Структура та інфраструктура ринку

- система вищого й середнього  економічної освіти;

- аудиторські компанії;

- консультативні (консалтингові) компанії;

- громадські й державні  фонди, призначені для стимулювання  ділову активність;

- спеціальні зони вільного  підприємництва. Інфраструктура покликана забезпечити цивілізований характер діяльності ринкових суб'єктів, елементи інфраструктури не нав'язані ззовні, а породжені самими ринковими відносинами [25,С.220].

Спірним ж, на погляд, є питання про включення в ринкову інфраструктуру податкової і митної системи, як і здійснює ряд економістів. Добровільність, економічна незалежність є ознаками відносин суб'єктів ринку. Податкові і митні служби, державні інспекції є суб'єктами ринку, їх функціїпринуждающие, які і інспектуючі, є суб'єктами державного регулювання ринку. Отже, якщо ринкову інфраструктуру позначати як сукупність ринкових посередників, то суб'єкти державного регулювання до них неможливо ставляться.

Разом про те, включення до ринкову інфраструктуру залежить від форми власності, посередницькі можуть бути корисними і державними, й навіть приватними.

У ринкову інфраструктуру входять різних типів посередники, кожен із яких має особливе призначення над ринком, як наслідок виникла потреба їх класифікації. Посередники, складові ринкову інфраструктуру, мають принципові відмінностей у залежність від типу ринку, де вони діють. Посередників на ринках коштів праці, предметів споживання, послуг та інформації доцільно позначити як торгових посередників. У окремі групи слід виділити фінансових посередників, діючих на фінансовому ринку, і посередників ринку праці (див. Додаток, мал.1).

До загальному переліку видів ринкової інфраструктури слід віднести такі групи послуг: консалтингові; маркетингові; лізингові; комп'ютерні і з ними послуги (зокрема програмного забезпечення); послуги зв'язку; інформаційно-комунікаційні; електронну комерцію; юридичні; концесійні; транспортно-експедиційні; логістичні; франчайзингові; дистриб'юторські (включаючи брокерські); посередницькі; інжинірингові; прикладні науково-дослідні, аналітичні і проектні; послуги дизайну, брендування і реклами; фінансові (включаючи венчурні, і навіть послуги кредитування, страхові); ріелторські (пов'язані з землею, нерухомістю); бухгалтерські (облік, звітність); аудиторські; податкові;инновационно-внедренческие; інвестиційні; патентні; послуги експертизи щодо різних аспектів; сертифікаційні; послуги з стандартизації (технічному регулювання); послуги з метрології (забезпечення єдності вимірів); акредитаційні; реєстраційні;виставочно-ярмарочние; послуги з навчання, перепідготовки кадрів; за підбором і розстановці персоналу; екологічні послуги; послуги охорони і супроводження та інших. [2,С.39]

Слід підкреслити, щовишеотмеченних різноманітних послуг, наданих ринкової інфраструктурою, попри міжгалузевий,разнопрофильний,многовидовой характер, тим щонайменше, має й певні загальні ознаки, які треба позначити. По-перше, ринок інфраструктурних послуг у значно краще відповідає вимогам конкурентного ринку України і менш піддається монополізації. По-друге, аналізовані послуги орієнтовані багато категорії споживачів (зокрема на суб'єктів господарювання, домогосподарства, окремих осіб і груп співтовариства), у зв'язку з ніж, вже не потребує глибокої сегментації. По-третє, ринок даних послуг відрізняється більшої кон'юнктурністю і непередбачуваністю проти ринками інших послуг (наприклад, побутових, житлово-комунальних, послуг телефонного зв'язку і громадського транспорту). По-четверте, ринок послуг такого роду має значним динамізмом й те водночас певної гнучкістю. По-п'яте, даний ринок тяжіє до комбінуванню послуг, надання у різних поєднаннях (наборах і комплексах) і в середині груп послуг, і у міжгрупових комбінаціях. По-шосте, для послуг характерна велика ступінь локалізації, тобто. прив'язки до визначеної території (регіону, місту, групі районів, населених пунктів). Зазначені характерні риси грають значної ролі у практичному функціонуванні та розвитку послуг ринкової інфраструктури.

3)Біржа (нім. Börse, від пізньолат. bursa — гаманець) — організований торгівельний майданчик, на якому відбувається гуртова торгівля товарами або цінними паперами у вигляді стандартизованих біржових угод. На біржі укладаються угоди по біржових товарах, в результаті чого утворюється динаміка ціни тільки під впливом ринкового попиту та пропозиції, що дає змогу орієнтуватися учасникам ринку та прогнозувати хід торгів в майбутньому.

В наш час біржа — юридична особа, що забезпечує регулярне функціонування організованого ринку товарів, валют, цінних паперів, похідних фінансових інструментів. Біржа гарантує виконання угод, кожен член біржі проходить процедуру лістингу, де перевіряється повністю всі дані про компанію — від фінансової звітності, до моральних якостей керівника. Все це мінімізує ризики щодо невиконання угод та робить торгівлю на біржі більш зручною та впевненою.

Залежно від активів якими торгує біржа, їх поділяють на:

товарні

фондові

валютні

ф'ючерсні

універсальні

Біржа може мати біржовий склад, що сертифікується і контролюється біржею, і за договором з нею обслуговує процедуру виконання поставки товару за ф'ючерсними контрактами.

Валютна біржа — установа, в якій на підставі чинного законодавства здійснюється регулярна й упорядкована торгівля іноземною валютою відповідно до попиту і пропозиції. Як самостійний елемент інфраструктури валютній біржі збереглася лише в деяких країнах (у ФРН, Франції), в решті цю роль виконують найбільші банки. В Україні валютними біржами є Українська міжбанківська валютна біржа в м. Києві.

Фо́ндова бі́ржа — організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами; акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства, статуту і правил фондової біржі.

Това́рна бі́ржа — організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які проводять виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торгівельних операцій.

Товарна біржа — гуртовий, регулярно чинний ринок, де відбувається торгівля товарами за зразками або стандартами, в яких вказано перелік необхідних ознак (якість, сортність тощо).

Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням. Товарна біржа не вдається до комерційного посередництва і не має на меті одержання прибутку.

 Біржа праці – це організація, що спеціалізується на посередництві між робітниками і підприємцями з метою купівлі-продажу робочої сили. Не усуваючи безробіття в цілому, біржі праці дозволяють упорядкувати наймання підприємствами робочої сили і скоротити громадянам час пошуку місця роботи. При існуванні системи страхування від безробіття біржі праці виконують також функції контролю за встановленням права на отримання допомоги безробітними і за її втратою. Біржі праці можуть мати різні форми: бюро, контори, товариства і т.п. Залежно від форм власності виділяються наступні їх основні види: приватні, що функціонують на комерційній основі: філантропічні, громадські і державні. Біржі праці, крім працевлаштування безробітних, звичайно надають послуги особам, охочим змінити місце роботи, вивчають попит і пропозицію робочої сили, збирають і поширюють інформацію про рівень зайнятості в розрізі професій і територій. До компетенції бірж праці входить також професійна орієнтація молоді, направлення молодих людей на курси для надбання професії. Важливе місце займає організація перенавчання і працевлаштування інвалідів. Направлення бірж праці не обов'язкові для підприємців, що можуть відмовити в прийомі на роботу.

 Комп’ютеризація

Текстові редактори як клас програм

Інтерфейс, функціональні можливості Microsoft Word

 Текстові редактори як клас програм

Одними з найстаріших та найпопулярніших прикладних програм для персонального комп’ютера є текстові редактори. Саме за їхньою допомогою звичайно здійснюється введення текстової інформації до комп’ютера та її редагування.

Текстовий редактор — це програма, призначена для створення та опрацювання текстової інформації.

Текст, оформлений за допомогою текстового редактора, зазвичай називається текстовим документом. Текстовим документом називають також і файл, в якому цей текст зберігається. Перші текстові редактори з’явилися водночас із виникненням перших серійних персональних комп’ютерів. Ці редактори дозволяли лише вводити текстову інформацію, редагувати її та зберігати в пам’яті комп’ютера. Разом з удосконаленням апаратної частини комп’ютерів удосконалюються й текстові редактори; той чи інший редактор встановлено на кожному без винятку персональному комп’ютері.

Нині робота з діловою документацією на комп’ютері стала стандартом. Так, за оцінками спеціалістів, в останні роки 96% усієї документації в розвинутих країнах виконувалось в електронній формі, 3,5% — у друкованій (на друкувальній машинці) і лише 0,5% — у рукописній. Для порівняння: двадцять років тому на електронну форму припадало лише 8% усієї документації. Більше того, за статистикою, останнім часом близько 35 відсотків персональних комп’ютерів по всьому світу використовувалися лише для оформлення текстових документів. Тому не дивно, що текстовий редактор — це одна з найважливіших комп’ютерних програм, якою має володіти кожна освічена людина.

Нині, коли можливості текстових редакторів значно розширилися, деякі з них здобули назву текстових процесорів. Різниця між редакторами та процесорами умовна, процесори зазвичай мають більше засобів для створення складних за оформленням текстів. Крім того, текстовий процесор також надає користувачеві можливість виконувати автоматичну обробку текстової інформації за допомогою макросів.

У нашій країні серед текстових процесорів найбільш поширеними є Microsoft Word (версії 2003, 2007, 2010), який є складовою частиною програмного пакета Microsoft Office, та Writer з пакету OpenOffice.org. Текстові редактори — це WordPad, Блокнот (вбудовані текстові редактори сімейства операційних систем Windows) та ін.

Microsoft Word характеризується  такими позитивними якостями, як  універсальність, потужність, різноманітність  інструментарію, інтегрованість з  іншими прикладними засобами (табличним  процесором Excel, системою управління  базами даних Access тощо). Ці переваги  й сприяли тому, що він став  своєрідним стандартом серед  текстових процесорів і його  встановлено майже на кожному комп’ютері.

Інтерфейс, функціональні можливості Microsoft Word. Основна мета використання текстового процесора — це створення оформленого належним чином текстового документа. Текстовий процесор Microsoft Word має дуже широкий спектр можливостей для створення, оформлення та опрацювання документів. До його основних функцій належать:

організація введення й редагування тексту за допомогою клавіатури та збереження його в пам’яті;

форматування тексту (оформлення тексту, зміна його параметрів);

опрацювання декількох документів одночасно;

попередній перегляд перед друком та друкування документів;

перевірка правопису;

використання графічних зображень у тексті;

використання таблиць у тексті;

використання макросів у документах та ін.

word

Користувальницький інтерфейс Word 2010 побудовано по аналогії з  Word 2007 і є його логічним продовженням; він спрощує пошук необхідних елементів (і пропонує тільки те, що потрібно користувачеві) за допомогою командних вкладок; контекстні ж вкладки відображаються при виділенні об’єкта.

Розглянемо командні вкладки Word:

•  Вкладка Главная містить команди, пов’язані з буфером обміну, вибором шрифтів, настроюваннями абзацу, стилями й виправленням.

•  Вкладка Вставка містить інструменти для додавання сторінок, таблиць, ілюстрацій, посилань, заголовків, колонтитулів, текстових об’єктів і символів у документ.

•  Вкладка Разметка страницы містить команди для роботи з темами, фоновими зображеннями й інтервалами між абзацами в документі. Крім того, тут можна настроювати параметри сторінки й порядок розташування елементів на сторінці.

•  Вкладка Ссылки містить спеціальні елементи, що використовують при створенні об’ємних, складних документів, статей, наукових праць і т.п.: зміст, виноски, цитати й бібліографії, заголовки, предметний покажчик.

•  Вкладка Рассылки – нововведення в інтерфейсі Office Word 2007. Тут можна знайти все, що необхідно при створенні, попередньому перегляді й злитті пошти.

•  Вкладка Рецензирование містить всі команди, необхідні для перевірки (орфографія, тезаурус і т.д.) документа й надання до нього доступу іншим користувачам з метою перегляду. Тут також є команди для додавання коментарів, відстеження й обробки змін, порівняння версій і захисту документа.

•  Вкладка Вид містить все необхідне для відображення документа різними способами, починаючи з базових подань документа й закінчуючи набором засобів відображення для роботи з лінійками й сітками, а також для роботи з декількома документами в декількох вікнах.

•  Вкалдка Разработчик містить інструменти для роботи з макросами, шаблонами і XML-файлами.

•  Вкладка Надстройки містить інструменти надбудов над додатками Microsoft Office.

В лівому верхньому куті програми міститься кнопка Файл – вона відкриває меню Файл команди якого дають можливість виконувати операції з документами (відкриття, збереження, друкування і т.д.).

Під командними вкладками розміщується робоче поле, що обмежене зверху і зліва лінійками. Лінійки показують положення курсора на сторінці, поля сторінки; крім того, за допомогою бігунків, що знаходяться на горизонтальній лінійці можна задавати відступи тексту, відступ першої стрічки абзацу.