Економіко-географічне районування території України

По-сьоме, сьогодні ми повинні говорити не стільки про  регіональний розвиток взагалі, а про стратегію сталого регіонального розвитку. До головних ознак сталого зростання регіону відносять: зростання темпів економічного розвитку, або (як мінімум) - уповільнення темпів економічного спаду; створення ефективної структури економіки та розвиток сучасної ринкової інфраструктури; мінімізація залежності регіональної економіки від зовнішніх чинників; активізація розвитку людського потенціалу; підвищення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища.

По-восьме, проблему зміцнення потенціалу розвитку регіонів потрібно розглядати у контексті євроінтеграційного курсу України. Інтегрування України у європейські структури потребує вироблення та реалізації такої моделі взаємовідносин з регіонами й управління ними, яка б відповідала принципам регіональної політики Європейського Союзу. Значна увага, яка приділяється проблемам регіонального розвитку, зменшення регіональних економічних і соціальних диспропорцій у країнах Європейського Союзу, є підтвердженням того, що державна регіональна політика має розглядатися як один з найважливіших механізмів забезпечення стійкого економічного зростання та суспільної злагоди в Україні. У країнах ЄС напрацьовано чималий досвід у питаннях механізмів регулювання регіонального розвитку, підтримки депресивних територій, економічного та бюджетного вирівнювання. Наша країна має використати цей досвід, адаптувавши його найвагоміші досягнення до умов України.

Останніми роками в Україні збільшилася кількість  депресивних територій, ситуація в яких дедалі загострюється. Державна політика щодо підтримки депресивних територій повинна бути системнішою та ефективнішою. Головним механізмом державної політики щодо подолання депресивності територій має стати законодавче врегулювання проблеми стимулювання розвитку регіонів   [14, 44, 47].

Заходами державного стимулювання розвитку депресивних  територій є, зокрема, цільове спрямування державних капітальних вкладень на розвиток виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури депресивних регіонів; надання державної підтримки, зокрема фінансової, малим підприємствам, сприяння формуванню інфраструктури розвитку підприємництва; створення системи перекваліфікації трудових ресурсів; запровадження механізму інвестиційного стимулювання розвитку депресивних територій. Механізм державного стимулювання розвитку регіонів, у т.ч. депресивних територій, викладено у законопроекті «Про стимулювання розвитку регіонів», ухваленому в червні 2003 р. Верховною Радою України у першому читанні. Для подолання стану депресивності території необхідно запровадити відповідні програми, що розроблятимуться центральними та місцевими органами виконавчої влади.

Значна увага  має приділятися реформуванню адміністративно-територіального устрою. Метою вдосконалення системи адміністративно-територіального устрою є приведення її у відповідність з Конституцією України і на цій основі - підвищення ефективності управління територіями, зниження витрат на утримання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також надання цими органами послуг населенню незалежно від місця його проживання і згідно з загальнодержавними соціальними стандартами, поліпшення життєвого рівня населення              [10, 36, 39].

 

 

ВИСНОВКИ

 

В останні десятиліття  активно проводяться дослідження  з питань економічного та соціально-економічного районування території України. Це пов'язано з тим, що незалежній державі потрібне раціональне поєднання  загальнодержавних і регіональних інтересів, комплексного економічного і соціального розвитку її території, формування раціональної територіальної організації країни як суспільно-територіального  комплексу.

Аналіз наукової літератури свідчить, що єдиних підходів щодо районування  території України немає. При  розробці певних схем районування в  основу покладено різні підходи, принципи та чинники зокрема, серед  головних можна виділити: рівень розвитку матеріально-технічної бази і науково-технічної оснащеності (основні фонди, транспортна мережа, будівельна база); наявність необхідних природних умов і ресурсів для матеріальної діяльності людини; наявність трудових ресурсів з певними трудовими навиками, кваліфікацією праці, національними та етнічними особливостями; рівень урбанізації території; рівень розвитку соціальної інфраструктури та інші. Отже, кожне з розглянутих районувань є унікальним, кожен вчений враховував певні фактори та показники при регіональному поділі. І тому існує значна кількість схем районування, які мають найбільш суттєві відмінності.  

Розглянуто теоретико-методологічні  проблеми обґрунтування та реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіонів України. Завдання, поставленні в роботі, розв'язувалися за допомогою таких методів та підходів: системного, структурного, статистичного, картографічного, порівняльно-географічного, історичного, формалізації. 

Дослідження економічної, соціальної та демографічної складової регіонального  розвитку України показало, що існують  значні диспропорцій у територіальному розрізі. Низька якість життя населення, зменшення народжуваності, недостатня кількість економічних ресурсів та інші регіональні проблеми є дуже поширеними у всіх регіонах України. На особливості регіонального соціально-економічного розвитку впливає сукупність факторів як глобального характеру (світова економічна криза), так і регіональні особливості розвитку кожного регіону. Вирішення цих проблем зумовлює важливість державної регіональної політики, спрямованої на підйом продуктивних сил, створення умов для розвитку і функціонування соціальних відносин, підвищення рівня життя населення у всих регіонах країни.

Також при дослідженні  було виявлено, що на сучасному етапі  соціально-економічні райони існують  тільки формально, тому потрібні зміни  в районуванні території України. Порівняно з радянськими часами, на сучасному етапі кардинально  змінились умови починаючи від  політичних, закінчуючи соціально-економічним  розвитком та особливостями демографічної  ситуації. В розвитку держави на перше місце у суспільному  житті вийшла людина з її потребами, а економіка стала головним засобом  реалізації цих потреб та інтересів.

Головним завданням соціально-економічного районування є прискорення розвитку економiчної i соцiальної складової, спрямованої на досягнення пiдвищення продуктивностi суспiльної працi, виробництва продукцiї з найменшими затратами та пiдвищення життєвого рiвня населення та якості життя. В Україні, на наш погляд, ще не вдосконалене соціально-економічне районування, але поглянувши на роботи українських вчених можна сказати, що через деякий час в нашій країні будуть створені комплекси підприємств на основі тісних виробничих зв'язків, з врахуванням природних і трудових ресурсів, економіко-географічного положення та транспортних умов.

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.  Алаев Э.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь / Энрид Борисович Алаев – М., 1983. – 350 с.

2. Анализ и прогнозирование  развития экономики региона / Прокопенко Н.Д., Поклонский Ф.Е.; [отв. ред. Н.Г. Чумаченко]. – К.: Наук. Думка, 1991. – 226 с.

3. Афанасьєва Л. До визначення  однорідності регіонів України  за рівнем економічного розвитку  та галузевою структурою економіки  /  Л. Афанасьєва,   Н. Лисак  // Економіст. – 2003. - №2. –  с. 30-32.

4. Багров Н.В. Региональная геополитика устойчивого развития / Николай Васильевич Багров. –  К., 2002. – 234 с.

5. Баранский Н.Н. Научные принципы географии / Николай Николаевич Баранский . – М.: Мысль, 1980. – 239 с.

6. Вавилова Е.В., Экономическая география и регионалистика / Елена Васильевна Вавилова. – М., 1999.

7. Гладкевич Г.И. Введение в экономическую и социальную георгафию / Галина Ивановна Гладкевич. – Москва – Смоленск: СГУ, 1997. – 112 с.

8. Голіков А.П. Регіональна економіка та природокористування /         А.П. Голіков, О.Г. Дейнека, Л.О. Позднякова, П.О. Черномаз.; [за ред.                   А.П. Голікова]. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 352 с.

9. Голіков А.П.  Вступ до економічної і соціальної географії /                  А.П. Голіков, Я.Б. Олійник, А.В. Степаненко. – К.: Либідь, 1996. – 295 с.

10. Горленко И.А. Проблемы комплексного развития  территории /        И.А. Горленко, Л.Г. Руденко, С.Н. Малюк.  – К., 1994. – 295 с.

11. Гуменюк П. Регіональна  економічна політика: світовий досвід  та проблеми його трансформації  в Україні / П. Гуменюк, Г.  Гоголь  // Регіональна економіка.  – 1998. –  №4. – с. 39-45.

12. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти / Василь Олексійович Джаман. – Чернівці: Рута, 2003. – 392 с.

13. Долішний М.І. Соціально-економічне районування України / М.І. Долішній, М.М. Паламарчук, О.М. Паламарчук, Л.Т. Шевчук. – Львів, 1997. – 50 с.

14. Економічна географія  України / [за ред. М.Д. Пістуна]. – У.: Вища школа., 1993. – 320 с.

15. Економіка потенціалу  регіону: пріоритети використання: Монографія / У.М. Школа, Т.М. Ореховська, У.Д. Козменко та ін..; [за ред.. У.М. Школи]. – Чернівці, 2003 – 464 с.

16. Єпіфанов А.О. Регіональна економіка / А.О. Єпіфанов, І.В. Сало. – К., 2000. – 343 с.

17. Жук М.В.  Розмішення продуктивних сил і економіка регіонів України / М.В. Жук, В.П. Круль. – К.: Кондор, 2006. – 296 с.

18. Заболоцький Б.Ф. Регіональна  економіка / Б.Ф. Забололоцький. – Львів: «Новий світ - 2000», 2008. – 546 с.

19. Закон України «Про  державне прогнозування та  розроблення  програм економічного і соціального  розвитку України» / Постанова ВР  України №1602–ІІІ від 23.03.2000 р.

20. Закон України «Про  державні соціальні стандарти  та державні гарантії» / Постанова  ВР України №2017 – ІІІ від  05.10.2000 р.

21. Закон України «Про  загальнодержавну програму формування  національної мережі України  на 2000-2015 рр.» / Постанова ВР України  №1989–ІІІ від 21.09.2000 р. 

22. Закон України «Про  інноваційну діяльність» / Постанова  ВР України №40–ІV від 04.07.2002 р. 

23. Закон України «Про  місцеве самоврядування в Україні» / Постанова ВР України № 280/97 від 21.05.1997 р.

24. Закон України «Про  планування і забудову територій» / Постанова ВР України №1699–ІІІ  від 20.04.2000 р.

25. Закон України «Про  стимулювання розвитку регіонів»  / Постанова ВР України №2850–ІV від 08.09.2005 р.

 

26. Заставний Ф.Д. Географія  України / Федір Дмитрович Заставний.  – Львів.: Світ, 1995. – 243 с.

27. Зінь Е.А.  Регіональна економіка. Підручник. – 2-е видання / Едуард Анатолійович Зінь. – К.: Видавничий дім «Професіонал», 2008.  – 528 с.

28. Іщук С.І. Територіально-виробничі  комплекси і економічне районування  /  Сергій Іванович Іщук. – К., 1996 – 245 с.

29. Іщук С.І. Розміщення  продуктивних сил і регіональна  економіка: навч.посіб. /  Сергій Іванович Іщук. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. – 284 с.

30. Калашникова Т.М. Экономическое районирование / Татьяна Михайловна  Калашникова. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 216 с.

31. Клиновий Д.В. Розміщення  продуктивних сил та регіональна  економіка України / Д.В. Клиновий, Т.В. Пепа.; [за наук. ред. Л.Г. Чернюк]. – К: Центр навчальної літератури. 2006. – 728 с.

32. Коваль Я.В. Регіональна  економіка: Навчальний посібник / Я. В. Коваль, І.Я. Антоненко.  – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 272 с.

33.  Лишименко В.І. Регіональна економіка: підручник [для студентів вищих навчальних закладів] / В.І. Лишименко. – К.: центр учбової літератури, 2009. – 384 с.

34. Масляк П.О. Словник-довідник учня з економічної і соціальної географії світу / П.О. Масляк, Я.Б. Олійник, А.В. Степаненко. – К., Либра, 1996. – 328 с.

35.  Масляк П.О. Географія України / П.О. Масляк, П.Г. Шищенко. – К., “Зодіак – Еко”, 2000 р.

36. Михасюк І.Р. Регіональна економіка. Навчальний посібник / І.Р. Михасюк, М.Д. Янків, З.М. Залога, С.Й. Сажинець. – Львів, "Українські технології", 1998. – 240 с.

37. Паламарчук М.М. Соціально-економічне  мікрорайонування України / М.  М. Паламарчук, О.М. Паламарчук. –  1998.

38. Пістун М.Д. Сучасні проблеми регіонального розвитку: навчальний посібник / М.Д. Пістун, А.Л. Мельничук. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009.  – 200 с.

39. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії / Микола Данилович Пістун. – К.: "Вища школа", 2000 р. – 248 с.

40. Поповкін В.А. Регіонально-цілісний підхід в економіці / В.А. Поповкін. – К.: Наук. Думка, 1993. – 219 с.

41. Постанова КМУ «Про  затвердження Державної стратегії  регіонального розвитку на період  до 2015 року» №1001 від 21.07.2006 р. 

42. Постанова ВРУ «Про  Концепцію сталого розвитку населених  пунктів» /  №1359–Х ІV від 24.12.1999 р.

43. Постанова КМУ «Про  Основні напрями забезпечення  комплексного розвитку малих  монофункціональних міст» №521 від  17.03.2000 р.

44. Региональная экономика. Учебник для вузов. / [под ред. Морозовой Т.Г]. – М., 1998.

45. Регионы Украины: поиск стратеги оптимального развития / Голиков А.П., Шишенко П.Г., Пістун Н.Д. и др. / [под ред. А.П. Голикова]. – Харьков: ХГУ, 1994. – 304 с.

46. Регіони України: проблеми  та пріоритети соціально-економічного  розвитку: Монографія / [за ред. З.С.  Варналія]. – К.: Знання України, 2005.           – 498 с.