Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Июня 2013 в 06:34, отчет по практике
На підставі банківської ліцензії № 148, виданої Національним банком України від 16 січня 2002 року, банк має право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а саме:
- приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
- відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
- розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;
- надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
- придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
- лізинг.
Работа содержит 1 файл
Скачать Открыть
Дані табл.2.1 свідчать про те, що загальні доходи банку на протязі досліджуваного періоду збільшилися на 541,7 тис. грн, або на 145,62%. Зростання відбулося за рахунок підвищення процентних доходів на 196,32% (508,8 тис. грн.), а за рахунок непроцентних— на 29,16% (32,9 тис. грн.). Загальне збільшення доходів супроводжувалося зростанням усіх його складових, за винятком інших доходів, частка яких зменшилася з 2,03% до 0,34%. Першу сходинку посідають процентні доходи, в основі яких є надходження плати за наданими кредитами, розміщеними депозитами та за цінними паперами, питома вага яких збільшилася з 69,67 до 84,05 %, що безумовно є позитивним. У звітному періоді зросли комісійні доходи на 23,3тис. грн, але їх частка у структурі сукупного доходу звітного періоду зменшилася до 11,91%, тобто на 11,09 процентного пункту. Відбулося також збільшення доходу від торговельних операцій на 14,1 тис. грн, або на 71,48%, що свідчить про активну діяльність Ощадбанку на ринку валютних ресур-сів та цінних паперів. Отже, не зважаючи на незначні негативні зміни, можна зробити висновок, що загальна оцінка доходів банку позитивна. Аналогічно загальному аналізу доходів банку здійснюється аналіз рівня витрат за окремими операціями за період, що аналізується. У звітності банків групування витрат за окремими напрямами збігається з розглянутим вище групуванням доходів. Розрахунки проведемо в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Структура і динаміка витрат
Напрямки витрат |
2009 рік |
2011 рік |
Відхилення | ||||
Сума, тис.грн. |
Питома вага, % |
Сума, тис. грн. |
Питома вага, % |
Абсолютне |
Відносне | ||
Процентні витрати |
108,2 |
33,08 |
351,3 |
41,85 |
243,1 |
324,7 | |
Комісійні витрати |
14,1 |
4,32 |
18,5 |
2,20 |
4,4 |
130,8 | |
Торговельні витрати |
41,9 |
12,82 |
266,8 |
31,78 |
224,9 |
в 6 раз | |
Інші операційні та адміністративні витрати |
162,8 |
49,78 |
203,0 |
24,18 |
40,1 |
124,6 | |
Разом витрат |
327 |
100 |
839,6 |
100 |
512,5 |
256,7 | |
У тому числі: |
|||||||
процентні |
108,2 |
33,08 |
351,3 |
41,85 |
243,1 |
324,70 | |
непроцентні |
218,9 |
66,92 |
488,3 |
58,15 |
269,4 |
223,05 |
З проведених розрахунків у таблиці 2.2 можна констатувати, що загальні витрати банку у 2011 році порівняно з 2009 роком підвищилися на 512,5 тис. грн., або на 156,68 %, що є негативним. Вирішальний вплив здійснило зростання суми непроцентних витрат на 269,4 тис. грн., або на 123,05 % в той час як процентні витрати збільшилися на 243,1 тис. грн., або на 224,7 %, тобто темп росту процентних витрат банку дещо вищий. Постатейний аналіз витрат показав, що у періоді, який аналізується, значними темпами зростають торгівельні витрати, збільшуючись на 224,9 тис. грн., або в 6 раз, що негативно позначається на торгівельних доходах. У структурі витрат торгівельні витрати також істотно підвищуються до 31,78%, тобто на 18,96 пункти. У 2011 році зросли і комісійні витрати на 4,4 тис. грн., хоча у структурі витрат вони зменшилися з 4,32 до 2,2 %. Щодо процентних витрат, то їх частка в загальній сумі витрат дещо збільшилась з 33,08 до 41,85 %. Отже відбувається зростання кожної статті витрат. В цілому можна зробити висновок, що темпи росту витрат є вищими ніж доходів, і це негативно позначається на фінансових результатах діяльності Ощадбанку. Для більш детального аналізу розрахуємо вплив зміни сукупних витрат та сукупних доходів на зміну прибутку. Розрахунки наведені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Вплив факторів на зміну прибутку
Сукупний дохід, тис.грн. |
Сукупні витрати, тис.грн. |
Прибуток, тис.грн. |
Зміна прибутку | ||||||||||||
2009 рік |
2011 рік |
2009 рік |
2011 рік |
2009 рік |
2011 рік |
всього |
За рахунок зміни | ||||||||
Сукупного доходу |
Сукупних витрат | ||||||||||||||
372,0 |
913,8 |
327,1 |
839,6 |
44,9 |
74,2 |
29,2 |
541,7 |
-512,5 |
Виходячи з даних таблиці 2.3 спостерігаємо підвищення суми прибутку на 29,2 тис. грн. у 2011 році порівняно з 2009 роком. При цьому вирішальний вплив здійснило зростання суми сукупного доходу на 541,7 тис. грн., що в свою чергу збільшує прибуток. За рахунок росту сукупних витрат прибуток зменшується на 512,5 тис. грн. Отже можна зробити висновок, що позитивний вплив на зміну прибутку здійснює збільшення сукупного доходу, темп росту якого вищий за темп росту витрат.
Перехід до ринкової економіки поставив перед кожним у підприємницькій діяльності низку нових завдань, з яких найголовнішими стали оцінка та мінімізація ризику. Чинники ринкового механізму, що функціонують у кожній діяльності, швидко і суттєво відгукуються в банківській сфері, впливаючи прямо або побічно також на клієнтів банку. Тому в умовах економічної кризи серед найскладніших проблем, які постали перед банками, це ризики повязані з наданням підприємствам усіх форм власності та фізичним особам довго- і короткострокових кредитів.
Управління ризиками банку здійснюється у відповідності до Концепції управління ризиками в системі Томашпільське ТВБВ № 10001/025 ПАТ «Державний ощадний банк України», погодженої правлінням банку (постанова від 5 липня 2004 року № 59-1) та затвердженої рішенням Наглядової ради банку (протокол № 1 від 14 липня 2004 року). Концепція управління ризиками стосується банку в цілому та всіх його структурних підрозділів, філій (відділень) зокрема.
Згідно Концепції, банк виділяє такі категорії фінансових ризиків – кредитні та ринкові (ліквідності, валютний, процентний та ціновий).
Виконавчими органами правління банку, які визначають політику управління фінансовими ризиками банку (ринковими та кредитними), є комітет з питань управління активами та пасивами банку та кредитний комітет банку. Діяльність профільних комітетів банку здійснюється на постійній основі.
З організаційної точки зору управління ризиками відбувається на всіх рівнях банку (на рівні центрального апарату; на рівні регіональних управлінь; на рівні філій (відділень)).
З функціональної точки зору процес ризик-менеджменту відбувається на рівні підрозділів, де генеруються ризики, на рівні відокремлених структурних одиниць, що виконують функції нагляду і контролю за ризиками, а також на рівні керівництва банку.
З точки зору структурної організації, банк приймає комбіновану модель управління ризиками, тобто управління відбуватиметься на трьох рівнях:
- загальнобанківський (представлений вищим
- середній (представлений керівництвом структурних підрозділів центрального апарату банку, що проводять банківські операції, керівництвом регіональних управлінь і його установ, профільними комітетами регіональних управлінь, регіональними ризик – аналітиками та підрозділами внутрішнього аудиту, ревізії та контролю на рівні регіональних управлінь банку);
- операційний (представлений
підрозділами, що безпосередньо проводять банківські операції,
та підрозділів, що
Управління ризиками банку забезпечується шляхом впровадження політик, методик, регламентів та процедур, встановленням лімітів і обмежень з фінансових ризиків.
З метою забезпечення ефективної діяльності в частині управління фінансовими ризиками в банку створено департамент ризиків.
Діяльність департаменту спрямована на виявлення, аналіз, оцінку, моніторинг та контроль фінансових ризиків в банку та підтримку прийняття рішень комітету з питань управління активами та пасивами банку, в частині управління ринковими ризиками, та кредитного комітету банку, в частині управління кредитними ризиками.
З метою забезпечення управління ризиками на рівні регіональних управлінь впроваджено комітети з питань управління активами і пасивами регіонів, а також введено посади регіональних ризик-аналітиків.
У моніторингу кредитної діяльності ключовою є категорія кредитного портфеля. Кредитний портфель — це сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання прибутку. Тому особлива увага при аналізі ризиків банку приділяється аналізу кредитного портфеля комерційного банку. Розрахунки приведені в табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Аналіз кредитного портфелю банку
Показники |
2009р. |
2010р. |
2011р. |
Відхилення 2011 р. до 2009 р. | |
+,- |
% | ||||
Обсяг кредитного портфелю |
3462,5 |
4193,8 |
3973,4 |
510,9 |
114,75 |
Питома вага кредитного портфелю в активах банку |
0,59 |
0,65 |
0,69 |
0,10 |
116,95 |
Співвідношення ВК та КП |
0,45 |
0,39 |
0,42 |
-0,03 |
93,33 |
Коефіцієнт покриття |
41,66 |
79,83 |
31,34 |
10,32 |
75,23 |
З наведеної системи показників кредитного портфелю можна зробити ряд висновків. Обсяг кредитного портфелю у 2011р. порівняно з 2009р.підвищився на 510,9 тис. грн., тобто на 14,75 %. Це свідчить про збільшення суми залучених коштів. Щодо питомої ваги кредитного портфелю в активах банку, то вона також зросла на 0,10 пункта, або на 16,95 %. Це позитивно впливає на діяльність банку, тому що дає можливості розширювати свою діяльність. Щодо коефіцієнту покриття, то він за досліджуваний період знизився на 24,77 %, що є негативним для діяльності банку, тому що збільшує ймовірність появи ризиків.
З метою формалізації внутрішніх процедур, а також збільшення ефективності роботи підрозділів банку у разі виникнення простроченої заборгованості банком впроваджена та підтримується в актуальному стані Технологічна схема дій банку з моменту виникнення простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами фізичних осіб до моменту здійснення заходів щодо повернення простроченої заборгованості підрозділом по роботі з проблемними активами.
Робота з контрагентами, які відчувають
фінансові труднощі, та неспроможні забезпечити
Відповідне положення містить ознаки проблемного активу, а також заходи, які мають здійснюватися фахівцями банку у разі виникнення проблемного активу.
В наступній таблиці наведений стан виконання загальних нормативів кредитного ризику, який є на сьогоднішній день основним видом ризику в Томашпільське ТВБВ № 10001/025 ПАТ «Державний ощадний банк України».
Таблиця 2.5
Інформація про стан виконання загальних нормативів кредитного ризику, встановлених НБУ, на кінець дня 31 грудня 2011 року
Норматив |
Нормативне значення |
Фактичне значення загаль-ного нормативу, % |
Максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента (Н7) |
<=20% |
19,11 |
"Великі" кредитні ризики (Н8) |
<=800% |
147,83 |
Максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств наданих одному інсайдеру (Н9) |
<=2% |
0,08 |
Максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств наданих інсайдерам (Н10) |
<=20% |
0,26 |
Інвестування в цінні папери ок-ремо за кожною установою (Н11) |
<=15% |
0,05 |
Загальна сума інвестування (Н12) |
<=60% |
0,13 |
З даних таблиці 2.5 можна констатувати, що Томашпільське ТВБВ № 10001/025 ПАТ «Державний ощадний банк України»має на кінець 2011 року досить високе значення максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента ( 19,11 % ), проте воно поки що не перевищує норму, що, в свою чергу, не є негативним для діяльності банку, а саме для ризиковості даної діяльності. Стосовно "великих" кредитних ризиків, то вони становлять 147,83 %, при нормі не більше 800 %, тобто даний норматив повністю відповідає рекомендованому значенню. Максимальний розмір кредитів наданих одному інсайдеру складає 0,08 %, що на випадок неплатоспроможності позичальника буде не великим ризиком для банку. Так само і максимальний розмір кредитів, гарантій і поручительств наданих інсайдерам складає невелику частку ( 0,26 % ), при нормі не більше 20 %, в загальному кредитному портфелі. Щодо інвестування в цінні папери , то тут банк також дотримується принципу обережності, на що вказує значення даного нормативу ( 0,05 %). І загальна сума інвестування становить 0,13 %.
Отже можна зробити висновок, що Томашпільське ТВБВ № 10001/025 ПАТ «Державний ощадний банк України»проводить ефективну політику по усуненню кредитних ризиків.
На основі Звіту про прибутки та збитки та розрахунків можна охарактеризувати фінансовий стан Томашпільське ТВБВ № 10001/025 ПАТ «Державний ощадний банк України». В досліджуваному періоді відбувається стабільне зростання доходів банку (рис.2.3). Результативним показником діяльності банку є величина одержаного прибутку.