Засоби виробництва та їх класифікація

Зростання ролі особистого фактора висуває нові вимоги не лише до кваліфікації компетентності та знань працівників, а й до загальноосвітнього рівня. Культурна, освічена людина інакше розуміє відповідальність, є ініціативнішою, вимогливішою до себе. Основи знань  з багатьох наук людина здобуває в  школі, там же закладаються основи її світогляду. Тому школа відіграє не меншу роль у творенні майбутнього  фахівця, ніж, скажімо, професійне училище, коледж чи університет.

Капітал (матеріальний або фізичний) як фактор виробництва  -це засоби виробництва, що належать підприємцям або іншим власникам і використовуються в процесі створення речей і послуг. Особливістю капіталу є те, що він має бути кимось нагромаджений, сформований. Капітал існує у продуктивному використанні саме тоді, коли його власники одержують доходи від користування та володіння своїм майном. Частина цих доходів повертається у виробництво, нагромаджуючи капітал і забезпечуючи кошти для вдосконалення виробництва.

Якщо засоби виробництва не використовуються у  створенні речей і послуг, то вони не є капіталом. Нагромадження засобів  виробництва у випадку, коли таке виробництво стає збитковим, втрачає  для їх власника будь-який сенс.

Капітал - засоби та предмети праці - перебуває у процесі  постійних змін, що втілюються у  переході до вищих технологічних  укладів

Крім трьох  уже згаданих факторів (ресурсів) виробництва - землі, праці та капіталу, існує  особливий, четвертий фактор: здатність  до підприємництва. Він знаходить  своє матеріальне втілення лише у  кінцевих результатах виробництва - у доході, який отримує підприємець. Роль здатності до підприємництва надзвичайно  важлива. Для того, щоб якась справа (бізнес) була започаткована, хтось  має виявити ініціативу, відшукати  незадоволену потребу, придбати засоби виробництва, найняти людей. Щоб  розпочате виробництво продовжувало діяти і розвивалось, його необхідно  щоденно організовувати. А для  процвітання справи хтось має  ризикувати: знаходити додаткові  джерела фінансування, вчасно скорочувати  або розгортати виробництво тощо. Всі ці здібності і навички  й охоплюються поняттям "підприємництво". Здатність до підприємництва є рідкісним  талантом, яким володіє незначна частина  людей. Учені вважають, що лише 5-7% громадян країни мають природну здатність  до підприємництва. Якщо врахувати  те, що не всі ті, хто має цей  талант від природи, правильно обирають свою професію, здобувають необхідну  освіту, то зрозуміло, чому справжні підприємці є багатством нації. Детальніше зміст  явища підприємництва розглядатиметься у подальших розділах підручника.

Економічна  наука з другої половини ХХ ст. виокремлює ще два важливі фактори (ресурси) сучасного виробництва - людський капітал  та соціальний капітал.

Людський  капітал близький, але не тотожний за своїм змістом поняттю "ресурс праці". Носіями людського капіталу є працівники, що мають сучасні  знання, навички та мотиви до трудової діяльності. Вважається, що нагромадження  людського капіталу передбачає розвиток системи освіти, культури, підвищення кваліфікації, охорони здоров'я, інформаційної  мережі. Отже, більший потенціал  людського капіталу має та країна, в економіці якої зайняті працівники з такими рисами, як освіченість, здатність  пристосовуватися до технологічнихзмін, гарний фізичний стан, поінформованість щодо потреб ринку праці.

Висновок

Таким чином, можна зробити наступні висновки:виробництво - це процес дії людини на речовину природи з метою створення матеріальних благ і послуг, необхідних для розвитку суспільства. Процес виробництва одночасно припускає і процес споживання. Враховуючи зв'язок виробництва і споживання, можна сказати, що продукт є результатом динаміки і взаємопроникнення цих двох стадій. В процесі виробництва складаються економічні, або виробничі, відносини. Продуктивні сили і виробничі відносини знаходяться в постійній динаміці, люди міняють свої продуктивні сили, ставлять собі на службу нові технології, нові матеріали і т.д. Для виробництва кожного продукту існує свій набір чинників. Тому виникає потреба їх класифікувати, об'єднати у великі групи. Виробництво можливе тільки при введенні у виробничий процес всіх чинників. Виробництво певної речі або послуги вимагає певного набору чинників, але головними з них є земля, праця, капітал і підприємництво. Вони діють взаємозв'язано і доповнюють один одного. Засоби виробництва і праця людини нерозривно пов'язані і взаємообумовлені. Засоби виробництва і люди, що володіють певним виробничим досвідом, навичками до праці і приводять ці засоби виробництва в дію, становлять продуктивні сили. Присвоєння засобів виробництва породжує особливі суспільні взаємини між людьми — виробничі відносини. Засоби виробництва відносять до так званої групи «А» на противагу предметам споживання(група «Б»). Група «А» — сукупність галузей промисловості, які виробляють засоби виробництва. До них належать машинобудування і металообробна промисловість, чорна і кольорова металургія, електро- і теплоенергетика, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів

Використана  література

1. Загальна економіка: Підручник / За ред. І. Ф. Радіонової .– 2-ге вид., доп. і перероб.– К.: А.П.Н., 2000.
2. Економіка: Підруч. для 10 кл. загально освіт. навч. закл./ Г. О. Ковальчук, В. Г. Мельничук, В. О. Огнев’юк. – К.: Навч.книга, 2003.– 352 с.: іл.
3. Основи економічних знань: Навч. посіб./ А. С. Гальчинський, П. С. Єщенко, Ю. І. Палкін. – 2-ге вид., перероб. і допов.– К.: Вища шк., 2002 – 543 с.: іл.
4. . Основи економічної теорії: Підручник / А. А. Чухно, П. С. Єщенко, Г. Н. Климко та ін.; За ред. А. А. Чухна. – К.: Вища шк., 2001.– 606 с.: іл.