Аналіз активів і пасивів підприємства

Міністерство освіти і науки України 

Тернопільський національний економічний університет

 

 

 

Кафедра економічної  теорії

 

 

 

 

 

Комплексне практичне  індивідуальне завдання

з економічної теорії

   

 

 

  

 

 

 
 

 

 

 

 

 

 

                             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План

Вступ

1. Поняття активів і їх призначення.
2. Поняття паасивів і їх джерела.
3. Баланс активів і пасивів підприємства.

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

В сучасних економічних  умовах діяльність кожного господарюючого суб’єкта є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин (організацій і осіб), які зацікавленні в результатах його функціонування. На основі доступної їм звітно-облікової інформації вказані особи намагаються оцінити фінансове положення підприємства. Основним інструментом для цього слугує економічний аналіз, за допомогою якого можна об’єктивно оцінити внутрішні і зовнішні відносини об’єкта, що аналізують: охарактеризувати його платоспроможність, ефективність і прибутковість діяльності, перспективи розвитку, а потім по його результатам прийняти обґрунтовані рішення.

В даний час зростає  значення фінансової стійкості суб'єктів  господарювання. Це значно збільшує роль аналізу фінансового стану підприємства. Для виживання і розвитку підприємства необхідно максимально чітко і ефективно управляти його капіталом. Одна з характерних рис економічних відносин - прагматизм учасників. Будь-яка цінність матеріального або нематеріального характеру, що фігурує в процесі таких відносин, представляє інтерес лише в тому випадку, у тому випадку, якщо, володіння нею сприяє досягненню якоїсь мети, перш за все економічного характеру. Основа ділової активності - нарощування економічного потенціалу підприємства.

Вважаючи на високий  рівень актуальності управління активами та пасивами підприємства, була обрана тема курсової роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Поняття активів і їх призначення

Активи підприємстватва — це майно в його матеріальній і нематеріальній формах, придбане підприємством за рахунок власних або залучених ресурсів, що перебувають у його розпорядженні та призначені для використання у фінансово-господарській діяльності з метою отримання прибутку. Залежно від строку та специфіки використання у виробничій діяльності підприємства активи поділяють на необоротні (фіксовані) та оборотні (поточні). Необоротні активи призначені для тривалого використання в процесі фінансово-господарської діяльності. До них відносять основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, а також незавершене будівництво, довгострокову дебіторську заборгованість тощо. Кошти, інвестовані в необоротні активи, є певною мірою знерухомленими, вилученими з обороту на тривалий період і не можуть бути оперативно використані на інші цілі. Тому інвестиції в необоротні активи, як правило, здійснюються за рахунок довгострокових джерел фінансування і докладно оцінюються з погляду їх доцільності. Основні засоби є найважливішою складовою необоротних активів, оскільки є необхідними при організації будь-якого виробничого процесу. До основних засобів належать будівлі, споруди, транспортні засоби, меблі, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше офісне обладнання, устаткування тощо. Кошти, інвестовані в основні засоби, так само як і самі основні засоби, часто називають основним капітал

Нематеріальні активи займають більш чи менш значущу частку необоротних  активів залежно від специфіки  діяльності підприємства, його фінансової та інвестиційної політики.' В будь-якому разі — це активи, які досить швидко можуть втратити свою ринкову вартість внаслідок швидкого морального старіння. Тому їх вартість часто не враховують при обчисленні власного капіталу підприємства.

Основні засоби та нематеріальні  активи неодноразово використовуються у виробничому циклі. В процесі  такого використання їх вартість поступово зменшується внаслідок морального та фізичного зносу і переноситься на вартість виробленої продукції.

Довгострокові фінансові  вкладення характеризують інвестиційну діяльність підприємства, безпосередньо  не пов'язану з його основною діяльністю (якщо це не є вкладеннями в дочірні або асоційовані компанії). Кошти, вкладені у такий спосіб, є вилученими з господарського обороту і їх наявність може бути виправданою лише в разі високої прибутковості інвестицій та наявності вільних фінансових ресурсів, які не передбачено використовувати для розширення виробничої діяльності.

До оборотних активів  підприємства належать товарно-матеріальні  запаси, дебіторська заборгованість, ліквідні цінні папери, грошові кошти  тощо. Частина оборотних активів  повністю використовується протягом одного виробничого циклу, а частина може залишатись невикористаною. Вартість використаних оборотних активів повністю переноситься на вартість виготовленої продукції, а активи поновлюються для забезпечення неперервності виробничого процесу.

Частина оборотних активів  підприємства постійно перебуває в  грошовій формі. Вона призначена для  здійснення розрахунків з постачальниками, працівниками підприємства, бюджетом, виконання зобов'язань перед кредиторами, засновниками, банківськими установами та ін.

Кошти, інвестовані в  оборотні активи підприємства, називають  оборотним капіталом. Часто оборотним  капіталом називають самі оборотні активи. Важливими характеристиками стану оборотних коштів на підприємстві є чистий оборотний капітал, що визначається різницею між оборотними активами та поточними зобов'язаннями, а також власний оборотний капітал, що визначає оборотні активи, придбані за рахунок власних коштів, і дорівнює додатній різниці між власним капіталом і необоротними активами підприємства.

Активи підприємства за ступенем ліквідності поділяють  на кілька груп. Найменш ліквідними вважаються необоротні активи, більш  ліквідними — товарно-матеріальні  запаси, дебіторська заборгованість. Най-ліквіднішими активами є грошові  кошти підприємства. Обсяг ліквідних активів, що значною мірою обумовлює платоспроможність та ліквідність підприємства, залежить від специфіки його діяльності, а також від бажання й уміння фінансових менеджерів підтримувати ліквідність та платоспроможність господарюючого суб'єкта на задовільному рівні.

У цілому структура активів  підприємства визначається його діяльністю і суттєво впливає на структуру  фінансових ресурсів, а саме на співвідношення власних та залучених ресурсів, довгострокових і поточних зобов'язань підприємст. Баланс підприємства - це віддзеркалення його фінансового стану на конкретний момент часу. Результати руху фінансових потоків фіксуються в структурі капіталу, розмірах цільових фондів і фінансових активів, нарахованій амортизації.

Аналізуючи співвідношення між необоротними і оборотними активами, можна зробити висновки про прискорення чи сповільнення засобів підприємства у досліджуваному періоді.. Здійснимо аналіз активів та пасивів, використовуючи дані таблиці. Валюта балансу порівняно з початком періоду зросла на 897тис.грн. (на 24 %), що за умов стабільної економіки характеризується позитивно. На дане відхилення вплинуло відповідне збільшення необоротних активів на 364тис.грн. (17,3 %) і оборотних активів на 533 тис.грн. (32,5 %). Приріст активів за рахунок збільшення необоротних активів складає 40,5 %  59,4 %-(364 : 897 х 100), а за рахунок збільшення оборотних активів   40,6 %).-(100  Приріст основних засобів на 344 тис.грн. або 17,4 % може свідчить про розширення виробничого потенціалу підприємства. Необоротні активи зросли в основному внаслідок збільшення основних засобів на 20 тис.грн. (38,5 %), збільшились також нематеріальні активи. Величина довгострокових фінансових інвестицій на кінець періоду не змінилась. Найбільшу частку в складі необоротних активів займають основні засоби, найменшу нематеріальні активи. Структура необоротних активів на кінець періоду зазнала суттєвих змін (зменшилась питома вага основних засобів) і збільшилась частка нематеріальних активів. Розрахувавши показники зношуваності основних засобів (на початок періоду 0,6 = 78:130, на кінець 0,53 = 82:154), можна зробити висновок про здійснюване на підприємстві оновлення засобів праці. Характеризуючи динаміку оборотних активів, можна спостерігати суттєвий вплив на їх збільшення зміни величини запасів (приріст на 288 тис.грн.) і збільшення дебіторської заборгованості на 160 тис.грн. має місце також збільшення грошових коштів на 65тис.грн. (41,7 %), наявність грошових коштів і їх збільшення на кінець періоду є однією з умов платоспроможності підприємства.  

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Активи	На початку року		На кінець року		Зміна (+,-)		Зміна питомої ваги,%
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%
І. Необоротні активи	2106	56,3	2470	53,2	+364	+17,3	-3,1
З них: матеріальні активи	52	1,4	72	1,6	+20	38,5	+0,2
Основні засоби	1974	52,8	2318	49,9	+344	+17,4	-2,9
Інші фінансові інвестиції	80	2,1	80	1,7	-	-	-0,4
ІІ Оборотні активи	1638	43,7	2171	46,8	+533	+32,5	+3,1
З них: запаси	962	25,7	1250	26,9	+288	+29,9	+1,2
У тому числі
Виробничі запаси	510	13,6	640	13,8	+130	+25,5	+0,2
Готова продукція	452	12,1	610	13,1	+158	+35	+1,0
Дебіт. Заборгованість	420	11,2	580	12,5	+160	+38,1	+1,3
з неї:  За товари, роботи, послуги	400	10,7	500	10,8	+100	+25	+0,1
інша	20	0,5	80	1,7	+60	+300	+1,2
Поточні фінансоів інвестиції	100	2,7	120	120	2,6	+20	-0,1
Грошові кошти та їх еквіваленти	156	4,1	221	4,8	+65	+41,7	+0,7
ІІІ витрати майбутніх періодів	-	-	-	-	-	-	-
разом	3774	100	4641	100	+897	+24	-

 

1.Поняття пасивів та джерела їх формування.

Пасиви — це джерела утворення господарських засобів (активів). Всі джерела формування активів підприємства в балансі розділені на власні (власний капітал) та запозичені (довгострокові та поточні зобов’язання). Таким чином пасив містить інформацію про обсяг коштів, залучених підприємством в обіг з різних джерел. Пасиви розміщуються по мірі зростання терміновості виконання зобов’язань.

Загальна сума пасивів  складається у кожного окремого підприємства з таких елементів:

- власний капітал:  статутний (пайовий) капітал, додатково  вкладений капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток тощо;

- забезпечення наступних  витрат та платежів;

- довгострокові зобов’язання;

- поточні зобов’язання.

Капітал, що формується за рахунок власний джерел фінансування є власним капіталом. Власний капітал – це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками), накопичені впродовж строку існування підприємства суми реінвестованого чистого прибутку, а також дарчий капітал. Тому за формою власний капітал поділяється на три категорії: інвестований (вкладений або сплачений) капітал; дарчий капітал; нерозподілений прибуток.

Інвестований капітал  – це сума простих та привілейованих акцій за їх номінальною вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також може бути поділений на джерела утворення.

Дарчий капітал –  це вартість безкоштовно отриманих  підприємством від інших юридичних  або фізичних осіб різноманітних  активів.

Нерозподілений прибуток – це частина прибутку, отриманого внаслідок ефективної діяльності підприємства, що не була розподілена між акціонерами, а знову інвестована у підприємство.

Розмір власного капіталу визначається як алгебраїчний підсумок його видів (складових) (рис. 1.).

Статутний капітал — сума вкладів власників підприємства в його активи за номінальною вартістю згідно із засновницькими документами.

В окремих підприємств  складовою власного капіталу є пайовий  капітал.

Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних i юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Для забезпечення розвитку господарської діяльності підприємства пайовиками можуть вноситися додаткові пайові внески на добровільних засадах. При щорічному розподілі прибутку за рішенням зборів пайовиків на обов'язкові та додаткові пайові внески нараховуються дивіденди, які можуть бути зараховані на поповнення паю.