Аналіз активів і пасивів підприємства

Додатковий капітал  являє собою інший капітал, вкладений  учасниками товариства (емісійний дохід, тобто дохід отриманий від  розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість) або одержаний у процесі господарської діяльності підприємства внаслідок до оцінки активів, безоплатного отримання необоротних активів, іншого додаткового капіталу.

Резервний капітал — це сума резервів, створений підприємством відповідно до діючого законодавства або статутних документів.

Резервний (страховий) капітал  створюється господарськими товариствами в розмірі, встановленому засновницькими документами, але не менше 25 відсотків  статутного капіталу. Щорічний розмір відрахувань до резервного (страхового) капіталу також встановлюється засновницькими документами, але не може бути меншим за 5 відсотків суми чистого прибутку.

Резервний капітал господарського товариства створюється з метою  покриття можливих в майбутньому не передбачуваних збитків, втрат. Резервний капітал може використовуватися для покриття балансового збитку підприємства за звітний період, на виплату дивідендів при недостатності нерозподіленого прибутку, на інші цілі передбачені законодавством.

Вилучений капітал — це фактична собівартість акцій власної емісії, викуплених товариством у своїх акціонерів.

Акціонерне товариство має право  викупити в акціонера оплачені ним  акції тільки за рахунок сум, що перевищують  статутний капітал, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників, анулювання.

Джерелом формування статутного капіталу є грошові та матеріальні внески засновників. У випадку внесення засновниками до статутного капіталу матеріальних ресурсів, первісною вартістю є їх справедлива вартість, погоджена між засновниками, за якою активи зараховуються на баланс підприємства.

Неоплачений капітал є нічим  іншим, як заборгованістю засновників (учасників) по внесках до статутного капіталу.

Залучений капітал визначають у формі довго - і короткотермінових зобов'язань.

Зобов'язання — це заборгованість суб'єкта господарювання, яка виникла  внаслідок минулих подій і  погашення якої, як очікується, призведе до зменшення його ресурсів, що втілюють економічні вигоди. Залучений капітал класифікують за певними ознаками

 

Зобов’язання — це обов’язок чи відповідальність діяти  певним чином. Воно виникає тільки тоді, коли актив отримано, або коли підприємство укладає невідмовну угоду придбати актив.

Зобов’язання відображається у балансі, якщо:

• його оцінка може бути достовірно визначена;

• існує ймовірність  зменшення економічних вигод  у майбутньому внаслідок його погашення.

Зобов’язання містять  у собі ймовірність майбутнього  вилучення коштів підприємства і втрати економічної вигоди внаслідок прийнятих у минулому обов’язків. Разом з тим, підприємство може мати обов’язок діяти певним чином, але це необов’язково призводить до виникнення і відображення у його балансі певного зобов’язання.Обов’язки підприємства розглядаються як його зобов’язання, якщо вони: існують на даний момент і є наслідком минулих господарських операцій (наприклад, придбання товарів чи послуг) або подій (понесені чи ймовірні збитки, за які підприємство несе відповідальність).

Необхідно відрізняти теперішні та майбутні зобов’язання. Так, рішення керівництва підприємства придбати активи у майбутньому саме собою не призводить до виникнення зобов’язання.

Як правило, зобов’язання виникає тільки тоді, коли актив  отримано або коли підприємство укладає невідмовну угоду придбати актив – тобто в результаті минулих операцій або інших минулих подій. Так, придбання товарів і отримання послуг призводить до виникнення кредиторської заборгованості (якщо вони не були попередньо сплачені), а одержання позики банку призводить до зобов’язання повернути її. 

В залежності від терміну  погашення зобов’язання поділяються  на поточні та довгострокові. Згідно з П(С)БО 2 “Баланс”зобов’язання класифікується як поточне, якщо воно буде погашене протягом:

- операційного циклу підприємства або

- дванадцяти місяців,  починаючи з дати балансу.

Усі інші зобов’язання є  довгостроковими. До поточних зобов’язань  звичайно належать:

- заборгованість по  розрахунках з бюджетом по  податках та інших платежах;

- кредиторська заборгованість постачальникам і підрядчикам за отримані від них товари, роботи, послуги;

- заборгованість з  оплати праці;

- заборгованість зі  страхування;

- авансові платежі  замовників;

- короткострокові кредити  банку;

- нараховані до сплати  дивіденди, відсотки тощо.

При віднесенні заборгованості до складу поточних зобов’язань застосовують підхід, аналогічний визначенню поточних активів.

Зобов’язання, що пов’язані  з витратами, які виникають у  ході нормального операційного циклу (в результаті придбання сировини, нарахування комунальних послуг, заробітної плати персоналу тощо), є поточними навіть тоді, коли термін їх погашення настає після 12 місяців від дати балансу.

Зобов’язання, що прямо  не пов’язані з операційною діяльністю підприємства (кредити банку, оголошені дивіденди, податок на прибуток, що підлягає сплаті), вважають поточними лише за умови, що їх потрібно погасити протягом 12 місяців з дати балансу.

Проте слід мати на увазі, що до складу довгострокових включається  лише та частина зобов’язань, що не підлягає погашенню протягом 12 місяців від дати балансу.

Поточне зобов’язання може бути перекласифіковане у довгострокове  якщо:

- первісний строк погашення  зобов’язання перевищував 12 міс.;

- підприємство має  намір рефінансувати зобов’язання  на довгостроковій основі;

- цей намір підкріплений  відповідною угодою про рефінансування  або переглянутим графіком платежів, який буде погоджено до затвердження фінансових звітів.

Суму такого зобов’язання та пояснювальну інформацію про причину  його виключення зі складу поточних зобов’язань слід наводити у примітках до балансу.

У тих випадках, коли кредитна угода передбачає погашення зобов’язання на вимогу позикодавця, в разі порушення  певних умов, пов’язаних з фінансовим становищем позичальника, зобов’язання розглядається як непоточне лише тоді, коли:

- позикодавець погодився  до затвердження фінансових звітів  не вимагати сплати, яка обумовлена  порушенням відповідних умов;

- немає свідчень про  можливість виникнення подальших  порушень протягом 12 міс. Від дати  балансу.

Усі довгострокові зобов’язання відображаються у балансі підприємства за теперішньою вартістю.

У П(С)БО розглядається  таке поняття якнепередбачене зобов’язання :

- можливе, що виникає  в результаті минулих подій,  існування якого може бути  підтверджене після того, як відбудеться або не відбудеться одна чи кілька невизначених майбутніх подій, або

- дійсне, яке виникає  в результаті минулих подій,  але не визнане, тому що не  очікується відтік ресурсів та  відповідне зменшення економічних  вигод у зв’язку з його погашенням, або

- сума цього зобов’язання  не може бути достовірно оцінена.

Непередбачене зобов’язання відображається в балансі, якщо:

- це зобов’язання  є дійсним;

- існує ймовірність  його погашення у майбутньому;

- можлива його експертна  оцінка.

Непередбачені зобов’язання відображаються у розділі II пасиву балансу”3абезпечення наступних витрат і платежів” по статті “Інші забезпечення”.

У цьому розділі балансу  також відображаються нараховані у  звітному періоді майбутні витрати  та платежі (податки, гарантійні зобов’язання, резервні відрахування на сплату майбутніх відпусток працівників тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена шляхом попередніх оцінок, а також суми цільового фінансування, витрати за якими на дату балансу також є розрахунковими.

До складу останнього розділу пасиву балансу «Доходи майбутніх періодів» включаються суми доходів, нарахованих протягом поточного або попередніх звітних періодів, які будуть визнані у наступних звітних періодах. Наприклад, нарахований дохід за відсотками по одержаному довгостроковому безвідсотковому векселю.

 

 

 

 

 

Пасиви	На початку року		На кінець року		Зміна (+,-)		Зміна питомої ваги,%
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%
І. власний капітал	2184	58,3	2691	58,0	+507	+23,2	-0,3
Статутний капітал	1290	34,4	1290	27,8	-	-	-6,6
Інший додатковий капітал	230	6,2	621	13,4	+391	+170	+17,2
Резервний капітал	140	3,7	180	3,9	+40	+28,6	-0,2
Нерозподілений прибуток	524	14,0	600	12,9	+7,6	+14,5	-1,1
Зобов’язання	1560	41,7	1950	42	+390	+2,5	+0,3
Забезпеч. майбутніх витрат і платежів	-	-	-	-	-	-	-
Довгострокові зобов’язання	832	22,2	1170	25,2	+338	+496	+3,0
З них: довгострокові кредити банків	832	22,2	1170	25,2	+338	+40,6	+3,0
Поточні зобов’язання	728	19,5	780	16,8	+52	+17,1	-2,7
З них: кредитор. заборгованість	728	19,5	780	16,8	+52	+7,1	-2,7
В тому числі: за товари,роботи,	461	12,3	492	10,6	+31	6,7	1,7
Зі страхування	89	2,4	96	2,1	+7	+7,9	-0,3
З оплати праці	178	4,8	192	4,1	+14	+7,9	-0,7
ІІІ. Доходи майбутніх періодів	-	-	-	-	-	-	-
разом	3744	100	4641	100	+897	+24	-

 

В таблиці подана інформація про склад, структуру і динаміку пасивів досліджуваного підприємства. Як видно з таблиці, власний капітал на кінець року збільшився на 507 тис.грн. (23,2 %) внаслідок збільшення усіх його складових. Найвагоміший вплив справило збільшення додаткового капіталу, що може бути наслідком дооцінки необоротних активів, а також безоплатного придбання активів у інших суб'єктів господарювання. Позитивно характеризується збільшення нерозподіленого прибутку. Зобов'язання зменшують величину власного капіталу, що підтверджує основне рівняння балансу. Величина зобов'язань на кінець року зросла на 390 тис.грн. (25 %). 3 них довгострокові збільшились на 338 тис.грн.  52 тис.грн. (7,1 %).-(40,6 %), а поточні на  52 тис. грн. (7,1%).

На кінець року довгострокові зобов'язання складають 60% (1170x100:1950) у величині усіх зобов'язань, що свідчить про широке використання підприємством довгострокових джерел фінансування. Поточні зобов'язання представлені лише кредиторською заборгованістю в складі якої більше 50 % займає заборгованість за товари, роботи, послуги. Зростання кредиторської заборгованості спостерігається по усіх статтях. Основна причина зміни загальної величини заборгованості і її структури є взаємні неплатежі дебіторів і кредиторів.. Джерелом покриття необоротних активів є власний капітал і довгострокові зобов'язання. Власний оборотний капітал збільшився на 481тис.грн. в основному за рахунок збільшення загальної суми власного капіталу. У випадку, коли власного капіталу не вистачає для фінансування поточних активів, залучаються короткострокові кредити і кредиторська заборгованість. В практиці діяльності підприємств джерела фінансування активів можуть використовуватися не за цільовим призначенням, зокрема довгострокові.  для покриття оборотних активів, щоб виявити це,-Кредити і позики  необхідно порівняти власний оборотний капітал і довгострокові зобов'язання. В нашому прикладі власний оборотний капітал перевищує величину довгострокових зобов'язань, що свідчить про цільове невикористання довгострокових кредитів.

 

 

3.Баланс активів і пасивів

Баланс становить найбільший інтерес для всіх користувачів фінансової інформації, оскільки саме він показує  залежність підприємства від зовнішніх  і позикових джерел фінансування, стан стосунків постачальниками і покупцями, напрямки інвестиційної діяльності підприємства та джерела його фінансування. Дані балансу свідчать про те, що має в своєму розпорядженні підприємство, скільки воно заборгувало постачальникам і кредиторам, яким є його власний капітал. Будь-яка господарська операція призводить до зміни балансу, і при нагоді його щоденного складання можна спостерігати залежність заходів, що проводяться, і фінансового стану. Балансом є зіставлення активів і пасивів підприємства, тобто грошових коштів і майна із зобов'язаннями підприємства щодо його власників і кредиторів.