Карпатський економічний район

Меблева промисловість зорієнтована на споживача. Центрами її є Львів ("Львівдерев", "Львівліс"), Золочів ("Смерічка"), Івано-Франківськ ("Бистриця", "Прикарпатліс"), Берегове ("Вікторія"), Тисмениця ("Галичанка"), Коломия (деревообробний комбінат, лісокомбінат), Борислав (ЗАТ "Діброва"), Свалява ("Латориця"), Перегинське ("Лімниця"), Перемишляни ("Меблевик"), Ужгород (механічний завод), Стрий ("Стрий"), Новоселиця ("Черемшина"), Івано-Франкове (АТ "Явір") та ін. 

Найбільшим виробником паперу є Жидачівський ЦПК. Серед інших – АТ "Альтара", фабрика "Бібльос" (Львів), паперова фабрика (Коломия). Шпалери і картон виготовляють концерн "Оріана" (Калуш), Сколівський ДОК, Львівська і Рахівська картонні фабрики, Жидачівський ЦПК, упаковку – Золочівська картонажна фабрика, ВАТ "Полонина" (Львів), тарний завод (Чернівці), Жидачівський ЦПК.

Промисловість будівельних матеріалів району представлена підприємствами трьох стадій: 1) з видобутку і первинної обробки будівельної сировини, 2) з виробництва в’яжучих матеріалів, 3) з виробництва стінових матеріалів та конструкцій. Виробництво цементу й сировини для неї зосереджене в Миколаєві та Ямниці. Гіпс, шпатлівки, вапно виготовляють заводи "Львівбудматерали", "Квалітет", ЗАТ "Атмосфера-Центр" (Львів), ВАТ "Залізобетон" (Сокальський район), ЗЗБВ (Долина) та ін. Виготовлення виробів з бетону, збірних бетонних конструкцій і будівельних компонентів сконцентроване у Львові (завод будівельних виробів, комбінат будівельних конструкцій, ЗЗБВ-1, "Квалітет", "Львівагропромбуд", ВО "Львівбудматеріали"), Стрию ("Буддеталь"), Дрогобичі, Долині, Червонограді, Новому Роздолі, Калуші, Чернівцях ("Будіндустрія"), Миколаєві.

Виробництво керамічних і фарфорових виробів для домашнього побуту й промислового використання налагоджене на керамічно-скульптурному та керамічному заводах, ЗАТ "Райдуга", "Львівбудматеріали" (Львів), ВО "Едельвейс" (Мукачеве), керамічному заводі (Хуст), "Укрбудматеріали" (Стрий). Асфальт виробляють Глибоцький, Верхньосиньовиднянський асфальтові, Заболотівський асфальтово-бетонний заводи.

Легка промисловість у районі набула значного розвитку й орієнтується як на місцеву, так і на привізну сировину. У її структурі найбільшу частку становить продукція текстильної, швейної та хутрової підгалузей. У структурі територіально-виробничих комплексів району легка промисловість, як правило, є допоміжною або обслуговуючою, проте її наявність посилює комплексність розвитку Карпатського економічного району. Характер її територіальної організації визначається споживчим і сировинним чинниками з винятково великим впливом забезпеченості виробництва трудовими ресурсами.

Харчова промисловість – одна з провідних у районі, орієнтується переважно на переробку місцевої сировини. Розміщення м'ясного виробництва характеризується концентрацією його в промислових вузлах та потужною сировинною базою. У 1998 р. у районі вироблено 28 тис. т мяса. М'ясні консерви й вироби випускають НП "Бистриця" (Івано-Франківськ), м'ясокомбінат у (Стрию), м'ясопереробні підприємства у Львові ("Прикарпаття"), Самборі ("Самбірчанка"), Береговому, Мукачеві, Рахові, Ужгороді, Хусті, Чернівцях, Коломиї, Ходорові, Золочеві, Дрогобичі , Сокалі, Стрию.

Поліграфічна промисловість в районі представлена ЗАТ “Куверт-Україна”. Створена вона на іноземні та вітчизняні інвестиції і входить до складу концерну “Майєр-Куверт-Груп” – одного з лідерів виробництва поштових конвертів у Європі. Фабрика “Куверт-Україна” є абсолютним лідером із виробництва конвертів у державі. Вона випускає їх 60 видів. За зміну виготовляють майже 600 тисяч штук конвертів різної форми. Усі вони надзвичайно високої якості. “Куверт-Україна” експортує свою продукцію в Молдову та Білорусію, країни Прибалтики. На черзі експорт до Угорщини та Росії.

Сільське господарство

Сільське господарство Карпатського економічного району спеціалізується на виробництві зерна, цукрових буряків, льону-довгунця, м'ясо-молочному і м'ясо-вовняному тваринництві. В Закарпатті розвинене виноградарство, в усіх областях – садівництво. У 1998 р. тут вироблено 62,8% сільськогосподарської продукції від обсягів виробництва в 1990 р. Найбільшого спаду зазнала галузь у Чернівецькій області, де обсяги виробництва порівняно з базовими скоротилися майже вдвічі. Найменше кризові явища торкнулися сільськогосподарського виробниива на Закарпатті. Тут обсяги його скоротилися на 25% проти 1990 р. Всього в 1998 р. в районі вироблено сільськогосподарської продукції на суму 2831 млн грн у цінах 1996 р. (у 1990 р. – 4583 млн. грн).

Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 5661 тис. га, в тому числі ріллі 1762 тис. га, сіножатей і пасовищ – 761 тис. га. Посівні площі сільськогосподарських культур становлять 1714 тис. га (проти попередніх років скоротилися на 19 тис. га).

На розміщення тваринництва впливають природні умови, що формують сукупно ресурси кормовиробництва. Провідними галузями тут є молочно-м'ясне скотарство, свинарство, птахівництво, у гірській частині району розвинуте вівчарство м'ясо-вовнового напрямку. В Карпатах широкого розвитку набуло бджільництво, а показники продуктивності ставкового рибництва одні з найвищих серед регіонів України.

У територіальній організації сільськогосподарського виробництва чітко виділяються три зони: поліська – льонарство, хмелярство, картоплярсво, молочно-м’ясне скотарство; лісостепова – зернове господарство, буряківництво, м'ясне і молочне скотарство, свинарство, птахівництво; карпатська з підзонами передкарпатською (зернове господарство, льонарство, картоплярство, молочно-м'ясне скотарство, садівництво, овочівництво), гірською (м’ясо-молочне скотарство, льонарство), закарпатською (виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочно-м'ясне скотарство, птахівництво).

Транспортний комплекс

Провідний вид транспорту району залізничний, мережа якого має більшу густоту, ніж по Україні в цілому: на 1000 км2 припадає 50,4 км залізниць, найбільша вона у Львівській області – 60 км. Функціонує Управління Львівської залізниці. Ще наприкінці 19 – початку 20 ст. у Прикарпатті, Закарпатті та Карпатах була споруджена розгалужена мережа вузькоколійних залізничних ліній, головним чином із основних лісових масивів до центрів переробки лісу, які на сьогодні майже втратили значення. Ліквідовано було колію Львів – Перемишляни – Бережани. Основну увагу на даний час необхідно приділити технічній реконструкції галузі та підвищенню продуктивності праці на транспорті. Головні залізничні лінії прямують на Львів через Тернопіль та Здолбунів і далі на Ужгород і Чоп. У перевезеннях переважають транзитні вантажі (вугілля, кокс, метал, залізна й марганцева руди, перевантаження яких здійснюється на станціях Чоп і Мостиська. Головні пасажиропотоки сконцентровані в напрямку Львів – Тернопіль (електрифікована ділянка в 1998 р.) і далі на Київ. Великими залізничними вузлами є Львів, Красне, Стрий.

Густота автомобільних шляхів у районі найвища в країні. На 1000 км2 їх припадає 322,9 км, у тому числі в межах Чернівецької області – 364,4, Львівської – 350,2, Івано-Франківської – 318,7, Закарпатської – 258,3. Головні напрямки: Львів – Тернопіль і Львів – Рівне з продовженням на Київ; Львів – Самбір і Львів – Стрий і далі на Ужгород; Львів – Чернівці через Івано-Франківськ.

У районі добре розвинений трубопровідний транспорт. Ще в 1924 р. на Прикарпатті (вперше в Україні), було збудовано газопровід Дашава – Стрий – Дрогобич. У грудні 1929 р. завершено спорудження газопроводу Дашава – Львів, а в 1948 р. Дашава – Київ. З Прикарпаття пролягли гілки до Мінська й далі в Прибалтику. Газова система "Братерство" постачає газ у Чехію, Словаччину, Польщу. Функціонує також потужний етиленопровід Калуш – Тисауйварош (Угорщина).

Для зовнішніх та внутрішніх перевезень використовується також авіаційний транспорт, роль якого особливо велика в напрямку захід – схід (Львів – Київ, Львів – Харків, Львів – Донецьк). Головним видом перевезення вантажів є пошта. У перевезенні пасажирів простежується чітка сезонність: улітку кількість їх більша, ніж узимку в 3 – 4 рази. 

Основними автомобільно-залізничними вузлами є Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Калуш, Дрогобич; автомобільно-залізнично-авіаційними – Львів; автомобільно-залізнично-трубопровідними – Стрий, Мукачеве; автомобільно-трубопровідним – Долина; трубопровідним – Дашава.

 

Населення і працересурсний потенціал

У Карпатському соціально-економічному районі склалася специфічна демографічна ситуація. Загальна чисельність населення району на складала 6368,2 тис. осіб. В розрізі областей населення розподіляються досить нерівномірно: якщо в Львівській області чисельність населення складає 2703,3 тис. осіб, то в Чернівецькій області лише 929,2 тис. осіб.Щодо щільності населення, то вона є досить значною – близько 112 осіб/км2 не зважаючи на гористість території (а в Львівській області навіть 125 осіб/км2 ). За цим показником район значно перевищує пересічнодержавні показники. Щільність сільського населення в районі складає 56 осіб/км2 (при середній в Україні – 26 осіб/км2).

В районі природній приріст є від’ємний (-1,8%o), але цей показник більш ніж в чотири рази нижчий від пересічно українського. За ним район займає перше місце в Україні. Досить високим залишається показник народжуваності (в середньому по району 10,1%o) при відносно незначній смертності (11,9%o). Слід відмітити той факт, що тут знаходиться єдина в Україні на сьогодні область – Закарпатська, де природній приріст залишається додатнім (+0,4%o,). Поясненням тут може бути історична традиція краю мати в сім’ї досить багато дітей (в сільській місцевості Закарпатської області доброю традицією залишається мати п’ять і більше дітей). Нижчим від пересічно українського є коефіцієнт дитячої смертності. Вважається, що в межах району є дещо вищою і тривалість життя.

За національним складом у Карпатському економічному районі переважають українці – 83,6% усього населення краю. Проживають тут також росіяни, євреї (переважно в міських поселеннях), поляки (у Львівській області), угорці, словаки (у Закарпатській області), румуни (в Чернівецькій і Закарпатській областях) представники інших національностей.

Район характеризується одним з найнижчих в державі показників урбанізованості – менше 40%, а в Закарпатській області – менше 30%. За виключенням обласних центрів немає міст, чисельність мешканців в яких перевищувала б 100 тис. мешканців

Така демографічна ситуація значно впливає на формування трудових ресурсів регіону. Чисельність їх визначається, здебільшого кількістю людей працездатного віку .В районі їх 56,5% від загальної чисельності населення, проте цей показник поступово знижується, особливо в сільських місцевостях.

В економічному районі склалися певні надлишки економічно активного населення, особливо в міських поселеннях. Тобто в районі, як по Україні в цілому, існує безробіття. зареєстрований рівень безробіття в районі приблизно на ½ більший, ніж по Україні в цілому.

Проблеми та перспективи розвитку району

Серед проблем розвитку Карпатського соціально-економічного району виділяються в першу чергу соціальні проблеми. Вони стосуються передусім способу і рівня життя населення регіону. Район має однобічну соціальну структуру населення – тут домінує сільська людність, загалом є недостатнім рівень урбанізації. Разом з тим, внаслідок аграрного перенаселення у минулому і невдалого розміщення промислового виробництва в радянський період, населення характеризується підвищеною міграційною здатністю, в тому числі і розвитком маятникової міграції (за оцінками, донедавна в 800-тисячний Львів щоденно на роботу доїжджало 130-140 тис. осіб), наявна субурбанізація деяких місць (Львівський вузол, Прикарпаття). Із введенням ринкових перетворень у регіон наростає безробіття, а отже і зниження рівня життя населення. У новому світлі постає проблема житла, його приватизації, індивідуального, кооперативного і державного житлового будівництва, загальної і фахової освіти, її організації, перекваліфікації незайнятої робочої сили, охорони здоров’я, харчування і відпочинку населення.

Для району характерне явище фізичного і як наслідок комуністичного режиму, морального виснаження населення. Хоча депопуляційні процеси тут не набули такого розмаху, як в Україні в цілому, припинити зростаючу смертність населення та стабілізувати його народжуваність і тим самим збільшити природній приріст – це поруч із проблемою піднесення життєвого рівня населення є першочерговою соціальною проблемою.

Карпатський соціально-економічний район характеризується і етнічною проблемою, що обумовлено з поліетнічністю території. Це пов’зано як з входженням в склад району етнічних земель країн-сусідів, так і багатовіковим пануванням тут інших держав. Гомогенністю характеризується лише Івано-Франківська область. Натомість на Львівщині, крім корінного українського населення відносно велику частку займає етнічна меншина поляків, на Закарпатті – угорців та румунів, в Чернівецькій області – румунів та молдаван. Часто це призводить до загострення міжетнічних і внутрішьоетнічних відносин, релігійних та міжконфесійних суперечностей.

Зменшення міжетнічного та міжконфесійного тертя може бути досягнуто лише внаслідок здійснення цілеспрямованої політики, що враховує законні інтереси як корінного українського народу, так і етнічних меншин.

Однією з найгостріших проблем у районі є вирішення питань зайнятості трудових ресурсів у господарстві. Йдеться не лише про раціональний перерозподіл їх між галузями та регіонами, а й про формування нового механізму залучення їх у виробництво. Необхідно реалізувати можливості щодо експорту робочої сили, особливо з гірських районів, як у межах України, так і за кордон, водночас вживати заходів щодо збереження та примноження трудового потенціалу району.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

1. http://geoknigi.com/book_view.php?id=1084
2. http://ukrmap.su/uk-g9/936.html
3. http://pidruchniki.com