Причорноморський економічний район

Харчова промисловість

Хімічна промисловість

 Хімічний комплекс  розвинуто поки що недостатньо.  Поряд зі старими галузями, що  розмістилися в Одесі (виробництво  фосфатних добрив, лаків і фарб), в повоєнні часи виникли нові. Це Сиваський комплекс, що оснований  на переробці ропи (Червоноперекопськ), припортовий хімічний комплекс в Південному близь Одеси (мінеральні добрива), хімічний комплекс в Саках.

Легка промисловість(см.додаток 4)

 Легка промисловість  є третьою за обсягом виробництва  після машинобудування й харчової  промисловості. Але виробництво  її продукції як в абсолютному  вимірі, так і на душу населення  тут нижче, ніж в інших регіонах. Провідна роль у легкій промисловості  району належить текстильній  галузі, а саме — виробництву  бавовняних тканин. Текстильна та трикотажна промисловість представлена Херсонським бавовняним комбінатом, Севастопольською фабрикою спортивних трикотажних виробів, Одеською джгутовою фабрикою, швейним об'єднанням «Евіс» (Миколаїв) та ін. Херсонський бавовняний комбінат — найбільше підприємство цієї галузі в Україні. Взуттєва промисловість розвинута в Одесі, Миколаєві, Сімферополі. Сукно виробляється в Одеській області. Розвинуто також виробництво трикотажної, швацької й шкіряно-взуттєвої галузей. Трикотажні підприємства Півдня постачають трикотажне полотно для фабрик Донецько-Придніпровського району.

Санаторно-курортне господарство, туристичне господарство

Специфічна й великомасштабна  міжрайонна і міжнародна спеціалізація  району — рекреаційний комплекс, що складається з курортного господарства, туризму і сфери відпочинку. На території району в 2005 р. нараховувалось понад 300 санаторіїв та 250 пансіонатів  і будинків відпочинку, найбільші  — на півдні Криму та в Одеській області.

Територія району входить  до складу Південного рекреаційного  району України. Одним з визначальних ресурсів тут є клімат, особливості  якого сприятливі для організації  санаторно-курортного лікування та інших видів рекреаційної діяльності. Район має значні запаси мінеральних  вод, йодо-бромних розсолів, лікувальних грязей

Сільське господарство

 Сприятливі природні  й економічні умови впливають  на розвиток багатогалузевого  сільського господарства. Район  майже цілком розміщений в  степовій зоні, за винятком Південного  узбережжя та гірської частини  Криму. В загальноукраїнському  розподілі праці Причорноморський  район виділяється виробництвом  зерна, м'яса, овочів, соняшнику,  винограду, вовни. В загальній  площі території сільгоспугіддя  займають 89%. Під оранкою зайнято  82% угідь, тобто ступінь сільськогосподарської  освоєності земель тут дуже високий. Отже, розширення сільськогосподарського виробництва тут можливе лише шляхом його інтенсифікації.

Район є житницею України. Степи перетворені в зерновий пояс озимої пшениці і кукурудзи. Площі, зайняті зерновими культурами, займають майже половину від посівних площ району. Серед технічних культур провідне місце займають соняшник, ефіроолійні (коріандр, троянда, лаванда, шавлія та ін.), тютюн, цукрові буряки. Міжрайонне значення мають овоче-баштанні культури (помідори, перець солодкий, баклажани і кабачки, кавуни і дині). Овочівництво активно розвивається навколо міста-мільйонера Одеси, великих центрів консервної промисловості (Херсона і Ізмаїла) та на південному заході Криму. Баштанні продовольчі культури культивують повсюдно в межах району. Славиться район садами та виноградниками. Садівництво поширене на всій території району, але особливо в АР Крим. У насадженнях домінують абрикоси, персики, черешня, вишня, слива, яблуня, груша, волоський горіх, мигдаль. Район посідає перше місце в Україні за насиченістю виноградниками (Крим та Одещина).

На потужній сільськогосподарській ресурсній базі активно розвивається харчова промисловість. Особливе значення мають виноробна, рибна, плодоовочеконсервна, м'ясна, молочна і олійно-жирова промисловість.

Виноробна промисловість — одна з найбільш розвинутих галузей харчової промисловості району. На неї припадає 90% загальнодержавного виробництва вин. Тут щорічно виробляється до 40 млн декалітрів виноградного вина, 300 тис. декалітрів коньяку та 3 млн пляшок шампанського. Спеціалізовані підприємства первинного виробництва зосереджені переважно у південноузбережному та передгірних районах Криму, а також у Придніпров'ї та південно-західній частині Одеської області. Тут сформувався Південний виноградно-виноробний район.

У Причорноморському соціально-економічному районі найбільший в країні рибопереробний комплекс, який використовує ресурси Азово-Чорноморського басейну. Вилов риби в основному збільшується за рахунок приросту океанічного рибальства.

5. Транспорт(см. додаток 5)

Розвинені всі види транспорту. На залізничний транспорт припадає 13 % колій України . Найбільша щільність  залізничних шляхів в Одеській області ( 34,6 км на 1000 км2) , найменша - у Херсонській  області ( 16,1 км на 1000 км2). Залізничні вузли - Одеса , Іллічівськ , Херсон , Каховка , Миколаїв , Вознесенськ , Сімферополь , Джанкой . У 1978 р. вступила в дію  міжнародна морська залізнична поромна  переправа Іллічівськ - Варна ( Болгарія ) . Залізничний шлях Армянськ - Джанкой - Керч з'єднана поромної переправою Автономна Республіка Крим з Північним Кавказом.

Загальна протяжність  автомобільних доріг - 25,4 тис. км, у  тому числі з твердим покриттям - 23,9 тис. км . Основні автомобільні дороги державного та міжнародного значення : Миколаїв - Одеса - Кишинів , Миколаїв - Херсон - Сімферополь , Миколаїв - Кіровоград , Миколаїв - Кривий Ріг , Рені - Ростов -на- Дону , Одеса - Ізмаїл . Чинний міжміська тролейбусна лінія - Сімферополь - Ялта ( майже 79 км) .

Морський транспорт в  основному забезпечує каботажні  перевезення , має державне та міжнародне значення (порти - Одеса , Херсон , Генічеськ , Скадовськ , Миколаїв , Очаків , Севастополь , Керч , Феодосія , Ялта , Євпаторія). На базі Дунайського пароплавства створена ліхтерних транспортно - виробничу систему , що забезпечує ефективне перевезення вантажів з придунайських міст Європи в порти Південно-Східної Азії та інших регіонів без перевантаження їх. Судноплавство здійснюється Дніпром ( річкові порти Херсон , Нова Каховка , Гола Пристань ) , а також Південним Бугом , Інгул та Інгулу (порти : Миколаїв , Вознесенськ) .

Основну роль в перевезеннях відіграють експортні перевезення; зокрема, це кам'яне вугілля, залізна  руда, кокс, чорні метали, ліс, цукор, хімічна продукція тощо. В імпорті  переважають машини, устаткування, мінерально-сировинні ресурси.

За винятком газопроводів Глібівка — Сімферополь — Севастополь та Джанкой — Сімферополь, усі інші трубопроводи розпочинаються за межами району і мають міжрайонне або міждержавне значення.

Аеропорти державного та міжнародного значення знаходяться в Одесі, Сімферополі, Миколаєві та Херсоні.

6.   Туризм

     Курортно-рекреаційне господарство є одною з найперспективніших ланок економіки Причорномор’я. Сприятливі кліматичні умови причорноморської частини території, численні пляжі, тепле море, лікувальні грязі та мінеральні води різних типів визначають його державне та міжнародне значення. Найбільше значення мають курорти Південного Берега Криму і бальнеологічні курорти Одеси. В Автономній Республіці Крим зосереджено 36 % санаторіїв курортного фонду України, понад ЗО % будинків і пансіонатів відпочинку, майже 20 % туристських закладів. Діють 127 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням, 94 будинки відпочинку і пансіонати, у яких щороку відпочиває понад 1 млн. чол. На базі джерел мінеральних вод функціонують санаторії в Євпаторії, Саках, Феодосії.

Практичне значення мають  термальні води Тарханкутського півострова, лікувальні грязі численних солоних озер. Сформувалися рекреаційні райони: Ялтинський, Євпаторійський, Феодосійський. В Одеській області — 43 санаторії і пансіонати з лікуванням, 16 будинків і пансіонатів відпочинку, турбази і дитячі табори. Функціонують курорти: Аркадія, Великий Фонтан, Кароліно-Бугаз — Затока, Куяльницький та ін. Всі вони в Одеському рекреаційному районі.

 Заклади відпочинку Миколаївської області розташовані головним чином у курортних зонах Очакова та Миколаєва. Є 4 санаторії і пансіонати з лікуванням, 17 будинків та пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку, дитячі табори. Херсонська область має значні можливості для розвитку курортного господарства та масового відпочинку в долинах Дніпра, Інгульця, на узбережжях Каховського водосховища, Дніпровського лиману, Чорного та Азовського морів, але вони використовуються незначною мірою. Функціонують курорти Гола Пристань, Скадовськта курортна місцевість Арабатська Стрілка. В області — 8 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням та 38 будинків і пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку та дитячі табори. Причорноморський економічний район — один з найбільших центрів туризму міжнародного значення. Численні пам'ятки історії, архітектури,археології, екзотичні природні об'єкти, м'який клімат зумовлюють розвиток пішохідного, автомобільного, водного, гірського та інших видів.

Міністерством курортів і туризму опрацьовується питання про створення в Криму круїзної компані .Крим володіє унікальними спелеоможливостями не тільки регіонального, але й континентального та світового значення. Регіон має перспективу розвитку спелеотуризму, який міг би посприяти економічному відродженню цілої низки регіонів нашої країни, залучаючи до індустрії відпочинку працездатне населення.

 Висновки:Розвиток регіону потребує значних інвестиційних вкладень — 2,3 млрд дол. іноземних інвестицій за останні 17 років не є сумою, яка може істотно вплинути на оновлення і реструктуризацію господарства регіону.

Пріоритети розвитку:вдосконалення структури господарства і підвищення ролі морегосподарського комплексу (суднобудування, рибне господарство, морський транспорт);ефективне освоєння і використання рекреаційного потенціалу та розвиток рекреації;підвищення ефективності АПК;

Загальні висновки  
      Площа - 113,4 тис.км-. Населення - 7712 тис. чол. (на 1.01.2003 р.). 
Склад - Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Одеська і Херсонська області,м.Севастополь. 
      Причорноморський економічний район розташований на півдні України і займає переважно територію рівнинної Причорноморської низовини. Територія району простяглася із сходу на захід від східної межі Криму до річки Дунай на 600 км, а з півночі на південь - на 420 км. За адміністративно-територіальним поділом (на 01.01.98р.) до його складу входить 77 районів. На території економічного району 54 міста, 137 містечок, 1223 сільські ради. 
Причорноморський економічний район має досить вигідне географічне положення. Через його територію проходять важливі залізничні, річкові та повітряні шляхи, які сполучають економічні райони України з багатьма зарубіжним країнами.  
      Район розташований на перетині державних і міжнародних морських шляхів Азовсько-Чорноморського басейну. Його причорноморське положення сприяє розвиткові портового та рекреаційного господарства. 
У районі розвинені машинобудування, багатогалузева харчова промисловість, високотоварне сільське господарство з великою часткою зернових посівів, садів, виноградників, тютюну та ефірно-олійних культур. На район припадає 20,6% валового збору зерна, 26,7% соняшнику, 14,6% м'яса.Значним є вклад регіону у виробництво морських та річкових суден, кукурудзозбиральних комбайнів, тракторних плугів, металорізальних верстатів, електродвигунів. Господарська система Причорноморського економічного району має великий потенціал портово-промислового комплексу, який склався історично, об'єднує транспортні вузли морського, річкового, залізничного і автомобільного транспорту, характеризується постійним розширенням зовнішньоекономічних зв'язків. Унікальні природні умови та ресурси стали базою розвитку потужного морського рекреаційного комплексу. Території, що прилягають до прибережної зони моря, слугують базою для товарного виробництва сільськогосподарської продукції, різноманітність і специфіка якої зумовлені кліматом регіону.