Екологічна специфікація функціонування основних видів транспорту»

• гранично допустима концентрація (ГДК) нафтопродуктів має встановлювати 25 мг/л;
• біохімічна потреба в кисні (БПК), тобто масова концентрація кисню, необхідна для окислення органічних речовин в стічних водах аеробними бактеріями при 20^◦C не повинна перевищувати 50 мг/л;
• хімічна потреба в кисні (ХПК), тобто масова концентрація кисню, необхідна для окиснення органічних речовин, необхідна для повного окиснення забруднень не повинна перевищувати БПК більш як в 1,5 рази;
• водневий показник кислотності та лужності pH повинен знаходитись в межах 6,6 – 8,5;
• загальна концентрація солей в стічних водах не повинна перевищувати 10 г/л;
• гранично допустимі концентрації синтетичних поверхнево-активних речовин – 20 мг/л.

     Для забезпечення  таких вимог стічні води автопідприємства  проходять очищення на очисних  спорудах. Основним в цьому процесі  є очищення води, що використовувалась  для мийки автомобілів. Як правило,  процес очищення включає етапи очищення води від піски, глини і інших твердих частинок. очищення води від нафтопродуктів та утилізацію видалених забруднень. Розробленні типові проекти очисних споруд і установок.

     Одним з  сучасних напрямків покращення  очищення стічних вод миючих установок є  біохімічне очищення води, яке дозволяє значно збільшити термін використання води при зворотному водопостачанні. Такий метод очищення води був розроблений і впроваджений в Жмеринському АТП. Суть методу полягає в використанні властивості, води  до самоочищення, що здійснюється мікроорганізмами, які є у воді і ґрунті. Після очищенні забрудненої води від механічних домішок в очисних спорудах її подальше освітлення і біохімічне очищення здійснюється у відстійниках активним мулом – бактеріями. За даними, отриманими в названому автопідприємстві концентрація нафтопродуктів зменшуються з 10,8 – 14,6 мг/л до 1,2 –

1,5 мг/л, біохімічна потреба в кисні з 88 – 244 мг/л до 4,2 – 7,5 мг/л.

 

     7.4. Відпрацьований  електроліт і свинцевий шлам

 

     На АТП  у великих об’ємах зберігається  сірчана кислота для приготування  електроліту акумуляторних батарей.  В процесі ремонту батарей  утворюється спрацьований електроліт  – шкідлива для довкілля речовина, яка потребує нейтралізації.

     При експлуатації акумуляторних батарей в них утворюється свинцевий шлам, який випадає з адоних пластин активної маси. На дно акумуляторних батарей попадають також свинцевий пил і шматочки крихких свинцевих пластин.

     Середній  вміст шламу у спрацьованій  акумуляторній батареї становить від 15 до 25 % її маси. До складу сухого шламу входить: свинцю 70 %, сурми 1 %, вісмуту 0,1 % і міді 0,2 %. Тому мийка акумуляторних банок в місцях, де можливе попадання у стічні води або ґрунт залишків відпрацьованого електроліту і свинцевого шламу, недопустима. Лом акумуляторного свинцю (як цінного металу) необхідно збирати.

     Для нейтралізації  кислот відпрацьованих електролітів  використовують будь-який лужний  реагент. Найчастіше – вапно,  вуглекислий кальцій і магній. Для збирання свинцевого шламу застосовують спеціальну установку для миття акумуляторних банок. Щоб запобігти забрудненню довкілля в процесі приготування та заливання в акумуляторні батареї електроліту також застосовують спеціальні установки.

 

    

     7.5. Відходи ацетиленових генераторів

 

     На АТП  в результаті застосування ацетиленових  генераторів для зварювання і  різання металу відтворюються  відходи карбіду кальцію. Погано  організоване збирання, зберігання  і утилізація цих відходів  призводить до забруднення ґрунту і стічних вод.

     Зберігати  відходи ацетиленових генераторів  необхідно в металевих ящиках. конструкція яких не дає можливості  здійснювати завантажування транспортного  засобу без втрат.

    Відходи ацетиленових  генераторів можуть використовуватись  в будівництві про проведенні штукатурних робот і біління. Використання вказаної відходів не дає великої економії будівельних матеріалів, але сприяє раціональній утилізації, що запобігає попадання цієї речовини в ґрунт і водойми у разі вивезення відходів у відвали.

     Для повної  ліквідації на АТП відходів  ацетиленових генераторів необхідно  переходити на централізоване  забезпечення ацетиленом.

 

     7.6. Відпрацьована  гальмівна рідина

 

     Для запобігання  попадання гальмівної рідини  в навколишнє середовище необхідно в автопідприємстві використовувати для прокачування гальмівної системи автомобіля свіжою гальмівною рідиною спеціальну установку.

     Злиту при  цьому відпрацьовану гальмівну  рідину відстоюють і очищену  частково використовують повторно, а забруднену – утилізують.

 

     7.7. Відпрацьовані фільтри і брудне ганчір’я

    

     Після технічного обслуговування і поточного ремонту автомобіля на АТП накопичується велика кількість спрацьованих фільтруючих елементів , а також брудного ганчір’я.

     Фільтруючі елементи з фільтрів, які знімаються з автомобіля містять моторні оливи. Наприклад, різниця за масою між відпрацьованим і новим фільтрувальним елементом становить від 160 до 250 г.

     В зонах  обслуговування і ремонту автомобілів  має бути налагоджена чітка організація збирання таких елементів і використання ганчір’я. Зберігають названі відходи в закритих металевих ящиках під накриттям з метою запобігання попадання в них атмосферних опадів і подальшим забрудненням зливових вод нафтопродуктами.

     Най ефективнішим заходом утилізації спрацьованих фільтруючих елементів і брудного ганчір’я є спалювання в котельних.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

     Одними з основних процесів, які створені людиною і шкідливо впливають на стан довкілля, є процеси, пов'язані з отриманням енергії в різних формах. Проблема зменшення забруднення довкілля є дуже складною. Одна з багатьох галузь, функціонування яких пов’язане з цією проблемою є транспорт, в першу чергу – автомобільний. Основними джерелами енергії на транспортних засобах є двигуни внутрішнього згоряння (ДВЗ). Під час роботи цих двигунів, у процесі технічного обслуговування і ремонту автомобілів у довкілля надходить велика кількість шкідливих речовин. Особливо відчутним є забруднення довкілля в містах і населених пунктах, де, в основному, зосередженні транспортні засоби.

     Проблема зниження шкідливого впливу автомобільного транспорту на довкілля є комплексною. Тому у даній роботі детально розглянуто забруднення довкілля автомобільним транспортом та можливі шляхи його зменшення.

     Не можна сказати, що питанню забруднення транспортом не приділяється ніякої уваги. Все більше звичайні поїзди заміняються електровозами, розробляються й вже випускаються автомобілі на акумуляторних батареях, при сучасних темпах прогресу можна сподіватися на те що незабаром з'являться й екологічно чисті авіаційні і ракетні двигуни. Уряду приймають рішення проти забруднення планети.

       В даний час Урядом, Мінтрансом, Держкомприроди України, Українськими транспортними інспекціями та ін. організаціями приділяється увага і контроль за дотриманням екологічних вимог при експлуатації транспортних засобів і екологічною обстановкою регіонів.

     Затверджено  закони «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення ».

     На підставі цих Законів затверджуються Тимчасові екологічні вимоги при експлуатації автотранспортних засобів, затверджується завдання з оснащення автотранспорту та спецтехніки на автомобільному шасі каталітичними нейтралізаторами та іншими технічними пристроями зниження токсичності відпрацьованих газів, виданий закон Про відповідальність за реалізацію моторного палива, яке не відповідає екологічним вимогам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

• Екологічний словник: Навч. посібник /В.В.Прежко та ін. – Харків: ХДАМГ, 1999. – 416 с.
• Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998. – 249.
• Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. – 238 с.
• Кучерявий В.П. Екологія, - Львів: Світ, - 500 с.
• Основи життєдіяльності. Підручник. – К., 2001.
• Гутаревич Ю.Ф., Зеркалов Д.В. та ін. Екологія та автомобільний транспорт.
• Денисов В.Н.; Рогалев В.А. «Проблемы екологізації автомобільного транспорта» - С-П., ЭКО, 2004 г. – 194с.