Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Марта 2014 в 21:11, контрольная работа
При неправильній експлуатації ґрунт безповоротно знищується внаслідок ерозії, засолення, забруднення промисловими та іншими відходами. Під впливом діяльності людей виникає прискорена ерозія, коли ґрунти руйнуються в 100 - 1000 разів швидше, ніж у природних умовах. У результаті такої ерозії за останнє сторіччя втрачено 2 млрд. га родючих земельних угідь, або 27 % земель сільськогосподарського використання. Хімічні сполуки, які потрапляють до ґрунту, накопичуються і призводять до поступового зміни хімічних і фізичних властивостей ґрунту, знижують кількість живих організмів, погіршують її родючість.
Відповіді на питання………...……………………………………………..………3
(13) Особливо небезпечні процеси: еконебезпека, пов’язана із
забрудненням та деградацією ґрунтів. Законодавча база……………………3
(40) Роль і місце в системі управління еконебезпекою аудиту та
екоменеджменту………………………………………………………………..7
Відповіді на тести……..……………………………………………..……………10
Рішення задач……………………………………………………………………..11
(13а) Розрахунок дострокового прогнозування…………………………….11
(13б) Розрахунок аварійного планування…………………………………...15
Перелік посилань……..……………………………………………………………….18
Алгоритм рішення
Розрахунок проводиться для визначених метеоумов: швидкість вітру 1 м/с, температура повітря +20 оС. Напрям вітру не враховується, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) приймається інверсія. Розрахунки виконуються для максимальних ємностей забруднюючих речовин. Розповсюдження забруднюючого повітря приймається в колі φ = 360º.
Розрахунок площі зони можливого хімічного забруднення (Sзмхз) виконується за формулою:
Sзмхз = 8,72×10-3 × Грозр2 × j, (3.1)
де Грозр – розрахункова глибина зони розповсюдження забрудненого повітря, км (таблиця 11);
j – коефіцієнт, що умовно дорівнює кутовому розміру зони, для оперативного планування приймається j = 360º (табл. 5).
В розрахунку приймаємо Грозр тому, що задані ємності не відповідають табличним значенням, для цього необхідно інтерполювати проміжок заданих у таблиці ємностей.
Так як в умові задачі задана висота обвалування, то для розрахунку береться глибина, що враховує зменшення висоти залежно від висоти обвалування. Тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря становить:
, (3.2)
де Гтаб – таблична величина для заданої максимальної ємності, км;
Кобв – коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження, який залежить від висоти обвалування і речовини (табл. 1).
Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря та при інверсії знаходиться за формулою:
Шпзхз = 0,3 × Гінв.0,6 , (3.3)
Розрахунок площі прогнозованої зони хімічного забруднення проводиться за формулою:
Sпзхз = К · Грозр2 · τ0,2 , (3.4)
де К – коефіцієнт ступеню вертикальної стійкості повітря, для інверсії становить 0,081 (табл. 4);
Грозр – глибина розповсюдження забрудненого повітря, км;
τ – час, на який розраховується глибина ПЗХЗ, год.
Усі розрахунки виконуються на термін не більше 4 годин.
Для довгострокового планування площа прогнозованого хімічного забруднення населеного пункту визначається за формулою:
Sпхз(н.п.) = Ш × Д, (3.5)
де Ш – ширина розповсюдження хмари, км;
Д – ширина населеного пункту, км.
Доля населення, яке опиняється у прогнозованій зоні хімічного забруднення, визначається долею площі населеного пункту, що охоплює прогнозована площа хімічного забруднення й розраховується за формулою:
, (3.6)
де Sн.п – площа населеного пункту, км2.
Втрати населення розподіляються наступним чином серед чисельності населення, яке потрапило в прогнозовану зону хімічного забруднення за формулою:
Nзпхз = Nн.п × ω, (3.7)
де Nн.п – чисельність населеного пункту, тис. осіб;
- доля населення, %.
Серед населення, яке опинилося в цій зоні, втрати розподіляються наступним чином:
Легкі втрати – 25 %;
Середньої тяжкості – 40 %;
Зі смертельними наслідками – 35 %.
Час підходу хмари залежить від швидкості перенесення хмари вітровим потоком до заданого об'єкта і визначається за формулою:
, (3.8)
де А – відстань хімічно небезпечного об’єкта від населеного пункту, км;
V – швидкість переносу переднього фронту забрудненого повітря, яка залежить від швидкості вітру (табл. 2), км/год.
Розрахунки проводяться згідно Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин (НХР) при аваріях на промислових об’єктах та транспорті, затвердженою Міністерством України по питанням надзвичайних ситуацій.
Рішення:
Для оперативного планування розрахунки виконуються за максимальним об'ємом одиничної ємкості. Глибина розповсюдження для 60 т сірководню дорівнює 7,675 км (табл. 11).
Так як в умові задачі задана висота обвалування, то для розрахунку береться глибина, що враховує зменшення висоти залежно від висоти обвалування. В нашому випадку, приймаємо для висоти обвалування 1,9 м коефіцієнт зменшення глибини, рівний 1,6 (табл. 1), тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря розраховується за формулою (3.2):
В розрахунку приймаємо Грозр тому, що задані ємності не відповідають табличним значенням, для цього використовуємо інтерполяцію.
Розрахунок площі зони можливого хімічного забруднення виконується за формулою (3.1):
Sзмхз = 8,72×10-3 × 4,82 × 360 = 72,33 км2.
Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення при інверсії знаходиться за формулою (3.3):
Шпзхз = 0,3 × 4,80,6 = 0,77 км.
Площа прогнозованої зони хімічного забруднення розраховується за формулою (3.4):
Sпзхз = 0,081 · 4,82 · 40,2 = 2,46 км2.
Площа прогнозованого хімічного забруднення населеного пункту визначається за формулою (3.5):
Sпхз(н.п.) = 0,77 × 6 = 4,62 км2.
Площа населеного пункту складає 25 км2. Доля населення яке опиняється у прогнозованій зоні хімічного забруднення розраховується за формулою (3.6):
Втрати населення розподіляються наступним чином серед чисельності населення, яке потрапило в прогнозовану зону хімічного забруднення за формулою (3.7):
Nзпхз = 72000 × 0,1848 = 13305,6 осіб.
Серед населення, яке опинилося в цій зоні втрати розподіляються наступним чином:
Nлегк. = Nзпхз × 0,25 = 13305,6 × 0,25 = 3326,4 осіб;
Nсер. = Nзпхз × 0,4 = 13305,6 × 0,4 = 5322,24 осіб;
Nсм. = Nзпхз × 0,35 = 13305,6 × 0,35 = 4656,96 осіб.
Перевірка: 3326,4 + 5322,24 + 4656,96 = 13305,6 осіб.
Час підходу хмари залежить від швидкості перенесення хмари вітровим потоком до заданого об'єкта і визначається за формулою (3.8):
Термін підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту при швидкості вітру 1 м/с становить 5 км/год (табл. 2).
3.2 (13б) Розрахунок аварійного планування
Виконати розрахунки, для аварійного планування, якщо на ХНО (хімічно небезпечному об’єкті) відбувся викид забруднюючої речовини – сірководню, у кількості 60 т. На відстані L = 4 км знаходиться лісовий масив, довжина якого 1,0 км. Викид на поверхню вільний. При заданих температурі +35 ºC, ступені вертикальної стійкості повітря (СВСП) – конвекція і швидкості вітру 4 м/с. Напрямок вітру північно-східний 30º. Прийняти до уваги умови задачі 3.1.
Рішення:
На 1 км простору забруднене повітря розповсюджується без перешкод.
Для аварійного планування розрахунки виконуються за максимальним об'ємом ємності, тому глибина розповсюдження для 60 т сірководню дорівнює 0,85 км (табл. 13). В розрахунку приймаємо Грозр тому, що задані ємності не відповідають табличним значенням, для цього треба інтерполювати проміжок із заданою ємністю. Коефіцієнт, що умовно дорівнює кутовому розміру зони та залежить від швидкості вітру приймається j = 45º (табл. 5).
Зменшення руху хмари забрудненого повітря на перешкоді:
ΔГ1 = l · k,
де l – довжина лісового масиву, км;
k – коефіцієнт зменшення
розповсюдження хмари
Для розрахунку зменшення руху хмари забрудненого повітря (ХЗП) на перешкоді використовуються дані таблиці 3 Методики. Зменшення руху хмари забрудненого повітря на перешкоді дорівнює:
ΔГ1 = 1,0 · 1,5 = 1,5.
Зменшення розповсюдження хмари в населеному пункті визначається глибиною населеного пункту і коефіцієнтом зменшення розповсюдження ХЗП для міської забудови (табл. 3):
ΔГ2 = В · k, (3.10)
де В – глибина населеного пункту, км (значення взято з умови задачі 3.1).
Зменшення розповсюдження хмари в населеному пункті дорівнює:
ΔГ2 = 8 · 3 = 24.
Загальна глибина розповсюдження ХЗП:
Грозр.ХЗП = Грозр – ΔГ1 – ΔГ2 + L, (3.11)
де Грозр – зменшення глибини розповсюдження хмари без урахування лісового масиву, км;
ΔГ1 – зменшення руху ХЗП на перешкоді;
ΔГ2 – зменшення розповсюдження хмари в населеному пункті;
L – відстань від ХНО до перешкоди.
Грозр.ХЗП = 0,85 – 1,5 – 24 + 4 = -20,65 км.
У зв’язку з тим, що глибина розповсюдження хмари не досягає меж населеного пункту розрахунок втрат населення вважається недоцільним.
Розрахунок площі зони можливого хімічного забруднення виконується за формулою (3.1):
Sзмхз = 8,72 × 10-3 × 0,852 × 45 = 0,28 км2.
Площа прогнозованої зони хімічного забруднення розраховується за формулою (3.4):
Sпзхз = 0,235 · 0,852 · 40,2 = 0,22 км2.
Термін дії джерела забруднення для сірководню дорівнює 0,60 год (табл. 21).
Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення при конвекції знаходиться за формулою (3.3):
Шпзхз = 0,3 × 0,8250,6 = 0,27 км.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ