Основні принципи кредитування

     У принципах кредитування відображаються стійкі й перевірені практикою банківські орієнтири, закономірні зв'язки та закономірності організації кредитного процесу. Принципи кредитування стимулюють економічну зацікавленість суб'єктів кредитних відносин у найкращих результатах своєї діяльності.

     Принципи  банківського кредиту не є раз  і назавжди незмінними. Розвиток економіки, зміна характеру економічних  відносин спричиняють як появу нових  принципів, що відповідають новим умовам, так і зміну сутності традиційних  принципів кредитування. 
 
 
 
 
 

3. Кредитування в Україні, його вплив на фінансовий сектор країни.

     Кредитування  в Україні на даний момент, на жаль, перебуває в нестабільному  стані. Інфляція, нестабільність фінансового стану клієнтів посилюють кредитні ризики, обумовлюють застосування форм кредитування, які захищають інтереси банку-кредитора. Як і будь-якого іншого суб’єкта господарювання, у банків керівним є мотив отримання прибутку, отже, кредитні операції розглядаються як значне його джерело (цим джерелом протягом останніх7 років активно користувалися, це можна підтвердити відповідними даними про збільшення кредитного та депозитного портфелю банківської системи України⁴ ). Тож суми доступні для надання кредитів визначаються розміром своїх власних чи залучених коштів, а також визначеними Національним банком нормативами.

     В процесі кредитування інколи банки  не слідують принципам кредитування, через що виникають негативні  зміни в структурі кредитного портфеля. Вони виражаються через  зростання простроченої заборгованості за кредитними ставками (близько 5%), а  також сумнівної заборгованості щодо погашення (2%). Важливе значення має приділятися оцінці кредитоспроможності позичальника, на даний момент вона, в переважній більшості випадків, має формально-епізодичний характер. Тож питання: чи може виконати позичальник свої зобов’язання перед кредитором лишається без відповіді. Про оцінку перспективної кредитоспроможності можна взагалі не згадувати. Часто працівники банку не можуть адекватно оцінити прибутковість проекту, що потребує коштів, навіть за наявності бізнес-плану. Що казати вже про ті випадки, коли кредити видаються для погашення заборгованості бізнесу.

     Згідно  статистичних даних, у 2009 році було надано в кредит 723 млрд грн., левова частка яких була надана не фінансовим корпораціям. Проблеми виникли по без заставних  кредитах фізичних осіб, для вирішення  яких необхідно потратити 20-30 млн дол.,у секторі заставного валютного кредитування фізичних осіб  виникла заборгованість у розмірі більше 1 млрд дол.

     Ще  однією негативною тенденцією є скорочення депозитів. Так за 2009 рік сукупний обсяг депозитів скоротівся на 0,4 % (в національній валюті на 0,3%, в іноземній на 0,5% відповідно). Та сукупний обсяг кредитних вкладів в Україні знизився на 1,3% з початку року⁵.

     Що  ж до кількості прострочених кредитів, то їх кількість дійсно вражає. За даними Нацбанку нині їх частка становить 11% від загального обсягу виданих позик. Експертні ж оцінки вп’ятеро більші.Тож виникла необхідність негайного втручання НБУ в кредитування задля полегшення життя позичальників, а також зменшення частки прострочених кредитів. Цей механізм буде реалізовуватись через певні поступки позичальникам. Так, наприклад,  щомісячний платіж по кредиту повинен бути встановленим на рівні 35% від доходу родини. Не всі банки сприймають такі заходи НБУ з радістю, та все ж таки визнають, що вони сприяють зниженню частки прострочених кредитів.

     Особливі  складності виникають при розрахунку за кредити, видані в іноземній валюті. Проблемою в даному випадку є значне коливання курсу. Тож, часто позичальник мусить повернути значно більшу суму, ніж та, яку йому надав банк. Як наслідок, вагома частина кредитів не повертаються. Тож, НБУ пропонує , щоб позики, надані в валюті перераховувались в гривню, за курсом, що діяв на момент її одержання. Також важливим є забезпеченість позики, адже позика видана під заставу іпотеки – буде обов’язково сплаченою, на відміну від тієї, що видавалася без застави взагалі.

     Кількість виданих кредитів має тенденцію  до зниження, адже в економіці спостерігається  таке негативне явище як зростаюча  інфляція, що, в свою чергу, призводить до зменшення розміру чистої процентної кредитної маржі. Таким чином, зменшується розмір прибутку, який кредитор розраховує отримати в результаті надання в користування тимчасово вільних коштів. Ще однією причиною зменшення обсягів кредитування є завищена оцінка доходів позичальників. Криза проявилася втому, що більшість кредитів видавалися під майбутні довгострокові доходи, а з настанням несприятливої економічної ситуації робота та активи населення перестали приносити доходи, та потреба погашати кредити нікуди не зникла. А кредитодавець (банк) вже визначив розмір своєї чистої процентної кредитної маржі, яка не можу бути сплаченою через невідповідність реальних і очікуваних доходів економічних суб’єктів. Також не можна забувати про наслідки непродуктивного використання кредитів, тобто такого,що не приносять додаткової вартості у ВВП країни. Так, наприклад, збільшення кількості іпотечних кредитів сприяють зростанню інфляції.

     Так на серпень 2010 року темп приросту споживчих  кредитів становив -14,1% у річному  вирахування, при чому у національній валюті  -8,3%, в доларах -17,4%. Водночас зниження приросту кредитів на нерухомість  становило -14,8% їх річного обсягу в  гривнях і відповідно -14,6% в доларах. Водночас темпи приросту депозитів у національній валюті становили 34,7%, темпи приросту в доларах та євро 14,8 та 6,8% відповідно.⁶

     Що  ж до статистики, то кожен  дев'ятий кредит - проблемний. Так частка простроченої заборгованості в Україні в липні 2010 року зросла на 0,7 процентних пунктів і до 1 серпня становила 11,5% загальної суми виданих кредитів, що ж до статистики минулого року, то вона є ще більш невтішною, так заборгованість за кредитами по країні за 2009 рік зросла в 3,9 рази порівняно з 2008 роком. Як наслідок, станом на 01.07.2010 діяли лише 176 банків з 194 зареєстрованих, тобто 18 з них знаходяться в стані ліквідації.⁷ І лише 137 банків показали прибуток за підсумками діяльності за І півріччя 2010 року.

Протягом 2009 р. банки  зазнали збитків у розмірі 38,45 млрд. грн. Тоді як, за 2008 р. банківські установи отримали 7,3 млрд. грн. прибутку.

     Тож для покращення кризової ситуації, що склалася було прийняте рішення  знизити кредитні ставки банків з 21,6 до 19,6% річних в національній валюті і з 12,6 до 10,2% річних – в іноземній. Таким чином, банківські установи підвищували  свої шанси вчасно отримати назад  «тіло кредиту», а разом із ним  і нараховані відсотки.  Внаслідок  чого протягом 2009 – першого півріччя 2010 року обсяг кредитів, наданий  суб’єктам господарювання, зріс на 0,51%, а фізичним особам – зменшився на 17,2%.

     Це  є позитивною зміною, адже зростання  заборгованості за кредитами було, в першу чергу, спричинене нездатністю  сплатити кредит фізичними особами, через те, що обсяг запланованого  ними прибутку виявився менше фактичного. А юридичні особи в цьому відношенні є більш надійними.