Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Ноября 2014 в 12:09, контрольная работа
Вільний імпорт є загальним правилом Спільного імпортного режиму ЄС, що регламентований Розпорядженнями № 3285/94 (для членів СОТ) і № 519/94 (для країн, що не є членами СОТ). Винятками з цього загального правила є:
- регулювання різкого збільшення імпорту, що загрожує внутрішнім виробникам серйозними втратами;
- регулювання імпорту з Китаю;
- заходи, пов'язані не з обмеженням імпорту, а з його контролем.
Цим засновується Комітет із технічних бар'єрів у торгівлі, який складається з представників від кожного з Членів СОТ. Комітет обирає свого Голову і з метою надання Членам СОТ можливості проконсультуватися з питань, що стосуються дії цієї Угоди або виконання її завдань, проводить засідання у міру необхідності, але не менше, ніж раз на рік, а також виконує обов'язки, покладені на нього за цією Угодою або Членами СОТ. Комітет створює у міру необхідності робочі групи або інші органи, які виконують обов'язки, які покладаються на них Комітетом Консультації та врегулювання суперечок стосовно будь-якого питання, яке впливає на дію цієї Угоди, повинні здійснюватися під егідою Органу врегулювання суперечок і проводитися, mutatis mutandis, відповідно до положень Статей XXII та XXIII ГАТТ 1994 у тому вигляді, у якому вони розроблені і застосовуються за Домовленістю про врегулювання суперечок. На вимогу однієї зі сторін суперечки або за її власною ініціативою спеціальна група експертів з врегулювання суперечок може створити групу технічних експертів для надання.
Член СОТ1[1] може застосувати захисний захід до товару лише у тому випадку, якщо цей Член СОТ визначив у відповідності до положень, наведених нижче, що такий товар імпортується на його територію у такій збільшеній кількості (у абсолютному або відносному виразі до вітчизняного виробництва) і на таких умовах, що завдає або загрожує завданням серйозної шкоди галузі вітчизняного виробництва, яка здійснює виробництво аналогічних товарів або товарів, що безпосередньо конкурують з імпортованими.
Захисні заходи можуть застосовуватися до імпортованих товарів незалежно від їх походження.
Член СОТ може застосувати захисні заходи лише після проведення розслідування компетентними органами цього Члена згідно з процедурами, що повинні бути завчасно встановлені та обнародовані
Таке розслідування повинно включати повідомлення за можливістю всіх зацікавлених сторін та публічні слухання або інші заходи, що дозволяють імпортерам, експортерам та іншим зацікавленим сторонам надавати докази та їхнє бачення питання, у тому числі відповідати на надання таких доказів та бачень іншими сторонами і викладати свої погляди, inter alia, щодо того, чи відповідає застоcування захисного заходу суспільним інтересам. Компетентні органи повинні публікувати звіт, у якому наводяться виявлені ними факти та обгрунтовані висновки з усіх фактичних та правових аспектів цього питання.
При розслідуванні, що має на меті визначення того, чи збільшення імпорту завдало серйозної шкоди або загрожує її завданням галузі вітчизняного виробництва у відповідності до визначень цієї Угоди, компетентні органи повинні оцінити всі відповідні фактори об’єктивного та кількісного характеру, що здійснюють вплив на ситуацію в такій галузі, зокрема, темпи та обсяги зростання імпорту даного товару у абсолютному і відносному виразі, частку вітчизняного ринку, зайняту у результаті збільшення імпорту, зміни в обсягах продажу, виробництво, продуктивність праці, використання основних фондів, прибутки та збитки, а також зайнятість населення.
Член СОТ повинен застосовувати захисні заходи лише у тій мірі, у якій вони є необхідними для упередження або усунення серйозної шкоди, а також для сприяння процесу перебудови галузі. При використанні кількісного обмеження, такий захід не повинен зменшувати кількість імпортованих товарів нижче рівня останнього періоду, який визначається як середній показник імпорту за останні три репрезентативні роки, за які наявна статистика, якщо тільки не буде надано чіткого пояснення, чому потрібно обрати інший рівень для упередження або усунення серйозної шкоди. Члени СОТ повинні обирати заходи, що є найбільш придатними для досягнення цих цілей.
За критичних обставин, коли затримка завдала б збитків, які важко було б відшкодувати, Член СОТ може вжити тимчасових захисних заходів при наявності попереднього визначення прямих доказів того, що збільшення імпорту завдало або загрожує завданням серйозної шкоди. Термін дії цих тимчасових заходів не повинен перевищувати 200 днів. Член СОТ повинен застосовувати захисні заходи лише протягом такого періоду часу, який є необхідним для упередження або усунення серйозної шкоди, а також для сприяння процесу перебудови галузі.
Захисні заходи не повинні застосовуватися проти товарів, що походять з країни-Члена, що розвивається, до тих пір, поки частка його імпорту даного товару в країні імпортуючого Члена СОТ не перевищуватиме 3 відсотка, і за умови, що країни-Члени, що розвиваються, з часткою імпорту, менше, ніж 3 відсотка кожна, разом матимуть не більше, ніж 9 відсотків від загального імпорту даного товару. Член СОТ повинен негайно повідомляти Комітет із захисних заходів про: