Науково-дослидна робота архивних установ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА АРХІВНИХ УСТАНОВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ АРХІВНИХ УСТАНОВ

1. Поняття науково-дослідної роботи……………………………………5
2. Основні етапи НДР………………………………………………………

РОЗДІЛ 2. Методична робота

        2.1.Основні поняття методичної роботи……………………………….

        2.2. Впровадження результатів наукових досліджень

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми дослідження. Одним із найважливіших напрямів діяльності державних архівів є науково-дослідна та методична робота. Основною метою якої є розвиток і вдосконалення архівної справи, підвищення ефективності виконання основних завдань і функцій архівів, удосконалення організації документів у діловодстві. "Самостійними установами науково-дослідчого типу" вважав архіви на початку 1930-х років професор В. Веретенников [Веретенников В.І. До питання про підготовку архівних робітників // Архівна справа. – 1927. – Кн. 2-3. – С. 43.]. В різні періоди розвитку архівної справи вфдрізнялося  розуміння науково-дослідної роботи в практиці: від офіційного визнання архівів науковими установами до повної переорієнтації їх на виконання суто прикладних завдань. Проте дослідження не припинялися, даже в найскладніши періоди і це завдяки праці аматорських архівістів. Науково-дослідна та методологічна робота архівних установ є актуальною темою для вивчення тому, що лише введені до наукового обігу архівні документи сприяють розвитку наукових знань, зокрема дослідженню вітчизняної історії, збереженню культурної спадщини народу тощо.

Мета курсової роботи. На основі доступної літератури проаналізувати та охарактеризувати науково-дослідну та методичну роботи архівних установ.

Завдання курсової роботи:

• визначити загальні принципи науково-дослідної роботи;
• охарактеризувати систему архівної науково-технічної інформації;

висвітлити завдання, зміст і  форми методичної роботи в архівних установах

Об’єктом дослідження є науково-дослідна та методична робота державних архівних установ.

Предмет дослідження виступає  розгляд

Методи дослідження. В даній роботі використовувався метод наукового аналізу і ситезу, завдяки якому я вивчаючи літературу по даній темі,

Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі аналізу різнопланових джерел розглядається проблема науково-дослідної та методиної роботи як важливої функції державних архівних установ. .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

 

НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА АРХІВНИХ УСТАНОВ

 

1.1. Загальні принципи науково-дослідної роботи архівних установ

 

Одне з найважливіших завдань архівістів – науково-досдідна робота архівних установ. Адже лише введені до наукового обігу архівні документи сприяють розвитку наукових знань, зокрема дослідженню вітчизняної історії, збереженню культурної спадщини народу тощо. Під науково-дослідною роботою архівних установ розуміють здійснення наукових досліджень для отримання теоретичних, методичних і практичних результатів, спрямованих на дальше удосконалення архівної справи та діловодства. [,186] (Архівознавство: Підручник для студентів вищих навчальних закладів України / Редкол.: Я.С.Калакура (гол. ред.) та ін. – К., 1998. – 316 с. )

Архівні установи здійснюють наукові дослідження (в залежності від специфіки своєї діяльності) у таких галузях як: архівознавство, археографія, джерелознавство, дипломатика, документознавство, історія державних установ і громадських об'єднань, історична географія, кодикологія, палеографія, сфрагістики та інших спеціальних історичних дисциплін. Співробітники архівних установ досліджують питання удосконалення методів реставрації та консервації документів, розроблення засобів і способів захисту документів від біопошкоджень, визначення нормативів чисельності працівників різних типів архівних установ, економічного аналізом у галузі науково-технічного опрацювання документів, підготовки комплексної програми інформатизації архівної справи на засадах системної комп'ютеризації. [Матяш І. Б. Науково-дослідна та методична робота архівних установ / І. Б. Матяш // Архівознавство : підруч. для студ. іст. ф-тів ВНЗ / за заг. ред. Я. Каракули, І. Матяш. – 2-е вид., випр. і допов. – К., 2002. – С. 251–276.]

Виділяють такі форми науково-дослідної роботи:

- наукові дослідження, результати яких висвітлюються в наукових монографіях, доповідях, статтях, аналітичних оглядах, публікаціях документів, довідниках, базах даних, нормативних документах;

- рецензування наукових  праць і методичних розробок  з питань архівної справи та  діловодства;

- обговорення теоретичних  і прикладних проблем розвитку  архівної справи та діловодства  на засіданнях науково-дорадчих  органів;

- організація і участь  в наукових заходах (семінарах, конференціях, засіданнях круглих столів та ін.);

- організація роботи  постійно діючих науково-методичних  семінарів; 

   - підготовка і видання наукових та науково-популярних періодичних видань.

[Науково-дослідна та методична робота: завдання, зміст, форми [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.archives.gov.ua/Law-base/Provisions/index.php?2001-p-1. – 22.11.12. – Назва з екрану.].

Архівна установа може проводити науково-дослідну роботу самостійно або спільно з іншими архівами, науковами установами, навчальними закладами. Співпраця в досліджені, розроблені наукових тем керується відповідними угодами. Архіви можуть також здійснювати ініціативні наукові дослідження із залученням позабюджетних коштів. Якщо науково-дослідні роботи архівних установ виконуються за бюджетні кошти, то вони обов’язково підлягають державній реєстрації та обліку.

Державну реєстрацію та облік розпочатих, виконуваних  і закінчених науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, дисертацій, а також підготовку і видачу в установленому порядку інформаційних матеріалів за запитами підприємств, установ, організацій, органів виконавчої влади, формування фондів документів, розповсюдження відповідної інформації проводить Український інститут науково-технічної та економічної інформації (УкрІНТЕІ). [http://www.archives.gov.ua/Law-base/Provisions/index.php?2001-p]

"Порядок державної  реєстрації та обліку відкритих  науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій", розроблений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.92 № 162 "Про державну реєстрацію науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій", затверджено наказом Міністерства України у справах науки і технологій № 173 від 9 червня 1998 р. Порядок визначає вимоги щодо організації робіт з державної реєстрації та обліку відкритих (несекретних) науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій та вимоги до поширення відповідної інформації. [закон]

У науковій роботі архівних установ виділилися чотири напрямки: дослідницький, методичний, науково-інформаційний та науково-організаційний.

Під науково-дослідною  роботою архівних установ розуміють  здійснення наукових досліджень для отримання теоретичних, методичних і практичних результатів, спрямованих на удосконалення архівної справи та діловодства. Важливою ланкою наукової роботи архівних установ є науково-інформаційна діяльність, що охоплює публікацію документів, підготовку та видання науково-довідкової літератури, організацію користування документами з метою забезпечення потреб держави, суспільства та особи в повноцінній та неупередженій ретроспективній документній інформації. Складовою наукової роботи є науково-організаційна діяльність – підготовка й проведення наукових конференцій, семінарів, «круглих столів». Ці заходи сприяють апробації результатів наукових досліджень, вирішенню актуальних проблем, залученню до каналів масової та наукової комунікації архівної інформації [калакура, 2002, 252]. Ще одним з важливих етапів наукової роботи є методична. Основна мета цієї роботи полягає в розроблені і удосконалені архівних технологій та впровадження у практику наукових досліджень.

Згідно з загальнонауковою класифікацією науково-дослідна робота охоплює розроблення теоретичних та прикладних проблем, створення наукових розробок, необхідною умовою і підґрунтям яких є глибокий аналіз української і зарубіжної архівної історії, теорії та практики, вивчення здобутків інших наукових дисциплін, комплексне застосування методів різних галузей знань.[http://www.archives.gov.ua/Law-base/Provisions/index.php?2001-p-1#1.1]

Теоретичнi дослідження здійснюються з метою вивчення закономірностей та створення теоретичної бази з конкретних проблем архівознавства, археографії, документознавства та інших спеціальних історичних дисциплін на основі сучасних наукових методів. До теоретичних відносять методологічні та історичні праці як такі, що встановлюють тенденції, виводять теоретичні положення, що несуть нову наукову інформацію. У процесі таких досліджень, кінцевим результатом яких є науково-теоретична інформація, накопичуються теоретичні знання, проводяться наукові експерименти, узагальнюються отримані дані, формулюються висновки. Теоретичні дослідження здійснюють такі наукові центри: Український державний науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, Інститути рукопису і архівознавства НБУ ім. В. Вернадського, кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського університету імені Тараса Шевченка.

Результати досліджень втілено в таких працях: Г. Боряка «Національна архівна спадщина України та державний реєстр «Археографічна україніка»: архівні документальні ресурси та науково-інформаційні системи» (К., 1995), Л. Дубровіної «Кодикологія та кодикографія української рукописної книжки» (К., 1993), І. Матяш «Українська архівна періодика 1920–1930-х рр.: історія, бібліографія, 1920–1930-х рр.: історія, бібліографія, бібліометрія» (К., 1999) та «Архівна наука і освіта в Україні 1920–1930-х років» (К., 2000) та ін. «Нариси історії архівної справи в Україні» (К., 2002), біобібліографічному довіднику «Архівісти України» (1998–2002), термінологічному словнику «Архівістика»(К., 1998) та ін. Проекти деяких наукових досліджень публікуються для обговорення у наукових фахових виданнях: науково-практичному журналі «Архіви України», науковому щорічнику «Студії з архівної справи та документознав-ства», міжвідомчому збірнику наукових праць «Архівознавство. Археографія. Джерелознавство».

Прикладнi дослідження передбачають використання теоретичних положень та досвіду роботи для вирішення актуальних питань архівного будівництва й спрямовані на вирішення конкретних проблем практичної діяльності архівних установ за допомогою наукових методик. Результати прикладних досліджень (нові методи роботи або технологічні процеси, обґрунтування застосування нової техніки і технології тощо) викладаються у вигляді: а) нормативних документів; б) науково-методичних посібників; в) науково-інформаційних видань; г) електронних баз даних. Прикладні дослідження проводять усі державні архівні установи [калакура, 1998, 187с].

Під час науково-дослідної  роботи відбувається обмін досвідом українських архівознавців із зарубіжними , розробляються спільні наукові, видавничі, освітні проекти. Визнаними центрами архівознавчих досліджень у світі є Міжнародний інститут архівної науки (Словенія, Марібор) і Всеросійський науково-дослідний інститут документознавства та архівної справи (Російська Федерація, Москва).

Архівні установи мають різноманітні завдання і функції в царині науково-дослідної роботи.[Матяш] Згідно з Законом України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" (ст. 7) управління архівною справою (в тому числі й розвитком НДМР) здійснює Державний комітет архівів України, центральні державні архіви (ст. 8) є науково-методичними центрами у галузі архівної справи, державні архівиобластей (ст. 11) - регіональними науково-методичними центрами з питань архівної справи. Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства (далі - УНДІАСД) як науково-дослідна установа проводить дослідження теоретичних і методичних проблем архівознавства, документознавства, археографії, фізико-хімічних та біологічних умов зберігання документів; надає науково-методичну допомогу з питань архівної справи та діловодства; організовує оперативну інформацію із зазначених проблем для державних архівних установ.

Отже, постійне вдосконалення науково-дослідної роботи архівних установ передусім залежить від раціональної її організації. Організація наукових досліджень передбачає чітке визначення напрямів науково-дослідних робіт, планування та систематичний контроль за виконанням планів, координацію наукової діяльності, організацію її інформаційного забезпечення, державну реєстрацію найважливіших запланованих робіт і поетапний облік виконаної роботи, оформлення результатів науково-дослідних робіт та впровадження їх у практичну діяльність.

1. 2. Основні етапи НДР

Визначення етапів проведення НДР є основою організації роботи над темою, а також головною умовою дотримання строків її виконання. Проведення наукових досліджень, як правило, включає такі етапи:

• ознайомлення із станом досліджуваної проблеми, ступенем її розроблення;
• розроблення та затвердження організаційно-методичних документів з теми;
• аналіз та узагальнення матеріалів, формулювання наукових висновків;
• обговорення, експериментальне впровадження результатів та оформлення результатів дослідження, звітування з теми.[калакура, 258]

Перший етап - передбачає якнайповніше виявлення опублікованих  за темою матеріалів, поглиблене вивчення наукової літератури, нормативних документів, методичних розробок, збирання матеріалів під час наукових відряджень, накопичення даних фізико-хімічних тустановах, де планується впровадження результатів НДР.