Колоквиум с финансового права

1. Поняття бюджету.

• Бюджет (як економічна категорія) – сукупність простих відносин з приводу формування, розподілу і вирокистання централізованих фондів коштів держави і органів місцевого самоврядування необхідних для функціонування держави.

• Бюджет (у матеріальному сенсі) – це центральний фонд коштів, який дає можливість компетентним оршанам використовувати їх.
• Бюджет (як юридична категорія) – це закон або акт органу місцевого самоврядування, яким затверджується основний фінансовий план держави або певної одиниці та права і обов’язки учасників бюджетного процесу.

 

2) Структура бюджету. Структура бюджетної системи значною мірою залежить від державного устрою країни. Так, держава з федеральним устроєм має федеральний (державний) бюджет і бюджети складових частин федерації (штатів, земель, кантонів, республік), а також бюджети місцеві (районів, міст, сіл, — залежно від адміністративного поділу). Наприклад, у США центральне місце належить бюджетам штатів, а загальнодержавні функції (оборона, зовнішні зв'язки, загальне управління) задовольняються за рахунок федерального бюджету. У державах без федерального поділу є лише державний і місцевий бюджети. В Україні за структурою бюджетна система складається з республіканського бюджету та бюджету адміністративно-територіальних одиниць, а саме: бюджету Республіки Крим та місцевих бюджетів: обласних, районних, міських, селищних та сільських. Всі вони мають дві частини: доходи й видатки.

 

3) Загальний та  спеціальний фонд державного  бюджету. Складовими частинами загального фонду бюджету є: всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету; всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету; кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету); фінансування загального фонду бюджету.

Спеціальний фонд бюджету  включає: бюджетні призначення на видатки  за рахунок конкретно визначених джерел надходжень; гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету; різницю між доходами і видатками спеціального фонду  бюджету.

 

4) Поняття і  склад бюджетної системи. Бюджетна система України — це сукупність бюджетів держави та її адміністративно-територіальних утворень (державний бюджет та місцеві бюджети відповідно), побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права. До місцевих бюджетів належать бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Державний + місцевий. До місцевих бюджетів належать бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

 

5) Принципи бюджетної  системи України. Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: принцип єдності бюджетної системи України; принцип збалансованості; принцип самостійності; принцип повноти(всі надходження бюджетів та витрати бюджетів); принцип обґрунтованості; принцип ефективності та результативності; принцип субсидіарності (розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами); принцип цільового використання бюджетних коштів; принцип справедливості і неупередженості; принцип публічності та прозорості.

 

6) Бюджетний устрій. Бюджетний устрій - це визначена правовими нормами організація і принципи побудо¬ви бюджетної системи, її структура, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається з урахуванням державного устрою і адміністративно-територіального поділу. Оскільки Україна є унітарною державою, бюджетна система країни є дворівневою.

Зміст бюджетного устрою в  державі:

— організація бюджетної  системи;

— принципи її побудови;

— повноваження законодавчих і виконавчих органів державної  влади, органів місцевого самоврядування і їх вико¬навчих органів.

 

7) Поняття бюджетного права. Бюджетне право — система встановлених державою загальнообов'язкових правових норм, що регулюють майнові та пов'язані з ними немайнові суспільні відносини, які складаються в процесі бюджетної діяльності держави та територіальних громад.

Предмет бюджетного права  — відносини, що виникають та існують  у процесі утворення, розподілу  та перерозподілу державного та місцевих бюджетів і регламентуються нормами  фінансового права. Важливою складовою частиною предмету бюджетного права виступають групи правових відносин, які: регулюють порядок утворення доходів та здійснення видатків бюджетів всіх рівнів; опосередковують бюджетний процес та бюджетний контроль; визначають відповідальність за бюджетні правопорушення.

 

8) Поняття та особливості бюджетних правовіносин. Бюджетні правовідносини - це суспільні відносини, врегульовані бюджетно-правовими нормами і пов'язані з розподілом та витрачанням ресурсів, акумульованих бюджетною системою країни. Бюджетні правовідносини є наслідком правового регулювання державою суспільних (економічних) відносин, що виявляється у наданні цим відносинам юридичної форми. Слід зазначити, що саме у бюджетній діяльності будь-який її акт (розподіл коштів між окремими ланками бюджетної системи, використання бюджетних асигнувань) може здійснюватися виключно на основі правового акта. Науковці вбачають у цьому нерозривну єдність матеріальної та правової сторін бюджетних відносин. Бюджетні правовідносини також обмежують свою дію виключно зазначеними межами і суб’єктами. Велика деталізованість.

 

9) Міжбюджетні відносини. Міжбюджетні відносини - відносини між державою, Автономною Республікою Крим та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України. Механізм міжбюджетних відносин має: сприяти гармонійному соціально-економічному розвитку регіонів; враховувати зацікавленість місцевих органів влади; базуватися не лише на нинішньому економічному стані регіонів, а й враховувати потенційні можливості. За напрямами (оризонтальні та вертикальні), за підставою/видом (договірні, регламентовані), за формою (суюсидіювання, вилучення коштів, взаємні розрахунки, бюджетна позика).

 

10) Поняття і види міжбюджетних трансфертів. Міжбюджетні трансферти як одна із форм реалізації засад міжбюджетного регулювання одночасно є інструментом формування бюджетної політики та організації бюджетного процесу в Україні за умов передачі повноважень щодо використання ресурсів від бюджетів одного рівня до бюджетів іншого рівня. Міжбюджетні трансферти поділяються на: 1) дотацію вирівнювання - це міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує. 2) субвенцію - це міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, що прийняв рішення про надання субвенції. 3) кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; 4) інші дотації.

 

11) Бюджетний процес та його стадії. Бюджетний процес – це регламентована нормами бюджетного права діяльність держави та територіальних громад зі складання, розгляду та затвердження бюджету, його виконання, а також зі складення та затвердження звіту про його виконання. Стадіями бюджетного процесу визнаються: 1) складання проектів бюджетів; 2) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет); 3) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет); 4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням  бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства. Учасниками бюджетного процесу є  органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами  та обов'язками з управління бюджетними коштами).

 

Як визначаються бюджетні правовідносини?

Бюджетні правовідносини – це суспільні відносини, врегульовані бюджетно-правовими нормами, що пов’язані  з формуванням, розподілом та використанням  фондів коштів, що акумульовані бюджетною  системою країни.

 Особливості бюджетних  правовідносин:

1. суб’єктний склад: 

 · фізичні особи  не можуть бути учасниками  бюджетних правовідносин;

 · основна роль відводиться  органам державної влади (затвердження  та виконання бюджету).

2. значна деталізація  нормативно-правового регулювання  бюджетних відносин.

 Об’єкт бюджетних  правовідносин – фінансові (бюджетні) операції щодо:

1. розробки проекту бюджету;

2. прийняття бюджету;

3. виконання бюджету;

4. контролю за виконанням  бюджету.

 Зміст бюджетних правовідносин  – взаємні права та обов’язків  учасників бюджетних правовідносин.

 

12) Складання проекту бюджету.

Кабінет Міністрів України  розробляє проект закону про Державний  бюджет України. Міністр фінансів України  відповідає за складання проекту  закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні  засади бюджетного планування, які  використовуються для підготовки бюджетних  запитів і розроблення пропозицій проекту Державного бюджету України. Також Міністр фінансів України  на підставі основних макропоказників економічного та соціального розвитку України на наступний бюджетний період й аналізу виконання бюджету у поточному бюджетному періоді визначає загальний рівень доходів і видатків бюджету та дає оцінку обсягу фінансування бюджету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України.

Не пізніше 1 червня у Верховній  Раді України відбуваються парламентські  слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період. З  доповіддю про Основні напрями  бюджетної політики на наступний  бюджетний період виступає Прем' єр-міністр України або за його дорученням Міністр фінансів України. Проект Основних напрямів бюджетної політики подається Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України не пізніше ніж за чотири робочих дні до початку проведення парламентських слухань з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період. Цей проект містить пропозиції Кабінету Міністрів України

щодо:

1. Граничного розміру  дефіциту (профіциту) Державного  бюджету України у відсотках  до прогнозного річного обсягу  валового внутрішнього продукту.

2. Частки прогнозного  річного обсягу валового внутрішнього  продукту, що перерозподіляється  через Зведений бюджет України.

3. Граничного обсягу державного  боргу та його структури.

4. Частки міжбюджетних  трансфертів у видатках Державного  бюджету України і коефіцієнта  вирівнювання для місцевих бюджетів.

5. Частки капітальних  вкладень у видатках Державного  бюджету України та пріоритетних  напрямів їх використання.

6. Взаємовідносин Державного  бюджету України з місцевими  бюджетами.

7. Змін до законодавства,  прийняття яких є необхідним  для реалізації бюджетної політики  держави.

8. Переліку головних розпорядників  коштів Державного бюджету України.

9. Захищених статей видатків  бюджету.

10. Обґрунтування необхідності  поділу бюджету на загальний  та спеціальний фонди.

Національний банк України  до 1 квітня подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України  проект основних засад грошово-кредитної  політики і проект кошторису доходів  та видатків Національного банку  України на наступний бюджетний  період.

За результатами парламентських слухань Верховна Рада України приймає  постанову про схвалення або  взяття до відома Основних напрямів бюджетної  політики на наступний бюджетний  період.

Для підготовки пропозицій проекту Державного бюджету України  Міністерство фінансів розробляє і  доводить до головних розпорядників  бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів. Ці інструкції можуть запроваджувати організаційні, фінансові  й інші обмеження, яких зобов' язані дотримуватися усі розпорядники бюджетних коштів у процесі підготовки бюджетних запитів.

Міністерство фінансів України  на будь-якому етапі складання  й розгляду проекту державного бюджету  проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних  коштів, з точки зору його відповідності  меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів.

На основі аналізу бюджетних  запитів Міністерство фінансів України  готує проект закону про Державний  бюджет України. Потім подає проект закону для розгляду Кабінету Міністрів  України. Кабінет Міністрів України  приймає постанову щодо схвалення  проекту закону про Державний  бюджет України та подає його разом  із відповідними матеріалами Верховній  Раді України не пізніше 15 вересня  року, що передує плановому.

 

13) Розгляд та  прийняття бюджету.

Не пізніше ніж через  п'ять днів після подання Кабінетом  Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України  до Верховної Ради України міністр  фінансів доповідає на пленарному засіданні  Верховної Ради України. Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доповідає про відповідність  проекту закону про Державний  бюджет України вимогам Кодексу, Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період та пропозиціям Верховної Ради України  до Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період. У  разі відхилення проекту закону про  Державний бюджет України Кабінет  Міністрів України зобов'язаний у тижневий строк з дня набрання чинності рішенням про відхилення подати проект закону про Державний бюджет України на повторне подання з  обґрунтуванням внесених змін, пов'язаних з відповідним рішенням Верховної  Ради України. Міністр фінансів повторно представляє проект закону про Державний  бюджет України не пізніше трьох  днів після його повторного подання  до Верховної Ради України. Представлений  проект Закону до 1 жовтня підлягає попередньому розгляду комітетами Верховної Ради України. Після цього проект розглядається  у трьох читаннях на пленарних  засіданнях Верховної Ради і приймається  Верховною Радою України до 1 грудня року, що передує плановому. Закон  України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та Постанова Верховної Ради про  порядок введення його в дію публікуються в пресі для загального відома.