творчої групи, надихнути їх на вільне самовираження.

 

4.3 Фази проведення мозково штурму

Загальна кількість  часу на проведення процедури складає 1,5-2 години. Ділова нарада, що відбувається за типом «мозкової атаки», проходить шість фаз.

 

Перша фаза (10 хвилин)

         Ведучий повідомляє правила проведення зборів. Група поділяється на малі підгрупи, а ті у свою чергу - на учасників і спостерігачів (секретарів). Важливо, щоб малі групи складалися з психологічно сумісних людей. До кожного учасника доводяться його задача та способи її виконання.

 

Друга фаза (5 хвилин)

         Формулювання вихідної задачі. Повідомлення загальної задачі та необхідних особистих пояснень, відповіді на уточнюючі запитання.

 

Третя фаза (30 хвилин, можна  продовжити до години)

          Генерування ідей за правилами прямої колективної «мозкової атаки». Особлива увага приділяється створенню невимушеної творчої обстановки. Учасники висловлюють усі ідеї, що спали їм на думку, щодо рішення проблеми, якими б абсурдними вони не здавались. Обов'язковою умовою на даному етапі є виключення критичних суджень. Учасники не повинні переривати чи оцінювати один одного. Ідея, висловлена одним учасником, може навести іншого на важливу думку. Атмосфера доброзичливості та зацікавленого пошуку - найбільш оптимальна для всієї наради, але для цього етапу вона особливо важлива.

Умови, необхідні для  ефективної роботи на даному етапі:

1)учасників у малих групах має бути не більше семи осіб;