Основні аспекти та напрями державної інформаційної політики

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Ноября 2013 в 19:52, реферат

Краткое описание

У сучасних вітчизняних дослідженнях окремі теоретичні та практичні аспекти інформаційної політики розглянуті В.Івановим [11], О.Литвиненком [13], А.Москаленком [14], Г.Почепцовим [15], С.Чукут [15] та ін. Проте основні завдання державної інформаційної політики в Україні потребують подальшого дослідження й розроблення. Мета реферату – розглянути головні напрями та способи державної інформаційної політики в нашій державі.
Державна інформаційна політика - це сукупність основних напрямів і способів діяльності держави з отримання, використання, поширення та зберігання інформації.

Содержание

Вступ………………………………………………………………………………3
Розділ 1. Поняття та особливості інформаційної політики держави……….4
Розділ 2. Загальні аспекти зарубіжного досвіду регулювання інформаційної сфери…………………………………………..………………………………….6
Розділ 3. Напрями державної інформаційної політики………………………9
Висновки…………………………………………………………………………11 Список використаної літератури……………………………………………….12

Прикрепленные файлы: 1 файл

РЕФ.doc

— 79.50 Кб (Скачать документ)

3. Розширення міжнародного  співробітництва та торгівлі  в галузі ІКТ (гармонізація  українського законодавства з  міжнародним, забезпечення взаємодії  українських інформаційних систем  із зарубіжними аналогами, створення сприятливих умов для формування єдиного інноваційного та інформаційного простору між країнами СНД на базі загального ринку інформації, товарів, послуг, капіталів та робочої сили).

Одразу ж зазначимо, що підходи до формування напрямів державної політики інформаційної безпеки мають декілька векторів. Так, дані підходи можна окреслювати з огляду на необхідність досягнення певно визначеної мети, наприклад формування інформаційного суспільства. З іншого боку, дані напрями можуть корелювати із загрозами національній безпеці та національним інтересам в інформаційній сфері. Даний підхід репрезентовано у Законі України "Про основи національної безпеки і оборони України".

У ст. 8 даного закону визначені  такі основні напрями державної  політики національної безпеки в інформаційній сфері:

- забезпечення інформаційного  суверенітету України;

- вдосконалення державного  регулювання розвитку інформаційної  сфери шляхом створення нормативно-правових  та економічних передумов для  розвитку національної інформаційної інфраструктури та ресурсів, впровадження новітніх технологій у цій сфері, наповнення внутрішнього та світового інформаційного простору достовірною інформацією про Україну;

- активне залучення  засобів масової інформації до  боротьби з корупцією, зловживаннями службовим становищем, іншими явищами, які загрожують національній безпеці України;

- забезпечення неухильного  дотримання конституційного права  громадян на свободу слова,  доступ до інформації, недопущення  неправомірного втручання органів  державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність засобів масової інформації, дискримінації в інформаційній сфері та переслідування журналістів за політичні позиції;

- вжиття комплексних  заходів щодо захисту національного  інформаційного простору та протидії монополізації інформаційної сфери України.

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Формуючи український  інформаційний простір, ми повинні  спиратися на стратегічні пріоритети, один з яких - розширення сфер функціонування української мови. Загалом інформаційна політика - це вираження політичної волі держави. Вона буде успішною й не залишиться декларацією про наміри в тому випадку, якщо ця воля буде недвозначною.

Аналіз сучасного  стану доводить, що реформування галузі стосується не тільки матеріального й технічного забезпечення засобів масової інформації, зокрема державних, - мова йде не про декларування прийнятих законів, а про безпосереднє втілення їх в життя й переосмислення значення даної галузі в суспільстві.

Проголошений  керівництвом країни перехід до інформаційного суспільства визначає нові перспективи для досліджень і знаходження шляхів розбудови інформаційної галузі в Україні.

З огляду на багатогранність  зазначених питань пропонуються такі рекомендації:

„ привести законодавчу базу в цій сфері у відповідність з міжнародними стандартами;

„ реформувати галузь;

„ забезпечити фінансування державних ЗМІ в повному обсязі;

„ провадити цілеспрямовану державницьку політику щодо пропагування курсу держави;

„ зменшити податковий тиск.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Конституція  України: Прийнята на п’ятій  сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. // Відом.Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Закон України  про авторське право і суміжні  права // Україна: інформація і свобода слова: Зб. законод. актів, нормат. док. та ст. фахівців / Упоряд. А.М.Задворний. - К.: Молодь, 1997. - С. 168-191.

3. Закон України  про друковані засоби масової  інформації (пресу) в Україні // Україна: інформаціяі свобода слова: Зб. законод. актів, нормат. док. та ст. фахівців / Упоряд. А.М.Задворний. - К.: Молодь, 1997. - С. 92-110

4. Москаленко  А., Губерський Л., Іванов В. Основи  масово-інформаційної діяльності. - К., 1999. - С. 271.

5. Почепцов Г.Г., Чукут С.А. Інформаційна політика: Навч. посіб. - К.: Вид-во УА Д У, 2002. - Ч. 1. - 88 c.

6. Національна  безпека і оборона. - 2001. - № 1.

7. Україна: інформація  і свобода слова: Зб. законод.  актів, нормат. док. та ст. фахівців / Упоряд.  А.М.Задворний. - К.: Молодь, 1997. - 832 с.

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Основні аспекти та напрями державної інформаційної політики