Сутність та основні принципи діяльності комерційного банку

Окрім певного типу операцій комерційні банки можуть також зосереджуватись  на обслуговуванні окремих галузей  економіки ѕ промисловості, сільського господарства, торгівлі, будівництва, енергетики, транспорту і зв’язку.

Територіальна ознака класифікації банків вказує на обсяг мережі філіалів того чи іншого банку, а також масштаби здійснюваних ним операцій. Залежно  від територіального розміщення комерційні банки прийнято поділяти на:

ѕ міжнародні, що обслуговують клієнтів у різних країнах, здійснюючи операції на міжнародних ринках позичкових капіталів;

ѕ національні, які функціонують в масштабах країн;

ѕ міжрегіональні, що обслуговують потреби у кредитно-фінансових послугах кількох регіонів;

ѕ регіональні, масштаби операцій яких обмежуються рамками певного  регіону країни.

Серед критеріїв класифікації комерційних банків важлива роль належить формі власності, що визначає особливості формування статутного фонду банку та порядок управління ним. Відповідно до цього критерію розрізняють  наступні типи банків: державні, приватні та змішані.

У державних банків капітал  повністю належить державі в особі  центральних органів влади й  управління, зокрема, міністерству фінансів або галузевим відомствам, які  виступають засновниками банків. Створення  таких банківських установ має  на меті, як правило, реалізацію певних загальнонаціональних програм розвитку тих чи інших галузей або регіонів. Державні банки можуть бути створені також місцевими органами влади. Основним завданням таких муніципальних  банків є кредитно-фінансове обслуговування місцевого господарства.

Приватні банки можуть бути створені у формі: акціонерних  товариств відкритого чи закритого  типу, капітал яких формується шляхом емісії акцій; товариств з обмеженою  відповідальністю, та повних товариств, що створюються на основі пайових  внесків юридичних та фізичних осіб.

Змішаний тип організації  банку передбачає можливість поєднання  державної і приватної форм власності  на його капітал у різних співвідношеннях  відповідно до інтересів господарюючих  суб’єктів та держави у реалізації певних програм.

 

 

3. Організаційна структура комерційного банку

 

Основною формою організації  банківського бізнесу в сучасних умовах є акціонерна, оскільки вона дозволяє найкраще організувати управління банком та має широкі можливості щодо залучення додаткового капіталу.

Організаційна та функціональна  структура комерційного банку

Вибір оптимальної структури  банку найважливіша умова його успішної комерційної діяльності. Вона визначається характером, обсягом банківських  операцій. Оскільки в банківській  системі переважна більшість  функціонує універсальних банків, які  виконують практично всі види кредитних, розрахункових, фінансових операцій для своїх клієнтів, тому розглянемо структуру універсального банку. При цьому слід мати на увазі: як немає двох однакових людей, так немає двох однакових банків, кожний з них буде мати свою, притаманну тільки йому організаційну структуру. Але серед багатьох різноманітних організаційних структур є те, що буде характерним, притаманним всім банкам, те, що складає типову структуру універсального комерційного банку

Організаційна структура  банку схожа з іншими підприємницькими структурами і регламентується  Законами України «Про господарські товариства», «Про банки і банківську діяльність» і т. д.

Дія банків, як й інших  господарських товариств, ґрунтується  на корпоративно-нормативних актах, до яких належать установчий договір  і статут.

В Україні банки діють  як акціонерні товариства (АТ) та товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). В обох випадках майнова відповідальність учасників товариства обмежена розміром коштів, вкладених у статутний  фонд товариства. Учасники відкритого акціонерного товариства (ВАТ) на суму своєї частки в товаристві отримують  акції, які можуть вільно обертатися. Учасники закритого акціонерного товариства (ЗАТ) розподіляють акції між собою, і ці акції не можуть вільно обертатися.

За схожим принципом формується і товариство з обмеженою відповідальністю, проте учасникам акції не видаються.

Принциповою відмінністю  між ТОВ і АТ є те, що учасники ТОВ мають право вимагати виділення  своєї частки в статутному капіталі у випадку виходу з товариства.

Рис. 2. Типова структура управління комерційного банку.

Найвищим органом управління комерційного банку є загальні збори  товариства, до компетенції яких належить:

 визначення основних  напрямів діяльності товариства  і затвердження його планів  та звіту про їх виконання; 

 затвердження річних  результатів діяльності банку,  порядку розподілу прибутку, строку  та порядку виплати дивідендів, визначення порядку покриття  збитків; 

 затвердження внутрішніх  документів товариства, визначення  організаційної структури; 

 деякі інші повноваження.

Загальне керівництво  діяльністю банку здійснює рада банку (спостережна рада банку), яка контролює  діяльність правління банку, а також  виконує інші функції, делеговані загальними зборами.

Виконавчим органом банку  є правління (дирекція - для ТОВ) або  інший орган, передбачений статутом. Типова структура управління комерційним  банком, побудована за функціональними ознаками, наведена на рис. 2. Правління вирішує всі питання, пов'язані з поточною діяльністю банку, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради банку. Очолює правління голова, який має заступників (менеджерів, які очолюють структурні підрозділи банку). Голова правління несе персональну відповідальність перед акціонерами за результати діяльності банку.

Кредитну стратегію та кредитну політику банку формує кредитний  комітет. Він виконує такі функції: затверджує організаційну структуру  процесу кредитування, встановлює напрямки диверсифікації кредитного портфеля, аналізує кредитний ризик портфеля та інших суттєвих ризиків, що пов’язані  з кредитуванням, оцінює адекватність резервів на можливі втрати за позиками, приймає рішення щодо надання  «великих» кредитів та періодичне списання безнадійних позик.

Контроль за фінансово-господарською  діяльністю банку здійснює ревізійний комітет. Без його висновку загальні збори акціонерів не правомочні затвердити баланс.

 

Висновки

 

Комерційні банки зобов’язані  виконувати операції по касовому виконанню  бюджету за дорученням Національного  банку. Їм забороняється вести діяльність у сфері виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також  виконувати операції по страхуванню, крім страхування валютних, кредитних  та процентних ризиків.

Комерційні банки та їх установи працюють на принципах комерційного розрахунку, тобто в процесі виконання  своїх функцій вони одержують  прибуток, який обчислюється як різниця  між його доходами та витратами.

Національний банк має  право визначати й інші банківські операції для комерційних банків, але не допускається здійснення операцій без ліцензії, виданої НБУ, або  з порушенням положень, обумовлених  в ліцензії.

 

Література

 

 

1. Гойко А. Ф. Організація ринку фінансового капітала і інвестиції в Україні. К., 1995. 65.9 (4 Укр) 262, Г-59

2. Грідчина М. В. Фінанси. Навчальний посібник.К.:Уфімб,1999-64с.

3. Гриченко О. Гроші та грошово-кредитна політика. К: Основи, 1997.

4. Кириленко В.В. Економіка. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 193с.