Захист навколишнього середовища у праві ЄС

 Таким чином, основи для співпраці між Україною і ЄС у сфері охорони довкілля вже закладено: розроблено форми і методи такої співпраці, працюють спільні органи в цій сфері, проводяться спільні  зустрічі та консультації. Тим не менше, цей напрямок співробітництва все ще потребує підвищення рівня й ефективності двостороннього співробітництва, зосереджуючись на конкретних проектах із метою досягнення довгострокових цілей сторін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже, питання захисту  навколишнього середовища у ЄС регулюються європейським екологічним правом, яке є доволі молодою системою права, то й відповідні галузі якої ще недостатньо розвинуті й розвиваються відповідно до становлення самого європейського права.

У рамках системи європейського  права склалась стійка, цілісна сукупність норм у сфері охорони навколишнього середовища — “європейське право навколишнього середовища”.

Під європейським правом навколишнього середовища слід розуміти сукупність норм і принципів європейського права, що регулюють відносини між його суб’єктами з питань, які стосуються навколишнього середовища.

Правове регулювання питань, що стосуються навколишнього середовища, у державах-членах здійснюється за допомогою норм національного, європейського та міжнародного права. Взаємовідносини між національним правом держав-членів та європейським правом характеризуються такими важливими принципами, як:

• Верховенство європейського права, що полягає в наданні нормам європейського права вищої юридичної сили порівняно з нормами національного права держав-членів. Це супроводжується зобо в’язанням кожної держави-члена не приймати національні норми права, що суперечать європейському праву, вносити зміни у національне законодавство з метою гармонізації з європейським правом, а також вживати самостійних заходів для забезпечення максимально ефективної дії права Співтовариств.
• Пряма дія, що полягає у безпосередньому та обов’язковому застосуванні нормативно-правових актів Співтовариств національною адміністрацією і судами, незалежно від їх згоди чи умов, встановлених державами-членами.
• Принцип інтеграції, під яким розуміється впровадження норм права Співтовариств у національні системи права всіх державчленів.
• Юрисдикційний захист, під яким розуміється обов’язкове для всіх національних судових органів держав-членів і судових установ Європейського Союзу забезпечення застосування права Співтовариства і максимально ефективний захист прав та інтересів, що виникаються на його основі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Балашенко С.А.,Макарова Т.І., Межнародно- правовая охрана окружающей среды и права человека. Учебное пособие. Минск 1999.С.79

2. М. Булгакова. Екологічні права та обовязки громадян

3. Грицкевич С.Г. Конституційні екологічні права людини й громадянина та їх забезпечення органами внутрішніх справ. – Рукопис.

4. Дубовик О.Л.Екологічне право ЄС: формирование, розвитие, достижение и актуальне задачи// Право и политика №12(60)., 2004,С.67.М.

5. Дюбуа Л., Блюман К. Матеріальне право Європейського Сою­

зу. - К., 2002.

6. Каргалова М. В., Козлов Е. Ю., Корогод С. О. и др. Европейское право. Право Европейского Союза и правовое обеспечение защиты прав человека: Учебн. для вузов – 2-е изд., пересмотр. и доп. – М.: НОРМА, 2007. – 969 c.

7. Кашкін С.Ю., Четвериков А.О., Калініченко П.А. та ін Право Європейського Союзу: навчальний посібник (відп. ред. С.Ю. Кашкін). - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: Проспект, 2011 р. - 274 с.

8.Матіас Гердеґен Європейське право / Пер. з німецької. - К.: «К.І.С.», 2008. - 528 с.

9. Микієвич М. М., Андрусевич Н. І., Будякова Т. О. Європейське право навколишнього середовища: Навч. посібн. – Л.: ЕКОПРАВО-ЛЬВІВ, 2004. – 256 с.

10. Сансі М., Заблоцька Л. Г. Екологічне право ЄС: Навч. посібн. – К.: ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка, 2004. – 158 с.