Нового
значення проблема електромагнітних
полів набуває в умовах швидкого
розвитку електротранспорту, в
тому числі і електромобілів,
а також розвитком електронних
систем управління автомобілем.
Уже зараз
електромагнітне поле території
міст на 18 – 32% формується автомобільним транспортом.
Електромагнітні
поля з високою щільністю енергії
можуть викликати шкідливий вплив
безпосередньо на організм людини.
Шкідливий
вплив електромагнітного поля на людину пов'язаний
з перенесенням енергії.
Міра впливу
визначається кількістю електромагнітного
випромінювання залежно від частоти
і довжини хвилі.
Взагалі
більшість живих клітин є аномальними-діелектриками,
які мають деяку іонну провідність, із змішанням довжини хвилі
тканини втрачають властивість діелектриків
і стають провідниками.
Залежно
від характеру випромінювання
і виду тканини частина енергії
електромагнітного випромінювання,
що поглинається, коливається в
межах 20 – 100%. Ця енергія, яка сприйняла на себе
тканина органу, перетворюється в теплову.
Отримана таким чином надмірна теплота
шкіряним покровом, інтенсивно розсіюється
в оточуючому середовищі і не є небезпечною.
Якщо ж відбувається поглинання енергії
внутрішніми органами (нирки, серце, мозок,
очі), які мають слаборозвинений механізм
терморегуляції, то збільшення температури
цих органів навіть на один градус призводить
до незворотних негативних наслідків.
В результаті
впливу електромагнітних полів
збільшується загальна втомлювальність, з’являється
біль в суглобах, головний біль. Електромагнітні
поля підвищеної напруженості здатні
викликати у людини порушення орієнтації.
На сучасному рівні розвитку медицини
все частіше з’являються такі методи
лікування, що пов’язані із застосуванням
різних електронних стимуляторів, які
встановлюються в організмі людини і знаходження
такої людини в полі дії потужного чи несправного
електромагнітного джерела може призвести
до небажаних, а іноді до трагічних наслідків.
Нормативними документами встановлюється допустимий
рівень електромагнітних полів, що впливає
на населення, залежно від частоти випромінювання.
Окрім безпосереднього
впливу на організм людини, електромагнітні
випромінювання погіршують якість
радіо- і телепередач. В цьому випадку їх розглядають як
радіозвади. Проте останнього часу широкого
розвитку набули системи автоматичного
управління транспортним засобом і транспортними
потоками і небажаний вплив електромагнітних
випромінювань може порушувати роботу
і цих систем.
Інтенсивність
електромагнітного випромінювання
автомобіля обумовлюється конструктивними
і експлуатаційними факторами.
Важливу роль відіграє тип
двигуна (бензиновий чи дизель),
компонування автомобіля, ступінь
стискання, розміщення розподільника і котушки запалювання, наявність
додаткових двигунів, використання пластикових
матеріалів, розмір і форма відтиску для
двигуна і інше.
Значну
роль відіграє технічний стан
пристроїв, які створюють електромагнітні
поля, наявність спеціальних екранованих з’єднань.
В автомобілі,
на якому встановлено двигун
з іскровим запалюванням найбільшу інтенсивність
електромагнітного випромінювання спричиняють
прилади системи запалювання, другу групу
складають прилади електричного живлення
(генератори постійного і змінного струму,
регулятори напруги, датчики і інше).
Основним
джерелом електромагнітного випромінювання
автомобіля є система запалювання
і, в першу чергу, свічки
запалювання, розподільник, високовольтні
провідники. Вони є первинними
випромінювачами електромагнітних хвиль, а кузов,
капот, дах, крила, відсік двигуна – вторинними.
Напруженість поля бензинового двигуна
складає 40 – 60 дБ.
Автомобілі
з дизелем мають значно меншу
інтенсивність електромагнітних
випромінювань – від 28 до 32 дБ.
До основних заходів, що до зменшення
рівня електромагнітного випромінювання
на стадії проектування та виготовлення
автомобілів належить підвищення екрануючої
здатності кузова автомобілів і застосування
пристроїв для зменшення вад радіо- і телеприйому.
В сучасних конструкціях кузова важливу
роль відіграють надійні з’єднання і
матеріали з яких вони виготовлюються.
Для зменшення
електромагнітних випромінювань
крізь щілини між капотом і
крилами кузова автомобіля в
місцях їх з’єднання встановлюють
спеціальні контактні пружини або використовують
з’єднання спеціальної конструкції.
Для зменшення
електромагнітних випромінювань
від приладів системи запалювання
використовують спеціальні високовольтні
дроти, в наконечниках свічок
встановлюють резисторні опори від 1 до 10 кОм.
Для зменшення
радіо ват до мінімуму в
окремих конструкціях автомобілю
здійснюють індивідуальне екранування
усіх приладів системи запалювання.
Під час
руху в транспортному потоці
потужність електромагнітних випромінювань
окремих автомобілів підсилюється і це призводить
до перевищення допустимого рівня випромінювань
і стає ще більшою завади радіо- і телеапаратури,
а також різних електронних пристроїв.
6 ЗАБРУДНЕННЯ ПРОДУКТАМИ
ЗНОШУВАННЯ АВТОМОБІЛІВ
В процесі
руху автомобілів в навколишнє середовище викидаються
продукти зношування, які суттєво забруднюють
його. Утворюються ці продукти в наслідок
тертя між собою і під час роботи.
Основні
джерела такого забруднення: деталі
двигуна тат трансмісії, гальмові
колодки, шини.
Що стосується спрацьовування
деталей двигуна і трансмісії, то зменшувати
його можна своєчасним змащуванням якісними
мастилами і використанням рекомендованих
для даного транспортного засобу олив
з дотримуванням періодичності заміни
оливи в змащувальних системах.
Традиційним
матеріалом для виробництва гальмівних
колонок завжди був азбест. Це
унікальний матеріал, що має унікальні
властивості такі як терпи
стійкість, міцність, еластичність,
яких не мають інші природні
матеріали. Проте азбестовий пил,
що утворюється під час експлуатації визначено
дуже шкідливим для здоров’я організму
людини. Він потрапляє в органи дихання
і не виводиться з організму, накопичується
і спричиняє захворювання. В багатьох
розвинутих країнах світу використовування
азбесту заборонено законодавче.
Як замінник
азбесту запропоновано композиційні
матеріали, в яких роль азбесту
виконують сталеві волокна.
За результатами
проведених випробувань встановлено,
що вони мають задовільний
рівень ефективності гальмування
і хороший рівень зносостійкості. Разом с тип замінники
азбесту мають підвищену теплопровідність,
здатні створювати підвищений шум, а також
можуть відшаровуватися від опори. Встановлено,
що ресурс таких фрикційних накладок в
1,2 – 1,5 разів перевищує ресурс серійних
накладок на основі азбесту.
Безазбестові
накладки для різних типів
автомобілів знаходяться на різних
стадіях виробництва, але більшість
вже пройшли цикл стендових
випробувань, налагоджене їх серійне
виробництво і отримано сертифікат
якості.
Це не єдиний приклад заміни азбесту в автомобілебудуванні
і роботи в цьому напрямку ведуться різними
фірмами.
Значну
частину забруднення довкілля
продуктами зношування автомобіля
складають продукти зношування
шин.
Розрахунки,
виконані ДержавтотрансНДІпроектом Міністра України, показали
що кожний легковий автомобіль до повного
зношення рисунка протектора комплекту
шин викидає в навколишнє середовище в
середнєм 14,2 кг. гумового пилу, а вантажний
автомобіль чи автобус (з колісною формулою
4´2) – 92,2 кг. Разом с тим, інтенсивність
викидання гумового пилу у автомобілів
з шинами, які відновлені методом накладання
нового протектору, в 2 рази більша, ніж
у серійних. За орієнтовними розрахунками,
вантажні автомобілі АТП середньої потужності
протягом року викидають у атмосферу близько
30 тон гумового пилу. До його складу входять
шкідливі речовини, які поширюються в
ґрунті і атмосфері. До них відносяться
чотири основних компоненти: каучук, сажа,
смоли і мастила. Встановлено, що приблизно
10 % цього пилу (природний каучук) розпадається
і переробляється бактеріями, які є в ґрунті
і включаються в кругообіг вуглецю. Синтетичний
каучук встановлює 38 % маси шини, стійкий
до атмосферних умов і мікроорганізмів
тому і не відбувається його надходження
у природний кругообіг. Вважається, що
під впливом кисню і ультрафіолетового
випромінювання його молекули розпадаються
і відбувається це значно швидше ніж у
компактному гумовому виробі. Сажа, яка
за масою становить 25 – 30 % продуктів зношування,
забруднює атмосферу, затримуючись у повітрі
продовж 8 діб, погіршуючи тим самим видимість
на дорогах та впливаючи на органи дихання
людей, як будь-який пил. За своїм хімічним
складом сажа має розкладатися, але конкретних
даних про ці процеси нема. Через наявність
цього пилу після дощу дороги стають дуже
слизькими і небезпечними.
Одним з
найбільш ефективних шляхів зниження
продуктів зношування шин є
виконання вимог правильної експлуатації,
тобто систематичний контроль
тиску в шинах, перевірка установки
кутів розвалу і збіжності
керованих коліс, своєчасне переставлення
коліс і т.д.
7 ВИРОБНИЧІ ВІДХОДИ
АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА
ШЛЯХИ ЇХ УТИЛІЗАЦІЇ
7.1. Джерела
відтворення виробничих відходів
АТП
В процесі
експлуатації, технічного обслуговування
і ремонту рухомого складу автотранспорту на АТП утворюються
різні промислові відходи, які за певних
умов чинять шкідливий вплив на довкілля.
В рисунку 7.1 наведено структурну схему
основних виробничих відходів АТП.
Виробничі відходи
Спрацьовані
Спрацьована гальмівна
нафтопродукти
рідина
Стічні води
Спрацьований антифриз
і вода з систем охолодження
Спрацьований електроліт
Спрацьовані фільтри і
і свинцевий
шлам
брудне ганчір’я
Відходи ацетиленових
Автотранспортні засоби,
генераторів
що відпрацювали свій
термін і їх складові
Рисунок 7.1 – Структура виробничих
відходів АТП
Визначено
і широко випроваджуються в
АТП заходи, що до зменшення шкідливого впливу виробничих
відходів на навколишнє середовище.
7.2. Спрацьовані
нафтопродукти
До складу
спрацьованих нафтопродуктів входять
спрацьовані моторні оливи, трансмісійні
оливи, консистентні мастила.
а також нафтопродукти, які змиваються з агрегатів і вузлів
під час мийки.
Дослідження
показали, що об’єм спрацьованих
олив і мастил залежно від
модифікації автомобілів, їх технічного
стану, умов роботи рухомого
складу мають різний склад
і можуть становити від 13 до
33 % витрати свіжих.
Раціональна
організація збирання, зберігання
і повторного використання на
АТП спрацьованих нафтопродуктів
має велике екологічне і економічне
значення. Вона має можливості
не лише запобігати забрудненню
довкілля нафтопродуктами, але
і забезпечує раціональне споживання вихідної
сировини їх виробництва - нафти.
Встановлено
три групи збирання спрацьованих
нафтопродуктів:
- Оливи моторні спрацьовані – сюди входять і моторні оливи. які використовуються в трансмісіях в суміші з індустріальними мастилами.
- Суміші нафтопродуктів спрацьовані – маються на увазі ті, що застосовуються як миючи рідини: бензин, керосин, дизельне паливо, трансмісійні оливи і т. ін.
- Мастила індустріальні спрацьовані – разом з виділеними із спрацьованих емульсій,суміші індустріальних мастил, турбінних. компресорних і т. ін.
Найефективнішими
є стаціонарні пости для зміни
олив і промивання двигунів
із спеціальними пристроями. які
надають можливості механізувати
процес зливання спрацьованих
олив і промивних рідин. З метою забезпечення якісного збирання
спрацьованих олив і промивних рідин на
АТП мають бути обладнані пункти збору.
Розміщують їх при складах паливно-мастильних
матеріалів або на постах заміни мастил
і промивки двигунів.
Зібрані за
групами нафтопродукти мають бути направлені на підприємства,
які спеціалізуються на збиранні нафтопродуктів
та їх подальшій переробці.
7.3. Стічні
води
До стічних
вод відносяться води. які в
процесі використання забруднюються
різними компонентами. Це води, що
використовуються в миючих установках для
зовнішнього миття автомобілів та їх окремих
агрегатів, на фарбувальних ділянках,
а також дощові води, які забруднюються
різними компонентами з території автопідприємства.
Тому в загальному випадку стічні води
в своєму складі мають нафтопродукти,
поверхнево-активні речовини миючих засобів,
залишки фарби і розчинників, а також пісок,
глину і інші тверді частки. Природно,
що без відповідного очищення стічні води
не можуть направлятись в водойми чи каналізацію
та використовуватись в оборотному водопостачанні.
Такі води мають певні санітарно-технічним
вимогам, до яких відносяться: