Ринок банківських металів в Україні

     Характерною рисою даного етапу була фактична монополізація ринку банківських металів України Правекс-Банком та УАВБанком, які встановлювали ціну на золото на 15-20% вище, ніж в Лондоні (дана маржа набагато перевищувала витрати на транспортування золота в країну, різні комісійні західним банкам і нормальний рівень рентабельності).

     3-й етап (2001-2003 рр.) Даний етап характеризується активізацією ринку дорогоцінних металів, яка відображалася у наступних процесах:

• поява нових ліцензованих професійних учасників - комерційних банків;
• збільшення поінформованості учасників ринку: поява публікацій в діловій пресі;
• збільшення попиту на нові фінансові інструменти з боку населення та юридичних осіб (в тому числі страхових компаній);
• затвердження нового порядку ввезення-вивезення з України банківських металів (Постанова Національного банку від 07.03.2001);
• торгівля Національним банком України банківськими металами на металевій секції Української міжбанківської валютної біржі;
• заснування у 2001 р. Універсальної товарної біржі "Контрактовий дім УМВБ" як дочірньої структури ЗАТ "Українська міжбанківська валютна біржа". На неї були переведені ринок банківських металів (золото, срібло, платина, паладій) і ринок товарних ресурсів з метою їхнього подальшого розвитку;
• переведення Універсальної товарної біржі "Контрактовий дім УМВБ" з лютого 2003 р. на щоденні торги банківськими металами;
• лібералізація ринку дорогоцінних металів: спрощення процедури ввезення золота в Україну, його декларування, схеми його купівлі в комерційних банках, покращення умов зберігання золота населенням в комерційних банках;
• підвищення конкуренції, за рахунок чого маржа в деяких банках досягла рівня у 3-4 % (по відношенню до цін оптових закупок за кордоном).

Даний етап характеризувався прийняттям наступних основних нормативно-правових актів:

• 2002 рік - Постанова Правління Національного банку від 02.10.2002 № 378 "Про внесення змін до Класифікатора іноземних валют", відповідно до якої внесені золото та інші банківські метали були включені до групи вільноконвертованих валют;
• 2003 рік - Постанова Правління Національного банку від 24.02.1998 № 65 "Про затвердження Положення про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України". Дана постанова разом із пакетом нових нормативних актів з регулювання ринку банківських металів значною мірою наблизили регулювання операцій з банківськими металами в Україні до регулювання операцій з іноземними валютами;
• 2003 рік - Постанова Правління Національного банку від 12.03.2003 № 102 "Про внесення змін до Положення про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України". Основною зміною в регулюванні ринку банківських металів, яка відбулася з прийняттям цієї постанови, стало нове визначення поняття оптової торгівлі банківськими металами;
• 2003 рік - прийняття Національним банком України пакета оновленої нормативної бази по регулюванню ринку золота в Україні, відповідно до якого уповноважені банки стали зобов'язані укладати і підтверджувати угоди з купівлі-продажу банківських металів виключно під час проведення торговельної сесії, яка є визначеним проміжком часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанов Правління Національного банку. Ця вимога не стосується лише купівлі-продажу банківських металів на біржах. Таким чином, крім УМВБ, банки отримали можливість укладати угоди купівлі-продажу золота на міжбанківському валютному ринку України під час спеціальної торговельної сесії. Найбільш важливим нововведенням стало обмеження інвестицій юридичних осіб у золото виключно купівлею золота в безготівковій формі (без фізичної поставки).

       4-й етап (2004 рік - сьогодення). В Україні на сьогодні існують два сектори ринку золота. Один з них регулюється і контролюється Міністерством фінансів України та покликаний обслуговувати потреби суб'єктів підприємницької діяльності в золоті, якість якого не узгоджується з міжнародними стандартами.

      Другий - ринок банківського золота в злитках - регулюється і контролюється Національним банком України та оперує із золотом, яке відповідає міжнародним стандартам.

     Основними учасниками ринку дорогоцінних металів в Україні є комерційні банки. Комерційні банки мають право виконувати посередницьку діяльність по операціях з банківськими металами в Україні відповідно до пунктів генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій).

      Вимоги до банків, які бажають отримати право на здійснення операцій із банківськими металами, містяться у Положенні «Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій» (затверджене постановою Правління НБУ від 17.07.2001 № 275 та зареєстроване в Мін'юсті 21.08.2001 за № 730/5921).

Вважається, що для створення повноцінного ринку банківських металів в Україні доцільно було б провести низку заходів, а саме:

• активніше залучати банки до проведення операцій із дорогоцінними і банківськими металами;
• розвивати біржові операції із купівлі-продажу дорогоцінних металів на валютній біржі;
•      посилити конкурентне середовище на РБМ;
• активніше купувати через НБУ дорогоцінні металі за кордоном;
• спростити порядок квотування та ліцензування операцій із дорогоцінними (банківськими) металами.

 

 

4. ЦІНОУТВОРЕННЯ НА РИНКУ БАНКІВСЬКИХ МЕТАЛІВ УКРАЇНИ

            Загострення конкуренції на внутрішньодержавному ринку банківських металів дозволило покращити обслуговування клієнтів уповноважених банків, значною мірою впорядкувало процес інвестування з боку приватних та інституційних інвесторів даних активів, а також сприяло суттєвому звуженню котирувального спреду між операціями купівлі й продажу зливків банківських металів одного вагового номіналу. На тлі названих позитивних процесів загострення міжбанківської конкуренції виявило також проблемні аспекти ціноутворення на цьому ринку.

            Сучасний етап розвитку ринку банківських металів характеризується досить великою кількістю учасників – уповноважених банків (близько 70), найактивнішими з яких є понад 20 банківських установ. Уповноважені банки мають ліцензію на широкий спектр активних і пасивних операцій з банківськими металами, в тому числі: купівля-продаж металів з фізичною поставкою в касі банку, за безготівковим розрахунком, за заявками клієнтів (юридичних і фізичних осіб), відкриття та ведення поточних і депозитних рахунків тощо.

            Загальні обсяги металу, що пропонуються на продаж уповноваженими банками України, формуються з двох джерел:

   1. Поточний або раніше здійснений імпорт зливків, монет чи інших видів

банківських металів, на які є відповідна ліцензія НБУ.

   2. Відкуп готівкових банківських металів через каси банків.

          Інші види операцій за своєю сутністю є похідними від вищенаведених.

          Можна стверджувати, що ринок отримує два орієнтири, які впливають на рівень поточних цін продажу банківських металів, – це ціна на міжнародному ринку й курс долара США, через який банківські метали опосередковано котируються на внутрішньому ринку України.

          Практична відсутність ринкової пропозиції банківських металів власного видобутку не дозволяє національній банківській системі формувати роздрібні ціни продажу на рівні, що є автономним від світового ринку банківських металів.

          Слід однак зазначити, що можливості купівлі банківських металів за нижчими цінами можуть мати потужні промислові та інвестиційні клієнти, які можуть відкуповувати обсяги, що досить часто є недоступними навіть деяким уповноваженим банкам через чинні заходи ризик-менеджменту, нормативи НБУ та поточну позицію в банківських металах.

          У свою чергу, на ринку, що відзначається високою волатильністю, банки здійснюють відкуп банківських металів у клієнтів, зважаючи на такі чинники:

• поточні рівні попиту і пропозиції на даний вид банківського металу;
• волатильність курсу банківського металу порівняно з доларом США на міжнародному ринку;
• динаміка курсу грн./дол. США;
• потреби уповноваженого банку в банківському металі певного виду й форми обігу.

          Отже, природним для ринку є становище, коли незмінним орієнтиром для ціноутворення на внутрішньому ринку є міжнародна ціна банківських металів, за якою завжди можна купити необмежений обсяг даних активів у його іноземних постачальників. Наочно рівень цін на банківське золото в національній валюті станом на 01.11.2013р. можна спостерігати у відповідному розділі популярного Інтернет-порталу  www.finance.ua, частина інтерфейсу якого зображено на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Розділ купівлі продажу банківських металів на www.finance.ua,

скріншот [1].

           Однією з проблем ціноутворення на внутрішньому ринку банківських металів є те, що його невелика ємність призводить до обмеження обсягів банківських металів, які пропонуються зі знижкою щодо міжнародної ціни продажу. Дані обсяги лімітуються фактичною кількістю попередньо викуплених у клієнтів банківських металів, що здійснюється в межах лімітів відкритої валютної позиції в банківському металіьта процедур управління ризиком і дохідністю операційної діяльності уповноважених банків.

          Отже, купити на внутрішньому ринку зливки дешевше за міжнародну ціну можливо, але в порівняно невеликому обсязі та, фактично за рахунок недоотриманих доходів тих банків, які пропонують дешевий метал, не чекаючи покупця достатньо великого обсягу відповідного активу.

           Практичний досвід проведення операцій купівлі-продажу свідчить про те, що рівень цінових знижок починає активно впливати на обсяги укладених угод лише після того, як ціни продажу стають нижчими за оптимальну ціну відкупу банківських металів провідними уповноваженими банками. Таким чином, попит на банківські метали не є еластичним щодо ціни, яка коливається в межах котирувального спреду оптимальних ринкових цін купівлі-продажу. Це значною мірою викликано тим, що уповноважені комерційні банки зацікавлені в купівлі банківських металів за цінами, не вищими за оптимальну ціну купівлі, що фактично призводить до відсутності необхідності участі в міжбанківському ринку тих банків, які мають операційну можливість відкупу значних обсягів банківських металів через власні каси.

            Низька ємність ринку банківських металів призводить до того, що сучасний етап його розвитку характеризується станом, коли обсяг знижки, яка коливається в межах котирувального спреду оптимальних ринкових цін, фактично не впливає на рівні продажів банківських металів клієнтам уповноважених банків.

            Через це оптимальним з точки зору будь-якого уповноваженого банку є встановлення цін продажу не нижчим за кращу поточну ціну та купівля не вище за кращу відповідну ціну на ринку. В такому випадку клієнт може впевнено купувати банківські метали за оптимальними цінами, оскільки отримання знижки до рівня нижчевказаних оптимальних цін, наприклад 10 коп. з грама, принесуть йому економію в розмірі 100 грн. з обсягу в 1 кг, що є вкрай незначним показником, враховуючи інвестиційні чи виробничі потреби та загальну суму витрат покупця на придбання банківського металу.

          Суттєве здешевлення банківських металів на внутрішньому ринку України можливе за таких умов:

• зниження курсів банківських металів на міжнародному ринку;
• ревальвації курсу національної валюти щодо долара США;
• збільшення клієнтської пропозиції на продаж банківських металів, яка буде ґрунтуватися на завершенні висхідного тренду на міжнародному ринку;
• розвитку видобувної та переробної індустрії операцій з дорогоцінними металами, що призведе до суттєвого зростання обсягів промислової пропозиції банківських металів.

            Реалізація одного або декількох з наведених чинників дозволить суттєво знизити ціни продажу банківських металів за національну валюту. Однак при цьому слід зважати на те, що таке здешевлення призведе до зменшення абсолютних значень цін відкупу банківських металів, які встановлюються уповноваженими банками, тобто до зменшення загальної інвестиційної привабливості даних активів у короткостроковій перспективі.

 

ВИСНОВОК

  Ринок банківських металів в Україні зародився із здобуттям державою незалежності та перебуває у стадії розвитку. Він є достатньо слабким, молодим та нерозвинутим, порівняно з іншими країнами через недосконалу законодавчу базу, тіньові операції із золотом, які відбуваються на вітчизняному ринку, характеризується незадовільним рівнем та якістю регулювання як з боку державних органів, так і недержавних інститутів.

Останніми роками низка українських банків вже набула певного досвіду проведення операцій на РБМ, проте рівень розвитку фінансових інструментів цього сегмента фінансового ринку ще досить незначний. Розвиток вітчизняного РБМ стримують не лише об’єктивні (недостатній соціально-економічний рівень добробуту потенційних учасників ринку), а й суб’єктивні чинники:

• незначна практика використання банківських металів у ролі застави, отримання кредитів;
• недостатній рівень розвитку інфраструктури вітчизняного РБМ;
• низький рівень маркетингових досліджень діяльності банків на РБМ.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Банківські метали // finance.ua про гроші // www.finance.ua.
2. Варфоломєєв С. Ринок інвестицій в золото для українських інвесторів. – К., 2003. – 47с.
3. Гонгальський Д. Золота лихоманка: Серед операцій з банківськими металами вкладення в золото стають найпривабливішими // Контракти.– 2004. №4. – С. 16–17.
4. Диба М., Бахтарі Е. Еволюція золота: Історія і сучасність. // Вісник Національного банку України.– 2008.– №10. – С. 20–28.
5. Мельник В.В., Козюк В.В. Міжнародна інвестиційна діяль<span class="Normal__Char" style=" fon