Причини винекнення глобальних проблем

3.Демографічна проблема.

У зв'язку з тим, що темпи  природного приросту населення складаються  з взаємодії двох основних демографічних  показників - народжуваності і смертності, а останні, в свою чергу, залежать від рівня розвитку суспільства (економічного, соціального, культурного  і т.д.), відсталість країн, що розвиваються служить однією з причин високих  темпів природного приросту населення  цієї зони. У той же час в країнах, що розвиваються діє загальна закономірність зростання ролі соціально-психологічних  факторів на тлі відносного зниження ролі природно-біологічних чинників. Тому і виявляється досить стійка тенденція до зниження народжуваності в міру досягнення країною більш  високого рівня розвитку.

4. Продовольча проблема.

Нині різні форми недоїдання в багатьох країнах, що розвиваються є досить поширеним явищем для  широких мас населення. Це пояснюється  тим, що традиційні раціони можуть забезпечувати  достатню кількість калорій, але  не містять необхідного мінімуму білків, жирів і мікроелементів.

Показово, що брак цих найважливіших  поживних компонентів негативно  позначається на здоров'ї людей і  має своїм наслідком

5.Відносно низька якість робочої сили, яка часто малопридатна для використання в сучасному секторі господарства країн, що розвиваються.

6.Проблема оптимального господарського заснування на необжитих територіях.

7.Проблема попередження енергетичної кризи.

Людству потрібна енергія, причому  потреби в ній збільшуються з  кожним роком. Разом з тим запаси традиційних природних палив (нафти, вугілля, газу тощо) кінцеві.

У зв'язку з зазначеними  та іншими проблемами, що зумовлюють таке явище як "енергетична криза", стає все більш необхідним пошуку шляхів його запобігання та усунення наслідків.

Найглибшу основу зміцнення  цілісності світу складає наростаюча взаємозалежність держав в економічній  сфері, в тому числі і в питаннях використання енергетичних ресурсів, запобігання енергокатаклізмов. Жодна  країна світу не може претендувати на повноцінний розвиток, якщо не втягнута в орбіту світогосподарських зв'язків.

8.Проблема захисту навколишнього природного середовища та механізмів її самовідтворення.

Починаючи з 60-х рр.. XX століття фахівці розглядають екологічний  стан нашої планети як катастрофічний.

Серед основних проявів кризових ситуацій, що охопили насамперед розвинену  зону, а потім і країни, що розвиваються, виділяються деградація грунтів, винещення лісів, брак води для іригації і побутових потреб, забруднення повітряного простору і т.д.

Сучасна цивілізація постійно розширює споживання природних ресурсів на тлі відповідного зростання відходів виробництва і споживання.

Це не може не викликати  збільшення витрат на боротьбу із забрудненням навколишнього середовища. Як наслідок, нині суспільство повинно постійно підвищувати відому частку національного  доходу, яка компенсує витрати  на вилучення природних ресурсів і охорону середовища проживання людини. Це, в свою чергу, призводить до обмеження темпів економічного зростання.

Освоєння багатств Світового  океану, освоєння використання космосу  в мирних цілях прогресу.

 

Третя група глобальних проблем відбиває процеси гуманізації відносин суспільства і особистості, питань її звільнення та різнобічного розвитку, гарантій її кращого майбутнього. Ці проблеми, зокрема, можна іменувати "загальнолюдськими" глобальними проблемами.

1.Усунення перешкод на шляху всебічного й планомірного розгортання науково-технічного прогресу в інтересах людини.

2.Проблема викорінення епідемічних захворювань, хвороб цивілізації.

3.Проблема ліквідації неписьменності та розвитку освіти, тобто проблема динамічного множення інтелектуального потенціалу людської діяльності.

4.Проблема гарантій прав людини, насамперед, права на життя, на існування в здоровому середовищі.

 

Отже, мають місце  три групи глобальних проблем  сучасності: загальносвітові глобальні  проблеми; загальнопланетарні глобальні проблеми, загальнолюдські глобальні проблеми.

Глобальні проблеми сучасності мають загальнолюдський характер в  самому широкому сенсі цього слова, бо вони зачіпають інтереси всього людства, впливають на майбутнє людської цивілізації, причому саме безпосереднє, не робить ніяких тимчасових відстрочок.

Глобальні проблеми сучасності знаходяться в тісному взаємозв'язку.

Подолання продовольчих або  сировинних труднощів передбачає, зокрема  вирішення глобальної енергетичної проблеми, що пов'язується не тільки з  більш раціональним використанням  традиційних, а й підставою нових  джерел енергії, практичним використанням  ресурсів енергії космічного простору і Світового океану.

Якщо звернутися до проблем  науково-технічного прогресу, то очевидно, що розвиток науки, техніки і технології впливає не тільки на прогрес матеріального  виробництва, але й передбачає подальший  розвиток людського потенціалу, пов'язаних з ним проблем освіти, культури, охорони здоров'я та ін

Лише сукупний розгляд глобальних проблем створює об'єктивні передумови для їх аналізу.

Однією з глобальних проблем  сучасності є питання війни і  миру. Гонка озброєнь має колосальні негативні наслідки для сучасного  людства. Вона збіднює світову економіку, провокує агресивні тенденції у  зовнішній політиці окремих держав, мілітарізует духовну культуру, політичне мислення.

Важлива проблема відставання  у розвитку держав, що розвиваються.

У рамках світового господарства поділ праці здійснюється таким  чином, що за найбільш розвинутими в  економічному відношенні державами  закріплена роль світових промислових  центрів, у той час як країни, що розвиваються виконують роль аграрно-сировинної периферії. Розвинені країни різними  методами експлуатують природні, трудові  ресурси країн, що розвиваються, перешкоджають  створенню в них самостійної  економіки. Важливо відзначити, що критичним  для людства в контексті загострення глобальних проблем став вже початок 21 століття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Вирішення глобальних проблем

Загострення глобальних протиріч ставить на порядок дня загальну для всіх проблему виживання людства. Різними фахівцями вкладається  різний зміст поняття виживання. Наприклад, під останнім нерідко  розуміють притуплення соціально-класових конфліктів з метою подолання  ядерної війни або екологічної  катастрофи. Висловлюється також  думка, що концентрація сил виживання  і розгортання їх дій буде йти  поряд з роздільною здатністю  соціально-економічних, морально-етичних  конфліктів і суперечностей, які  повинні поступово вирішуватися на гуманістичній основі. Це судження ближче до реальностей суспільного  розвитку, його об'єктивним законам. Важливо  відзначити, що саме поняття "виживання" стосовно до людського суспільства  не зводиться тільки до збереження оптимальних фізичних і природно-природних  умов існування людей. І в цьому  сенсі масштаб вимірювань виживання  передбачає: продовження суспільного  прогресу, подальший розвиток цивілізації; гідне існування всіх країн і  народів; гарантію природного права  на життя і розвиток кожного індивіда; пріоритет природного початку над науково-технічним компонентом. Основним з перелічених напрямів розвитку є забезпечення соціального прогресу людства. Таким чином, напрошується висновок, що для оптимального вирішення глобальних проблем сучасного етапу суспільного розвитку потрібні дві групи передумов: науково-технічні та соціально-політичні. Зміст перших полягає в забезпеченні науково-технічного прогресу в межах, необхідних для регулювання природно природних процесів; друге - у створенні таких соціально-політичних умов, які дадуть можливість практично вирішувати глобальні проблеми. Найбільш повне вирішення глобальних проблем вимагає, очевидно, корінного перетворення суспільних відносин в масштабі світового співтовариства.

Значить на найближчий осяжний  період єдиним шляхом вирішення глобальних проблем є розгортання взаємовигідного, широкого міжнародного співробітництва. Для вироблення спільної стратегії  виживання, для узгодження активної діяльності людства з можливостями біосфери планети, з можливістю її розвитку потрібні, мабуть, неординарні політичні рішення і акції. Цілком можливо, що обставини продиктують необхідність не тільки створення загальнопланетарне економічного механізму, сукупних дій та узгодження потреб людства, а й перебудови всього побуту, правил співжиття. Життя може стати більш суворою, грубою і бідною.

Вона вимагає не тільки поневірянь, а й обмеження дій  особистості на догоду суспільної необхідності. Зміняться відносини власності. У всякому випадку поняття "приватної  власності" як власності, з якою її власник може робити все, що йому заманеться, - стане явним анахронізмом. І  ми бачимо, що вже зараз суспільство  накладає різні обмеження на використання приватної власності в таких  формах, як державна, акціонерна або  кооперативна форми власності. Тотальна відмова від усіх благ нинішньої  цивілізації неможливий, а система  жорстких заборон, швидше за все, не дасть  результатів. Лише глибинні духовні  і матеріальні процеси всередині  народного життя зможуть дати реальний вихід з кризи. Сподіватися  на безболісність подібного роду процесів не доводиться, бо мова про  певну систему обмежень, про свідоме  підпорядкуванні своєї індивідуальності певної суспільної необхідності, новим  принципам моральності. Іншими словами  необхідно переосмислення всієї  системи ціннісних орієнтацій і  зміна життєвих установок, зміщення акцентів з коштів життя, якими так  довго були зайняті люди, на цілі життя. Може бути, ці великі випробування і призведуть не тільки до перетворення буття, а й духовному преображення.

І тоді "глобальна катастрофа" обернеться не загибеллю людей, а  сходженням їх на новий щабель.

Особливістю сучасного етапу  розвитку людства є, зокрема, надзвичайне  загострення глобальних проблем. Загострення  глобальних проблем створило принципово нові умови для розвитку людства, умови постійної, реальної загрози  життю на Землі.

У об'єктивної реальності ми маємо справу не з сукупністю, а  з системою глобальних проблем. Характерною  її особливістю є те, що вона володіє  надзвичайною складністю і багатьма факторами.

І проявляється це, перш за все  в тому, що сутнісною основою системи  глобальних протиріч є соціальні  взаємозв'язки, обумовлені фундаментальними закономірностями суспільного розвитку.

Чисто соціальних і чисто  соціоприродних глобальних проблем  немає. Всі вони висловлюють ті чи інші сторони єдиного процесу соціоприродного розвитку. Характерною рисою глобальних проблем сучасності, є те, що вони, виникнувши з соціальних причин, ведуть до наслідків більш, ніж соціальним, зачіпають біологічні та фізичні основи існування людини.

Центральною ланкою стратегії  вирішення глобальних проблем є  розвиток всеосяжного міжнародного співробітництва, об'єднання різноманітних  зусиль всього людства. Отже, у світової спільноти існує об'єктивна можливість зберегти себе і життя на планеті. Проблема в тому - чи зуміє воно скористатися цією можливістю?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Висновок

Аналіз глобальних проблем  сучасності показує наявність складної й розгалуженої системи причинно-наслідкових  зв'язків між ними. Найбільші проблеми та їх групи в тій чи іншій мірі пов'язані і переплетені між  собою. А будь-яка ключова і  велика проблема може складатися з  безлічі приватних, але не менш важливих за своєю злободенністю, проблем.

Тисячоліттями людина жила, працювала, розвивалася, але вона і не підозрювала, що, можливо, настане день, коли стане важко, а може й неможливо, дихати чистим повітрям, пити чисту воду, вирощувати щось на землі, так як повітря забруднене , вода отруєна, грунт заражений радіацією або хімічними речовинами. Але багато що змінилося з тих пір. І в нашому столітті це цілком реальна загроза, і не багато людей усвідомлюють це. Такі люди восновному власники великих заводів, нафтогазовидобувної промисловості, думають тільки про себе, про свій гаманець. Вони нехтують правилами безпеки, ігнорують вимоги екологічної поліції, деколи їм буває не хочеться чи ліньки купити нові фільтри для промислових стоків, газів, що забруднюють атмосферу. А який може бути висновок? Ще один Чорнобиль, якщо не гірше. Людству варто задуматись над цим.

Кожна людина повинна усвідомлювати, що Людство на межі загибелі, і виживемо ми чи ні  заслуга кожного з  нас.

Глобалізація процесів світового  розвитку передбачає міжнародне співробітництво  і солідарність всередині світового  наукового співтовариства, зростання  соціальної та гуманістичної відповідальності вчених. Наука для людини і людства, наука з метою вирішення глобальних проблем сучасності та соціального  прогресу - ось істинна гуманістична орієнтація, яка повинна об'єднувати вчених усього світу. Це передбачає не тільки більш тісне єднання науки  і практики, але і розробку фундаментальних  проблем майбутнього людства, передбачає розвиток єдності і взаємодії  наук, зміцнення їх світоглядних і  моральних підстав, що відповідають умовам глобальних проблем сучасності.