Причорноморський економічний район

                                     

                                      Міністерство освіти і науки України

Одеський інститут фінансів Українського державного університету                                   фінансів та міжнародної торгівлі

 

 

Індивідуальна робота

                                       з курсу «Регіональна економіка»

 

          на тему:

 

«Причорноморський економічний район»

                       

 

 

                                                                             Студентки І курсу ФК-913 групи

напряму підготовки

6.030508 «Фінанси і кредит»

Туриці Євгенії Дмитрівни

 

 

 

 

м. Одеса – 2013 рік

План

1. Загальна характеристика регіону.
2. Природні ресурси регіону.
3. Населення.
4. Економіка
5. Транспорт.
6. Туризм.
7. Висновки.

Загальні висновки.

     Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 1.      Географічне положення Причорноморського економічного району, загальна характеристика

Причорноморський соціально-економічний район займає південну частину України. До його складу входять АР Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська області. Його площа – 113 тис.км2 (18,7% площі України), населення – 6,8 млн. осіб (14,3 % населення України).

У районі розвинене машинобудування, рекреаційний комплекс, багатогалузева харчова промисловість, високотоварне сільське господарство з високою часткою посівів зернових, садів, виноградників, тютюну та ефіроолійних культур. На район припадає 30 % виробництва ковальсько-пресового устаткування, 45,9 % консерв, 20 % хімічних добрив України. Тут сконцентровано до 90 % українського виробництва вин. Значним є вклад регіону у виробництво морських та річкових суден, кукурудзозбиральних комбайнів, тракторних плугів, металорізальних верстатів, електродвигунів.

Причорноморський соціально-економічний район має вихід до Чорного та Азовського морів, у цьому полягає своєрідність та унікальність його географічного положення. Район контактує на півночі з Центральним та Подільським соціально-економічними районами, на північному сході – з Придніпровським соціально-економічним районом. На заході район має вихід до державного кордону з Молдовою та Румунією, на сході, через Керченську протоку - до Російської Федерації; ця риса географічного положення досить активно використовується.

Причорноморський соціально-економічний район має сприятливе економіко-географічне положення. Приморське положення зумовило розвиток суднобудування та судноремонту, морського транспорту каботажного та міжнародного плавання, курортно-туристичного господарства. Саме в цьому районі розташовуються найпотужніші українські порти (Іллічівськ, Одеса, Южний), що дозволяє району і Україні загалом, підтримувати контакти з 172 країнами світу. Придунайське розташування району дає змогу підтримувати дешеве річкове сполучення з багатьма європейськими країнами (Румунією, Болгарією, Угорщиною, Югославією, Словаччиною та ін.). Вигідним є сусідство з прилеглими соціально-економічними районами. Позитивним є також близьке розташування району до основних паливних та металургійних баз України. "Плюсом" є також існування поромної переправи з Болгарією та Грузією. Надзвичайна роль відводиться приморському положенню, завдяки якому Україна мас вихід до багатьох світових ринків.

Серед негативних рис ЕГП є досить далеке розташування від західних кордонів України і соціально-економічних районів, що тут розташовані.

 

2.  Природні ресурси(см. додаток 1)

Район має значні родовища корисних копалин. Найважливіші з них — залізні руди Керченського півострова. Балансові запаси руди сягають 2,8 млрд. т (майже 14 % промислових запасів руди України). Руди залягають на невеликій глибині (5—25 м), що дає можливість видобувати їх відкритим способом. Руди Керченських родовищ відносно бідні за вмістом заліза (всього 28—39 %) і потребують збагачення. Керченські руди мають домішки марганцю, ванадію, фосфору і миш'яку. При переробці цих руд фосфор переходить у шлак, який у розмеленому вигляді є цінним фосфорним добривом.У районі зосереджується більше половини державних запасів флюсових вапняків. Основні родовища — Балаклавське, Старокримське.

 Добре забезпечений Причорноморський район сировиною для будівельної індустрії — різноманітними вапняками, глинами, кварцовими пісками, гранітами, мармуром, мергелем, каоліном, вулканічними туфами. Тут зосереджено 84 % запасів вапняку, 100 % діориту, 94 % мармуру, 48 % флюсових промислових вапняків країни. Будівельні матеріали поширені скрізь, але особливо багаті на них Автономна Республіка Крим й Одеська область.

У численних соляних озерах та лиманах є значні запаси солей натрію, хлору, брому, особливо у Сиваші, ресурси якого практично невичерпні. Солі озер та лиманів є цінною сировиною для хімічної промисловості. Велике значення в районі відіграє ропа та лікувальні грязі озер та лиманів. Серед таких слід згадати озера Сиваш, Лакське, Куяльницький і Хаджибейський лимани.

Паливні мінеральні ресурси представлені Причорноморською нафтогазоносною  провінцією. Серед найбільших родовищ  слід назвати Глібівське, Задорненське, Джанкойське. Стрілківське, Фонтанівське, Оленівське газові (АР Крим), Штормове, Голіцинське (шельф Чорного моря), Східно-Саратське (Одеська область) та Зміївське (шельф Чорного моря) — нафтове. Іншими видами палива район забезпечений недостатньо. Прояви покладів кам'яного вугілля виявлено в Бахчисарайському районі АР Крим, бурого вугілля — в Єланецькому районі Миколаївської області,Болградському районі Одеської області. Але промислового значення вони не мають.

 Електроенергетика району представлена потужною Південноукраїнською АЕС, Каховською ГЕС, низкою невеликих теплових та гідроелектростанцій. У Криму в останні роки розвивається вітряна енергетика.

Господарський комплекс району. В  загальнодержавному поділі праці Причорноморський соціально-економічний район спеціалізується  на виробництві продукції сільського господарства (зерна, соняшнику, овочів, фруктів, винограду, вовни), харчової промисловості (плодоовочевих консерв, виноградних вин, шампанського, коньяку, ефірної олії, тютюнових виробів), рибної та легкої (бавовняних, вовняних тканин) промисловості, випуску продукції машинобудування (судна, верстати, преси, сільськогосподарські машини) і хімії (бром, лак, кальцинована сода, діоксид титану), на курортно-рекреаційному господарстві. Міжнародною спеціалізацією району є морський та залізничний транспорт.

Специфічна  й великомасштабна міжрайонна і  міжнародна спеціалізація району —  рекреаційний комплекс, що складається  з курортного господарства, туризму  і сфери відпочинку. На території  району в 2005 р. нараховувалось понад 300 санаторіїв та 250 пансіонатів і будинків відпочинку, найбільші — на півдні Криму та в Одеській області.

Територія району входить до складу Південного рекреаційного району України. Одним  з визначальних ресурсів тут є  клімат, особливості якого сприятливі для організації санаторно-курортного лікування та інших видів рекреаційної діяльності. Район має значні запаси мінеральних вод, йодо-бромних розсолів, лікувальних грязей.

Провідну  роль в промисловому комплексі Причорноморського  соціально-економічного району займає легка промисловість, передусім  текстильна, трикотажна, швейна, шкіряно-взуттєва та хутрова.

3. Населення

     Населення Причорноморського економічного району зростає поступово. Так, за 1959—1989 pp. його чисельність збільшилася на 151 %, зокрема міського у 2 рази, а сільського зменшилася на 1,3 %. Середня густота населення становить 68,1 чол./км2, що значно нижче від загальнодержавного показника (85,8 чол./км2), а сільського — майже23чол./км2 (в Україні — 28 чол./км2). чол./км2).

Найменша густота сільського населення у степовій частині  материкової України — не перевищує 20 чол./км2. У містах проживає понад 5,1 млн. чол. (66,5 %). Найвища частка міського населення в Автономній Республіці Крим (70 %), найменша — у Херсонській  області (61 %).У районі виділяються  такі міста, як Одеса (1,1 млн. чол.), Миколаїв (519 тис), Севастополь (375 тис), Херсон (371 тис), Сімферополь (358 тис), Керч (183 тис. чол.).

Чоловіків набагато менше, ніж  жінок (відповідно 873 на 1000 жінок) —  найнижчий показник серед економічних  районів України. Трудових ресурсів не вистачає, особливо в Автономній Республіці Крим та Херсонській області. В цілому частка населення, зайнятого  у господарстві, трохи вища, ніж  в інших районах України.

 Коефіцієнт народжуваності  в районі коливається від 13 до 15 %, коефіцієнт смертності у  Херсонській області та Автономній  Республіці Крим один з найнижчих  в Україні — 9—11 %, а в Одеській  і Миколаївській областях трохи  вищий — 11—13 %. Природний приріст  у цілому досить низький —  від 2 до 4 %, а в Одеській області  не перевищує 1,4 %. Природний приріст  сільського населення позитивний, проте він низький і н\е перевищує 5 %. В Одеській області він від'ємний (—1 %). Дитяча смертність в Одеській та Херсонській областях висока (відповідно 15 % і 16 %) і трохи нижча у Миколаївській області та Автономна Республіка Крим (12,4 % і 12,9 %).

 Район має найвищий  серед економічних районів України  показник працездатного населення  (57,3 %) і вищий, ніж у цілому  по Україні (55,8 %). Частка дітей  така сама, як і в Україні  (23 %), але найменше людей пенсійного  віку (18,7 %).

 За етнічно-національною  ознакою населення окремих частин  Причорноморського району неоднакове. Виділяються два регіони: західний (Одеська обл.) — багатонаціональний  та південний (Миколаївська та  Херсонська області, Автономна  Республіка Крим) — малонаціональний.

 В Одеській області  українців 1433 тис. чол. (54,6 % усього  населення), росіян — 719 тис. (27,4 %), майже 430 тис. представників інших  національностей (18 %): болгар —  166 тис. (6,3 %), молдаван — 144 тис. (5,5 %), євреїв — 69 тис. (2,6 %), гагаузів  — 27 тис. (1,0 %), білорусів — 21 тис. (0,8 %).

 Принципово інша національно-етнічна  ситуація склалася в східній  та південно-східній частинах  регіону. Тут частка українців  і росіян (в Криму росіян та  українців) дуже висока — 93—96 %; частка представників інших  національностей у цьому регіоні  мінімальна.

4.  Економіка

Промислове виробництво

 Промисловість має  провідне значення в районі. Вона  виробляє 70% сукупного суспільного  продукту регіону. При цьому  на видобувні галузі припадає  лише 4% промислового виробництва.  У структурі агропромислового  комплексу найбільшу питому вагу  має багатогалузева харчова промисловість.

Машинобудування і металообробка(см. додаток 2)

 Провідна роль у  промисловому виробництві належить  машинобудівному комплексу, який  охоплює такі галузі спеціалізації:  суднобудування й ремонт, сільськогосподарське  машинобудування, верстатобудування,  обладнання для харчової промисловості,  електронне й електротехнічне  машинобудування й приладобудування.

 Підприємства суднобудування  й судноремонту є у всіх  областях району. Тут виготовляється  переважна частина морських і  річкових суден України. В Одесі  розміщені два судноремонтних  заводи, по одному — в Севастополі,  Херсоні, Керчі, Іллічівську й  Ізмаїлі. Найбільші центри суднобудування  — Миколаїв і Херсон.

 Сільськогосподарське  машинобудування посідає важливе  місце в економіці району. Підприємства  цієї галузі є в усіх великих  містах району, але найбільші  центри — Херсон (кукурудзозбиральні  комбайни), Одеса (тракторні плуги), Джанкой (тракторні причепи).

 Верстатобудування також  є спеціалізуючою галуззю району. Тут вперше в Україні організовано виробництво радіально-свердлильних верстатів.

Найбільшим центром верстатобудування  є Одеса, де зосереджено майже  все їх виробництво (універсальні й  координатнорозточні верстати, верстати з програмним управлінням, ковальсько-пресове обладнання та інші). Концентрація верстатобудівних підприємств в Одесі пояснюється наявністю тут значного контингенту кваліфікованих робітників та мережі науково-дослідних установ та лабораторій.

 Поряд з розвитком  основних галузей машинобудування  в районі виникла низка нових:  енергетичне й електротехнічне  обладнання в Первомайську, Бориславі,  Новій Каховці.

 В Сімферополі й  Одесі виготовляється електроніка  (телевізори, електронно-обчислювальна  техніка). Обладнання для різних  галузей виробництва зосереджено  переважно в Одесі (завод "Автогенмаш", "Продмаш", "Холодмаш", "Будгідравліка" тощо).

Харчова промисловість(см. додаток 3)

 Другою за значенням  спеціалізуючою галуззю промисловості Причорноморського району є харчова, яка входить до складу агропромислового комплексу. Вона посідає перше місце за вартістю валової продукції Півдня. Провідна роль належить рибній, виноробній, плодоовочеконсервній, м'ясній, борошномельно-круп'яній, олійній, тютюновій і ефіроолійній галузям. Тут виробляється 10 % м'ясної продукції, 15 — молочної, 35 — плодоовочевих консервів, майже 90 — вина, 21 % — олії в Україні. На території району діють 14 плодоовочевих консервних заводи і велика кількість цехів та малих підприємств. Виноробна промисловість представлена великими заводами шампанських і марочних вин, коньячними заводами, що зосереджені переважно в Автономній Республіці Крим і в Одеській області. Продукція консервної та виноробної промисловості йде далеко за межі району, вона реалізується не тільки в Україні, але й експортується в інші країни.