Еколого-правовий режим використання та охорони рослинного світу

Вінницький фінансово-економічний університет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

 на тему: «Еколого-правовий  режим використання та охорони  рослинного світу»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

Студент 4 курсу

4епк(ю)-10 групи 

Козлан Ю.М.

 

 

 

 

 

Вінниця 2013

 

План

     Вступ

Розділ 1. Загальні положення про рослинний світ

1.1 Рослинний світ як  об'єкт правового регулювання

1.2 Правові форми та  види використання і відтворення  рослинних ресурсів

Розділ 2. Охорона і відповідальність у сфері рослинного світу

2.1 Охорона, захист, контроль  та інші напрями державного  регулювання режиму рослинного  світу

2.2 Державна політика у  сфері захисту рослин

2.3 Юридична відповідальність  за порушення законодавства про  рослинний світ

   Висновки

   Список використаних  джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Вступ

В екологічних правовідносинах превалюють відносини, що виникають з приводу охорони навколишнього природного середовища, основою виникнення і розвитку яких є ынтереси теперішнього і майбутніх поколінь людей, їхні потреби в чистому і здоровому навколишньому природному середовищі.

Охорона навколишнього природного середовища відноситься до глобальних проблем, життєво важливих для всього людства. В період науково-технічного прогресу вплив людини на природу набув величезної сили і глобальних масштабів. Вже немає жодного місця на Землі, де б людина тією чи іншою мірою не впливала на природу. Відповідно зростає роль охорони природи, яка є єдиним джерелом існування громадського суспільства. Природа має величезне соціальне, виробниче, економічне, наукове й оздоровче значення.

Особливо гострою є проблема охорони навколишнього природного середовища в Україні. Винятковою особливістю екологічного стану є ускладнення екологічно небезпечних локальних ситуації після аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Основоположне значення для розвитку всієї системи законодавства про охорону навколишнього природного середовища має Конституція України, у ст. 16 якої записано: “Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання Чорнобильської катастрофи -- катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави”.

Саме тому дослідження питаня еколого-правової охорони рослинного світу є актуальним напрямком сучасної правової науки. Сукупність зазначених чинників й зумовила вибір даної теми дослідження.

В спеціальній літературі розгляд питання охорони рослинного світу, зокрема поняття охорони, порядок ії здійснення, відповідальність за порушення законодавства у сфері рослинного світу тощо проводився у пряцях таких дослідників як Андрейцев В.І., Баб'як О.С., Біленчук П.Д., Боголюбов С.А., Бринчук М.М., Дмитренко І.А., Колбасов О.С., Малишко М.І., Тищенко П.В., Чирва Ю.О., Янчук В.З. та інших.

Основна мета курсової роботи полягає у визначенні правової природи хорони рослинного світу.

Визначена мета дослідження зумовила постановку і розв'язання таких основних завдань:

1) узагальнити поняття  охорони рослинного світу;

2)проаналізувати відповідальність  у галузі рослинного світу;

3) визначити спеціальне  та загальне користування рослинними  ресурсами;

4) визначити органи, які  здійснюють контроль за охороною  рослинного світу;

Об'єктом дослідження є правове регулювання у сфері рослинного світу.

Методологічною основою є наукові методи, що ґрунтуються на вимогах об'єктивного та всебічного аналізу суспільних явищ політико - правового характеру. В основу методології дослідження покладено загальнотеоретичні принципи і підходи щодо визначення питання охорони рослинного світу.

У процесі розроблення питання правового регулювання мисливства та полювання використовувалися порівняльно - правовий, формально - логічний, системного підходу, структурно - функціональний та інші методи дослідження.

Структура курсової роботи визначена метою і завданнями дослідження та включає в себе вступ, два розділи, висновки і список використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Загальні положення про рослинний світ

1.1 Рослинний  світ як об'єкт правового регулювання

У законодавстві України поряд з землею, надрами, водами, лісами, атмосферним повітрям та тваринним світом закріплено правовий режим такого найбільш поширеного природного ресурсу (об'єкта), як рослинний світ.

Рослинний світ як природний об'єкт визначається як сукупність усіх видів рослин, а також грибів та утворених ними угруповань на певній території.

Правовий режим рослинного світу поділяється на два види суспільних відносин, які регулюються різними нормативно-правовими актами.

Так, правові відносини у сфері охорони, використання і відтворення рослинного світу, який існує у вільному природному стані, регулюється Законом України “Про рослинний світ” від 9 квітня 1999 р. Закон України “Про рослинний світ” від 09.04.1999 р. // ВВР. - 1999.- № 22-23. - ст.19. та відповідними нормами Конституції України, законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Закон України “ Про охорону природнього навколишнього середовища” від 26.06.1991 р. // ВВРУ. - 1991. - №41. - ст. 546. “Про природно-заповідний фонд”, Закон України “Про природо - заповідний фонд” від 16.05.1992 р. // ВВР. - 1992. - №34. - ст.502. Лісовим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.

Друга група правових відносин у сфері охорони, використання та відтворення рослин та багаторічних насаджень сільськогосподарського призначення регулюється законами України “Про захист рослин”, Закон України “Про захист рослин” від 14.10.1998 р. // ВВРУ. - 1998. - №50-51. - ст. 310. “Про карантин рослин” та іншими нормативно-правовими актами.

Для екологічного права більшою мірою має значення законодавство про рослинний світ, яке регулює суспільні відносини у сфері охорони, використання і відтворення таких об'єктів, якими є дикорослі та інші сільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, їх угруповання і місце зростання. Дикорослими рослинами вважаються рослини, що природно зростають на певній території.

Об'єкти рослинного світу, що використовуються або можуть бути використані населенням для потреб виробництва та інших потреб, вважаються природними рослинними ресурсами. Вони поділяються за своєю екологічною, господарською, науковою, оздоровчою, рекреаційною цінністю та іншими ознаками на природні рослинні ресурси загальнодержавного та місцевого значення.

Законодавством України про рослинний світ до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення віднесено: по-перше, об'єкти рослинного світу в межах:

- внутрішніх морських  вод і територіального моря, континентального  шельфу та виключної (морської) економічної  зони України;

- поверхневих вод (озер, водосховищ, річок, каналів), що розташовані й  використовуються на території  більш ніж однієї області, а  також їх притоків усіх порядків;

- природних та біосферних  заповідників, національних природних  парків, а також заказників, пам'яток  природи, ботанічних садів, дендрологічних  парків, зоологічних парків, парків-пам'яток  садово-паркового мистецтва загальнодержавного  значення;

по-друге, лісові ресурси державного значення;

по-третє, рідкісні і такі, що перебувають під загрозою знищення, судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, види яких занесені до Червоної книги України;

по-четверте, рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні угруповання, занесені до Зеленої книги України. Малишко М.І. Екологічне право . - К: “Видавничий Дім”. - 2001 р. - ст. 292.

Крім того, до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення законодавством України можуть бути віднесені й інші об'єкти рослинного світу.

До природних рослинних ресурсів місцевого значення законодавством України віднесені дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних ресурсів загальнодержавного значення.

 

 

1.2 Правові  форми та види використання  і відтворення рослинних ресурсів

Використання природних рослинних ресурсів в Україні здійснюється в двох основних формах: в порядку загального використання і в порядку спеціального використання.

Загальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється громадянами з додержанням встановлених вимог без отримання відповідних дозволів. У порядку загального використання природних рослинних ресурсів громадяни можуть збирати лікарську і технічну сировину, квіти, ягоди, плоди, гриби та інші харчові продукти для задоволення власних потреб, а також використовувати ці ресурси в рекреаційних, оздоровчих, культурно-освітніх та виховних цілях.

Загальне використання природних рослинних ресурсів може бути обмежене в ряді випадків, зокрема у разі їх виснаження, різкого зменшення популяційної та ценотичної різноманітності тощо. Рішення про таке обмеження можуть приймати місцеві органи влади, а також спеціально уповноважені органи виконавчої влади.

У той же час забороняється збирання у порядку загального використання дикорослих рослин, віднесених до переліку наркотиковмісних рослин, їх плодів, насіння, післяжнивних залишків, відходів сировини тощо. Забороняється також торгівля лікарськими і декоративними видами рослин та їх частинами (корені, стебла, плоди тощо), зібраними в порядку загального користування природних рослинних ресурсів.

Збирання у порядку загального використання дикорослих рослин, віднесених до переліку наркотиковмісних рослин, їх плодів, насіння, післяжнивних залишків, відходів сировини тощо, забороняється.

Торгівля лікарськими і декоративними видами рослин та їх частинами (корені, стебла, плоди тощо), зібраними в порядку загального використання природних рослинних ресурсів, забороняється.

Загальне використання природних рослинних ресурсів у разі їх виснаження, різкого зменшення популяційної та ценотичної різноманітності тощо може бути обмежене Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, іншими спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції.

Загальне використання природних рослинних ресурсів на всій території України здійснюється безоплатно.

Законодавством України передбачені умови і види спеціального використання природних рослинних ресурсів, яке здійснюється за дозволом фізичними та юридичними особами для задоволення їх потреб.

За умов дотримання встановлених вимог можуть здійснюванні, такі види спеціального використання природних рослинних ресурсів: збирання лікарських рослин; заготівля деревини під час рубок головного користування; заготівля живиці; заготівля кори дуба, деревної зелені, деревних соків тощо: збирання квітів, ягід, плодів, горіхів, насіння, лісової підстилки, очерету тощо; заготівля сіна, випасання худоби. Закон України “Про рослинний світ” від 09.04.1999 р. // ВВР. - 1999.- № 22-23. - ст.19.

Не потребують дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів власники земельних ділянок, на яких знаходиться об'єкти рослинного світу, крім тих, що занесені до Червоної книги України та Зеленої книги України, а також користувачі (в тому числі орендарі) земельних ділянок, які їм надано для використання.

Особливість здійснення спеціального використання природних рослинних ресурсів полягає в тому, що воно є платним і здійснюється у межах встановлених у дозволах лімітів їх використання. Боголюбов С.А. Экологическое право Украины. Учебник. - М. - 1998 г. - ст. 238.

Законодавством України визначаються також мета використання природних рослинних ресурсів. Так, використання природних рослинних ресурсів з природоохоронною, рекреаційною, оздоровчою, культурно-освітньою та виховною метою здійснюється в порядку загального використання.

Крім того, використання природних рослинних ресурсів здійснюватись з науково-дослідною та господарською метою для забезпечення потреб населення та виробництва у технічній, лікарській, пряно-ароматичній, харчовій сировині з дикорослих рослин, для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва, для потреб бджільництва, для потреб мисливського та рибного господарства.

Спеціальне використання природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Заготівля деревини під час рубок головного користування, живиці на земельних ділянках лісового фонду здійснюється в порядку, що встановлюється Лісовим кодексом України. Інші види спеціального використання рослинних ресурсів на земельних ділянках лісового фонду здійснюються в порядку, що встановлюється цим Законом, Лісовим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Реалізація лікарської та технічної сировини дикорослих рослин юридичними або фізичними особами, які не мають дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів, забороняється.