Аналіз Сумської області

Значний вплив на формування кількісної складової трудових ресурсів становить демографічна ситуація в області. Численність населення області з  кожним роком скорочується (табл. 3. 1.). 

Таблиця 3. 1. – Розподіл постійного населення Сумської області за віковими групами

	Кількість населення, тис чол.					у % до всього населення
	2007	2008	2009	2010	2011	2009	2010	2011
Все населення, тис. чол.	1259,5	1241,7	1224,2	1209,3	1194,6	100	100	100
у тому числі у віці, років
0-14	178,5	170,0	162,1	156,7	152,1	13,2	13,0	12,7
15-24	185,2	183,5	180,2	177,0	172,7	14,7	14,6	14,5
25-44	353,4	348,0	343,1	338,5	334,7	28,0	28,0	28,0
45-64	319,6	315,5	315,5	315,6	318,4	25,8	26,1	26,7
65 і понад	222,8	224,7	223,3	221,5	216,7	18,2	18,3	18,1
Молодшому за працездатний	197,1	187,1	178,5	172,0	166,4	14,6	14,2	14,0
Працездатному	735,7	732,7	729,5	723,8	717,2	59,6	59,9	60,0
Старшому за працездатний	326,7	321,9	316,2	313,5	311,0	25,8	25,9	26,0

 

 

Зниження чисельності трудових ресурсів можна частково пояснити зменшенням чисельності населення області, в том числі працездатного населення у працездатному віці. За 2004-2008 роки (табл.3) відбулося середньорічне зниження чисельності населення на 64,9 тис. чол. Загальне скорочення чисельності населення обумовлене, по-перше, природним скороченням, по - друге, міграційним відтоком. Так, з 1259,5 тис. чол. в 2004 році зниження чисельності в 2008 році до 1194,6 тис. чол. відбулося із-за природного фактора (перевищення смертності над народжуваністю) та за рахунок - відтоку населення [6].

Демографічна ситуація, що склалась негативно впливає на складові частини трудових ресурсів. Число осіб у працездатному віці на 01.01.2008 року скоротилось порівняно з тим же періодом 2004 року на 18,7 тис. чол. (з 735,9  тис. чол. до 717,2 тис. чол.). В загальній чисельності населення частина осіб старше працездатного віку зросло за період 2004-2008 років на 0,2%, а чисельності осіб, молодше працездатного віку на 0,6%, що свідчить про «старіння» трудових ресурсів та зниження їх якісної складової.

Негативні тенденції в умовах формування трудових ресурсів, такі як депопуляція сільського населення, міграція молоді та працездатного населення із села, структурні зміни у статево-віковому складі адекватно позначилися на чисельності трудових ресурсів і зайнятих в аграрній сфері

Причиною радикальної трансформації та спричиненого нею дисбалансу регіонального ринку праці стали такі чинники, як роздержавлення власності та наступна за ним приватизація підприємств, розвиток малої та середньої форм бізнесу; перерозподіл пріоритетів щодо розвитку різноманітних галузей та сфер економіки; нова фіскальна, податкова та інвестиційна, політика; зміна демографічної структури населення тощо [4].

За останній час відбулися структурні зміни у розподілі зайнятого населення  області за видами економічної діяльності. Кількості працівників за видами економічної діяльності Сумської області в цілому по області зменшилась  з 318,7 тис. осіб у 2004 році до 288,6 тис. осіб у 2008 році (т.б.на 30,1 тис. осіб). Як наслідок -переміщення працівників з виробничих галузей до сфери послуг; відтік кваліфікованої робочої сили; бурхливий розвиток тіньової (незареєстрованої) зайнятості, зростання навантаження на працездатне населення; розрив між інтересами одиниць системи Працівник - Підприємство - Держава; знецінення людських ресурсів в умовах підвищення вимог до працівників)

 

 

 

 

4. Діагностика розселення

 

Основними чинниками розселення, у тому числі його інтенсивності і напрямів, є соціально-економічні, природні та демографічні. Стан демографічних процесів утворює мозаїчну картину, дослідження якої дає змогу визначити стан щільності і концентрації населення.

Необхідно розрахувати коефіцієнт територіальної концентрації населення:

  (4.1)

 

де - середня відстань між найближчими поселеннями;

- площа  дослідженої території;

п - кількість поселень.

Таблиця 4.1

Дані для розрахунку

№ п/п	Показник	Значення
1	Середня  відстань між найближчими поселеннями, км	3,1
2	Площа  дослідженої території, м2	22860
3	Кількість  поселень	1526

 

 

Коефіцієнт територіальної концентрації населення дорівнює 1,6. Це свідчить про те, що населення на території області розміщено хаотично.

 

 5. Діагностика економічного рівня розвитку регіону

 

 

Сумщина має досить розвинений виробничий потенціал і за рівнем техногенного навантаження території займає місце в першій десятці областей України.

Економіка області є значною мірою орієнтована на експорт (експортне виробництво складає близько половини загального обсягу виробництва). Основні експортні товари – механічне обладнання, продукція хімічної та, пов’язаних із нею, галузей, харчові продукти, продукти рослинного походження. При цьому близько 90% експорту формується за рахунок лише трьох підприємств: ВАТ „СНВО ім. М.В. Фрунзе” (близько 70%); ВАТ „Насосенергомаш” (близько 10 %) та ВАТ „Сумихімпром”

  Сумщина посідає 15 місце серед усіх регіонів держави. На частку регіону припадає 1,7% промислового виробництва України та 3,1% сільськогосподарського виробництва. Обсяг реалізованої промислової продукції склав 9602,6 грн на одну особу у 2009 р. і 10318,3 грн у 2008 р. У структурі промислового виробництва області переважає переробна промисловість, частка якої коливається від 80,9% у 2009 р. до 71,6% у першому півріччі 2010 р.

Рис. 1. 5 – Валовий регіональний продукт

Серед галузей переробної промисловості переважають машинобудування (37,9 та 29,5%), насамперед, виробництво машин та устаткування (33,9 та 25,6%), виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (23,1 та 22,4%).

Частка добувної промисловості коливається від 5,2 до 11,6% за досліджуваний період. Частка виробництва та розподілення енергії, газу та води коливається від 14,0% до 16,8%. Водночас при цьому на території області працюють видобувні підприємства ВАТ „Укрнафта”, видобувається 47,5% всієї української нафти, 2,4% – розчиненого в нафті газу, 5,9% - вільного природного газу та 14,8% ─ газового конденсату.

  Це обумовлює значний рівень сегментації промисловості області: слабкий зв’язок між промисловим виробництвом і задоволенням потреб внутрішнього ринку, поєднання відносно динамічних експортоорієнтованих „флагманів” та значної  частки проблемних підприємств у секторах, орієнтованих на внутрішній ринок.

Валова продукція сільського господарства області склала 3161,7 млн грн у 2009 р. і 507,0 млн грн у першому півріччі 2010 р. У її структурі переважає продукція рослинництва – 67%. При цьому в господарствах населення виробляється 52,5% усієї сільгосппродукції, у тому числі 44,1% продукції рослинництва та 70% – тваринництва.  Обсяг інвестицій в основний капітал у розрахунку на одну особу складав 2537,9 грн у 2008 р., а у 2009 р. знизився на 26,8% до 1858,3 грн. За 2009 р. у Сумській області значно зменшилися обсяги кредитування – на 6027,6 млн грн(28,3%), у тому числі суб’єктам господарювання – на 30,4% і населенню – на 22,1%. Проте зросли обсяги залучених депозитів на 1282,9 млн грн (на 14,2%), у тому числі суб’єктів господарювання – на 8,6%, населення – на 18,7%. Рівень зареєстрованого безробіття в області складав у 2009 р. 2,8%, а за результатами першого кварталу 2010 р. – 2,6%. Структура економіки області обумовлює невисокий рівень доходів населення. Середньомісячна заробітна плата в області складає 1593 грн. за 2009 р., за перший квартал 2010 р. становила 1660 грн. За 2009 р. заробітна плата зросла на 8,5%. Зростання відбувалося у всіх галузях, крім рибальства, рибництва, операцій із нерухомим майном, оренди, інжинірингу та надання послуг підприємцям, державного управління. Найбільше зниження заробітної плати спостерігалось у будівництві – на 16,4%. Заборгованість із виплати заробітної плати за 2009 р. зросла на 60,6%, а найбільше: переробна промисловість, будівництво, транспорт та зв’язок, охорона здоров’я та надання соціальної допомоги.

У 2009 р. на частку Сумської області припадало 2,3% загального обсягу доходів населення України. Загальна сума доходів населення регіону склала 20,4 млрд грн, а у розрахунку на одну особу наявний дохід менший за середньодержавне значення на 6,5 %. Для Сумської області характерна менша роль заробітної плати у доходах населення (39,6%, порівняно з 41,9% у середньому по Україні) та більша змішаного доходу (18,2% порівняно з 14,6%), що свідчить про вищу підприємницьку активність населення регіону.

Витрати домогосподарств Сумщини на поточне споживання складають 67,8%, порівняно з 79,4% по Україні, а частка фінансових заощаджень складає 24,9% порівняно з 7,8% в  середньому по країні; за цим показником Сумщина поступається лише Луганській області, населення якої заощадило у фінансових активах 27,1% загального доходу.

Специфічність структури економіки області обумовлює особливості її зв’язку з Державним бюджетом. Найбільшими платниками податків до Державного бюджету є: ВАТ „Укрнафта”, ВАТ „Нафтогазовидобувне управління „Охтирканафтогаз”, ВАТ „Сумиобленерго”, ЗАТ „Крафт Фудз Україна”, ТОВ „Гуала Кложерс Україна”, ВАТ „СНВО ім. М.В.Фрунзе”, ДП „Авіакон”, ВАТ „Суми газ”, ТОВ „Горобина”, ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” і ВАТ „Насосенергомаш”. Отже, платежі до державного бюджету забезпечуються насамперед підприємствами добувної галузі, які займають незначну частку в обсягах реалізованої продукції. Бюджетоформуючий потенціал машино-будівних підприємств-експортерів обмежений значними зобов’язаннями зі сплати ПДВ виробникам комплектуючих, які розташовуються за межами області, а також зменшенням зобов’язань із ПДВ через відшкодування його при експорті.

 

.

 

6. Діагностика комплексності господарства регіону

 

Пов'язана з діагностикою галузевої структури. Одним з важливих є показник, що враховує ступінь "самозабезпеченості" регіону:

,  (6.1)

де - рівень комплексності;

- валовий продукт, спожитий регіоном;

- частина спожитого продукту, виробленого в регіоні

 - зведений індекс собівартості одиниці продукції, виробленої в регіоні;

- зведений індекс собівартості  аналогічної продукції в країні.

 

Таблиця 6.1

Вихідні дані для розрахунку

№ п/п	Показник	Дані по регіону
1	Валовий  продукт, спожитий регіоном; грн	27363
2	Частина  спожитого продукту, виробленого в регіоні, грн.	18130
3	Зведений  індекс собівартості одиниці продукції, виробленої в регіоні	0,871
4	Зведений  індекс собівартості аналогічної продукції в країні.	0,735

 

Отже, ступінь самозабезпеченості регіону становить 78,5%, тобто регіон на 78,5% сам забезпечує себе господарською продукцією.

 

 

7. Екологічна діагностика регіону

 

У цьому розділі необхідно провести аналіз викидів забруднюючих речовин в атмосферу регіону в динаміці, наявності сховищ токсичних відходів на території регіону, наявності небезпечних виробництв, надзвичайних ситуацій на даній території.

Аналіз показників техногенного навантаження на навколишнє середовище у Сумській області за останні роки свідчить про деяку стабілізацію та тенденцію до поліпшення, хоча в цілому його рівень залишається досить високим.

У 2011 р. у розрахунку на 1 км2 території обсяг викидів шкідливих речовин становив 3,2 т, на одну особу - 61,7 кг (по Україні відповідно 7,4 т та 94,8 кг). Обсяг викидів від стаціонарних джерел забруднення становив 26,1 тис. тонн. Найбільший обсяг викидів від стаціонарних джерел забруднення мають м. Суми (32,9% викидів по області), Сумський район (28,2%), Охтирський район (10,7%), Роменський район (10,3%); найменший обсяг - Лебединський, Недригайлівський, Путивльський, Середино-Будський райони (по 0,1%).