Финансовій менеджмент

 

 

ВСТУП

Актуальність теми. Управління фінансовими ризиками підприємства являє собою систему принципів і методів розробки й реалізації ризикових фінансових рішень, що забезпечують всебічну оцінку різних видів фінансових ризиків і нейтралізацію їх можливих негативних фінансових наслідків. В умовах формування ринкових відносин проблема ефективного управління фінансовими ризиками підприємства здобуває все більшу актуальність. Це управління відіграє активну роль у загальній системі фінансового менеджменту, забезпечуючи надійне досягнення цілей фінансової діяльності підприємства. Особливу увагу приділяють розробці методів оцінки та управління фінансовими ризиками.

У сучасному ринковому середовищі України, що постійно змінюється під впливом різноманітних зовнішніх та внутрішніх чинників, збільшується кількість потенційно можливих ризикових ситуацій. Тому проблема оцінки та управління ризиком стає все більш актуальною на сучасних підприємствах, а пошук ефективних підходів до управління ризиками – одним із найважливіших напрямків діяльності підприємств.

Фінансовий ризик, передбачає невизначеність, тому його оцінка не може бути ідеальною. Усі методи оцінки ризику передбачають максимальне наближення до реального результату, але не дають змоги зовсім уникнути помилок.

У міжнародній практиці процес управління ризиками розглядається як ключова сфера менеджменту, значна увага приділяється вивченню ризикових сфер, пошуку ефективних методів контролю, оцінки та моніторингу ризиків, створенню відповідних систем управління. Дослідження ризику вітчизняними науковцями присвячені аналізу причин виникнення, класифікації та методам кількісної оцінки ризиків, менш уваги приділяється пошуку ефективних прийомів управління, які були б пристосовані до реальних можливостей вітчизняних підприємців.

Оскільки на сьогоднішній день повністю уникнути ризиків неможливо, то ними можна і необхідно свідомо керувати, пам'ятаючи про те, що всі ризики взаємопов'язані і їх рівень постійно змінюється під впливом динамічного оточення. Пошук ефективних підходів до управління ризиками став одним із найважливіших напрямків розвитку сучасної економічної науки.

Необхідною умовою досягнення успіхів у сфері діяльності, яка характеризується підвищеною ризиковістю, є створення та вдосконалення, що дозволяють виявити, оцінити, локалізувати та проконтролювати ризик.

Об’єктом курсової роботи є фінансова-економічна діяльність ТОВ „Азовконтракт”.

Предметом дослідження – управління фінансовими ризиками на підприємстві.

 Метою курсової роботи є управління фінансовими ризиками на підприємстві.

Завдання курсової роботи: дослідити теоретичні основи управління фінансовими ризиками на підприємстві; провести аналіз фінансових ризиків на підприємстві „Азовконтракт”; запропонувати заходи щодо вдосконалення управління фінансовими ризиками на підприємстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Сутність, види та класифікація фінансових ризиків

Підприємницька діяльність завжди пов'язана з ризиком. Як правило, найбільший прибуток приносять операції з підвищеним рівнем ризику. Але, водночас, зі збільшенням рівня ризику зростає загроза втрати фінансової стійкості й банкрутства підприємства.

 Як економічна категорія  ризик означає імовірність виникнення  непередбачуваних втрат (зменшення  або повна втрата прибутку, недоотримання запланованих доходів, виникнення непередбачуваних витрат, втрата частини доходів або всього власного капіталу) в ситуації невизначеності умов фінансово-господарської діяльності. Глибше зрозуміти економічну сутність ризику можна за допомогою його класифікації за певними ознаками (Рис 1).[9]

Рис.1 Класифікація ризиків.

Залежно від рівня прийняття рішень можна виділити два види ризиків: глобальні та локальні.

 Глобальні ризики —  це ризики на рівні народного  господарства, викликані зміною політичної ситуації в країні та макроекономічних параметрів її розвитку. До таких ризиків слід віднести політичні ризики, а також ризики, пов'язані зі зміною законодавства (податкового, валютного, інвестиційного і та ін.), розвитком внутрішніх і зовнішніх ринків, фінансового ринку та ін.

 Локальні ризики —  це ризики, що виникають на  рівні підприємства. Вони можуть  бути пов'язані як з вирішенням  питань у повсякденній фінансово-господарській  діяльності (розробка тактики управління), так і з рішеннями в галузі довгострокового економічного розвитку (розробка стратегії та окремих фінансових політик). [9]

 До ризиків поточної  діяльності відносять:

 ризик помилкових дій  з боку фінансових менеджерів (ризик упущеної вигоди, збільшення  поточних витрат, зменшення платоспроможності та ін.);

 ризик впливу стихійних  сил (виникнення форс-мажорних обставин).

 З довгостроковим (стратегічним) розвитком підприємства пов'язані  ті види ризиків, які впливають  на формування фінансової політики  з окремих аспектів фінансово-господарської діяльності. До таких ризиків можна віднести інфляційний ризик, інвестиційний, емісійний, процентний, податковий, ризик втрати фінансової стійкості і т. ін. [15]

 Залежно від тривалості  впливу негативних факторів на  фінансові результати підприємства всі ризики можна класифікувати на:

 довгострокові ризики (пов'язані зі стійкими негативними  тенденціями економічного розвитку);

 короткострокові ризики (пов'язані зі зміною ринкової  кон'юнктури).

 Залежно від причини  виникнення ризики бувають систематичними і несистематичними.

 Систематичні ризики  — це ризики, які не залежать  від фінансово-господарської діяльності  підприємства, а існують об'єктивно  на загальнодержавному рівні (інфляційний  ризик, процентний, валютний, податковий, інвестиційний ризик при зміні макроекономічних умов інвестування). Для того щоб зменшити загальний розмір втрат від систематичних ризиків, підприємству потрібно вчасно реагувати на зміни макроекономічних параметрів і розробляти ефективний адаптаційний механізм.

 Несистематичні (специфічні) ризики безпосередньо залежать від фінансово-господарської діяльності підприємства і виникають, як правило, при допущенні помилок суб'єктами управління. На відміну від систематичних ризиків, які не піддаються регулюванню на мікрорівні, несистематичні ризики можна попередити шляхом розробки на підприємстві спеціального механізму їх нейтралізації.

 За видами підприємницької  діяльності розрізняють виробничий, комерційний та фінансовий ризики. [17]

 Виробничий ризик виникає  в процесі виробничої діяльності у випадку виникнення перебоїв і зменшення обсягів виробництва, збільшення матеріаломісткості та трудомісткості продукції.

 Комерційний ризик  пов'язаний з реалізацією продукції (послуг), закупівлею сировини, матеріалів  тощо і може мати місце у випадку зменшення планових обсягів реалізації, підвищення закупівельних цін, зростання витрат обертання, втрат продукції в процесі обертання.-Рівень комерційного ризику залежить від таких чинників:

 стабільність попиту (чим стабільніше попит, тим меншою мірою варіює реалізаційний дохід, операційний та чистий прибуток);

 стабільність цін на  готову продукцію (чим нестабільніші  ціни, тим імовірніше відхилення  реалізаційного доходу і чистого  прибутку);

 стабільність цін на  сировину і матеріали;

 еластичність попиту (можливість згладжувати коливання чистого прибутку, визваного змінами цін на сировину, шляхом підвищення ціни на продукцію);

 співвідношення постійних  і змінних витрат (рівень операційного  лівериджу). [15]

 Фінансовий ризик виникає  у випадку, коли підприємства вступають у відносини з різними фінансовими інститутами (банками, інвестиційними, страховими, факторинговими, лізинговими компаніями, біржами та ін.). Причинами такого ризику є інфляційні фактори, збільшення середнього рівня банківського та депозитного процентів, зменшення вартості цінних паперів тощо. Масштаби фінансового ризику в тих підприємств, які є професійними учасниками фінансового ринку, як правило, значно більші.

 Більш детально розглянемо  сутність і причини виникнення  найбільш поширених на сьогодні фінансових ризиків підприємств.

 Ризик зменшення фінансової  стійкості — зумовлений нераціональною  структурою капіталу підприємства, завищеною часткою позикових  коштів, що в умовах падіння  попиту на продукцію і зниження  рентабельності діяльності може призвести до фінансової кризи і навіть банкрутства. Цей ризик є найнебезпечнішим з погляду можливих руйнівних наслідків для власників капіталу. [6]

 Ризик неплатоспроможності  — це імовірність того, що підприємство  через недостатній обсяг ліквідних активів не зможе розрахуватися в строк зі своїми кредиторами. [8]Цей ризик не менш небезпечний, оскільки у випадку, коли технічна неплатоспроможність є не епізодичною, а постійною, підприємство може швидко втратити свою фінансову стійкість.

 Інфляційний ризик — це ризик зменшення реальної вартості капіталу у формі грошових активів, а також знецінення доходів і прибутків у зв'язку зі зростанням рівня інфляції.

 Процентний ризик —  це імовірність втрат через  зміни процентної ставки (кредитної  та депозитної) на фінансовому ринку. До негативних наслідків цього ризику можна віднести:

 збільшення витрат  зі сплати процентів за кредит  у випадку підвищення кредитної  ставки;

 зменшення доходів  за депозитними вкладами у  випадку зменшення депозитної  ставки;

 необхідність підвищення ставки річного купону за облігаціями з метою задоволення очікувань інвесторів;

 необхідність збільшення  дивідендних виплат з метою  підтримки стабільного складу  акціонерів та ін.

 Інвестиційний ризик  — це імовірність збільшення  витрат, зменшення доходів і прибутків від інвестиційної діяльності, а також можливість втрати всього інвестованого капіталу. Залежно від форм інвестування розрізняють ризики реального і фінансового інвестування.

 Ризики реального інвестування  пов'язані з: невдалим вибором місця інвестиційного об'єкта; перебоями у процесі доставки будівельних матеріалів, обладнання, сировини; значним підвищенням цін на будівельно-монтажні роботи, будівельні матеріали, обладнання, сировину; невдалим вибором підрядчика і та ін.

 Ризики фінансового інвестування пов'язані з: невдалим вибором фінансових інструментів для інвестування; фінансовими ускладненнями або банкрутством емітентів; змінами умов інвестування; прямим обманом інвесторів і та ін.

 Депозитний ризик є  однією з різновидностей ризику фінансового інвестування і є імовірністю неповернення депозитних вкладів при невдалому виборі комерційного банку для здійснення депозитних операцій.

 Кредитний ризик виникає  у підприємства у випадку надання  покупцям комерційного (товарного) кредиту та існування загрози його повного або часткового неповернення.

 Валютний ризик характерний  для зовнішньоекономічної діяльності  підприємств і має дві основні  форми: ризик вибору валюти і  зміни її курсу. [36]

 Ризик вибору валюти  виникає у випадку, коли починає зменшуватися реальна вартість обраної для розрахунків твердої валюти у зв'язку з інфляцією в країні її обігу.

 Ризик коливання курсу  валюти зумовлений постійною  зміною кон'юнктури валютного  ринку й означає імовірність  виникнення фінансових втрат  у експортерів при зменшенні курсу ВКВ і, навпаки, імовірність фінансових втрат у імпортерів — при його підвищенні.

 Незалежно від виду  здійснюваних підприємством фінансово-господарських  операцій може мати місце ризик  упущеної вигоди. Цей ризик пов'язаний  з можливим виникненням непрямих збитків або недоотриманням прибутку в результаті нездійснення певних заходів або несвоєчасного прийняття управлінських заходів. [3]

 

1.2 Політика управління  фінансовими ризиками на підприємстві

Управління фінансовими ризиками підприємства є одним з найважливіших функціональних завдань фінансового менеджменту. На практиці цю сферу управління фінансами здебільшого виокремлюють у специфічний напрям діяльності фінансового менеджменту - ризик-менеджмент.

Під ризик-менеджментом слід розуміти систему управління ризиками на підприємстві, що передбачає використання методів та інструментів, спрямованих на виявлення, ідентифікацію ризиків, розрахунок ймовірності їх настання, їх оцінку (визначення можливого розміру фінансових втрат) та нейтралізацію (внутрішнє і зовнішнє їх страхування).організація ефективного ризик-менеджменту забезпечується в результаті розробки дійової політики управління ризиками, яка містить систему цілей та завдань управління ризиками; методи і засоби досягнення цих цілей. [42]

Політика управління фінансовими ризиками являє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, яка полягає у розробці системи заходів по нейтралізації можливих негативних фінансових наслідків ризиків, пов’язаних із здійсненням різних аспектів фінансової діяльності. [2]