Метод Дельфі ( розробка сценаріїв )

Київський університет культури І МИСТЕЦТВ

Дніпропетровський факультет менеджменту і бізнесу

кафедра документознавства

 

РЕФЕРАТ

Метод Дельфі ( розробка сценаріїв )

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ

2014

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Метод Дельфі - багатоетапний метод, який передбачає початкове ізольоване винесення експертами своїх суджень і подальше багаторазове їх коригування на базі ознайомлення кожного експерта з судженнями інших експертів до тих пір, поки величина розкиду оцінок не буде знаходитися в рамках заздалегідь встановленого бажаного інтервалу варіювання оцінок.

Актуальність теми - метод Дельфі є найбільш формальним із усіх методів експертного прогнозування і найбільш часто використовується в технологічному прогнозуванні, дані якого використовуються потім у плануванні виробництва і збуту продукції. Це груповий метод при якому проводиться індивідуальне опитування групи експертів щодо їхніх припущень про майбутні події в різних областях, де очікуються нові відкриття або удосконалення.

Отримувані за допомогою даних методик оцінки носять статичний і одноразовий характер, в результаті чого виникає необхідність повторного звернення до експертів при складанні прогнозу частки ринку на наступні періоди. Крім того, метод внутрішнього і зовнішнього експертного прогнозування характеризується певним ступенем суб'єктивності.

Надійність методу "Дельфі" вважається високою при прогнозуванні на період як від 1 до 3 років, так і на більш віддалений період часу. Залежно від мети прогнозу для отримання експертних оцінок може залучатися від 10 до 150 експертів.

Якісний підхід дозволяє оцінити специфіку кожної конкретної ситуації. У деяких випадках уважне дослідження різних специфічних елементів, які визначають ситуацію, може бути більш важливим, ніж проведення систематичної кількісної оцінки.

 

РОЗДІЛ 1.

Етапи, цілі та область застосування методу Делфі

 

1.1 Область застосування експертних методів.

 

 

 

Методи експертних оцінок знайшли широке застосування у прогнозуванні та перспективному плануванні, там, де відсутні досить достовірні статистичні дані про досліджуване питання, де є кілька варіантів рішень і необхідний вибір найбільш пріоритетним з них. Також ці методи застосовуються при розробці нових програм у галузях промисловості, схильних до сильного впливу нових відкриттів у фундаментальних науках. При аналізі та прогнозуванні економічної ситуації виникає ряд труднощів:

- неможливість точного передбачення наслідків прийнятих рішень;

- неповторюваність і неможливість експериментальної перевірки передбачуваного ходу і результатів рішення;

- наявність факторів, які не піддаються контролю з боку приймаючої рішення;

- наявність декількох можливих шляхів рішення та необхідність вибору одного з них;

- неповнота інформації, на основі якої доводиться формувати проблему і приймати рішення (часто вихідна інформація має якісний характер і не піддається кількісному вимірюванню).

 

 

 

1.2. Визначення цілей і завдань експертизи

Спочатку ставиться проблема - визначається передісторія, розглядаються доводи на користь її вирішення, відбувається обговорення з усіма зацікавленими особами. Головне тут - розпізнати наявні проблеми. Тому при постановці проблеми необхідна гласність і обговорення.

Після того, як проблема обґрунтована, визначаються межі її існування, сукупність внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на проблему. Для цього виділяється центральне питання і розщеплюється на підпитання. При цьому намагаються обмежити поле тільки тими питаннями, без яких не можна отримати відповідь на центральне питання. Далі формулюються цілі та завдання реалізації обраної проблеми. Таким чином, вибираються головні події, фактори, центральні і другорядні питання.

Необхідно мати на увазі - з збільшенням деталізації - збільшується точність експертизи, але знижується узгодженість думок експертів.

Організатори проведення експертизи вибирають процедуру здійснення експертизи. Відомі різні підходи до цього питання. Можна проводити:

• індивідуальні чи групові опитування,
• -очні або заочні;
• -відкриті або закриті.

Індивідуальне опитування полягає в інтерв'юванні експерта і дозволяє максимально використовувати здібності та знання кожного експерта.  
Групове - при цьому методі експерти можуть обмінюватися думками, можуть врахувати втрачений момент кожним з них, скоригувати свою оцінку. Недолік групової думки полягає в сильному впливі авторитетів на думки більшості учасників експертизи, у труднощях публічної відмови від своєї точки зору,психологічної несумісності деяких учасників експертизи. З методів групового опитування використовують:різні модифікації методу Дельфі.

Методи Дельфі характеризуються такими рисами:

- анонімність думок експертів;

- регульована обробка, зв'язок, якого здійснюється аналітичною групою за ряд турів опитування, причому результати кожного туру повідомляються експертам;

- груповою відповіддю, яка виходить за допомогою статистичних методів і відображає узагальнену думку учасників експертизи.

Метод Дельфі є найбільш формальним із усіх методів експертного прогнозування і найбільш часто використовується в технологічному прогнозуванні, дані якого використовуються потім у плануванні виробництва і збуту продукції. Це груповий метод при якому проводиться індивідуальне опитування групи експертів щодо їхніх припущень про майбутні події в різних областях, де очікуються нові відкриття або удосконалення.

Опитування проводиться за допомогою спеціальних анкет анонімно, тобто особисті контакти експертів і колективні обговорення виключаються. Отримані відповіді зіставляються спеціальними працівниками, і узагальнені результати знову направляються членам групи. На основі такої інформації члени групи, як і раніше зберігаючи анонімність, роблять подальші припущення про майбутнє, причому цей процес може повторюватися кілька разів (так звана багатоетапна процедура опитування). Після того як починає з'являтися збіг думок, результати використовуються в якості прогнозу.

Метод Дельфі названий на честь дельфійського оракула в Стародавній Греції. Він розроблений Олафом Хельмером, видним математиком з корпорації "РЕНД", і його колегами і ймовірно тому, в порівнянні з іншими творчими підходами, дає достатню точність прогнозу.

Метод Дельфі відноситься до класу кількісних методів групових експертних оцінок. Опитування експертів проводиться в 3-4 туру, що складаються з серії анкет, питання конкретизуються від туру до туру. Для проведення цього методу необхідно також створити аналітичну групу, яка після кожного туру виробляє статистичну обробку отриманої інформації.

Перш за все, аналітики визначають область бажаних кількісних значень об'єктів.

 

 

 

1.3 Етапи процедури експертного опитування за методом "Дельфі".

 

 

 

ЕТАП 1. ФОРМУВАННЯ РОБОЧОЇ ГРУПИ. Завдання робочої групи полягає в організації процедури експертного опитування.

ЕТАП 2. ФОРМУВАННЯ ЕКСПЕРТНОЇ ГРУПИ. Відповідно до методу "Дельфі" група експертів повинна мати 10-15 фахівців в даній області. Компетентність експертів визначається шляхом анкетування, аналізом рівня реферування (кількості посилань на роботи даного фахівця), використанням листів самооцінки.

ЕТАП 3. ФОРМУЛЮВАННЯ ПИТАНЬ. Формулювання питань повинні бути чіткими і однозначно трактовні, припускати однозначні відповіді.

ЕТАП 4. ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ. Метод "Дельфі" припускає повторення кількох кроків проведення опитування.

ЕТАП 5. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ОПИТУВАННЯ. Для проведення першого туру експертам пропонуються питання, що повинні бути представлені у вигляді кількісних оцінок на поставлене запитання. Відповідь має бути обгрунтована експертом. Аналітична група проводить статистичну обробку отриманої від всіх експертів інформації. Для цього розраховується середнє значення досліджуваного параметра, визначається медіана як середній член загального ряду чисел, отриманих від експертів і область довірливості. Область довірливості доцільніше розраховувати через показник квартиль. Значення квартиля одно ј різниці між максимальною і мінімальною оцінок ряду. Сама область довірливості буде дорівнює як мінімальна оцінка мінус значення квартиля, максимальна оцінка плюс значення квартиля.

Експерти повинні обов'язково познайомитися з результатами та висновками аналітиків, після чого проводиться другий (черговий) тур. Експерти за результатами поданих розрахунків можуть побачити, як кореспондується їх думка з думкою всієї групи експертів. Вони можуть змінити свої думки або залишити незмінними, але в цьому випадку висунути контраргументи на свою користь. При цьому суворо дотримується принцип анонімності. Таким чином проводиться 2-3 туру. У підсумку отримуємо досить точну групову оцінку.

При використанні методу «Делфі” слід враховувати наступне:

1. Групи експертів повинні  бути стабільними і чисельність  їх повинна утримуватися в розсудливих рамках.

2. Часу між турами опитувань повинно бути не більше місяця.

3. Питання в анкетах  повинні бути ретельно продумані і чітко сформульовані.

4. Число турів має бути  достатнім, щоб забезпечити всіх  учасників можливістю ознайомитися  з причиною тієї або іншої  оцінки, а також і для критики цих причин.

5. Повинен проводитись систематичний відбір експертів.

6. Необхідно мати самооцінку  компетенції експертів щодо запропонованих проблем.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

Започаткування методу Дельфі та розробка сценаріїв

2.1 Початок розвитку  методу Дельфі в СРСР, Великобританії, Франції, Німеччині,Японії та використання його в наш час

 

Складання комплексних прогнозів науково-технічного розвитку країни і світу в СРСР почалося ще на початку 1970-х років, основними орієнтирами для них служили інтереси оборонного сектора і партдержапарату. В даний час цілі розвитку безумовно розширилися, але відповідна їм процедура вибору пріоритетів не розроблена, не узгоджена, не має нормативної бази та традицій. У цих умовах при виборі пріоритетів і отриманні відповідної фінансової та правової підтримки можуть взяти гору зміщені і вузькі інтереси відомств, ВПК, регіонів чи чиї-небудь інші, в той час як інтереси держави в цілому не будуть прийматися в розрахунок. У цих умовах відпрацювання процедури вибору пріоритетів і вивчення досвіду інших країн вкрай важливі. У більшості розвинених країн для визначення пріоритетів науково-технічного розвитку в процесі прогнозування та прийняття рішень про фінансування великих державних програм використовуються наступні методи: Дельфі, складання переліку критичних технологій, експертиза 

Технологічний прогноз, заснований на методі Дельфі, - це спроба передбачити розвиток тієї чи іншої технології на тривалу перспективу (20-30 років). Розроблена вперше в 50-х роках RAND Corp., Техніка методу Дельфі була використана вперше для цілей національного та галузевого технологічного прогнозування Японією (з 1970 р. виконано вже 6 досліджень), а згодом, і в значній мірі за японським зразком, Німеччиною, Великобританією, Іспанією, Австрією, Південною Кореєю переважно протягом останнього десятиліття (можна говорити про бум цього методу в 90-ті роки). Метод Дельфі полягає в оцінці технологій експертами, (їх число відрізнялося від 123 осіб в Іспанії, до 25 тисяч на першому етапі - у Південній Кореї) на основі пропонованих схем, що включають кілька позицій, в тому числі рівень науково-дослідницької активності по даному напрямку, участь у створенні національного багатства, підвищення якості життя та конкурентоспроможності, очікувані терміни реалізації нових досягнень. Дво-чотириступінчаста процедура оцінки дозволяє експертам уточнити або переглянути свою точку зору з урахуванням думки колег і виробити в результаті узгоджену, дійсно колективну позицію по всьому колу поставлених питань, число яких на першому етапі, як правило, перевищує тисячу.

Прогнозування за методом Дельфі виявляється ефективним і в досягненні низки інших, принципово важливих для виявлення пріоритетів, результатів. Це пізнавальний ефект, навчання та розширення кругозору експертів - учасників опитування, картування компетенцій в окремих дисциплінах, технічних областях і країнах, вироблення консенсусу представників різних секторів науково-технічної сфери, і, що не менш важливо, стимулювання широкого обговорення науковою громадськістю тенденцій науково-технологічного розвитку своєї країни та світу.

Японія має не тільки найбільш тривалу історію прогностичних оцінок технологічного розвитку своєї країни та світу, але й найбільш ефективну практику використання цих прогнозів для загальної орієнтації національної науково-технічної сфери, тим більш цікаву, оскільки частка держави у фінансуванні національної науки ніколи не перевищувала 20-25 %. Управління науки і техніки, яке координує через стратегічні дослідницькі програми фундаментальні та прикладні дослідження інших відомств, несе відповідальність і за технологічне прогнозування.

Опитування за методом Дельфі проводиться кожні п'ять років з тимчасовим діапазоном до 30 років, поступово охоплюючи всі області науки і техніки. Якщо перше опитування, прогнозував на період 1970-2000 рр.., Зміг охопити 5 напрямків і 644 теми, то останній, що охоплює період 1996-2025 рр.., Вже включав 14 напрямів і 1072 теми:

• матеріали та їх обробка;
• інформатика;
• -електроніка;
• науки про життя;
• охорона здоров'я і соціальне забезпечення;
• вивчення і використання космічного простору;
• науки про Землю і океанологія;
• енергетика та природні ресурси;
• екологія;
• сільське господарство, 
• лісова промисловість та рибництво;
• промислове виробництво;
• урбанізація та будівництво;
• зв'язок;
• транспорт.

У Франції на початку 1994 р. при використанні методу Дельфі було проведено широке обстеження перспектив розвитку 15 основних науково-технічних напрямків (електроніка, фізика елементарних частинок, проблеми навколишнього середовища, урбанізації тощо). Для експертних оцінок було залучено понад 1 000 фахівців з різних секторів економіки - 45% представники промислової науки, 30% державних НДІ і 25% співробітники університетів, що в цілому відображало структуру наукового сектора економіки Франції. Цим же принципом слідували при формуванні груп експертів і більшість країн, які починають роботу над прогнозами і пріоритетами.