Економічна теорія К. Маркса як один з напрямів класичної школи. Огляд логіки та структури книги К. Маркса «Капітал»

 

 

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Економічний факультет

 

 

 

Реферат

з курсу «Історія економіки та економічної думки»

на тему «Економічна теорія К. Маркса як один з напрямів класичної школи. Огляд логіки та структури книги К. Маркса «Капітал»»

 

 

 

студента 1 курсу

спеціальності «Фінанси і кредит»

денної форми навчання

Маркевича Миколи Олеговича

 

 

 

Науковий керівник:

к.е.н. доцент Лозова Ганна Матвіївна

 

План

1. Вступ………………………………………………………………………………………………………………2
2. Карл Маркс……………………………………………………………………………………………………
3. Процес створення «Капіталу»………………………………………………………………………
4. Огляд логіки та структури книги К. Маркса «Капітал»………………………………….
5. Погляди відомих економістів на теоретичну систему К. Маркса…………..
6. Висновок…………………………………………………………………………………………………………
7. Список літератури…………………………………………………………………………………………..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 Вступ

Одним з напрямів класичної школи є економічна теорія німецького філософа, соціолога, економіста та політичного журналіста Карла Маркса.  Свій початок вона бере з його наукових творів та економічних досліджень, об'єднаних теоретичне вчення яке називають марксизмом. Саме його праці сформували основу комуністичного і соціалістичного руху.

«Капітал» (повна назва - "Капітал. Критика політичної економії"; Das Kapital, Kritik der politischen Oekonomie ) є головною працею К. Маркса по політичної економії, що містить критичний аналіз капіталізму. «Капітал» є геніальним твором марксизма. Над її створенням Карл Маркс працював протягом чотирьох десятиліть, з початку 40-х років XIX століття і до кінця життя. Робота написана із застосуванням діалектико-матеріалістичного підходу, в тому числі до історичних процесів. Книга вперше опублікована в 1867 році накладом 1000 примірників і є розширеним продовженням опублікованої в 1859 році роботи "До критики політичної економії".

Головною ідеєю економічної теорії Карла Маркса є учення про вартість і податкову вартість В "Капіталі" він відобразив розвиток капіталістичного суспільства, проаналізував усебічно все суттєве в економічних явищах та форми їхнього прояву, указав на генетичну спадковість цих форм. Маркс шукав і зміг дати визначення причин порушення економічної рівноваги та суперечностей у розвитку капіталізму, спираючись на теоретико-економічні аргументи, і тим самим продемонстрував можливості економічної теорії. «Найкраще в моїй книзі: 1) підкреслений уже в першій главі подвійний характер праці… 2) дослідження додаткової вартості незалежно від її специфічних форм: прибутку, процента, земельної ренти і т.д.» К.Маркс

 

2 Карл Маркс

Видатний мислитель-енцеклопедист, філософ, економіст, засновник міжнародного комунізму Карл Маркс ( 1818 – 1883 ) народився у прусському місті Трірі. Він був другий із дев’яти дітей німецького адвоката Генріха Леві, вихідця із сім’ї раввинів, який з причин, пов’язаних з працевлаштуванням, перейшов у 1816 р. із іудейства у протестантизм і взяв прізвище Маркс. У подальшому Генріх Маркс працював радником юстиції та старшиною трірської колегії адвокатів, забезпечуючи сім’ї середній рівень достатку.

Після блискучого закінчення гімназії К. Маркс вступив на відділення права Боннського університету, а згодом перевівся у Берлінський університет, де вивчав право, філософію, історію мистецтво тощо. У 1841 р. він захистив дисертацію у Єнському університеті, отримавши вчений ступінь доктора філософських наук.

У 1842 р. молодого К. Маркса запросили до Кельна, де він працював співробітником, а згодом – головним редактором німецької ліберально- радикальної «Рейнської газети». Через місяць після того, як К. Маркс став редактором газети, кількість її передплатників зросла з 885 до 1800 осіб, а ще через два місяці – до 3400 осіб. Однак в умовах посилення прусської цензури К. Маркс був змушений скласти з себе повноваження редактора «Рейнської газети». Після одруження з німецькою баронесою Жені фон Вестфален він виїхав у Париж, де відбулося його знайомство з представниками соціал-демократичного руху. У Франції вчений став на шлях професійної революційної боротьби . Він брав активну участь у роботі робітничих гуртків, заснував «Німецько-французький щорічник» тощо . З 1844 р. починається міцна і віддана дружба К. Маркса з Ф. Енгельсом, яка тривала більше сорока років.

Усвідомлення того що « …анатомію громадянського суспільства слід шукати в політичній економії», спонукало К. Маркса до поглибленого вивчення економічної літератури. Важливим етапом становлення його наукової системи стала підготовка «Економіко-філософських рукописів» ( 1884 ), у центрі яких знаходиться проблема відчуження праці. Пов’язавши останню з типом власності на засоби виробництва , з одного боку, а з другого – з самою особистістю людини, вчений зосередив увагу не лише на відносинах праці капіталу, але і на гуманістичній спрямованості економічного прогресу.

Після того, як у 1845 р. Франція за настійною вимогою Прусії вислала К. Маркса із країни, він переїхав у Бельгію і з 1845 по 1848 р. жив у Брюсселі, відмовившись від свого німецько-французького громадянства. У цей період була опублікована відома праця вченого «Злиденність філософії» (1847), а також підготовленні у співавторстві з Ф. Енгельсом «Святе сімейство» (1844) та «Німецька ідеологія» (1845 – 1846). У період революційних подій у Європі К. Маркс та Ф. Енгельс брали активну участь у роботі міжнародної організації «Союз комуністів». У 1848 р. вони написали її програму «Маніфест комуністичної партії», який став першим системним викладом особливого класового світогляду марксизму.

Після того, як у Європі розпочалася лютнева і відповідна березнева революції, К. Маркс,  висланий як небажана персона із Брюсселя, повернутися у Німеччину, щоб там з однодумцями впливати на перебіг подій. У Кельні він очолив «Нову Рентську газету», в якій у 1849 році опублікував роботу «Наймана праця і капітал» це був перший крок на шляху створення цілісної економічної доктрини марксизму. 

У 1849 р. революція в Німеччині уступилася силам реакції та реставрації. Після притягнення до суду та звинуваченні у «підбурюванні до повстання» К. Маркс був виселений із країни. Він переїхав у Париж а згодом – у Лондон, де і проживав до кінця свого життя. Фінансові справи сім’ї К. Маркса у цей період складалися не просто. Їх вирішенню сприяв Ф. Енгельс, який постійно надавав К. Марксові матеріальну підтримку, а у 1869 р., успадкувавши хімічні заводи у Манчестері призначив для друга щорічну ренту.

В Лондонський період К. Маркса пов'язаний з напруженою роботою в бібліотеці Британського музею, підготовкою численних праць з філософії, економіки, іcторії, активною участю у міжнародному робітничому русі. Саме в Лондоні К. Маркс. Написав «Капітал» який він вважав потужною ідеологічною зброєю пролетаріату в боротьбі з буржуазією, головною працею свого життя. Над цим твором вчений працював понад 40 років. Ф. Енгельс назвав цю працю «Біблією робітничого класу». Колу у грудні 1882 померла дружина К. Маркса, а через рік (у січні 1883) його донька Женні, виснаженого тривалою хворобою і напруженою роботою вченого швидко залишили сили. Він помер 14 березня 1883 року і був похований на Хайгетському кладовищі у Лондоні [ За редакцією В. Базилевича – Історія економічних учень – 3-тє вид, частина 1, ст. 320 - 321 ].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 Процес створення «Капіталу»

Над «Капіталом» К. Маркс працював більше сорока років. Задуманий як практичний огляд поширених у ті часи економічних теорій, цей твір знайшов початкове втілення у економічних рукописах 1857 - 1858, 1861 -1865 рр., на основі яких К. Маркс Планував Видати працю в 6 томах, розглянувши  проблеми капіталу , земельної власності, найманої праці, держави, міжнародної торгівлі, світового ринку.

Однак після видання першої книги («До критики політичної економії»)вчений змінив свої наміри. У 1866 р. він писав про підготовку «Капіталу», який планував видати у 4 книгах: I - «Процес виробництва капіталу», II - «Процес обігу капіталу», III – «Форми всього процесу в цілому», IV – «До історії теорії».

I том «Капіталу» був опублікований у Німеччині в 1867 р. тиражем 1000 екземплярів. Закінчити I і II томи К. Маркс не зміг. Їх видав Ф. Енгельс після смерті К. Маркса у 1885 та 1894 рр. У 1905 – 1910 рр. К Каутський опублікував під назвою «Теорії додаткової вартості» ще чотири томи економічних досліджень із Максової спадщини (IV том «Капіталу»).

Переклад та видання «Капіталу» в Англії та США були здійснені лише через 20 років після його виходу в Німеччині та Франції, твір видавався окремими випусками протягом 1872 – 1875 рр. Водночас у Росії (де на той час ще не було робітничого руху) I том «Капіталу» був опублікований уже в 1872 р. тиражем 3000 екземплярів. Роботу над перекладом твору російського мовою розпочав друг К. Маркса, один із членів російської секції  Комуністичного Інтернаціоналу Гю Лопатін ( 1845 – 1918 ) , який переклав також II і III томи «Капіталу». Дозволивши видання книги в Росії, петербурзький цензор написав у висновку: «Можна стверджувати, що мало хто прочитає її в Росіїї, а ще менше зрозуміє».

Доля праць К. Маркса виявилась драматичною. Більша частина його цілісних фундаментальних досліджень у т.ч. II – IV томи «Капіталу» , залишилась після смерті вченого в рукописах і була опублікована лише у кінці XIX ст. – першій половині XX ст.. залишаючись довгий час невідомим широко науковий вжиток лише у ХХ ст., залишаючись довгий час невідомим широкому загалу. На думку відомого американського економіста Дж. К. Гелбрейта, «Збіблейських часів немає іншої видатної особистості, чия творчість піддавалась би настільки різним інтерпретаціям, як «Капітал» К. Маркса» [ За редакцією В. Базилевича – Історія економічних учень – 3-тє вид, частина 1, ст. 333 ].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 Огляд логіки та структури книги К. Маркса «Капітал»

Том І – Процес виробництва капіталу

Рік видання: 1867. Вийшов з друку за життя К. Маркса за прямого сприйняття і матеріальної підтримки Ф. Енгальса.

Ключова проблема: теорія додаткової вартості як основа розвитку і вираження відносин найманої праці і капіталу.

Структура: 7 відділів, 25 розділів. Відділ 1. «Товар і гроші». Відділ 2. «Перетворення грошей на капітал». Відділ 3. «Виробництво абсолютної додаткової вартості». Відділ 4. «Виробництво відносної додаткової вартості». Відділ 5. «Виробництво абсолютної і відносної вартості». Відділ 6. «Заробітна плата». Відділ 7. «Процес нагромадження капіталу».

Основні категорії та поняття: споживча вартість; мінова вартість; конкретна і абстрактна праця, гроші; функції грошей; товар «робоча сила»; додаткова вартість; абсолютна і відносна вартість; постійний і замінний капітал; норма експлуатації; заробітна плата; органічна будова капіталу; загальний закон капіталістичного нагромадження; закон нагромадження.

Том ІІ – Процес обігу капіталу

Рік видання: 1885. Був підготовлений до друку Ф. Енгельсом, який виконав заповіт К. Маркса, доопрацювавши його рукописи.

Ключова проблема: теорія відтворення як єдність виробництва та обігу індивідуального і суспільного капіталу.

Структура: 3 відділи, 21 розділ. Відділ 1. «Метаморфози капіталу та їх кругооборот». Відділ 2. «Оборот капіталу». Відділ 3. «Відтворення і обіг усього суспільного капіталу».

Основні категорії та поняття: капітал; грошова, продуктивна і товарна форми капіталу; оборот капіталу; стадії обороту капіталу; кругооборот капіталу; час обороту капіталу; швидкість обороту капіталу; основний і оборотний капітал; два підрозділи суспільного виробництва; схеми простого і розширеного відтворення; економічні кризи.

Том ІІІ – Процес капіталістичного виробництва, взятий в цілому

Рік видання: 1894. Був підготовлений до видання Ф. Енегльсом. Матеріал потребував значного доопрацювання та логічного впорядкування. Енгельс доповнив цей том двома власними статтями «Закон вартості і норма прибутку» і «Біржа».

Ключова проблема: теорія «перетворених форм» додатної вартості: прибутку, процента, торговельного прибутку і земельної ренти.

Структура: 7 відділів, 52 розділи. Відділ 1. «Перетворення додаткової вартості в прибуток і норми додаткової вартості в норму прибутку». Відділ 2. «Перетворення прибутку в середній прибуток». Відділ 3. «Закон тенденції норми прибутку до зниження». Відділ 4. «Перетворення товарного капітал і грошового капіталу у товарно-грошовий капітал ( «купецький капіталу» ). Відділ 5. «Поділ прибутку на процент і підприємницький дохід. Капітал, що дає процент.» Відділ 6. «Перетворення додаткового прибутку у земельну ренту». Відділ 7. «Доходи та їх джерела».

Основні категорії та поняття: прибуток; норма прибутку; внутрішньогалузева і міжгалузева конкуренція; ціна виробництва; закон тенденції норм прибутку до зниження; торговельний капітал; торговельний прибуток; позичковий капітал; банківський капітал; банківський капітал; процент; фіктивний капітал; акціонерні товариства; диференціальна рента І та ІІ абсолютна рента.

 

Том IV – Теорії додаткової вартості

Рік видання: 1905 – 1910. Був виданий К. Каутським на основі частини рукопису К. Маркса 1861 – 1863 рр.

Ключова проблема: критичний огляд відомих на той час економічних теорій з погляду трактування суті і форми розподілу додаткової вартості.

Структура: 3 частини. І частина ( 7 розділів, додатки ). ІІ частина ( 19 розділів, додатки ). ІІІ частина ( 6 розділів, додатки ).

Основні категорії та поняття: теорія вартості А. Сміта; « догма Сміта»; меркантилісти; фізіократи; економічна таблиця Ф. Кене; теорія вартості і земельної ренти Д. Рікардо; вульгарна і класична політична економія; суспільне відтворення; економічні кризи; продуктивна і не продуктивна праця; абсолютна і диференціальна рента; прибуток; ціна виробництва [ За редакцією В. Базилевича – Історія економічних учень – 3-тє вид, частина 1, ст. 329 – 330 ].