Аналіз Сумської області

Забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами від транспортних засобів в області у 2011 році становило 50 тис. тонн, що в 1,9 рази більше, ніж від стаціонарних джерел. В цілому по 19 з 25-ти регіонів України викиди від транспорту перевищили викиди від стаціонарних джерел. В області найбільші обсяги викидів від транспортних засобів у м. Суми (34,9% викидів по області), м. Охтирка (9,6%), м. Шостка (5,6%), м. Ромни (5,5%), м. Глухів (3,8%), Сумський район (3,3%), Роменський район (2,9%), найменші - Шосткинський район (0,6%), Середино-Будський район (0,9%), Глухівський район (1,0%). 

Рис. 6.1 – Забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами від транспортних засобів в області

Такий стан забруднення атмосферного повітря пов'язаний з розташуванням великих промислових об'єктів хімічної, машинобудівної, нафтогазовидобувної та інших галузей. 

Потребує вдосконалення система поводження з токсичними промисловими і твердими побутовими відходами. Загальний обсяг накопичених відходів перевищив 29,4 млн. тонн, що в розрахунку на 1 км2 площі становить 1234 т (по Україні відповідно 25 млрд. тонн та 40 тис. тонн). Майже 93% загальної кількості відходів накопичено у Сумському районі. Це відходи ВАТ "Сумихімпром", ВАТ "Центролит" та інших підприємств. Тверді побутові відходи розміщуються на 324 полігонах та звалищах, більшість з яких вже вичерпала свій ресурс. В цій ситуації необхідна системна робота з впровадження системи збору, видалення і сортування твердих побутових відходів з вилученням ресурсоцінних компонентів для вторинної переробки - макулатури, скла, полімерних матеріалів.  
Окрему групу токсичних відходів становлять непридатні та заборонені до використання пестициди в кількості 2,5 тис. тонн, які зберігаються в 339 приміщеннях. З них 138 місць зберігання є безхазяйними. Зберігання цих відходів підвищує ризик забруднення довкілля і становить потенційну небезпеку для здоров'я населення. 

Зношені основні фонди мають більшість очисних споруд області, в результаті чого 15,4% недостатньо очищених стічних вод скидаються в поверх-неві водні об'єкти басейну Дніпра. Через відсутність коштів повільно ведуться роботи із заміни зношених каналізаційних колекторів. Внаслідок розпаювання та банкрутства сільськогосподарських підприємств в області налічується близько 330 артезіанських свердловин, що потребують тампонажу і несуть в собі потенційний ризик забруднення підземних водних горизонтів. 

Сільськогосподарські угіддя становлять 71,6% території області, в тому числі рілля - 51,9%. Тривале інтенсивне використання сільськогосподарських угідь призвело до погіршення гумусового стану ґрунтів, зменшується забезпеченість поживними речовинами, підвищується кислотність і, як наслідок, знижується їх родючість, посилюються деградаційні процеси, ерозія. В області виявлено 17,8% еродованих сільськогосподарських угідь.

Атмосферне повітря. Згідно зі статистичними даними, у 2010 р. від стаціонарних джерел 325 промислових підприємств та об'єктів, що взяті на державний облік, у повітряний басейн Сумської області надійшло 26,14 тис. т шкідливих речовин, що становить біля 1% загальної кількості викидів по Україні. У 2005 р. спостерігався приріст обсягів виробництва на таких підприємствах: НГВУ "Охтирканафтогаз", ВАТ "Сумихімпром", ВАТ "Сумське НВО ім. Фрунзе", Качанівський газопереробний завод. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за три останні роки свідчить, що порівняно з 2004 р. вони дещо знизились. 

Водні ресурси. Протягом 2010 р. контроль якості води проводився по 349 створах, розташованих на 45 річках, з них 69 створів розташовані на 25 малих річках. Основні проблеми малих річок: 

· високий ступінь розораності території, недотримання правил агротехніки, що призводить до ерозії ґрунтів. Крім іонів, зі стоком води з території області виноситься велика кількість розчинених органічних речовин, біогенів та мікроелементів;

· природні процеси формування малих річок і їхній стік змінились - вони стали значно більш техногенними. Численні ставки і водосховища, забори та скиди вод порушили природний розподіл стоку в межах року;  
 · зменшення рослинного покриву водозборів вплинуло на величину і режим стоку; 

· основні забруднювачі поверхневих водойм - каналізаційні очисні споруди - перебувають у незадовільному технічному стані та потребують проведення капітальних ремонтів та реконструкції.

Земельні ресурси та ґрунти.Загальна площа еродованих земель становить 305,1 тис. га, в т.ч. 176,8 тис. га орних земель. 

Останнім часом посилилися деградаційні процеси, пов'язані із забрудненням хімічними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, непридатними та забороненими до використання пестицидами, іншими відходами. Найбільше проявів техногенного забруднення спостерігається в районах нафтогазовидобування та в районах з розвинутою промисловістю.  
Таким чином, стан використання земельних ресурсів області характеризується як напружений, подекуди кризовий з тенденцією до погіршення.  
 Надра. За даними державного Геологічного фонду України, 53,4% мінерально-сировинної бази області припадає на паливно-енергетичну сировину (нафта, газ, конденсат, торф), 39,1% - на мінерально-будівельну сировину, 6,1% - підземні води, 1,4% - інші види корисних копалин. 

У зв'язку з особливостями геологічної будови території Сумської області та із збільшенням техногенного навантаження на компоненти геологічного середовища до найбільш небезпечних екзогенних геологічних процесів в області відносять зсуви та підтоплення.  
Зсуви. За даними ЗАТ "Суминадра", на території області виявлено понад 150 зсувів, з яких занесені до обласного кадастру 117.

Підтоплення. Динаміка процесу підтоплення в останні роки досить неоднозначна. Якщо в одних районах відбувається деяке скорочення підтоплених площ, то в інших, навпаки, їх розширення.  
Сталі прояви підтоплення виявлені в 64 населених пунктах області, в т. ч. в 20 містах і селищах (57% загальної кількості міст і селищ) та в 44 селах. Загальна площа підтоплених територій населених пунктів становить 7155 га, в т. ч. в містах і селищах - 5913 га (10% загальної площі міст і селищ) та1242 га в селах. 

Відходи.  Серед низки екологічних проблем, які мають місце в області, особливо гостро стоїть проблема поводження з відходами. Відходи накопичуються на територіях підприємств, у відвалах, шламонакопичувачах, на різного роду звалищах. Ситуація ускладнюється тим, що зберігається значний розрив між обсягами накопичення відходів і обсягами їх знешкодження та використання. 

Найбільша кількість відходів утворюється на підприємствах хімічної та машинобудівної галузей промисловості. Обсяг відходів у цих галузях становить 63% загальної кількості відходів, утворених у 2010 р.  
В Сумській області основними джерелами утворення відходів є підприємства хімічної, машинобудівної, паливно-енергетичної, будівельної галузей, агропромислового комплексу та сфери комунально-побутового обслуговування. Аналіз даних щодо токсичних відходів свідчить про те, що основна їх маса накопичена і утворюється в Сумському районі (93%).  

 

Висновок

Сумська область належить до Північно-Схдного економічного району України. Її економіко-географічне положення можна охарактеризувати як вигідне. Особливістю Сумської області є наявність значних покладів мінерально-сировинних корисних копалин.

На сучасному етапі для Сумської області є важливим вирішення проблем підвищення природного приросту населення, забезпечення комплексного використання працересурсного потенціалу і забезпечення

Сучасний стан розвитку агропромислового комплексу Сумщини характеризується наявністю великої кількості суб’єктів господарювання різних форм власності.

Загалом в області налічується 381 сільськогосподарське підприємство, 722 (з яких 572 діючих) фермерських господарств, 50 великих і понад 100 дрібних підприємств переробної та харчової промисловості, більше 40 кооперативів, 150 тис. особистих селянських господарств.

В структурі валового регіонального продукту області частка аграрного сектору економіки складає у межах 17%, що є другим показником після промисловості. Галузеві складові агропромислового комплексу характеризуються запровадженням сучасних технологій та новітніх досягнень, що прискорюють його розвиток та дають якісно кращі результати порівняно із застарілими методами господарювання.

Невід’ємною складовою процесу виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки звичайно є людський елемент і саме від кваліфікованих кадрів залежить стрімкий розвиток агропромислового комплексу. Забезпеченість підприємств АПК області якісними трудовими ресурсами на всіх рівнях виробництва від простого працівника до керівника підприємства – це запорука досягнення найкращих результатів та задоволення потреб споживача.

Ці фактори звичайно впливають і на ринок праці нашого регіону.

При цьому, важливо зазначити, що із 1155072 населення Сумської області, 374665 осіб – проживає в сільській місцевості. Згідно статистичних даних, середньооблікова кількість штатних працівників за вересень 2011 року по області становить 249280 осіб, з яких 23597 – зайнято в сільському господарстві та пов’язаних з ним послугами (інформація взята на сайті головного управління статистики у Сумській області).

Результати аналізу щорічної звітності про чисельність, склад і рух працівників, які займають посади керівників та спеціалістів в сільськогосподарських підприємствах області (форма 1-К) свідчать про наступне.

З кожним роком штатна чисельність вказаної категорії працівників (керівники та спеціалісти) поступово зменшувалась. Із 5012 штатних одиниць у 2008 році до 4536 – у 2009 році, 4309 – у 2010 році. Однак згідно звітності за 2011 рік штатна чисельність цієї категорії працівників збільшилась до 4767. Хоча наявні посади не заповнені на 100%, вакантними залишається близько 300 посад керівників та спеціалістів щорічно.

Характеризуючи віковий склад даної категорії працівників, увагу привертає той факт, що молоді до 30 років на цих посадах працює лише 10%, в той час як осіб пенсійного та перед пенсійного віку – 36%.

Освітній рівень керівної ланки аграрного сектору економіки має наступний вигляд: вищу освіту мають лише 50% керівників та спеціалістів, а середньо-спеціальну – 38%.

 

 

Список використаної літератури

 

1. Географія України / За ред. Ф.Д.Заставного. – Львів, 2001.
2. Розміщення продуктивних сил / За ред. Є. П. Качана - К.: Вища шк., 1997.– 350 с.
3. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Г.П. Баб’як, В.Я. Брич, М.П. Дусановська та ін.; За ред. Є.П.Качана. – К.: Вища шк., 1999. – 375
4. Дусановська та ін.; За ред. Є.П.Качана. – К.: Вища шк., 1999. – 375с.
5. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. Є.П. Качана. – К., Юридична книга, 2001. – 552 с.
6. Розміщення продуктивних сил: Навч.-метод, посібник для самостійного вивчення дисципліни / С. І. Дорогунцов, Я. Б. Олійник та ін. - К.: КНЕУ, 2000. – 76 с.
7. Розміщення продуктивних сил: Підручник / В.В.Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф.Семенов та ін.; За ред. Ковалевського О.Л. – К.: Тов. «Знання», КОО, 1998. – 546 с.
8. Розміщення продуктивних сил; Навч. посібник / За ред. В. В.Ковалевського, В. Ф. Семенова, О. Л. Михайлюк та ін. - К.: Либідь, 1996.
9. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. –Львів:Світ, 1993. –240 с.