Екотоксикологічна характеристика хрому

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки та пропозиції

 

Екотоксикологічна характеристика хрому дає можливість дізнатися більше про цей токсин,його вплив та дію на живі організми і дюдину.

Знаючи фізичні і  хімічні властивості хрому можна  уникнути різноманітних небезпек при  потраплянні його в біоту.

При забрудненні зовнішнього  середовища хромом і його сполуками     можуть у підвищених кількостях надходити  в організм з харчовими продуктами, інгаляційно та шляхом резорбції з поверхні шкіри . Саме, залежно від шляхів проникнення хрому в організм, вирішується тактика лікування як гострої, так і хронічної інтоксикації. 

Також завдяки такій  характеристиці сполуки хрому мають  широке застосування в різних галузях народного господарства. Їх використовують в шкіряній і текстильній промисловостях, застосовують для хромування металевих виробів, виготовлення сірників, фарб, кіно- і фотоплівок. Деякі сполуки хрому застосовують у хімічних лабораторіях як реактиви. Проте сполуки хрому не використовуються у медицині через їх високу токсичність.

Із сполук хрому, які  застосовують у різних галузях народного  господарства, найбільш отруйним є  хромати і дихромати. Дихромати  більш отруйні, ніж хромати. Хромати і дихромати виявляють подразнювальну та припікаючу дію на шкіру і слизові оболонки. Під впливом хроматів і дихроматів настає гемоліз еритроцитів, а також утворення метгемоглобіну. Отруєння сполуками хрому можуть викликати блювання з кров’ю і діарею.

При гострих отруєннях сполуками хрому вони накопичується в печінці, нирках і ендокринних залозах. Сполуки хрому виводяться з організму через нирки з сечею. При отруєнні хроматами і дихроматами можуть ушкоджуватись нирки та слизові оболонки сечовивідних шляхів.

Знаючи все про хром і його сполуки можна дедалі більше використовувати його у різних галузях.

 

Бібліографічний список

 

1. Бейсебаева Э.Л. Детоксикационная сорбция у больных с отравлением соединениями тяжелых металлов // Проблемы охраны здоровья населения и защиты окружающей среды от химических вредных факторов: Тез. докл. 1 Всесоюз. съезда токсикологов. —Ростов на Дону, 1986. —С. 369–370.

2. Гарницкая Л.А. Применение энтерогеля в комплексном лечении

3. Исследование возможности применения оксиэтилиденди-фосфоновой кислоты (ОЭДФ) для выведения хрома из организма в эксперименте на животных /Реуцкая Г.И., Михайличенко Н.И., Рождественский Е.Ю., Васькова В.М.; Донецкий гос. мед. ин-т. —Донецк, 1988. —6 с. —Деп. в ВИНИТИ. —N 7454.

4. Канищев П.А., Сербина Л.Ю. Роль анкетирования в выявлении больных с заболеваниями органов пищеварения //Врачебн. дело. —1991. —N 1. —С. 109.

5. Керимбеков Б.К., Джантасов Ж.К. Роль профилактического суточного питания при хромовой интоксикации //Современные проблемы оценки движущихся факторов здоровья населения: Сб. тр. /Алма-Ат. гос. мед. ин-т. —Алма-Ата, 1991. —С. 95–100.

6. Летавет А.А., Молоканов К.П., Кончаловская Н.М. Профессиональные болезни: Руководство для врачей. —М.: Медицина, 1973. —С. 159–162.

7. Мамырбаев А.М., Тахтаев Ф.Х. Энтеросорбция как способ детоксикации организма (обзор литературы) // Гиг. труда проф. забол. —1990. —N 3. —С. 40–43.

8. Михеев И.И. Хром и его соединения // Вредные вещества в промышленности. —Л.: Химия, 1977. —Т. 3. —С. 486–494.

9. Острые отравления соединениями хрома / Лужников Е.А., Шиманко И.И., Костомарова Л.Г. и др. // Терапевт. архив. —1976. —N 6. —С. 121–125.

10. О применении некоторых холинолитических средств для профилактики и лечения интоксикации солями хрома / Сенников В.М., Наумова М.К., Стрельцова Г.В. и др. // Патогенез, клиника, лечение профзаболеваний: Сб. науч. тр. Актюбинского мед. ин-та. —Актюбинск, 1977. —С. 83–84.

11. Розенберг М.С., Ромова Е.Г., Помилуйко Ю.Б. К некоторым вопросам организации лечебно-профилактического питания рабочих завода хромовых соединений // Патогенез, клиника, лечение профзаболеваеий: Сб. ст. Актюбинского мед. ин-та. —Актюбинск, 1977. —С. 84–87.

12. Синявский Ю.А., Абишев Б.Х., Сатымбекова А.Т. Экспериментальное обоснование применения специализированного продукта " Арман " при хромовой интоксикации // Вопр. питания. —1993. —N 2. —С. 39–42.

13. Смагулов А.С., Аристенко В.Г., Щеняцкий В.И. Профессиональные интоксикации соединениями хрома и их профилактика. —Свердловск, 1967. —С. 51–59.

14. Стефанюк В.Д. Перекисне окислення ліпідів та антиоксидантна активність у хворих, які контактують з хромом та його сполуками // Матеріали 14 з"їзду терапевтів України. —Київ, 1998. —С. 588–589.

15. Яковлев Н.А., Исказиева У.И., Дмитриенко В.В. Некоторые способы патогенетической терапии вегетативно-емоциональных нарушений у работающих в контакте с соединениями хрома // Актуальные вопросы промышленной токсикологии: Сб. науч. тр. —Алма-Ата, 1989. —С. 75–79.

16. Яковлев Н.А., Слесарь Т.А., Залевский Л.К. Применение эндоназального электрофореза унитиола для лечения больных с ранними проявлениями хронической хромовой интоксикации // Гиг. труда проф. забол. —1985. —N 2. —С. 13–16.