Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Июня 2014 в 17:32, реферат
Економічні, політичні, культурні та інші зв’язки між країнами породжують грошові відносини між ними, пов’язані з оплатою отриманих товарів та послуг.
Державно-правова форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин країн представляє собою валютну систему.
Грошові відносини, що складаються на основі інтернаціоналізації господарських зв'язків, історично організувалися у формі валютних систем. Завданням будь-якої валютної системи є сприяння розвитку товарообмінних операцій. У свою чергу, міжнародні товарообмінні операції зумовили необхідність встановлення співвідношень між національними грошовими відносинами. Валютні системи і стали сукупністю правил і механізмів, які покликані забезпечувати ці співвідношення.
г) запровадження євро почало підвищувати прозорість ціноутворення, уніфікацію бухгалтерського обліку, статистики, економічного аналізу й прогнозування та зіставлення їх результатів в масштабах ЄС.
Тенденції до поглиблення регіонального співробітництва у формуванні регіональних валютних систем також зростають у інших регіонах світового господарства. Зокрема: започатковано формування східно-африканського шилінга як міждержавної валюти Кенії, Уганди і Танзанії; продовжується формування колективної валюти - африканського франка, що охоплює взаєморозрахунки країн - колишніх африканських колоній Франції; відбувається зростання валютного співробітництва понад 10 країн «Карибського спільного ринку»; колективну валюту - андське песо - запровадили країни - учасники Андського резервного фонду; арабський валютний фонд вже діє на основі арабського розрахункового динару тощо.
Висновки
Валютна система — це державно-правова форма організації міжнародних валютних відносин між державами. Розрізняють світову, національну, регіональну валютні системи.
Світова валютна система є функціональною організацією валютних відносин на рівні міждержавних зв'язків. її розвиток регулюється відповідними міждержавними угодами через створені на колективних засадах міждержавні валютно-фінансові та банківські установи й організації. Національна валютна система — це складова грошових відносин окремої країни, функціонування якої регулюється національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права. Національні валютні системи базуються на національних грошах і, по суті, є складовими грошових систем окремих країн.
Валютна система тісно пов'язана з темпами зростання виробництва, розвитком торгівлі та міжнародних зв'язків. Вона не тільки впливає на економіку країни, але і визначає її "обличчя" на світовій арені.
Валютна система країни невіддільна від грошово-кредитної системи, виробництва та системи зовнішньоекономічних відносин. Тому всі протиріччя економіки позначаються і на валютних відносинах.
Національна валютна система - це державно-правова форма організації валютних відносин країни, яка регламентована національним законодавством і становить частину грошово-кредитної системи держави, що обслуговує переважно зовнішньоекономічний оборот товарів, послуг і капіталів.
Регіональна валютна система - це договірно-правова форма організації валютних відносин між певною групою країн. її структурними елементами стають: формування регіональної міжнародної розрахункової одиниці, визначення спеціального режиму регулювання валютних курсів, утворення спільних валютних фондів, розвиток регіональних валютно-розрахункових установ. Діяльність регіональних валютних систем зосереджується навколо вирішення двох проблем:
1) регіональної інтеграції;
2) зменшення амплітуд коливання курсів національних валют та їх взаємного погодження.
Найдосконалішою формулою регіональних валютних систем стала Європейська валютна система, яка переросла в Європейський валютний союз. Він
• створив Європейський центральний банк;
• у безготівковий оборот вже ввів єдину валюту євро, яка з 01.01.2002 р. замінила 11 національних валют і в готівковому обороті;
• забезпечив реальне наближення показників економічного розвитку країн-учасників (за рівнем інфляції, державного дефіциту, процентних ставок, коливання курсів національних валют).
Одна і та ж валютна система зі своїми стандартами не може існувати довго, так як її розвиток починає відставати від розвитку економіки. Результатом виникаючих протиріч стають криза. При кризі світової валютної системи порушується дія її структурних принципів і різко загострюються валютні протиріччя, існуюча валютна система замінюється на нову. В історії валютних відносин було кілька валютних систем.
Інтернаціоналізація і глобалізація світової економіки сприяють розвитку торговельно-економічного обміну, розширенню валютних відносин між країнами. З середини XX століття міжнародні валютні відносини отримують новий імпульс розвитку. Проблеми стійкості валют, допустимих меж їх коливань по відношенню один до одного і резервних валют стають найважливішими проблемами світового господарського розвитку. Створення ефективного валютного механізму для безперебійного здійснення світових господарських зв'язків стає центральним завданням міжнародної фінансової системи
Список використаної літератури