Рейтингові оцінки діяльності банків

Рейтинги фінансової стійкості  пов'язані з ринковими ризиками, що включають у відповідності  до рекомендацій Базельського комітету

1. процентний ризик;
2. валютний ризик;
3. фондовий і
4. торговий ризики.

У матеріалах Базельського комітету представлені й деякі методики аналізу  рівня цих ризиків у статиці, динаміці і з елементами прогнозу. Однак рейтингові агентства не публікують свої розгорнуті методики аналізу, тому сторонні аналітики не можуть реально  оцінювати обґрунтованість прийнятих  експертами агентств рішень про присвоєння того чи іншого рівня рейтингів.

Для ранжування застосовуються літери від «А» до «Е» з можливістю використання підградацій «+» і «-», які характеризують відповідну думку експертів агентств, а також відхилення базових рейтингів від середніх показників за відповідними групами.

Для формування рейтингу агентство  використовує систему, що включає 16 категорій, згрупованих у три групи/класи:

1. групи «безпечних» рейтингів:

«А + +» і «А +» – чудовий;

«А» і «А +» – відмінний;

«В + +» і «В +» – дуже хороший;

2. групи уразливих рейтингів:

«В» «В-» – хороший;

«C + +» і «С +» – граничний;

«С» і «С-» – низький;

3. групи «дефолтних» рейтингів:

«D» – украй низький;

«Е» – компанія під наглядом;

«F» – ліквідовані компанії;

«S» – призупинений рейтинг.

Іноземні системи рейтингової оцінки не є такими поширеними в використанні в нашої країні, але досить повно відображують фінансовий стан суб’єкта, що аналізується. Прикладами таких систем є рейтингова система Firms та рейтингова система RATE. Ці дві методики відображають рейтингове оцінювання в тих аспектах, яким не дуже багато уваги приділяють загально вживані системи рейтингування. Так наприклад у якості показників система Firms використовує коефіцієнти розраховані по відношенню до активів: власного капіталу, чистого доходу, резервів, ліквідних активів, основних депозитів, за видами дивідендів та інші. До уваги також береться і сумарний рейтинг CAMAL за минулий період и якісні характеристики менеджменту. Ця система використовує методи регресійного аналізу для більш детального обґрунтування складу показників звідного рейтингу.

Рейтингова  система RATE використовуються Банком Англії для оцінки фінансової стабільності банків. Ця система містить в собі три взаємопов’язаних блока: оцінку ризику, інструменті нагляду та оцінку ефективності використання інструментів нагляду. На базі попередньої оцінки отриманих даних здійснюється сумарна оцінка. Вона будується на основі комп’ютерних розрахунків на панелі RATE і складається з двох частин: по-перше огляд фінансової позиції, по-друге числовий рейтинг за кожним розрахованим фактором. Панель RATE складається з двох координатних площин, які разом складають матрицю ризиків. Ця рейтингова система відрізняється тим, що активно використовує практику менеджменту,оскільки в основу матриці ризиків, як відомо покладено матрицю БКГ (основи теорії менеджменту). Це дає можливість банкам за допомогою рейтингової оцінки виявити ступінь ризику конкретного банку.

Зарубіжна практика побудови рейтингових оцінок надійності комерційних банків дозволяє виявити  особливі риси: по-перше в число  компонентів аналізу і оцінки включають банківські ризики, по-друге  якість управління банківськими ризиками (практика США і Англії), по-третє  поєднання аналізу і оцінки поточного  фінансового стану з прогнозом  на майбутнє, а також поєднання оцінки фінансового стану з аналізом наглядових органів по відношенню до проблемних банків (практика Англії).

Висновки за розділом 1

Рейтинги  країн, регіональних і муніципальних  утворень, суб'єктів фінансового  сектора економіки, не фінансових організацій  та підприємств стали важливим інформаційним  засобом встановлення та підтримки  ділових відносин у межах господарської  діяльності та регулювання ділового спілкування. Різноманіття суб'єктів  і відносин між ними зажадало створення  комплексу зрозумілих, досить прозорих та загальновизнаних шкал, який дозволив би оцінити фінансову стійкість  інституційних одиниць у статиці, динаміці і з елементами прогнозу. Підходи до цієї проблеми породили різноманітність методик рейтингових оцінок, які представляють на ринок рейтингові агентства.

Рейтинг банку – це метод порівняльної оцінки діяльності кількох банків. В основі рейтингу лежить узагальнена характеристика за певною ознакою, що дозволяє групувати банки у певній послідовності за ступенем убування даної ознаки.

Ознака (критерій) класифікації банків може відображати окремі сторони діяльності банків (прибутковість, ліквідність, платоспроможність) чи діяльність банку в цілому (обсяг операцій, надійність, імідж).

Взагалі надійність комерційного банку  – це певний його стан, що формується під впливом численних і суперечливих факторів. Ця характеристика може бути встановлена лише на основі аналізу тенденцій і факторів, що вплинули на формування таких показників діяльності банку, як ліквідність, прибутковість, достатність капіталу, ступінь ризикованості активів, рівень менеджменту. Стан кожного з цих показників у свою чергу обумовлюється комплексом різних факторів.

Отже, треба зазначити, що рейтингове оцінювання банківської діяльності є необхідною передумовою прозорості фінансового ринку країни. Рейтинги банків є індикаторами їх надійності та ефективності для потенційних вкладників, інвесторів, банків-партнерів тощо, крім того, вони є підґрунтям державного банківського нагляду. Безумовно, потрібно розрізняти рейтинги банків для професійних потреб, розраховані на професіоналів, та рейтинги, відкриті для широкого загалу.