Депозитная политика банков Украины

Депозитна політика повинна  відповідати вимогам:

- економічна доцільність;

- конкурентоздатність;

- відсутність внутрішнього  протиріччя.

Розглядаючи депозитну політику банку як елемент банківської  політики, слід визначити, що мета депозитної політики органічно пов’язана із загальними стратегічними цілями банку  і узгоджується з ними. На першому  етапі при визначені стратегії  відбувається одночасне формування загальної тактики, тобто визначення основних завдань діяльності з приводу  залучення грошових ресурсів у вигляді  депозитних вкладів

 

 

 

Добір інструментів

Вибір типу депозитної політики

Оцінка ресурсного потенціалу

Постановка поточних задач

Визначення напрямів діяльності

Проведення маркетингового аналізу

Визначення стратегії і тактики (мети і завдань) депозитної політики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2.1 – Етапи формування та реалізації депозитної політики банку

.Загальною метою банківської політики в цілому і депозитної політики банку, як її елементу, є скорочення витрат, пов’язаних із залученням коштів, одержання прибутку від розміщення коштів вкладників а також динамічний розвиток банку в напрямі збільшення обсягів і спектра послуг, що гарантує стабільність та зростання прибутку банку.

На другому етапі банком, по-перше, визначаються групи клієнтів –фізичні та юридичні особи, а по-друге, виявляються їхні запити та потреби. Важливим моментом на даному етапі є проведення зовнішнього та внутрішнього аналізу. При зовнішньому аналізі банком проводиться аналіз конкурентів, аналіз економічних, політичних та соціальних факторів, аналіз ринку ресурсів та ринку капіталів. При внутрішньому аналізі відбувається аналіз фінансового стану банку, аналіз банківських послуг, аналіз сильних і слабких сторін, аналіз рівня менеджменту [26].Надзвичайна важливість правильної оцінки власних ресурсів виокремлює даний етап як самостійних, а не як складову маркетингового аналізу. При аналізі ресурсного потенціалу досліджуються фінансові, матеріальні, організаційні, інформаційні, трудові та технічні ресурси. На даному етапі вирішується питання структури зобов’язань, ефективності управління даною структурою, тобто на основі геп-аналізу банком визначається потреба у підтримці наявних активів, співставлення розмірів і термінів кредитних та депозитних вкладів, у результаті чого банком обирається той чи інший тип депозитної політики.

Далі банком оцінюється можливість застосування цінових та нецінових  інструментів реалізації, а також  порівнюється рівень витрат у відповідності  до  обраного виду.Кожен етап формування депозитної політики банку тісно пов’язаний з іншими і є обов’язковим для формування оптимальної депозитної політики та правильної організації депозитного процесу. Отже, при правильній розробці депозитної політики та ефективної її реалізації на кожному із описаних у даному пункті етапів можливе задоволення потреб клієнтів та, як наслідок, забезпечення прибуткової діяльності банку, що є основною метою депозитної політики у складі загальної банківської політики.

 

Реалізація депозитної політики та контроль за її виконанням. Реалізація депозитної політики відбувається з використанням обраного інструментарію. Усі інструменти реалізації депозитної політики поділяють на цінові та нецінові (додаток В). При виборі надання переваги тому чи іншому виду, керівниками банка проводить оцінка витратності обох видів інструментів, тобто проводить порівняння витрат на підвищення депозитної ставки та витрат на впровадження нецінових інструментів.

Найбільш використовуваним ціновим інструментом для досягнення конкурентної позиції банку з  приводу залучення ресурсів є  процентна ставка, так як величина доходу на вкладені ресурси слугує стимулом для розміщення клієнтами свої тимчасово вільних коштів у депозити.Рівень процентних ставок по депозитам встановлюється кожним банком самостійно з орієнтацією на ставку рефінансування і стан грошового ринку, а також виходячи із типу власної депозитної політики. При ціноутворенні депозитів використовують метод ринкового ціноутворення, метод умовного ціноутворення, метод багатофакторного ціноутворення, метод ціноутворення, спрямований на залучення елітних клієнтів та метод ціноутворення, спрямований на проникнення на нові ринки. Крім вищезазначеного рівень процентних ставок по вкладним операціям залежить від типу депозиту. Як правило, по депозитам до запитання, що вирізняються нестабільністю залишку, великою мобільністю, встановлюються мінімальні процентні ставки [27].При встановленні розміру процентної ставки по строковим депозитам визначним фактором є строк, на який розміщуються ресурси. Не менш важливим фактором є сума вкладу, відповідно чим вище сума вкладу і довший термін зберігання, тим вища процентна ставка по ньому. Впливовим моментом є частота виплати доходу по депозитам. Ставка проценту по вкладу знаходить в оберненій залежності від частоти виплати доходу, тобто чим рідше вона здійснюється, тим вище рівень встановленої банком процентної ставки по депозиту. Слід відзначити, що виплата банком процентів по ставкам, зо значно перевищують економічно обґрунтований рівень, є нормальною практикою банківської установи. Виплати процентів по депозиту може проводитися раз на місяць, раз в квартал, раз у рів, по закінченню терміну діє договору і т.д.З метою стимулювання залучення коштів клієнтів на строкові рахунки в банк за умовами договору може передбачатися капіталізація відсотків, яка є можливою за умови використання банком при розрахунках техніки складних відсотків. Традиційним видом нарахування доходу є використання простих відсотків, коли у якості бази для розрахунку використовується фактичний залишок вкладу, і, виходячи із передбаченої у договорі ставки відсотка, з установленою періодичністю відбувається розрахунок і виплата доходу за депозитом. Іншим видом розрахунку є складні відсотки. В такому разі по закінченні розрахункового періоду на суму вкладу нараховується відсоток, і отримана величина додається до суми вкладу. Таким чином, у наступному розрахунковому періоду процентна ставка застосовується до нової суми вкладу, що збільшилася на суму нарахованого раніше доходу.Для залучення коштів на депозити банки стали активно використовувати іноземний досвід, зокрема вони проводять:

- розробку різноманітних програм по залученню коштів населення;

- надання клієнтам-вкладникам різноманітних послуг, у тому числі і небанківського характеру;

- проведення широкої реклами по залученню клієнтів;

- використання скритої реклами;

- використання високої процентної ставки по вкладам інвестиційного характеру. Крім гнучкої процентної політики з метою залучення коштів банки повинні створювати для вкладників гарантії надійності розміщених на депозитах коштів. Для забезпечення захисту інвесторів, вкладників та надання їм гарантів щодо компенсації коштів у разі банкрута банки повинні створювати як централізовані, так і децентралізовані спеціальні фонди страхування депозитів.

Поряд із страхування депозитів  важливе значення належить доступності  інформації щодо діяльності банків та тих гарантіях, які вони можуть надавати. Вирішуючи питання розміщення вільних  коштів кожний інвестор повинен бути проінформований у достатній  мірі щодо фінансового стану банку  для того, щоб самостійно оцінити  ризик майбутнього вкладу. Для  цього банки повинні користуватися  послугами рейтингових агенцій  для отримання рейтингових оцінок.

До нецінових інструментів слід відносити проведення та розробку рекламної кампанії, використання маркетингових  досліджень ринку депозитних послуг, розширення філіальної мережі, розробку корпоративного іміджу банку, добір  висококваліфікованого персоналу  по роботі із клієнтами, проведення заохочувальних акцій та заходів, коригування графіків роботи установи у відповідності до потреб клієнтів та інше.Зростання популярності використання нецінових методів пов’язане перш за все із посиленням конкуренції серед банків у сфері реалізації депозитних програм. У той же час покращення рівня життя населення супроводжується тим, що окрім матеріальних факторів клієнти все частіше при виборі банку звертають увагу на його загальну репутацію. Саме тому для збереження старих або завоювання нових позицій на ринку депозитних послуг банківським установам необхідно відповідати потребам своїх клієнтів, використовуючи

інструменти нецінової реалізації депозитної політики. Контроль за впровадженням  депозитної політики направлений на оперативне та своєчасне виявлення  відхилень фактичних результатів  реалізації депозитної політики від  запланованих. На основі виявлених  відхилень відбувається прийняття  оперативних управлінських рішень, що забезпечує нормалізацію діяльності. Контроль за реалізацією депозитної політики повинен основуватися на додержанні законодавства, внутрішньобанківських положень, а також базуватися на достовірній, своєчасній та повній інформації.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3:Аналіз якості депозитної діяльності АКБ «Укрсоцбанк»

 

В умовах ринкової економіки  перед банками постає завдання вивчати  потреби своїх клієнтів і задовольняти їх краще, ніж конкуренти.

Останнім часом відбувається скорочення ресурсної бази банківської  системи. Висока якість банківських  послуг та банківського обслуговування, увага, що надається відвідувачам, є  вирішальними факторами, які спонукають фізичних та юридичних осіб залишатися клієнтами протягом часу та рекомендувати  банк іншим.

Взагалі, якість можна розглядати як ступінь задоволення споживача  банківської послуги.

З метою постійного залучення  та якісного обслуговування клієнтів з максимально можливим комфортом  АКБ «Укрсоцбанк» розширює мережу філій  та контролює продовження часу обслуговування.

Банк постійно контролює  якість надання депозитних послуг клієнтам, шляхом перевірок. Такі перевірки здійснюються згідно «Стандартів спілкування  з клієнтами» та Кодексу корпоративної  етики АКБ «Укрсоцбанк» з ціллю  отримання інформації щодо надання  консультацій з реалізації депозитних продуктів клієнтам та якості їх обслуговування у відділеннях банку.

Контроль здійснюється за наступними напрямками: зустріч клієнта (увага, привітність при зустрічі; час на очікування потрібного експерта); виявлення потреб клієнта (зацікавленість, ввічливість та уважність експерта, вміння вести бесіду); володіння  менеджером інформацією щодо умов надання  послуги; професіоналізм експерта (компетентність при консультуванні); консультація клієнта (професійність та переконливість експерта), завершення консультації (уважність  та привітність при прощанні).

Відділеннями, що підлягають перевірці є центри фінансових послуг та базові відділення. Такий контроль, зазвичай, відбувається раз на місяць.

У процесі подальших перевірок  повинні виявлятися причини порушень порядку здійснення банком операцій за поточними та депозитними рахунками  фізичних осіб та вживатися заходи щодо їх усунення. Результати послідуючих  перевірок розглядаються безпосередньо  керівником банку (філії) для прийняття  необхідних заходів по усуненню причин виникнення відмічених недоліків і  недопущенням їх в подальшому.

Для здійснення стратегічного  та ефективного управління банком доцільно провести науково-практичне дослідження. Це дозволить визначати перспективи  розвитку банку у напрямку залучення  коштів клієнтів, виявляти вигідні  та ризикові сторони.

Дослідження існуючих зв’язків між явищами – найважливіше завдання статистики, в процесі якого розкриваються  причинно-наслідкові відношення між  процесами, що дозволяє виявити найбільш впливові фактори на дані явища та процеси.

З метою визначення якості обслуговування клієнтів та прогнозування  об’ємів надходжень строкових депозитів  ХОФ АКБ «Укрсоцбанк» використаємо метод кореляційно-регресійного аналізу. Проведення такого дослідження дозволить  встановити та оцінити залежність надходжень вкладних ресурсів від кількості  клієнтів та службовців банку.

Кореляційно-регресійний  аналіз дозволяє вивчати статистичні  зв’язки між явищами, оцінювати  їх тісноту. Показником тісноти зв’язку  є вибірковий коефіцієнт кореляції  Пірсона. Якщо коефіцієнт кореляції більше нуля, то кореляційний зв’язок прямий, якщо менше - обернений. При прямому кореляційному зв’язку збільшення однієї зі змінних призводить до збільшення умовної середньої іншої змінної. При оберненому зв’язку збільшення змінної призводить до зменшення умовної середньої іншої змінної.

За допомогою регресійного аналізу було визначено, на скільки  кількість службовців у кожному  відділенні банку впливає на кількість  клієнтів та приток строкових депозитів. Проведення такого роду аналізу дозволяє оцінити рівень впливу на обсяги депозитів на основі кореляції.

Одним із пріоритетних напрямів підвищення ефективності депозитної політики банку є вдосконалення структури банківського сектору і розвиток внутрігалузевої конкуренції. З метою підвищення конкурентоспроможності українських банків у світлі інтеґрації до Євросоюзу доцільним єстворення програми структуризації і консолідації банківської системи, підвищення рівня її капіталізації. Тому в певних ситуаціях виникає необхідність стимулювання органами нагляду і регулювання, злиття і поглинань банків для підвищення рівня конкуренції на окремих сеґментах фінансового ринку, а саме на ринку депозитних ресурсів. Окрім того, НБУ маєсприяти діяльності банківських установ, що стосується створення корпоративних пенсійних фондів як інструменту депозитної політики та інститутів забезпечення економіки порівняно дешевими довготерміновими фінансовими ресурсами.

Що стосується ставок за депозитами, то вони в Україні однозначно

мають знижуватися. Це ненормальне  явище, коли в економічно розвиненій країні вигідніше відкривати депозит, аніж займатися підприємницькою діяльністю. Основною метою депозитних вкладень є перенесення вартості грошей у часі, а не отримання доходу. Тобто, ставка за депозитом теоретично не має перевищувати рівень інфляції у країні. Понизити процентні ставки вдасться тільки тоді, коли рівень інфляції буде достатньо низьким, а національна грошова одиниця – достатньо стабільною.