Причини винекнення глобальних проблем

 

Зміст

1. Вступ
2. Поняття «глобальні проблеми»
3. Причини виникнення та склад глобальних проблем
4. Вирішення глобальних проблем
5. Висновок
6. Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Вступ

Сучасна людина володіє могутньої технічної силою. Та при всіх позитивних якостях цієї технічної потужності, він здатний знищити створену тисячоліттями цивілізацію, погубити себе як біологічний вид і навіть покласти кінець самого життя на планеті.

Тенденції та перспективи  розвитку суспільства залишають  відкритими глобальні проблеми сучасності і обмежують часові параметри  їх вирішення.

Характерна особливість  сучасного світу - загострення глобальних проблем, що за  своїм характером виходять за рамки інтересів різних класів і суспільних систем. Від  вирішення глобальних проблем головною мірою залежить майбутнє людства, саме його існування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Поняття «глобальні проблеми»

Сам термін "глобальні  проблеми" був введений у другій половині 60-х р., він походить від французького " global", - тобто «загальний», «охоплює всю земну кулю». За своїм характером сучасні глобальні проблеми різні: від загрози ядерної війни до екологічної катастрофи, від зростаючого розколу світу на "багаті" і "бідні" країни, народи до перспективи виснаження традиційних і необхідності пошуку нових джерел енергії.

У сучасній науковій творчості склався особливий напрям дослідження загальнолюдських проблем - глобалістика. Глобальні проблеми привертали і привертають дедалі більшу увагу вчених. Від того наскільки плідними будуть науковий аналіз системи глобальних протиріч та ефективність практичних заходів по їх вирішенню, залежать перспективи суспільного прогресу в третьому тисячолітті. З метою повного аналізу теми насамперед буде розглянуто зміст поняття "глобальні проблеми". За різними підрахунками зараз виділяють до трьох десятків глобальних проблем різних типів. Тому мова повинна йти не про якійсь одній ознаці або критерії глобальності, а системі таких критеріїв, принаймні про кілька інтегральних факторах, які об'єднують настільки різнорідні проблеми під поняттям "глобальні"

 Серед деяких вітчизняних  і зарубіжних дослідників у  70-ті роки була поширена думка,  що необхідна і достатня умова  визнання проблеми "глобальної" полягає в породжуваної нею  загрозу для людини і людства  в цілому. Інші в якості головного  критерію глобальності брали  географічні масштаби поширення  проблеми. Вузькість даного підходу  була подолана в монографічних  виданнях, що побачили світ протягом 80-х років двадцятого століття. У них визначено, що глобальними  є проблеми, які по своїй суті, зачіпають інтереси всього людства;  набувають всесвітній характер, охоплюючи всі основні регіони  Землі; створюють реальну загрозу  для майбутнього людства; вимагають  для свого рішення міжнародного  співробітництва в самому широкому  масштабі.

Критеріями виділення  глобальних проблем є наступне:

- Повсюдне їх поширення  зачіпає людство в цілому;

- Не вирішення цих проблем може призвести до загибелі все людства;

- Подолати їх можливо тільки спільними зусиллями людства, тобто їх не можна повністю подолати в рамках окремої держави або регіону.

Дані проблеми, які існували раніше як локальні і регіональні, придбали в сучасну епоху планетарний  характер.

Таким чином, час виникнення глобальних проблем збігається з  досягненням індустріальної цивілізацією апогею у своєму розвитку. Це відбулося, приблизно, у середині XX ст.

Разом з тим існує різниця  між проблемами дійсно глобальними  і загальними. Не вирішення глобальних проблем веде людство до неминучої загибелі, а загальні проблеми - це ті, які носять повсюдний характер і можуть перерости в глобальні. До числа загальних можна віднести проблеми охорони здоров'я, освіти, соціального захисту і т.д. Наприклад, найбільше у світі помирає сьогодні людей не від рук терористів і не від СНІДу та наркоманії, а від серцево-судинних захворювань.

Узагальнивши відоме про  глобальні проблеми сучасності, їх можна звести до трьох основних:

- Можливість знищення  людства в світовій термоядерної  війни;

- Можливість всесвітньої  екологічної катастрофи;

- Духовно-моральна криза  людства.

Цікаво те, що при вирішенні третьої проблеми перші дві вирішаться майже автоматично. Адже духовно і морально розвинена людина ніколи не прийме насильства ні по відношенню до іншої людини, ні по відношенню до природи. Навіть просто культурна людина не ображає оточуючих і ніколи не викине сміття на тротуар. З дрібниць, з неправильної індивідуальної поведінки людини виростають і глобальні проблеми. Краще сказати, що глобальні проблеми кореняться у свідомості людини, і поки вона себе не перетворить, вони не зникнуть і в зовнішньому світі. Вирішити третю глобального проблему, яка по суті є першою, найбільш важко. Це неможливо зробити механічним шляхом, як можна було б вчинити з двома першими. Її рішення пов'язане з вихованням і формуванням духовно-моральної особистості.

Тим часом термін "глобальний" має три значення: повсюдний, характерний для земної кулі в цілому, для всіх країн і народів; значний, масштабний; загальний, всеосяжний.

Отже, глобальні проблеми - це химерне переплетення на загальнопланетарному, загальносвітовому і загальнолюдському рівні соціально-економічних, політико-ідеологічних, культурних, біосоціальних і соціоприродних протиріч у сучасному світі. Ця теза стане більш зрозумілою при розгляді причин виникнення глобальних проблем сучасності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Причини виникнення та склад глобальних проблем

Споконвічна  проблема взаємин людини з навколишнім середовищем, освоєння природи і оволодіння її стихійними силами, проблема встановлення міцного миру між народами, гарантій соціально-економічного, політичного і культурного прогресу. Частина глобальних проблем виникла на початку розвитку людського суспільства, інші намітилися і назрівали давно, але виявилися більш явно і на глобальному рівні лише з твердженням капіталізму тобто в ХVII - ХVIII ст.

Причини виникнення глобальних проблем слід шукати в історичному  процесі розвитку людства. Історія  людства це поєднання розвитку двох типів відносин, що визначають всю життєдіяльність людей. Перший з них - система "людина - природа" (відносини людини і навколишнього його середовища), друга-соціальні відносини, тобто відносини між людьми в суспільстві.

Людина освоювала природу,домагалась свого повного панування над  нею, розвивала різноманітне виробництво  тим самим поступово все більше і більше порушуючи природний розвиток компонентів. Сама людина, залишаючись частиною природи, ставала одночасно явищем принципово нового типу - втіленням сукупності суспільних відносин, які склалися в ході людського спілкування на базі виробничої діяльності, тобто на основі принципово нових відносин, що склалися між людиною і рештою природою. На ранніх етапах розвитку людства гармонія між людиною і природою залишалася непорушною. Це було з одного боку результатом нерозвиненості самого людини, її засобів праці, з іншого - наслідком досягнутого на той час невисокого рівня розвитку суспільних відносин. В умовах збірного способу виробництва не могло існувати яких-небудь гострих конфліктів людини з навколишньою природою. Соціальна однорідність тодішнього суспільства не породжувала умов для нераціонального використання природних багатств на шкоду самій природі і людині що живе в її середовищі. Таким чином, на першому етапі взаємодії суспільства з природою, коли його економіка була ще недостатньо розвинутою, зберігалися як узгодженість в самих суспільних відносинах, так і гармонія у стосунках людини і природного середовища.

З часом людина розвивалася, суспільство отримало можливість добувати кошти життя за рахунок переробної діяльності, матеріального виробництва.

Саме матеріальне виробництво стало основним джерелом життєзабезпечення людей. Перехід людства від збирального способу виробництва до землеробського, а потім і до промислового. Змінювалися політичні відносини між людьми. Це призвело до значного ускладнення продуктивних сил, порушенню гармонії з навколишнім середовищем.

Рабовласницькій, феодальній і капіталістичній, суспільно-економічним формаціям відповідали адекватні їхній сутності форми соціально-економічних і політичних відносин між людьми і, природно, форми і типи відносин між суспільством і природою, людиною і природою.

В даному аспекті вже можна ставити на перший план не тільки відносини людини і природи, а й соціальні відносини.

З плином часу розвивалися  і поглиблювалися конфлікти.

Підпорядковуючи собі природу, людина вступав з нею в численні конфлікти, постійні протиріччя . Ці протиріччя в кінцевому рахунку і стали причинами виникнення глобальних проблеми.

Окрім протиріч в системі "людина - природа" не слід забувати і про - систему соціальних відносин.

Розвиток людської цивілізації  та її матеріальної культури об'єктивно породжує конфлікти суспільства з іншою природою.

Соціальною передумовою  загострення глобальних проблем  сучасності, як показують дослідження  історії системи капіталістичного господарства, є відносини приватної  власності та засоби виробництва.

Приватновласницька економіка керується головним стимулом - прагненням до отримання максимального прибутку.

Прагнення до прибутку виявилося  відірваним від більш значущих устремлінь.

Інтенсивний розвиток глобальних проблем припадає на 60-80рр. ХХ століття. Тут слід зазначити, що одним з факторів посилення протиріч глобального масштабу було протиборство двох суспільних систем. Глобальні проблеми сучасності не визнають державних кордонів, виявляються в державах всіх суспільних систем. У силу свого змісту і взаємозв'язку процесу розвитку людства, вирішення глобальних проблем можливе лише в загальносвітовому масштабі.

Умовно глобальні проблеми поділяються на три групи.

До першої групи відносять загальсвітові проблеми, до них належать:

1. Проблема запобігання світової війни, що загрожує загибеллю цивілізації і самому існуванню життя на планеті. Вона передбачає спектр дочірніх проблем:    приборкання гонки озброєнь, заборона нових систем зброї; роззброєння, встановлення без'ядерних зон, заходів довіри і т.п.

2. Проблема встановлення нового економічного міжнародного порядку на принципах рівноправного і взаємовигідного співробітництва для усунення відставання слаборозвинених країн. Тут також є кілька приватних проблем: проблема подолання технологічної залежності країн від розвинених держав Заходу, проблема перебудови міжнародних економічних відносин та інше.

3. Проблема боротьби за прогресивні форми економічної інтеграції та інтернаціоналізації для поглиблення міжнародного поділу праці та вирівнювання рівнів соціально-економічного розвитку країн земної кулі. Зі складових її приватних проблем можна виділити питання про ліквідацію існуючих диспропорцій у світовій торгівлі і яких-небудь обмежень несправедливого характеру в міжнародному економічному обміні.

4. Проблема управління розвитком науково технічною революцією її гуманістичною спрямованістю на глобальному рівні.

НТР завжди має величезні  соціально-психологічні наслідки. Наукові  революції пов'язані з ослабленням  обмеженості знань людини про  природу. Знання дозволяє використовувати  сили природи у своїх цілях. Наукові  революції є провісниками технічних  революцій. Технічні революції призводять до ослаблення обмеженості фізичних можливостей. Оскільки часто люди, в  чиї руки вони потрапляють, не відрізняються  чистотою намірів, то й результати бувають  відповідні. Безсумнівні позитивні  результати технічної революції  і її негативні сторони. На НТР  покладаються багато надії у вирішенні  глобальних проблем, що стоять перед  людством, таких як, екологія, відсутність  довгострокових енергетичних сировинних запасів, перенаселеність і голод, та й саме виживання Homo Sapience, як біологічного виду.

Другою групою глобальних проблем сучасності є проблеми оптимізації, гармонізації та гуманізації ставлення суспільства до природи для збереження та примноження ресурсного потенціалу людства.

Серед них можна  виділити 8 типів:

1. Проблема запобігання стихійних лих антропогенного або змішаного походження (ерозія ґрунту, виникнення пустель, тощо).

2.Проблема раціонального та економічного використання природно-сировинних ресурсів.

Наприклад знищення лісів обумовлене широкими масштабами використання деревини як найважливішого виду палива в сільських районах. Не менш поширеною причиною вирубки лісів стала необхідність освоювати додаткові площі для сільськогосподарської експлуатації.

Наслідком цього стало  складання кола залежності: нагальні завдання у вирішенні продовольчої та енергетичної проблем в умовах екстенсивних методів господарювання штовхають на вирубку лісових  масивів, а це, в свою чергу, веде до деградації ґрунтів, що обертається втратою посівних площ і неможливістю вирішити початкові завдання.