Вплив міжнародної торгівлі на розвиток національної економіки

3. Теорія  міжнародного життєвого циклу  продукту на світовому ринку,  розроблена Р. Верноном, стверджує,  що деякі види продукції проходять  цикл, що складається із чотирьох  етапів — впровадження, зростання, зрілість та занепад.

4. Модель  економії на масштабах виробництва,  відповідно до якої у країнах,  які мають місткий внутрішній  ринок, повинні розміщуватися  такі виробництва, що забезпечують  зростання економічного ефекту  при збільшенні масштабу виробництва.

5. Модель  внутрішньогалузевої торгівлі орієнтована  на дослідження та пояснення  такої сучасної тенденції розвитку  міжнародної торгівлі, як внутрішньогалузева  торгівля між країнами. Країни  торгують товарами, які виробляють  за фактично однакової інтенсивності  витрат факторів, а не товарами, що є результатом використання  надлишкових факторів виробництва.  На обсяг і структуру торгівлі  товарами впливають не витратні  умови пропозиції, а умови і  характер попиту, зумовлені однаковим  або близьким рівнем ВНП на  душу населення в країнах, а  також близькість рівнів доходу  на душу населення та ідентичність  кривих попиту; близькість цін  факторів і витрат виробництва  диференційованих продуктів.

Теорія  конкурентних переваг М. Портера  пропонує новий підхід до вирішення  проблеми міжнародної торгівлі, а  саме на міжнародному ринку конкурують фірми, а не країни. Складовою теорії виступають детермінанти конкурентних переваг, чотири з яких, формують конкурентне  середовище для місцевих фірм і впливають  на її успіх у міжнародній діяльності: параметри факторів виробництва; рівень попиту на внутрішньому ринку; рівень внутрішньої конкуренції.

Кожна концепція  міжнародної торгівлі намагалася з’ясувати  причину виникнення обміну товарами між країнами, а також чому саме цим, а не іншим товаром країни експортують і який імпортують. До прикладу, меркантилізм розглядає здійснення імпорту як перешкоду на шляху  до зростання національної економіки. В процесі еволюції поглядів на міжнародну торгівлю з’являються концепції, які  розглядають імпорт як необхідну  умову для розвитку країни, причому  вони досліджують які товари країні імпортувати, а якими експортувати для досягнення якомога більшої  вигоди у міжнародній торгівлі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3 Методи регулювання міжнародної  торгівлі

 

Україна відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»  здійснює регулювання зовнішньоекономічної діяльності за допомогою передбачених у законах України актів тарифного  та нетарифного регулювання, які  видаються державними органами України в межах їх компетенції.

До завдань  державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності слід віднести: захист економічних  інтересів України та законних суб’єктів  зовнішньоекономічної діяльності; забезпечення найсприятливіших умов для інтеграції української економіки та системи  міжнародного поділу праці; створення  рівних можливостей для суб’єктів  зовнішньоекономічної діяльності розвивати  всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності  та всі напрями використання доходів  здійснення інвестицій; заохочення конкуренції  та ліквідацію монополізму у сфері  зовнішньоекономічної діяльності.

Для того, щоб раціонально регулювати міжнародну торгівлю країни слід проводити розрахунки показників, що дають уявлення про  стан міжнародної торгівлі, а саме ступінь відкритості економіки, залежності країни від імпорту, тенденцію  розвитку експорту товарів і послуг тощо. Тому для опису стану міжнародної  торгівлі використовують систему показників міжнародної торгівлі.

Головними засобами зовнішньоторговельної політики є тарифне та нетарифне регулювання.

Митна політика – це система принципів та напрямків  діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів  та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання  зовнішньої торгівлі. Митна політика має на меті захист національних інтересів  та економічної безпеки шляхом підтримання  мирного та взаємовигідного міжнародного співробітництва з іншими країнами при застосуванні норм міжнародного права та загальновизнаних принципів  такого співробітництва.

Митне регулювання  – регулювання питань, пов’язаних із встановленням мит та митних зборів, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України.

Мито  – це специфічний непрямий податок, який накладається на товари, що перетинають  митний кордон держави.

Розрізняють такі види мита:

• за способом нарахування: адвалерне, специфічне, комбіноване;
• за впливом: реальне і номінальне;
• за напрямком руху: ввізне та вивізне;
• за принципами обмеження: антидемпінгове, спеціальне і компенсаційне;
• за терміном дії: постійне і сезонне;
• за походженням: автономне і конвенційне.

Сутність  нетарифного регулювання полягає  в забезпеченні належного захисту  як інтересів держави, так і окремих  суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Найважливішими заходами нетарифного  регулювання є ліцензування, квотування, реєстрація контрактів, дозволи міністерств  і відомств, що мають необхідні  повноваження щодо видачі таких дозволів на відповідні товари.

До інструментів кількісного регулювання експорту та імпорту належать квотування та ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Експортна (імпортна) квота – це гранична кількість  визначеної категорії товарів, які  дозволено експортувати (імпортувати) протягом певного періоду, що визначається у натуральних вартісних одиницях. Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за ними не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні  запроваджуються такі види експортних (імпортних) квот з товару: глобальні, групові, індивідуальні.

Експортна (імпортна) ліцензія – це оформлене  належним чином право на експорт (імпорт) протягом певного встановленого  терміну визначених товарів або  валюти з метою інвестицій та кредитування.

В Україні  існують такі види експортних (імпортних) ліцензій:

- генеральна  – це відкритий дозвіл на  експортні (імпортні) операції з  певним товаром (товарами) та (або)  з певною країною (групою країн)  протягом періоду дії режиму  ліцензування з цього товару (товарів);

- разова (індивідуальна) – це одноразовий  дозвіл, який має іменний характер  і видається для здійснення  кожної окремої операції конкретним  суб’єктом зовнішньоекономічної  діяльності на період, не менший  від необхідного для здійснення  експортної (імпортної) операції;

- відкрита  індивідуальна – це дозвіл  на експорт (імпорт) товарів протягом  визначеного терміну (але не  менше одного місяця) з визначенням  загального обсягу товарів.

Державне  регулювання міжнародної торгівлі не лише визначає порядок переміщення  товарів і послуг, але і забезпечує економічні інтереси та безпеку держави.

Окрім того, державне регулювання повинне мати на меті поглиблення міжнародної  торгівлі України шляхом її інтеграції у світове господарство. Економічна інтеграція сприяє зростанню інвестицій в економіку країн-членів об’єднання з внутрішніх та зовнішніх джерел, допомагає лібералізувати торговельні  відносини між цими країнами, усуваючи перешкоди в торгівлі деякими  товарами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. РОЛЬ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ В ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ

 

Міжнародна  торгівля може розглядатися з двох боків: як рушій економічного зростання і як похідна від економічного зростання. Про її роль в економічному розвитку свідчать емпіричні дослідження відомих економістів: М. Мікалопулоса, К. Джея, М. Мікаелі, А. Крюгера, Б. Баласса. Результати їхніх робіт показують, що:

• темпи зростання ВНП і темпи зростання експорту високо корелюють між собою;
• існує досить значна кореляція (0,38) між зміною частки експорту у ВНП і темпами змін ВНП;
• збільшення темпів зростання експортних доходів на 1 % щорічно пов'язано із збільшенням темпів зростання ВНП на 0,1%.

Міжнародна  торгівля сприяє економічному розвитку країн, створюючи можливість для реалізації їхніх істотних порівняльних переваг і розвитку нових. Вона стимулює швидше й ефективніше використання внутрішніх ресурсів і дає змогу отримувати вигоди та переваги спеціалізації та участі в міжнародному поділі праці.

Додатковий  попит за рахунок світового ринку  допомагає подолати вузькість внутрішнього ринку, збільшити ефект економії масштабів завдяки доступу на більші та різноманітніші ринки. Міжнародна торгівля не тільки прямо впливає на темпи відтворення. Багатогранний непрямий вплив пов'язаний зі створенням численних підприємств,які обслуговують зовнішній сектор, допомагають подолати інерційність і є ще однією складовою економічного зростання.

Зміна експорту (пропозиція товару на вивезення) та імпорту (попиту на закордонні товари) залежить від зміни умов торгівлі. Ця залежність характеризується поняттями «еластичність експорту» та «еластичність імпорту».

Еластичність  імпорту (E) — це зміна попиту на імпорт, що випливає зі зміни умов торгівлі. Еластичність імпорту вимірюється як відношення відсоткової зміни обсягів імпорту до відсоткової зміни його ціни. Якщо ціни на імпортні товари спадають, то обсяги імпорту збільшуються, а якщо ціни зростають, то імпорт скорочується. Попит на імпорт вважається еластичним, якщо Eim < 1. Це означає, що падіння ціни на імпортні товари на 1% привело до зростання попиту на них більше, ніж на 1%. Попит на імпорт вважається нееластичним, якщо Eim < 1 . Це означає, що падіння ціни на імпортні товари на 1% призвело до зростання попиту на них менше, ніж на 1%.

Країна  збільшуватиме витрати на імпорт при падінні цін (тому що падіння цін імпорту означає поліпшення умов торгівлі), якщо попит на імпорт еластичний, оскільки попит на імпортні товари зростає швидше, ніж падає їхня ціна.

Країна  скорочуватиме витрати на імпорт, якщо попит на імпортне еластичний. Але оскільки обсяг імпорту обмежений можливостями експорту (експортом заробляються кошти на імпорт), то у випадку еластичності імпорту і падінні його ціни обсяг експорту повинен збільшуватися.

Еластичність  експорту (Ех) — це зміна пропозиції товарів на експорт, що випливає зі змін умов торгівлі. Еластичність експорту вимірюється як відношення відсоткової зміни обсягів експорту до відсоткової зміни ціни імпорту, тобто

При зниженні цін на імпортні товари обсяги експорту збільшуються, а при зростанні — зменшуються. Таким чином, еластичність попиту на імпорт і еластичність пропозиції товару на експорт тісно взаємозалежні. Висока еластичність свідчить про розвинутість ринкового механізму, що дає змогу виробникам швидко реагувати на зміну цін. Низька еластичність свідчить про недостатній розвиток механізму регулювання економічними процесами, що створює для суспільства серйозні економічні проблеми.

Значну  роль для економічного розвитку країни відіграє підвищення конкурентоспроможності національного виробництва.

Під конкурентоспроможністю, згідно з визначенням Організації  економічного співробітництва і розвитку, розуміють «рівень, якого країна може досягти за вільних і справедливих умов, виробляючи товари і послуги, що відповідають вимогам міжнародних ринків, і водночас підтримуючи та підвищуючи реальні доходи протягом тривалого часу».

Конкурентоспроможність  оцінюється за такими критеріями:

• економічна діяльність;
• урядова ефективність;
• бізнесова ефективність;
• інфраструктура.

Побудова  індексу конкурентоспроможності ІМД  ґрунтується на такому співвідношенні: 23 — дані офіціальної статистики й 13 — оцінки експертів. Для ранжирування використовується 314 показників, але кількість аналізованих країн становить лише 60. Це робить індекс ІМД об'єктивнішим, але й більш консервативним. Взаємодія з іноземними торговельними партнерами змушує національні фірми поліпшувати свою технічну базу, якість продукції, впроваджувати сучасні методи управління, внаслідок чого підвищуються темпи зростання економіки.

Одним із важливих показників конкурентоспроможності країни є конкурентоспроможність експорту. Конкурентоспроможний експорт дає змогу країнам одержувати більше іноземної валюти й імпортувати товари, послуги і технології, які необхідні для підвищення продуктивності праці, рівня життя та внутрішнього потенціалу. Завдяки йому підприємства починають орієнтуватися на вищі стандарти, мають можливості для більш простого доступу до інформації.

Таким чином, експортна конкурентоспроможність країни, фірми свідчить про ефективність їхньої інтеграції у світове господарство та адаптацію до сучасної глобальної економіки.

 

 

 

 

 

 

 

2.1 Україна на шляху до СОТ

 

На сьогодні перед країнами світу  вже не стоїть питання, варто чи не варто ставати учасником Світової організації торгівлі. Більше того, не набуття членства в організації, яка налічує 150 країн-учасниць, мало надзвичайно негативний вплив на можливості розвитку зовнішньої торгівлі України. Водночас будь-яка країна світу, яка бере на себе численні зобов’язання, що накладаються на нових учасників, повинна чітко усвідомлювати не лише позитивні наслідки, але і проблеми, які можуть виникнути в економіці після приєднання до СОТ.