Моніторинг забруднень води за допомогою рослин

ЗМІСТ

Вступ

Реферат 
1. Моніторинг забруднень води за допомогою рослин ……………………4

• 1.1Особливості забруднень води………………………………………...6
• 1.2 Нормативні документи……………………………………………….8
• 1.3 Критерії санітарно-гігієнічної оцінки якості води…………………16

2. Орнганізація  моніторингу вод…………………………………………….17

• 2.1 Організація спостережень моніторингу вод………………………..18
• 2.2 Об'єкти і суб'єкти моніторингу води………………………………..19
• 2.3 Программа спостережень……………………………………………20
• 2.4 Точки спостережень………………………………………………….21
• 2.5 Строки проведення спостережень…………………………………..21
• 2.6 Обладнання…………………………………………………………...23
• 2.7 Методи аналізу забруднення………………………………………...23

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

   Курсова робота, 33 с , 3 табл , 20 джерел літератури.

Моніторинг, поверхневі води, біотичний індекс Вудівісса, Індекс Гуднайт-Уотлея, Індекс Шеннона, Індекс Майера, створ пункту спостереження

вертикаль створу, горизонт створу, точки спостереження.

 

   Ця система моніторингу індикації забруднень води за допомогою рослин досить цікавава.Розглянуто методи оцінки води та властивості рослин які визначають ступінь забрудненості.Запропановані деякі індекси візначення, наведені таблиці за допомогою яких можно визначити ступінь забруднення вод

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

   Проаналізовано загальні основи методів індикації забруднення води за допомогою рослин. Визначено основні реакції організмів рослин на забрудненняводи.Данна тема стосується всего світу тому що кожного дня, кожної хвилини у світі забруднюеться за допомогою антропогенніх чи природніх факторів моря, океани , річки ,озера, підземні води, а за допомогою рослин мі можемо візначиті чи забруднена вода в цій місцевості. Індикація забруднень води за допомогою рослин  це спосіб який не займае багато коштів бо можно візначити забруднення за допомогою мешканців які там мешкают наприклад  синьо-зелені водорості чи планктон.

   Біоіндикація − оцінка якості середовища існування або її окремих характеристик за станом біоти у природних умовах. Використовуючи біоіндикацію можна оцінити ступінь забруднення оточуючого середовища, здійснювати постійний контроль (моніторинг) його якості та змін.

Головна мета біоіндикації — діагностика стану екосистем шляхом встановлення здатності організмів до адаптації у відповідних умовах довкілля.

Основним завданням біоіндикації є виявлення видів-біоіндикаторів, які реагують на зміни у стані довкілля, що виникли під дією природних і антропогенних факторів, і добір індикаторів-тестерів з високим порогом чутливості до змін у стані довкілля.

   Біоіндикатори − види, групи видів або угруповання, за наявності, ступеню розвитку, зміні морфологічних, структурно-функціональних, генетичних характеристик які роблять висновок про стан довкілля. Як біоіндикатори часто виступають лишайники та мохоподібні, у водних екосистемах – угруповання,бактеріопланктону, фітоу, зоопланктону, зообентосу, фітобентосуперифітону.

 

Таким чином ми бачимо що біоіндикація за допомогою рослин дуже важлива у всему Світі.

 

Розділ I .Моніторинг забруднень води за допомогою рослин

 

   Розпочнемо з найнеприємнішого. Всі наші великі ріки за міжнародними стандартами вважаються забрудненими і “дуже забрудненими”. Те ж саме стосується і більшої частини довжини їх основних приток. 
У багатьох ріках і річечках гранично допустимі концентрації для однієї чи й кількох речовин перевищені у десятки разів. 
Наприклад, у притоці Західного Бугу р. Полтві у 20-35 разів перевищена допустима межа вмісту амонійного азоту, з Дніпра і Дунаю можна видобувати цинк (5-29 ГДК у першому і 18-23 ГДК у другому). Своєрідними “родовищами” стали: для міді і фенолу p. Тисмениця, міді і марганцю Південний Буг і Дніпро, нафтопродуктів Сіверський Донець і майже всі річки Приазов’я. 
Рекордсменом за сукупністю забруднень визнано р. Полтву. В її воді нижче Львова довго не з’являється кисень, зате розкошують споживачі сірководню (того самого, що насичує глибини Чорного моря). Ненабагато поступається їй притока Дністра Тисмениця, у якій всі контрольовані речовини спостерігалися в концентраціях, що перевищували ГДК. Суперників цих річок можна знайти лише на Сході, у Донбасі. 
Не набагато краща ситуація як у Дніпрі, так і в усіх його українських притоках. Вони забруднені насамперед нітритним та амонійним азотом і численними сполуками важких металів. Нижні водосховища збагачені фенолом, Дніпровське нафтопродуктами. Все це наслідок скидання стоків, які потрапляють у графу “брудних”, розплата за надто розвинену промисловість зі старими технологіями і десятиріччя радянської влади. 
Дещо краща ситуація у річках Криму, уздовж яких немає великих підприємств. Там лише у пониззі в 13 рази перевищені ГДК азоту. 
На морях максимальні рівні забруднення відразу кількома речовинами спостерігаються в портах і прилеглій до дельти Дунаю частині Чорного моря. Позитивно хоч те, що вміст кисню “задовільний” в обох морях, а максимальні рівні забруднення перестали збільшуватися порівняно з 80ми роками XX ст. Невтішна ситуація і з підземними водами, які подають у комунальні водоводи. Фахівці переконані, що вони забруднені не “подекуди”, а майже на всій території України. У багатьох місцях спостерігається надмір пестицидів, нітратів, хлоридів, подекуди ще й фенолу, а в Криму до всього цього додаються ще й миш’як і марганець. 
Особливо високі концентрації шкідливих речовин у підземних водах спостерігаються у Донбасі, де були випадки отруєння ними шахтарів у вибоях. 
Що стосується джерел потоків стічних вод, то вони належать таким рекордсменам: 
електроенергетика -43%всього-обсягу-зливув-ріки; 
комунальнегосподарство -19,5%; 
сільськегосподарство -16,6%; 
чорнаметалургія -9%; 
хіміяінафтохімія -3%; 
інші -8,9%. 
Підсумовуючи, можна стверджувати, що водні перспективи України незадовільні. Хоча економічні негаразди зупинили частину виробництв і скоротили решту, зменшивши обсяг стічних вод, та це, мабуть, тимчасове явище. Відсутність капіталів на модернізацію промисловості змусить для виживання і проникнення на світові ринки продовжити випуск металу і виробів з нього на наявних підприємствах. Наслідки цього для якості води очевидні.

  Е також Індекатори вони являють собою рослини-акумулятори. Вони накопичують у своїх тканинах забруднююча речовина або шкідливі продукти метоболизм, утворені під впливом забруднюючих речовин, без видимих ​​змін. При перевищенні порога токсичності отруйної речовини для даного виду проявляються різні відповідні реакції, що виражаються в зміні швидкості росту і тривалості фенологічних фаз, біометричних показників і, в кінцевому рахунку, зниження продуктивності. 
Отримати точні кількісні дані про динаміку та величиною стресових впливів на основі морфологічних змін неможливо, але можна досить точно визначити величину втрат продукції і, маючи графік залежності «доза - ефект», розрахувати величину стресового впливу. 
Б. В. Виноградов класифікував індикаторні ознаки рослин як флористичні, фізіологічні, морфологічні та фітоценотичні.Флористичними ознаками є відмінності складу рослинності досліджуваних ділянок, що сформувалися внаслідок певних екологічних умов. Індекаторное значення має як присутність, так і відсутність виду. До фізіологічних ознак належать особливості обміну речовин рослин, до анатомо-морфологічними ознаками - особливості внутрішнього і зовнішнього будови, різного роду аномалій розвитку та новоутворення, до фітоценотичних ознаками - особливості структури рослинного покриву: велика кількість і неуважність видів рослин, ярусність, мозаїчність, ступінь зімкнутості  
Дуже часто в цілях біоіндикації використовуються різні аномалії росту і розвитку рослини - відхилення від загальних закономірностей. Гігантизм і карликовість багато дослідників вважають потворністю. Наприклад, надлишок у грунті міді вдвічі зменшує розміри каліфорнійського маку, а надлишок свинцю призводить до карликовості смілки. З метою біоіндикації представляють інтерес різні деформації рослин (представлено на малюнку 3). 

Рис. 1 - Деформації рослин.

а. фасціація - лентовидное сплощення і зрощення стебел, коренів і квітконосів; 
б. махровість квіток, в яких тичинки перетворюються на пелюстки; 
в. проліфікація - проростання квіток і суцвіть; 
м. асцидія - воронкоподібні, чащевідние і трубчасті листя у рослин з пластинчастими листами; 
д. редукція - зворотний розвиток органів рослин, виродження; 
е. ниткоподібного - нитчатая форма листової пластинки; 
ж. філлодіямі тичинок - перетворення їх в плоске листоподібне освіта

1.1 Особливості  забруднень води

Основними джерелами забруднення і засмічення водойм є недостатньо очищені стічні води промислових і комунальних підприємств, великих тваринницьких комплексів, відходи виробництва при розробці рудних копалин, гідроенергетичному будівництві, води шахт, рудників, відходи при обробці і сплаві лісоматеріалів, скидання водного і залізничного транспорту, відходи первинної обробки льону, пестициди і т.д. З початком навігаційного періоду збільшується забруднення суднами річкового флоту.

Забруднюючі речовини, потрапляючи в природні водойми, призводять до якісних змін води, що в основному виявляються в змінах фізичних властивостей її хімічного складу, зокрема, появі неприємних запахів, присмаків і т.д.; у наявності речовин, що плавають на поверхні води і відкладанні на дні водойм.

Виробничі стічні води забруднені в основному відходами і викидами виробництва. Кількісна і якісна сполука їх різноманітна і залежить від галузі промисловості, її технологічних процесів; їх поділяють на дві основні групи: ті, що утримують неорганічні домішки, у тому числі і токсичні, і ті, що утримують отрути.

До першої групи відносяться стічні води содових, сульфатних, азотно-тукових заводів, збагачувальних фабрик свинцевих, цинкових, нікелевих руд і т.д., у яких містяться кислоти, луги, іони важких металів і ін. Стічні води цієї групи в основному змінюють фізичні властивості води.

Стічні води другої групи скидають нафтопереробні, нафтохімічні заводи, підприємства органічного синтезу, коксохімічні й ін. У стоках містяться різні нафтопродукти, аміак, альдегіди, смоли, феноли й інші шкідливі речовини. Шкідлива дія стічних вод цієї групи полягає головним чином в окисних процесах, внаслідок яких зменшується вміст у воді кисню, збільшується біохімічна потреба в ньому, погіршуються органолептичні показники води.

Нафта і нафтопродукти на сучасному етапі є основними забруднювачами внутрішніх водойм, вод і морів Світового океану. Потрапляючи у водойми, вони створюють різні форми забруднення: нафтову плівку, що плаває на воді, розчинені чи емульсовані у воді нафтопродукти, що осіли на дно, важкі фракції і т.д. При цьому змінюється запах, смак, забарвлення, поверхневий натяг, в'язкість води, зменшується вміст кисню, з'являються шкідливі органічні речовини, вода здобуває токсичні властивості і становить загрозу не тільки для людини. 12 мл нафти роблять непридатною для вживання тонну води.

Серед продуктів промислового виробництва особливе місце за своїм негативним впливом на водне середовище і живі організми займають токсичні синтетичні речовини. Вони знаходять все більш широке застосування в промисловості, на транспорті, у комунально-побутовому господарстві. Концентрація цих з'єднань у стічних водах, як правило, складає 5-Ю мг/л при ГДК- 0,1 мг/л. Ці речовини можуть утворювати у водоймах прошарок піни, особливо добре помітний на порогах, перехрестах, шлюзах. Спроможність до піноутворення у цих речовин з'являється вже при концентрації 1-2 мг/л.

Досить шкідливим забрудненням промислових вод є фенол. Він міститься в стічних водах багатьох нафтохімічних підприємств. При цьому різко знижуються біологічні процеси водойм, процес їхнього самоочищення, вода здобуває специфічний запах карболки.

На життя населення водойм згубно впливають стічні води целюлозно-паперової промисловості. Окислювання деревної маси супроводжується поглинанням значної кількості кисню, що призводить до загибелі ікри, мальків і дорослих риб. Волокна й інші нерозчинні речовини засмічують воду і погіршують її фізико-хімічні властивості. На рибах і на їхньому кормі - безхребетних - несприятливо відбиваються сплави. З гниючої деревини і кори виділяються у воду різні дубильні речовини. Смола й інші екстрактивні продукти розкладаються і поглинають багато кисню, викликаючи загибель риби, особливо молоді й ікри. Крім того, сплави сильно засмічують ріки, а затонула колода нерідко цілком забиває їхнє дно, позбавляючи риб нерестовищ і кормових місць.

Атомні електростанції радіоактивними відходами забруднюють ріки. Радіоактивні речовини концентруються дрібними планктонними мікроорганізмами і рибою, потім по ланцюзі харчування передаються іншим тваринам і людині. Встановлено, що радіоактивність планктонних мешканців у тисячі разів вища, ніж води, у якій вони живуть. Стічні води, що мають підвищену радіоактивність (100 кюрі на 1л і більше), підлягають похованню в підземні безстічні басейни і спеціальні резервуари.

Ріст населення, розширення старих і виникнення нових міст значно збільшили надходження побутових стоків у внутрішні водойми. Ці стоки стали джерелом забруднення рік і озер хвороботворними бактеріями і гельмінтами. У ще більшому ступені забруднюють водойми миючі синтетичні засоби, широко використовувані в побуті. Вони знаходять широке застосування також у промисловості і сільському господарстві. Хімічні речовини, що містяться в них, надходячи зі стічними водами в ріки й озера, значно впливають на біологічний і фізичний режим водойм. У результаті знижується здатність вод до насичення киснем, паралізується діяльність бактерій, які мінералізують органічні речовини.

Серйозне занепокоєння викликає забруднення водойм пестицидами і мінеральними добривами, що потрапляють з полів разом зі струменями дощової і талої води. У зв'язку з інтенсифікацією тваринництва усе більш дають про себе знати стоки підприємств даної галузі сільського господарства.

Стічні води, що містять рослинні волокна, тваринні і рослинні жири, фекальну масу, залишки плодів і овочів, відходи шкіряної і целюлозно-паперової промисловості, цукрових і пивоварних заводів, підприємств м'ясо-молочної, консервної і кондитерської промисловості, є причиною органічних забруднень водойм.

У стічних водах звичайно близько 60% речовин органічного походження, до цієї ж категорії органічних відносяться біологічні (бактерії, віруси, гриби, водорості) забруднення в комунально-побутових, медико-санітарних водах і відходах шкіряних і підприємств, які миють шерсть.