Отчет по практике на примере Яворівського НПП

Міністерство  освіти і науки України 

Національний  лісотехнічний університет України

  

кафедра екології

   

ЗВІТ 

Про проходження переддипломної практики

студентки групи  ЕК-51 Ронік Марії Йосифівни

 

 

Керівник від  університету:

Мельничук С.П.

 

Керівник від підприємства:

Любинець І.П.

_____________________

_{(підпис, завірений печаткою  п-ва)}

 

Звіт захищено з оцінкою "___"

__________________________

^{(підписи голови і членів комісії)}

 

 

Львіь-2011р

ЗМІСТ

 

      Вступ

1. Природні умови та природоохоронна характеристика Яворівського НПП…………………………………………………………………………4

1.1.Геоморфологічні  особливості та геологічна будова………………6

2. . Кліматичні умови…………………………………………………….8
3. . Характеристика ґрунтового покриву……………………………...8
4. . Флора і рослинність………………………………………………….9
5. . Фауна………………………………………………………………….13
6. . Гідрологія……………………………………………………………..16
2. Функціональне зонування………………………………………………18
1. Методичні підходи до функціонального зонування…………………18
2. Туристичне зонування території НПП "Яворівський"……………..24
3. Заходи щодо охорони і захисту природних екосистем………………34
1. Заходи щодо охорони і захисту природних екосистем…………34
2. Пропозиції та рекомендації щодо виділення особливо цінних

  об'єктів неживої природи та  їх використання…………………………….38

3. Рекомендації та заходи з охорони рослинного світу та

реконструкції корінних рослинних угруповань…………………………...40

4. Рекомендації та заходи з охорони тваринного світу та

відтворення рідкісних  представників фауни…………………………42

Висновок……………………………………………………………………....50

Список використаної літератури………………………………………….51

 

 

 

 

 

 

Вступ

Національний парк –  це перш за все об’єкт соціального призначення, живий музей, у якому зберігаються у первородному оточенні пам’ятники природи, культури й духовності. Людина має знаходити тут  засадничі вартості свого існування, які не під владні ідеологічним, політичним чи іншим цивілізаційним течіям. Поняття культури тут набуває комунікативного сенсу, як форми стосунків між людиною і довкіллям. Розвинена культура передбачає прагнення до гармонійних стосунків, а не панування чогось над чимось. Мережева організація суспільних стосунків неодмінно проектується на довкілля у вигляді мережевої організації природних комплексів.

Яворівський національний природний парк посідає вузлове  місце в багатьох сферах. Він має  надзвичайно урбанізоване й технізоване оточення. Контрасту додає мілітаризована зона Яворівського полігону. Парк знаходиться у просторі активного транскордонного співробітництва України й Польщі, віл так Євросоюзу. Посідаючи середуще положення на Центральному Європейському вододілі, це природоохоронне ядро дає початок стратегічним екокоридорам у басейнах Балтійського та Чорного морів.

Запровадження засад  усталеного розвитку в умовах національного  парку надає шанс збільшення інвестицій у відродження та зростання місцевих громад, які зазнали фатальної руйнації під час Другої світової війни та по її закінченні. Рекреаційні ресурси парку, як і Розточчя загалом, до кінця не виявлені й не оцінені. Існуючі курортні осередки старих часів та об лаштовані нашвидкуруч зони відпочинку – це зовсім мала частина тих можливостей, що криються у природному й соціальному секторах парку. Зовсім не розвиненою є діяльність народних промислів, бракує сувенірної етнографічної продукції, фольклорних і розважальних осередків та інших атрибутів активного ринку туристичного продукту. Яворівський НПП стоїть лише на початку розроблення стратегічних напрямів свого розвитку.

1. Природні умови та природоохоронна характеристика Яворівського НПП

Яворівський національний природний парк створений згідно Указу Президента № 744/98 від 04.07.1998 р. Метою створення парку є збереження, відтворення та раціональне використання типових і унікальних лісостепових ландшафтів та інших природних комплексів в межах Головного Європейського вододілу, які мають важливе природоохоронне, естетичне та рекреаційне значення. Площа парку складає 7108 га, у тому числі 2915 га надані у постійне користування та 4193 га включені до його складу без вилучення у землекористувачів.

В адміністративному  відношенні Яворівський НПП знаходиться  у північно-східній частині Яворівського району, безпосередньо межуючи з південно-західною частиною Жовківського району Львівської області. Територія парку простягається своєрідним півмісяцем від с.Верещиця (Яворівський р-н) до с.Крехів (Жовківський р-н). Його протяжність з заходу на схід – 1213 км, а з півночі на південь – від 2,5 до 12 км. Територія Яворівського НПП передана у постійне користування, поділена на два природоохоронні, науково-дослідні відділення: Янівське (1436 га) і Млинківське (1479 га). Без вилучення у користувачів до складу парку включені Майданське лісництво Старичівського військового лісгоспу (3276 га) та Магерівське лісництво Магерівського військового лісгоспу (917 га).

Яворівський НПП підпорядкований  Міністерству охорони навколишнього  природного середовища України. Організаційна структура включає 8 підрозділів: адміністрацію, відділ бух обліку та економіки, відділ охорони та збереження природних екосистем, відділ науки та екологічної освіти, відділ рекреації, відділ рекреаційного облаштування та господарського забезпечення, два природоохоронних науково-дослідних відділення. Всього в парку по штату налічується 45 працівників.

Екологічне виховання  і освіта стали одним з пріоритетних напрямків діяльності Яворівського НПП з моменту його створення. Метою еколого-освітньої діяльності установи як об’єкта природно-заповідного фонду є формування у місцевих мешканців позитивного відношення до парку, розуміння населенням його проблем, формування природоохоронного світогляду.  В межах Яворівщини національний парк відіграє роль своєрідного орієнтира в екологічному вихованні. Основним контингентом, на який поширюється даний напрямок діяльності, є підростаюче покоління.

Налагоджена співпраця  з школами Яворівського та Жовківського районів, і в першу чергу тих  населених пунктів, що безпосередньо прилягають до парку. Співробітники ведуть значну лекційну роботу та проводять спеціальні уроки на екологічну тематику, так звані, екологічні уроки: „Яворівський НПП – перлина Розточчя”, „Туристичними стежками Розточчя”, „Що таке Розточчя”, ”Ліс та його значення в природі та житті людини”, „Збережемо первоцвіти”, „Наші друзі – птахи”, „Наші звірі і птахи взимку”. Наприклад, екоурок „Яворівський НПП – перлина Розточчя” включає у себе транслювання відеофільму “Розточчя”, розповідь про функціональні особливості, завдання та напрямки діяльності Яворівського НПП, його рослинний та тваринний світ, мальовничі ландшафти та сакральні споруди, що знаходяться на території парку. В якості призів для найбільш активних учнів використовуються кольорові буклети, календарики, наклейки з зображенням тварин та рослин тощо.

За час існування  парку його співробітниками організовано цілий ряд масових екоосвітніх  та природоохоронних акцій із залученням широкого кола громадськості, і в  першу чергу, учнівської молоді, зокрема : “Квіти – це очі прекрасні природи” (свято весняних первоцвітів), “Свято зустрічі птахів”, „Допоможемо птахам взимку”, “Знайомі незнайомці” (подорож у світ дерев), “Врятуймо лісову красуню” (акція на захист новорічних ялинок), конкурс дитячого малюнку на асфальті „Всі ми діти Розточчя”, конкурс квіткових композицій “Поміж квітів і думок", літературно-музичні вечори „Збережемо Розточчя для нащадків”, „Екологія душі у творчості українських письменників” тощо.

Розточчя, де  створений  Яворівський НПП, межує з Карпатами, є найбільш цікавим фізико-географічним регіоном на заході   України.   Ця  територія відзначається   своєрідними геологічними, геоморфологічними, кліматичними, геоботанічними, а отже і природоохоронними особливостями, які потрібно знати, щоби забезпечити диференційовану охорону його природних цінностей.

1. .Геоморфологічні особливості та геологічна будова

Яворівський НПП розташований у середній частині Південного Розточчя у районі проходження Головного  Європейського вододілу. Його територія витягнута майже впоперек простягання грядоподібної височини і дещо зміщена відносно її при осьової частини. Таке розташування спричинилося до того, що територія парку увійшла до складу різних геоморфологічних підрайонів: західна та південно-західна частини розташовані в межах Янівського Розточчя, центральна та північно східна – в межах Львівського Розточчя, а північна – в межах Равського Розточчя.

Рельєф парку являє  собою поєднання крутосхилих  горбів-останців та плитоподібних піднять із широкими, пісчаними заболоченими плоскими улоговинами. Плитоподібні підняття розчленовані глибокими (місцями до 80-100 м) розгалуженими ярами, які місцеві жителі називають “дебрами”. Найвищою точкою на території парку є безіменна висота з відміткою 403,6 м західніше с. Млинки. серед інших вершин виділяються: Булава (397 м), Кубин (378 м), Березняки (378 м), Болтова Гора (360 м), Вівсяна Гора (387 м).

У формуванні геологічної  будови парку беруть участь маастрихтські  та третинні і четвертинні відклади. Неогенові відклади представлені різнофаціальними морськими шарами середнього і верхнього міоцену. Нижньоплейстоценові льодовикові утворення представлені пере відкладеною мореною з водно льодовиковими пісчаними та галечниковими відкладами. Горби-останці складені з крейдяних пісковиків і мергелів, перекритих неогеновими пісковиками і вапняками. У місцях скельних виходів ратинських та літотамнієвих вапняків та вапнистих пісковиків часто зустрічаються невеликі печери, понори і штоки карстового походження. Найвідоміші частини парку на днищах ярів, що прорізають піски і вапняки неогену, на поверхню виходять мергелі верхньої крейди.

Для над заплавних терас річки Верещиці характерними є нижньо- і середньоплейстоценові алювіальні відклади, а також шари еолового походження. У широких річкових долинах поширені навіяні піски пізньоплейстоценового і пліоценового походження. В долині Верещиці та інших річок характерними є голоценові алювіальні та алювіально-болотні відклади. З об’єктів неживої природи особливу цінність мають ергатичні валуни скандинавського походження та глинисто-валунні моренні відклади – німі свідки нижньоплейстоценового материкового зледеніння.

Цікавими є також  навіяні вітром горби та дюни, вкриті вересовими сосновими борами у межах широких міжпасмових улоговин (урочища “Червоний камінь”).

1.2.Кліматичні умови

 

Клімат на території  НПП характерний в цілому для  Розточчя, що розміщене в пограничній  зоні впливу атлантичних повітряних течій  - із заходу та континентальних  – зі сходу. Загалом клімат помірно  вологий. Середньорічна кількість опадів складає 700-750 мм, а середньорічна температура - +7,5оС. найбільше опадів випадає в червні-липні (100-106 мм), а найменше – в січні-лютому(30-40 мм). Найтепліший місяць року – липень(+17,7оС), а найхолодніший – січень (-4,2оС). Амплітуда температур незначна -21,9°. Середня температура весною становить 7,2°, влітку - 17,0°, восени—7,5°, взимку - 3,1 .

Район характеризується відносно малою середньою річною хмарністю, яка досягає 61-64%. Найменша хмарність і відповідно найбільша  кількість сонячних днів припадає на літо. Переважають вітри південно-західного і західного напрямків з середньою швидкістю 3-4 м/с. Сильні вітри (понад 15 м/с) найчастіше бувають в осінньо-зимовий період і супроводжуються значними опадами. В зимовий період на території парку встановлюється більш-менш стійкий сніговий покрив, тривалість снігового покриву коливається від 1,5 до 2,5 місяців.

 

1.3. Характеристика ґрунтового покриву

 

 На території національного парку спостерігається досить значна різноманітність ґрунтового покриву в залежності від материнських порід, характеру рослинності, орографічної будови місцевості та інших факторів, що впливають  на ґрунтотворний  процес.  Найбільш  поширені слабо дернові, середньо дернові та глибиннодерново-слабоопідзолені піщані ґрунти на четвертинних та третинних пісках. На них переважають соснові та дубово-соснові ліси. На глинистих породах сформувалися   слабодерново-слабоопідзолені   глинисто-піщані ґрунти, підстелені елювієм вапняків. Для них характерні грабово-дубові, дубово-букові та букові ліси.

У пониженнях поширені торфувато-глейові  ґрунти на алювіальних відкладах, для яких характерні вологі й сирі вільшини з вільхи клейкої.

Лісові ґрунти досить потужні, що забезпечує середню і високу продуктивність лісових фітоценозів.

 

 

1.4. Флора і рослинність

 

Флора Яворівського національного  природного парку на сьогодні налічує 711 видів рослин, що належать до 102 родин. Десять провідних родин розміщуються таким чином: Аsteraceae – 75 види, Pocaceae – 53 види, Rosaceae – 41 видів, Lamiaceae – 36 видів, Fabaceae – 36 видів, Brassicaceae – 30 видів, Apiaceae –29 видів, Scrophulariaceae – 29 видів, Caryophyllaceae – 28 видів і Ranunculaceae – 25 видів , Cyperaceae – 25.