Потреби та інтереси людей як рушійна сила соціально-економічного прогресу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Ноября 2013 в 16:58, курсовая работа

Краткое описание

Основна рушійна сила суспільного прогресу — людська особистість, яка є водночас і діючим суб'єктом цілісної системи економічних відносин та економічних інтересів. Тільки реалізуючи свої інтереси, людина суттєво й активно впливає на економіку загалом, бере участь у всіх галузях і сферах соціального життя. Побудувати ефективну, раціональну систему господарювання, досягти серйозних успіхів у соціально-економічному зростанні суспільство може, лише реалізуючи у відтворювальній життєдіяльності все зростаючі потреби і виходячи з певних інтересів людини.

Содержание

Вступ ………………………………………………………………...……………… 2
Розділ 1. Теоретико-методологічна сутність потреб
1.1 Сутність та структура потреб населення …………………….…..…………. 4
1.2 Потреби як джерело активності особистості ……...……….…....………… 13
1.3 Закон зростання потреб .……...…………………………….…….………… 15
Розділ 2. Теоретико-методологічна сутність інтересів. Вплив виробництва на задоволення потреб
2.1 Економічні інтереси, їхня класифікація та взаємодія …….…….………… 19
2.2 Виробництво як матеріальна основа задоволення потреб ...…………...… 25
Висновок ..……………………….…...…………………………………………… 29
Список використаної літератури ….………………………………….………. 31

Прикрепленные файлы: 1 файл

КУРСОВА РОБОТА.doc

— 330.50 Кб (Скачать документ)

 

Рис. 2.4. Структура суспільного виробництва [1, c. 33]

 

Особливе місце в  нематеріальному виробництві належить духовному виробництву — праці  художників, скульпторів, письменників, кінематографістів тощо. Результатом їх діяльності є матеріальні продукти, але їх відносять до нематеріального виробництва, бо їх основне призначення — задоволення духовних потреб.

Виробництво матеріальних і нематеріальних послуг становить сферу послуг. Галузі цієї сфери не створюють матеріального продукту, але їх послуги необхідні для організації виробництва та для задоволення безпосередніх потреб людини. Вони можуть бути спожиті лише під час їх надання як корисний ефект живої праці.

Усі складові елементи суспільного виробництва взаємозалежні і взаємодіють (рис. 2.5). Вирішальна роль у цій взаємодії належить матеріальному виробництву, бо воно забезпечує суспільство матеріальними благами. Разом із тим слід зазначити, що в сучасних умовах нематеріальна сфера виробництва розвивається швидше від матеріальної. Про це свідчить зростання кількості працівників у сфері нематеріального виробництва. Одночасно посилюється її вплив на розвиток матеріального виробництва. Отже, всі структурні елементи суспільного виробництва взаємозалежні і взаємодіють.

 

Рис. 2.5. Процес виробництва — взаємодія виробничих факторів [1, c. 34]

 

Важливе значення для  розвитку економіки має оптимальне співвідношення не тільки між основними сферами суспільного виробництва, а й між галузями кожної сфери. Зазначимо, що в другій половині XX ст. в розвинутих країнах кількість задіяних у сфері матеріального виробництва скорочувалась, а обсяг виробництва зростав. Причиною цього було широке впровадження науково-технічного прогресу. У 70-ті роки розвинуті країни почали переходити до нової моделі економічного зростання, яка базується на інтелектуальних наукомістких галузях, що використовують передові технології, висококваліфіковану робочу силу та досягнення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР).

Такий напрям структурних  зрушень в економіці виявився досить ефективним. Він полягає в  прискореному розвитку високотехнологічних  наукомістких виробництв як виробництво  комп'ютерів, літаків, промислових роботів, інтегральних схем, засобів зв'язку, верстатів з програмним управлінням, високоякісної побутової техніки.

Структурна перебудова матеріального виробництва забезпечила  зростання ефективності економіки, зниження матеріало- та енергомісткості, зростання наукомістких, інтелектуальних  галузей виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Суспільству дуже важливо  знати тенденції та перспективи  розвитку потреб — індивідуальних, сімейних, колективних, суспільних, а також структурні зміни. Це не тільки впливатиме на напрями розвитку виробництва, а й сприятиме тому, щоб людина стала суб'єктом формування потреб, а не лише пасивним виробником. 
           Формування потреб, у тому числі економічних, має контролюватися суспільством, щоб не допустити розвитку потреб, що деформують психологію людини, шкодять її здоров'ю, загрожують життю на землі. Слід свідомо і цілеспрямовано через органи державного регулювання, вартісні, правові важелі, а також виховні заходи впливати на об'єктивні умови життя людей, розвивати виробничу і соціальну інфраструктуру, які б спонукали кожного працівника відтворювати потреби, спрямовані на всебічний розвиток людини.

Таким чином, можна зробити висновок: потреба - це потреба людини чи суспільства в певних благах і послугах, необхідних для підтримки своєї життєдіяльності, соціального і духовного розвитку.

Кожна людина має потреби  і в кожного вони різні. На це впливають різні фактори:

   1) вік людини;

   2 ) місце проживання;

   3 ) стать людини;

   4 ) стан здоров'я;

   5 ) професія;

   6 ) національність;

   7 ) рівень доходу.

 

Задоволення потреб населення залежить не тільки від рівня доходу, а й від рівноваги на ринку, тобто від попиту та пропозиції. Адже залежно від цих чинників може виникати надлишок і дефіцит товарів, що, відповідно, впливає на ступінь задоволення потреб населення.

Важливим елементом у даному понятті виступає економічний інтерес. Адже якщо у людини немає бажання купити собі якусь річ, то він може не намагатися знайти собі кращу роботу або збільшити продуктивність праці . Економічні інтереси - рушійна сила соціально-економічного розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

  1. Основи економічної теорії. Ажнюк М.О., Передрій О.С. — К.: Знання, 2008. — 368 c.
  2. Економічна теорія: Політекономія. Базилевич В.Д. — 6-те вид., перерероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2007. — 719 с.
  3. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підруч. для студ. екон. спец. вищ. закл. осв. Климко Г. Н., Нестеренко В. П., Каніщенко Л. О., Чухно А. А. / Григорій Никифорович Климко (ред.), Василь Павлович Нестеренко (ред.). - 2. вид., перероб. і доп. — К.: Вища школа, 1999. - 743 с.
  4. Економічна теорія: Підручник. Мочерний С.В., Довбенко М.В. — К.: Видавничий центр «Академія», 2004. — 856 с.
  5. Політична економія: Навч. посіб. Оганян Г. А., В. О. Паламарчук, А. П. Румянцев та ін. /  За заг. ред. Г. А. Оганяна. — К.: МАУП, 2003. — 520 с.: — Бібліогр.: с. 515-517.
  6. Економічна теорія: Політекономія. Семененко В. М., Коваленко Д.І., Бугас В.В., Семененко О.В. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 360 с.

 

 

 


Информация о работе Потреби та інтереси людей як рушійна сила соціально-економічного прогресу