Вплив міжнародної торгівлі на розвиток національної економіки

Імпорт послуг до України збільшився порівняно  з 2010р. на 800,3 млн.дол. за рахунок зростання  обсягів отриманих різних ділових, професійних та технічних послуг – на 243,4 млн.дол. (на 27,7%), послуг повітряного  транспорту – на 238,2 млн.дол. (на 53,2%), залізничного – на 126,8 млн.дол. (на 27,4%), послуг з подорожей – на 114,2 млн.дол. (на 32,9%), державних послуг, які не віднесені до інших категорій  – на 82,4 млн.дол. (на 15,6%), комп’ютерних послуг – на 53,7 млн.дол. (на 29,9%), будівельних  – на 47,6 млн.дол. (на 44,7%), послуг приватним  особам та послуг в галузі культури та відпочинку – на 38,7 млн.дол. (на 19,9%).

При цьому  зменшилися обсяги імпорту фінансових – на 131,6 млн.дол. (на 12,1%), роялті та ліцензійних  – на 50,5 млн.дол. (на 11,6%) та інших  ділових послуг – на 12,5 млн.дол. (на 5,3%). Імпорт послуг з країн СНД  становив 18,6% від загального обсягу імпорту, з країн Європейського  Союзу - 53,6%. Обсяг послуг, одержаних з країн СНД, збільшився порівняно з минулим роком на 222,7 млн.дол. (на 23,7%), у т.ч. з Російської Федерації – на 153,4 млн.дол. (на 19,3%), Казахстану – на 21,4 млн.дол. (на 97%), Туркменістану – на 20,1 млн.дол. (у 3,8 раза) та Білорусі – на 15,9 млн.дол. (на 25,2%).

 

 

Рисунок 3.4 Динаміка обсягів експорту-імпорту послуг

 

Імпорт  послуг з інших країн світу  збільшився на 577,6 млн.дол. (на 12,8%) за рахунок  зростання обсягів послуг, одержаних  з Німеччини – на 98,8 млн.дол. (на 27,9%), Австрії – на 86,6 млн.дол. (на 60,1%), Ізраїлю – на 66,7 млн.дол. (у 3,3 раза), Туреччини – на 56,4 млн.дол. (на 25,1%), Угорщини – на 47,3 млн.дол. (на 90,5%), Швейцарії – на 43,4 млн.дол. (на 24,3%), Великої Британії – на 39 млн.дол. (на 6,5%), Італії – на 24,2 млн.дол. (на 68,6%), Фінляндії – на 24 млн.дол. (у 2,1 раза), Чехії – на 20 млн.дол. (на 51,8%). При  цьому зменшилися обсяги імпорту  послуг з Франції –сна 59,1 млн.дол. (на 25,7%), Швеції – на 19 млн.дол. (на 11,9%), Панами – на 15,2 млн.дол. (на 50,8%) та Єгипту – на 13,3 млн.дол. (на 41,5%).

 

Рисунок 3.5 Щоквартальні темпи зростання (зниження) експорту-імпорту послуг

у 2009-2011 роках

 

За 2011р. експорт товарів склав 68409,8 млн.дол. США, імпорт – 82606,9 млн.дол. Порівняно  з 2010р. експорт збільшився на 33,1%, імпорт – на 36%. Від’ємне сальдо становило 14197,1 млн.дол. (за 2010р. також від’ємне – 9337 млн.дол.). На формування негативного  сальдо вплинули окремі товарні групи: палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (–22913,4 млн.дол.), засоби наземного  транспорту, крім залізничного (–4810,1 млн.дол.) та механічні машини

(–3541,3 млн.дол.). Коефіцієнт покриття експортом  імпорту склав 0,83 (за 2010р. –  0,85). Зовнішньоторговельні операції  проводились з партнерами із 222 країн

світу. Обсяги експорту товарів до країн СНД  становили 38,3% від загального обсягу експорту, Європи – 27% (у т.ч. до країн  Європейського Союзу – 26,3%),

Азії – 25,9%, Африки – 4,9%, Америки – 3,7%. Найбільші  експортні поставки здійснювались  до Російської Федерації – 29% від  загального обсягу експорту, Туреччини  – 5,5%, Італії – 4,4%, Польщі – 4,1%, Індії  – 3,3%, Китаю – 3,2% та Білорусі – 2,8%.

Збільшився  експорт товарів до усіх основних країн-партнерів: Китаю – на 65,6% (за рахунок поставок руд та концентратів залізних, органічних хімічних сполук, жирів та олій тваринного або рослинного походження), Індії − на 58,9%

(за рахунок  поставок жирів та олій тваринного  або рослинного походження, чорних  металів, добрив), Польщі – на 56,3% (за рахунок поставок чорних  металів,

руд та концентратів залізних, електричних машин), Російської Федерації – на 47,6%, Італії – на 26%, Туреччини – на 24%. Основу товарної структури українського експорту складали чорні метали та вироби з них – 31,2% від загального обсягу експорту (збільшення на 28,4% проти 2010р.). Мінеральні продукти становили 15% (збільшення на 52,4%), механічні та електричні машини – 9,9% (збільшення на 19,2%), продукти рослинного походження – 8,1% (збільшення на 39,1%), продукція  хімічної та пов’язаних з нею галузей  промисловості – 7,9% (збільшення на 54,9%), засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – 7,1% (збільшення на 49,3%), жири та олії тваринного або  рослинного походження – 5% (збільшення на 29,8%).

У загальному обсязі експорту товарів у порівнянні з 2010р. Збільшилась частка палив  мінеральних, нафти і продуктів  її перегонки – з 7,1% до 8,3%, руд  та концентратів залізних − з 4,8% до 5,5%, залізничних локомотивів – з 4,7% до 5,6%, зернових культур – з 4,8% до 5,3%, виробів з чорних металів – з 3,9% до 4,2%, добрив – з 1,8% до 2,7%, продуктів неорганічної хімії – з 2,2% до 2,6%. Натомість зменшилась частка чорних металів − з 28,4% до 27%, механічних машин – з 6,1% до 5,2%, електричних машин – з 4,9% до 4,7%.

Імпорт  з країн СНД становив 45% від  загального обсягу, Європи − 32,8% (у т.ч. з країн Європейського Союзу − 31,2%), Азії − 16,1%, Америки – 4,7%, Африки – 1,1%, Австралії і Океанії – 0,2%.

У загальному обсязі імпорту найбільші надходження  здійснювались з Російської Федерації  − 35,3%, Німеччини − 8,3%, Китаю − 7,6%, Білорусі – 5,1%,

Польщі – 3,9%, США – 3,1%, Італії – 2,4%. Збільшились  проти 2010р. імпортні поставки з Білорусі – на 64% (за рахунок надходжень палив  мінеральних, нафти і продуктів  її перегонки, засобів наземного  транспорту, крім залізничного, механічних машин), Німеччини – на 49,1% (за рахунок  механічних машин, засобів наземного  транспорту, крім залізничного, електричних  машин), США – на 46,7% (за рахунок  палив мінеральних, нафти і продуктів  її перегонки, засобів наземного  транспорту, крім залізничного, механічних машин), Італії (на 44,3%), Китаю (на 33,3%), Російської Федерації (на 31,2%), Польщі (на 14,1%). Мінеральні продукти складали 36,4% обсягу імпорту  товарів (збільшення на 42,1%). На поставки механічних та електричних машин  припадало – 15,5% (збільшення на 56,5%), продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості  – 9,7% (збільшення на 23,9%), засобів наземного  транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів – 7,5% (збільшення на 69,3%), полімерних матеріалів, пластмас та виробів з  них – 5,4% (збільшення на 22,7%), чорних металів та виробів з них – 4,8% (збільшення на 41,2%) від загальної  вартості імпорту.

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась  частка палив мінеральних, нафти  і продуктів її перегонки –  з 32,3% до 34,6%, механічних машин – з 7,5% до 8,6%, електричних машин –  з 5,9% до 6,9%, засобів наземного транспорту, крім залізничного – з 5,5% до 6,6%. Зменшилась частка пластмас, полімерних матеріалів – з 4,7% до 4,1%, фармацевтичної продукції – з 4,1% до 3,5%, паперу та картону – з 2,4% до 1,9%. В Україну надійшло іноземної давальницької сировини на 4701,9 млн.дол. (збільшення на 49,2%). Експорт готової продукції з імпортної давальницької сировини становив 6314,2 млн.дол. (більше на 64,8%, ніж у 2010р.). За 2011р. експорт давальницької сировини становив 105,7 млн.дол. (на 74,1% більше, ніж у 2010р.). У той же час до України імпортовано готової

продукції, виготовленої з давальницької сировини, на 84 млн.дол. (на 60,7% більше обсягів 2010р.). Бартерні (товарообмінні) операції у 2011р. становили в експорті 0,7 млн.дол., в імпорті – 1 млн.дол. Обсяг експорту гуманітарної допомоги за 2011р. становив 1,1 млн.дол., імпорту – 63,4 млн.доларів. Порівняно з 2010р. експорт зріс на 45,3%, імпорт зменшився на 28,9%. Найактивніше здійснювали експортно-імпортні операції підприємства м. Києва, Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Запорізької та Київської  областей.

 

Рисунок 3.6 Темпи зростання (зниження) експорту-імпорту товарів

у 2011 році

 

 

 

 

 

 

3.3 Зовнішньоторговельні операції  товарами та послугами за 2010 рік

 

Україна здійснювала  зовнішньоторговельні операції товарами з партнерами з 194 країн світу. До країн СНД було експортовано 35,1 % усіх товарів, до країн ЄС – 23,3 %. Найбільші  експортні поставки здійснювалися  в країни ЄС. Основні партнери в  експорті товарів та послуг Російська  Федерація – 44 %, Італія – 1 %, Польща – 1 %, Білорусь – 1 % та Туреччина – 1 % (рис.3.7 ).

 

Рисунок 3.7  Структура експорту товарів  та послуг за 2010 рік

 

Імпорт  забезпечує для виробничих та індивідуальних споживачів, а також для країни, до якої ввозяться товари, низку  додаткових переваг та можливостей. Це зокрема :

– доступ до дешевих та більш якісних товарів  готових виробів, сировинних та інших  матеріалів та комплектуючих деталей;

– наповнення ринку дефіцитними товарами або  товарами, які взагалі не виробляються на національній території;

– зростання  конкуренції та стимулювання завдяки  цьому оптимізації, підвищення виробництва  на національній території.

У географічному  розподілі імпорту товарів у 2010 році відбулося збільшення поставок з усіх регіонів. Найбільше зросли поставки з Російської Федерації , насамперед за рахунок енергоносіїв, та з країн  Азії. З країн СНД імпортовано 44,6 % усіх товарів, з країн ЄС – 30,9. Таким чином, питома вага РФ збільшилась до 15 %. Профіцит торгівлі послугами в 2010 році становив 4,9 млрд дол. США, збільшившись у два рази порівняно з 2009 роком (2,4 млрд дол. США). Таке зростання відбулось в основному через збільшення надходжень за транспортування газу майже повністю за рахунок підвищення тарифів.

Основні партнери в імпорті товарів та послуг РФ – 15 %, Білорусь – 1 %, Китай  –2 %, Німеччина – 7 % та Польща – 3 % (рис. 3.8).

Узагальнюючи  результати дослідження статистичних даних, можна зазначити, що в 2009–2010 рр. вплив економічної кризи на загальний розвиток економіки, зокрема  на зовнішньоекономічну діяльність підприємств України, був негативним, також є очевидним, що українські підприємства експортують більше товарів  ніж послуг. Це означає їхню орієнтованість на сферу матеріального виробництва  і недостатній рівень розвитку сфери  послуг у країні, тобто в умовах глобалізації Україна посідає місце  сировинно-індустріальної країни. Для  зміцнення і розвитку зовнішньоекономічних відносин України, уряду необхідно  більше уваги приділити створенню  привабливих умов для імпорту  енергоощадних технологій, сировини та підтримці українського виробництва  за новітніми технологіями тощо.

Рисунок 3.8  Структура імпорту товарів  та послуг за 2010 рік

 

Умови та результати зовнішньоекономічної діяльності країни значною мірою визначають характер її участі в системі міжнародної  торгівлі та інших форм співробітництва  за її участі.

Основними інструментами підтримки експорту з території України на сучасному  етапі є:

• стимулювання виробництва експортної продукції, зокрема продукції високого ступеня обробки, а також наукомісткої високотехнічної продукції;
• сприяння модернізації та технічному переозброєнню експортоорієнтованих виробничих потужностей;
• оптимізація національного правового та нормативно-інституціїного режиму здійснення експортних операцій;
• удосконалення механізму фінансування та кредитування виробництв, які здійснюють експорт;
• налагодження ефективної системи страхування експортних операцій;
• забезпечення достатньої правової підтримки національного виробника, зокрема при проведені судово-арбітражних розглядів, антидемпінгових процесів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

 

4.1 Потенційні переваги України  для розвитку міжнародної торгівлі

 

Оскільки  міжнародна торгівля для України  є невід’ємною складовою на шляху  до економічного зростання, Україна  повинна сприяти розвитку міжнародних  торговельних відносин. Проте сьогодні для України характерні такі чинники, які перешкоджають розвитку міжнародній  торгівлі, а саме неефективне управління підприємствами; відсутність за кордоном збутової інфраструктури; нерозвиненість основних засад ринкової економіки; недосконалість методів державного регулювання економіки загалом  і зовнішньоекономічної діяльності зокрема; слабка інфраструктура підтримки  експорту; загострення міжнародної  економічної конкуренції; протекціонізм  з боку іноземних держав. Саме з  такими чинниками, які негативно  впливають на міжнародну торгівлю України  варто боротися, адже наша держава  має спектр потенційних можливостей  для розвитку міжнародної торгівлі.

Потенційні переваги України для  розвитку міжнародної торгівлі такі:

• запаси мінерально-сировинних ресурсів (Україна володіє 5% світових запасів мінеральної сировини);
• сприятливі кліматичні умови і родючі землі;
• наявність інфраструктури для надання послуг (зокрема з міжнародного транзиту нафти та газу);
• великий потенціал високотехнічних галузей промисловості.

На думку  фахівців, слід вжити таких заходів  для поліпшення зовнішньої торгівлі України:

• підвищити рівень і якість продукції чорної металургії та важкого машинобудування;
• розвивати конкурентоспроможні виробництва аграрно-промислового комплексу;
• розвивати експорт ракетної і авіаційної техніки;
• розвивати і модернізувати транспортну інфраструктуру;
• залучати іноземний капітал для прискорення модернізації;
• створювати нові галузі та виробництва (рідкісноземельні метали, комп’ютери, мікроелектроніка тощо);
• розвинути міжнародний туризм до світового рівня;
• створити маркетингові та сервісні мережі на міжнародних ринках;
• активно впроваджувати міжнародні стандарти і процедури сертифікації;
• використовувати політичні та дипломатичні важелі впливу для забезпечення участі України у великих міжнародних коопераційних проектах;
• належним чином забезпечити інформатизацію зовнішньоекономічної діяльності;
• удосконалити фінансові механізми регулювання експорту.

У державній  політиці регулювання міжнародної  торгівлі України пріоритетними  є такі завдання:

• вироблення цілісної державної концепції та ґрунтовних програмно-цільових підходів уряду, суб’єктів державного управління на вищому та середньому рівнях, законодавчих і виконавчих органів у сфері міжнародного співробітництва;
• комплексна оптимізація механізму регулювання структури та умов експортно-імпортної діяльності на основі виваженої оцінки ролі та місця України в системі міжнародного поділу праці;
• правове й організаційно-інституційне закріплення переходу до переважно економічних та правових методів регулювання міжнародної торговельної діяльності;