Екотоксикологічна характеристика хрому

 

 

 

 

 

 

 

3.Інтоксикація хромом та його сполуками.

 

Із сполук хрому, які  застосовують у різних галузях народного  господарства, найбільш отруйним є  хромати і дихромати. Дихромати  більш отруйні, ніж хромати. Хромати  і дихромати виявляють подразнювальну та припікаючу дію на шкіру і слизові оболонки. Під впливом хроматів і дихроматів настає гемоліз еритроцитів, а також утворення метгемоглобіну. Отруєння сполуками хрому можуть викликати блювання з кров’ю і діарею.

При гострих отруєннях сполуками хрому вони накопичується в печінці, нирках і ендокринних залозах. Сполуки хрому виводяться з організму через нирки з сечею. При отруєнні хроматами і дихроматами можуть ушкоджуватись нирки та слизові оболонки сечовивідних шляхів.

При гострому пероральному отруєнні хромом показаним є негайне промивання шлунку теплою водою і содою, таніном, активованим вугіллям. Всередину призначають молоко або яєчний білок, слизисті відвари, які утворюють з хромом погано розчинні альбумінати і тим самим затримують всмоктування отрути. Рекомендована також палена магнезія з розрахунку 50,0–70,0 г на 600–800 мл води [7].

При гострому інгаляційному отруєнні шестивалентним хромом потерпілого  виносять з приміщення, ліквідовують всі фактори, які заважають вільному диханню, знімають забруднений одяг, застосовують симптоматичні засоби для боротьби з серцево-судинною та дихальною недостатністю. Підшкірно або внутрішньом'язово вводять 5 % розчин унітіолу, який переводить сполуки хрому у менш отруйні комплекси і сприяє їх виведенню з організму. Якщо ж спостерігається нерізко виражена картина гострого отруєння, яка проявляється подразненням верхніх дихальних шляхів, то рекомендоване лише симптоматичне лікування [7].

У випадку попадання сполук хрому  на шкіру необхідно негайно промити її водою та накласти пов'язку з емульсією етилендіамінотетраоцтової кислоти (ЕДТА). При ураженні слизової оболонки носу — старанне механічне очищення носових ходів і їх змазування сумішшю ланоліну з вазеліном, риб'ячим жиром, жовтою ртутною маззю. При попаданні в очі — негайно промити водою і закапати риб'ячим жиром та 30 % розчином альбуциду [7].

Лікування хронічної інтоксикації хромом здійснюється у відповідності  з загальними принципами терапії  тих синдромів, які домінують  в клінічній картині інтоксикації (ураження шкіри, легенева недостатність) та ін.

При гострому отруєнні хромом з метою  попередження ускладнень в перші 10–20 хв вводять аскорбінат натрію в дозі 0,05–0,2 г/кг маси тіла [12]. До речовин, які сприяють нейтралізації токсичної дії хрому, відноситься унітіол (5 % розчин), який вводять по 1,0 мл внутрішньом’язово через кожні 6 год, на курс до 50 мл [5]. З метою виведення хрому з організму рекомендують гемодіаліз та курс лікування унітіолом по 40–50 мл/добу внутрішньовенно чи внутрішньом’язово [9].

Окис хрому, біхромат натрію і калію діють за типом М- та Н-холіноміметиків. Явища хромової інтоксикації в експерименті ліквідовують арпенал, апрофен, амізил, атропіну сульфат, платифіліну гідротартрат, скополаміну гідробромід, пентамін, бензогексоній [9]. Доведено, що DL-пеніціламін зменшує цитотоксичну дію хрому в культурі клітин Hela. Вивчений вплив деяких комплексоноутворювачів на щурів, отруєних хромом. Доведено, що 1,2- циклогексилендіамінтетраоцтова кислота, триетилентетра-мінгексаоцтова кислота, П-аміносаліцилова кислота, ізоніазид знижують вміст хрому у печінці, нирках, крові. Ці ж препарати підсилюють виведення хрому з сечею та нормалізують змінену активність альдолази в печінці, лактатдегідрогенази в нирках та пероксидази в крові .

Одночасне введення DL-пеніціламіна і хрому значно знижує вміст останнього в печінці, нирках, селезінці, а при  введенні його зразу після хрому, через 2 або 4 год не зменшує концентрацію хрому . Введення тваринам оксиетилідендифосфонової (ОЕДФ) або фосфорної кислоти після введення трихлористого хрому в дозі LD84 запобігає їх смерті, що зумовлено утворенням нетоксичної комплексної сполуки трихлористого хрому з ОЕДФ з наступним виведенням з сечею [3].

Введення аскорбінової кислоти одночасно з хромом знижує накопичення хрому в органах і зменшує пошкодження печінки та нирок щурів . Настій термопсису активує діяльність всіх видів залоз дихальних шляхів, прискорюючи виведення хрому . У бронхоальвеолярному змиві і легеневій паренхімі щурів вітамін С є більш активний, ніж глютатіон, щодо зниження концентрації хромату . Глутатіон відіграє важливу роль у внутрішньоклітинному відновленні Cr (YI) до Cr (III) . Вітамін C захищає тканини від дії C r (YI), пошкодження ДНК, утворюючи інертний комплекс Cr (III) , єдиний з сполук хрому, який може утворювати хелати — комплекси з ЕДТА . Був також вивчений захисний вплив тіолових компонентів при цитотоксичній дії біхромату на клітини Hela .

          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Лікування гострих отруєнь хромом.

 

Із сполук хрому, які  застосовують у різних галузях народного господарства, найбільш отруйним є хромати і дихромати. Дихромати більш отруйні, ніж хромати. Хромати і дихромати виявляють подразнювальну та припікаючу дію на шкіру і слизові оболонки. Під впливом хроматів і дихроматів настає гемоліз еритроцитів, а також утворення метгемоглобіну. Отруєння сполуками хрому можуть викликати блювання з кров’ю і діарею.

При гострих отруєннях  сполуками хрому вони накопичується  в печінці, нирках і ендокринних  залозах. Сполуки хрому виводяться з організму через нирки з сечею. При отруєнні хроматами і дихроматами можуть ушкоджуватись нирки та слизові оболонки сечовивідних шляхів.

Для лікування гострих  отруєнь хромом в клініці запропонований унітіол [15]. Вітамін С, цистеїн, цистамін, глутатіон, пеніціламін є ефективними понижувачами хромату, збільшують виведення хрому з сечею .

Описаний випадок гострого отруєння розчином біхромату натрію . Дворічний хлопчик випив 50 мл 10 % розчину біхромату натрію. Він був виписаний з клініки в задовільному стані після проведеного лікування з використанням аскорбінової кислоти як антидота у кількості 100 мл 10 % розчину, негайно викликаного блювання та раннього гемодіалізу. Введення ЕДТА значно відновлює активність глюкозо-6-фосфатази, лужної фосфатази, холінестерази в результаті виведення солей важких металів .

Для прискорення виведення  хрому з організму і покращення обміну ацетилхоліну використовували  ендоназальний електрофорез унітіола та DL-пеніціламін по 300–600 мг на день, на протязі 10 діб, з метою зниження гіперреактивності холінергічних систем — амізол по 0,001 г 3 рази на день на протязі 3 тижнів. Одночасно, для компенсаторного підвищення симпатичного тонусу — етимізол по 0,1 г 3 рази на добу. Для корекції порушень мікроциркуляції кавінтон в дозі 30 мг на добу та пармідин по 0,75 мг на добу на протязі 3 тижнів. При цьому спостерігали позитивні зсуви в емоційно-вегетативній сфері, покращувалися показники функціонального стану нервової системи [14].

Згідно з даними літератури отруєння хромом відбувається на фоні активації вільнорадикального окислення, що, можливо, є важливим механізмом патогенезу хромової інтоксикації . Доведено, що у хворих з професійним стажем більше десяти років, які контактували з хромом та його сполуками на рівні або з незначним перевищенням гранично допустимих концентрацій у повітрі робочих приміщень, спостерігалася значна активація оксидантної та різке пригнічення антиоксидантної систем організму [13].

Спеціалізований продукт " Арман " (суміш овочевих та плодових п'юре з високим вмістом вітамінів С, Е, А та каротинів) має антитоксичні та антиоксидантні властивості і рекомендується у поєднанні з гіпербаричною оксигенацією як лікувально-профілактичний засіб . Є докази, що ентеросорбція може використовуватися як метод детоксикації організму [6].

Вітамін С, цистеїн підсилюють детоксикацію хрому шляхом його відновлення , а також знижують мутаційні перетворення у робітників, які контактують  з важкими металами . Високі дози вітаміну С є засобом вибору при лікуванні інтоксикацій хромом . У робітників хромових виробництв на фоні санаторного харчування, скорегованого у відповідності з патогенезом хромової інтоксикації, концентрація хрому в крові значно знижувалася [4].

У ряді випадків ефективність прийому активованого вугілля марки  СКН протягом 2-3 діб дорівнює одній гемосорбції .

За даними експертів  ВООЗ цукровим діабетом у світі хворіє 200 млн чоловік. Для лікування  таких хворих застосовують препарати, які знижують вміст цукру в  крові та забезпечують поліпшення глюкозного гомеостазу, а також попереджають виникнення ускладнень і зменшують їх негативну дію. Серед чинників, які значно покращують роботу підшлункової залози слід виокремити есенціальний мікроелемент – хром.

Відомо, що хром взаємодіє  з інсуліном у процесі вуглеводного обміну, а також бере участь в обміні нуклеїнових кислот та роботі щитоподібної залози. Добова норма надходження хрому для людини становить 50-200 мкг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Профілактика інтоксикації хрому

 

Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності у робітників хромових виробництв є високою у  відділах фільтрації і окислювального обпікання монохроматних цехів і тісно корелює з рівнем забруднення повітря аерозолем хрому . Для видалення хрому з промислових стічних вод застосовують " технологічні ", реагентні, електрохімічні та іонообмінні методи очистки. Технологічні методи широко використовуються в цехах металопокриття. До них відносяться: промивання деталей (противотічне і душеве), установка ванн вловлювання, знезараження в промивних ваннах. У відповідності з методом Лансі, металічні вироби, вийняті з хромувальних ванн, замість промивки в проточній воді, прополіскують в непроточній воді або в розчині сірчистого газу. Із збільшенням у ванні вмісту хроматів вони регенерують і повторно використовуються. Попередні прополіскування різко знижує концентрацію хрому у стічних водах і полегшує його видалення .

Для зменшення забруднення  сполуками хрому атмосферного повітря  необхідна максимальна герметизація і автоматизація виробничих процесів і вловлювання пилу, пару, газів, які містять хром. До основних методів профілактики забруднення атмосферного повітря підприємств відноситься попередня очистка пилу від хрому в пилеосадочній камері, а потім на електрофільтрах. Видалення пилу з осадочної камери і бункера електрофільтра повинно бути механізовано шляхом наладки конвеєрної або пневматичної систем. Для уловлювання пилу використовують мокрі скруббера з коефіцієнтом корисної дії 0,7, які, однак, не вловлюють хлористий хромил. Тому запропоновані методи мокрої очистки та пропарювання вентильованого повітря. Для кращого розсіювання дрібного пилу, який не вловився скрубберами, необхідним є встановлення високих труб .

При роботі з хромом необхідно дотримуватися низки профілактичних заходів. Всі працюючі з хромом, хромовою кислотою, їх сполуками та сплавами повинні проходити медичні огляди один раз на рік, а огляд ЛОР — 1 раз на 3 міс. До медичних оглядів необхідно запрошувати онкологів. Всі працюючі з хромом повинні отримувати лікувально-профілактичне харчування (безкоштовні гарячі сніданки, вітамінні препарати).

Слід дотримуватися  заходів індивідуального захисту: респіратори або ізолюючі шлангові протигази з механічною подачею  повітря, гумові або латексні рукавиці, комбінезон з кап'юшоном з щільної тканини. При контакті з розчинами слід одягати спецодяг із спеціальним покриттям, використовувати захисні мазі та пасти типу біохімічних рукавиць (казеїново-спиртова паста, цинк-стеаратова паста, мазь з 4 частин натрію тіосульфату, 48 частин льняного масла та 48 частин ланоліна). Рекомендовано використання спеціальних захисних мазей для детоксикації хрому, які містять етилендіамінотетра оцтову та аскорбінову кислоти. Для миття рук доцільно використовувати 5 % розчин тіосульфата натрію або 10 % розчин натрію бісульфату. Важливим є попередження дрібних травм шкіри. Для профілактики подразнення слизових оболонок дихальних шляхів використовують інгаляції масла облепіхи [7].

Найбільш важливими  і радикальними мірами профілактики професійних отруєнь хромом є технологічні заходи: заміна токсичних шестивалентних сполук менш токсичними, повна герметизація апаратури і приладів, максимальна механізація і автоматизація виробничих процесів, покращання роботи витяжної вентиляції, в тому числі місцевої. При хромуванні металів ванни обладнують витяжними ковпаками і бортовою вентиляцією. Підприємства по виробництву хромового ангідриду і солей хромової кислоти повинні розміщуватися на відстані не ближче 500 м від жилих районів, подалі від харчових підприємств, базарів, клубів, лікарень, з підвітряної, по відношенню до жилих районів, сторони. Для роботи з хромом виділяють окремі цехи. Сполуки хрому зберігають окремо. На підприємстві повинні бути окремі цехи для знезараження, прання, сушіння і знепилювання спецодягу [7].

Раціони лікувально-профілактичного  харчування робітників заводу хромових сполук скеровані на обмеження повареної  солі, солених, жирних продуктів та жиру, калорійність 1482 ккал. Додатково: вітаміни А, С, В, РР. В раціоні 30 % повинні складати рослинні жири. Співвідношення білки, жири, вуглеводи повинно бути як 1 : 1 : 3 [10].

Таким чином, не дивлячись  на деякі успіхи у питаннях лікування  та профілактики хромової інтоксикації, все ж таки не прослідковується єдиного комплексного методичного підходу до вирішення цієї важливої проблеми.