Звіт по практиці в Ощадбанку

Характеристика підсистеми "Управління кредитними ресурсами  банку". В межах підсистеми "Управління кредитними ресурсами банку" працівники кредитного відділу банку мають  можливість виконувати такі основні  функції:

• аналіз фінансового стану позичальника, визначення його кредитоспроможності та оцінка ризику при кредитуванні;
• формування та облік кредитних договорів;
• ведення та коригування розпоряджень на оплату кредитів;
• ведення та коригування строкових зобов’язань на погашення кредиту;
• ведення та коригування процентних ставок та графіків оплати процентів по кредитному договору;
• нарахування процентів по кредиту та облік їх сплати;
• облік та контроль погашення кредитної заборгованості;
• аналіз кредитного портфеля, класифікація кредитів та визначення розміру резервування.

Підсистема "Управління кредитними ресурсами" має бути інтегрована  з іншими функціональними підсистемами банку, зокрема з ОДБ, у якій виконують  бухгалтерські проведення при наданні  кредиту та при погашенні суми основного боргу і відсотків  по ньому.

Характеристика підсистеми "Управління валютними операціями". У комерційних банках, що мають  дозвіл на виконання операцій з іноземною  валютою, має функціонувати підсистема "Управління валютними операціями". В межах цієї підсистеми обов’язково  повинен функціонувати комплекс задач "Валютний операційний день", що забезпечує введення та обробку  валютних платіжних документів, відкриття  та закриття валютних рахунків, конвертацію  валют, ведення рахунків покриття, формування балансу та інші операції з іноземною  валютою.

"Валютний операційний  день" не обов’язково реалізується  окремим програмним комплексом. Операції з валютою можуть  бути автоматизованим комплексним  мультивалютним ОДБ, який здатний  працювати як з національною, так і з будь-якою іншою валютою.

Крім комплексу задач "Валютний операційний день", у  комерційному банку можуть бути автоматизовані такі задачі:

• прогнозування курсів валют;
• облік біржових валютних операцій;
• облік дилінгових операцій та оцінка дилінгових контрактів. Для проведення дилінгових операцій банком може використовуватись система міжнародної фінансової інформації, наприклад система Reuters Dealing;
• робота з системою SWIFT, якщо банк є учасником цієї міжнародної міжбанківської телекомунікаційної мережі передачі банківських повідомлень. Використання SWIFT дає змогу обмінюватись фінансовими повідомленнями з банками-нерезидентами та іншими міжнародними фінансовими установами.

Характеристика підсистеми "Управління депозитами". Підсистема "Управління депозитами" має забезпечувати  автоматизацію робіт, пов’язаних з  обслуговуванням фізичних та юридичних  осіб, що відкрили депозитні (вкладні) рахунки в банку. В ній повинні  вестись депозитні (вкладні) рахунки  клієнтів банку. Основними завданнями підсистеми є: облік операцій з готівкою, облік безготівкових операцій, облік  цінних бланків, нарахування відсотків  за депозитними рахунками, а також  формування звітних форм щодо роботи з депозитними вкладами.

Є два підходи до автоматизації  робіт в даній підсистемі. Перший — традиційний, коли вкладнику видається  паперова ощадна книжка, яка відображає всі операції по рахунку. Другий напрям — вкладнику замість ощадної  книжки видається пластикова картка з магнітною смужкою, на якій значаться  номер рахунку, дата його відкриття, термін, на який відкрито рахунок, та сума коштів на рахунку. В цьому випадку  власнику пластикової картки також  присвоюється персональний ідентифікаційний код, який є засобом доступу до депозитного рахунку.

В деяких АБС "Управління депозитами" не виділяється в  окрему функціональну підсистему, а  інтегрується в комплекс, який має  назву "Управління кредитно-депозитними  операціями".

Характеристика підсистеми "Управління цінними паперами"

Комерційні банки можуть виконувати такі операції з цінними  паперами:

• випускати і продавати власні акції;
• купувати, продавати і зберігати цінні папери (акції, облігації, векселі тощо);
• проводити операції з цінними паперами за дорученням клієнтів.

У підсистемі "Управління цінними паперами" виділяються  такі основні напрями автоматизації  робіт:

• Автоматизація обліку операцій з власними акціями банку.
• Автоматизація обліку операцій з державними цінними паперами.
• Автоматизація обліку операцій з іншими цінними паперами (акціями підприємств, векселями, сертифікатами і т. п.).
• Автоматизація депозитарної та реєстраторської діяльності.
• Автоматизація управління портфелем цінних паперів моделювання та прогнозування стану фондового ринку.

Характеристика підсистеми "Управління касою". Підсистема "Каса" необхідна для обліку готівки  та організації роботи обмінних пунктів. Ця підсистема являє собою міні-банк, що має свій баланс, рахунки і  документацію, у якій відображаються готівкові кошти. В підсистемі виконуються  такі основні функції:

• ведення довідника касових символів;
• ведення та обробка прибуткових касових документів;
• ведення та обробка видаткових касових документів;
• формування та ведення касового журналу;
• формування звітних форм з обліку роботи каси.

Підсистема може працювати  в одній локальній мережі з  підсистемою "Операційний день банку" або може бути територіально віддаленою і взаємодіяти з банком за допомогою  електронної пошти.

В підсистемі "Каса" комерційного банку вирішуються такі задачі:

• формування касового плану (АРМ бухгалтера-економіста каси);
• обліку надходження коштів у касу (АРМ касира з обліку надходжень);
• обліку видатку коштів з каси (АРМ касира з обліку видатків);
• інкасації коштів у банку (АРМ нічного касира та бухгалтера з інкасації);
• обліку роботи обмінних валютних пунктів (АРМ співробітника з контролю та нагляду за роботою обмінних валютних пунктів);
• обліку наявності коштів у касі банку (АРМ завідуючого касою).

Характеристика підсистеми "Внутрібанківський облік". Підсистема "Внутрібанківський облік" включає  до свого складу задачі, пов’язані  з обліком у самому банку. До цієї підсистеми належать такі основні задачі: облік праці і нарахування  заробітної плати працівникам банку; облік власних основних засобів  банку; облік нематеріальних активів; облік амортизації основних засобів  та нематеріальних активів; облік господарських  і експлуатаційних витрат.

Характеристика підсистеми "Звітність банку". У підсистемі "Звітність банку" формується бухгалтерська, фінансова та статистична  звітність про діяльність комерційного банку. Джерелом інформації для цієї підсистеми є база даних, сформована в ОДБ. У кожному комерційному банку встановлено АРМ-Статзвітність, який є програмним продуктом НБУ. За допомогою цього АРМу формується вся статистична звітність комерційних  банків у вигляді окремих файлів показників і передається у репозитарій  статистичної звітності в НБУ, де ці показники обробляються і де формуються необхідні звітні форми.

Характеристика підсистеми "Управління розрахунками з використанням  пластикових карток". Метою роботи цієї підсистеми є автоматизація  безготівкових розрахунків з  фізичними особами з використанням  пластикових карток. Основними напрямами  робіт у підсистемі є такі:

• обслуговування локальних платіжних карткових систем;
• обслуговування міжнародних платіжних карткових систем;
• обслуговування національних платіжних карткових систем.

Враховуючи те, що картковий  бізнес тільки-но починає розвиватись  у комерційних банках України, в  більшості АБС представлений  лише перший напрям, пов’язаний з обслуговуванням  локальних платіжних карткових  систем. Здебільшого ці системи побудовані на картках з магнітною смужкою, які використовуються для виплати  заробітної плати співробітникам банку  через банкомат, для оплати послуг співробітників банків у "своїх" їдальнях та магазинах. Картки з магнітною  смужкою використовуються як еквівалент ощадної книжки при відкритті  депозитних (ощадних) рахунків.

Характеристика підсистеми "Аналіз діяльності банку". Підсистема "Аналіз діяльності банку" акумулює у своєму складі аналітичні задачі, які належать до класу OLAP. До основних аналітичних задач підсистеми можна  віднести:

• аналіз балансу (агрегованого та в розрізі класів, розділів, груп і балансових рахунків);
• аналіз пасивів банку (структура пасивів, структура власних коштів, структура залучених коштів);
• аналіз активів банку (структура активів, структура кредитного портфеля);
• аналіз нормативів банку (ліквідність, платоспроможність, достатність капіталу тощо);
• аналіз доходів, видатків та прибутку банку (нарахування і фактично отримані доходи, рентабельність, доходи від банківських послуг, прибутковість банку);
• аналіз виконання фінансового плану доходів та витрат;
• аналіз та контроль формування і використання фондів банку.

Модульний підхід до структуризації АБС. Структуризація задач АБС за функціональною ознакою дає змогу  з’ясувати й чітко визначитися  з функціями управління, що підлягають автоматизації при управлінні комерційним  банком. З огляду на це така структуризація повинна мати своє місце при розробці АБС. Проте враховуючи тісні функціональні  взаємозв’язки банківських задач  та їх методологічну і алгоритмічну спорідненість під час реалізації задач, користуються модульним підходом до структуризації АБС.

Прикладом такої структуризації, що є досить повною і обґрунтованою, можна назвати систему RS-Bank.

Розробниками банківських  систем компанії R-Style при виділенні  банківських задач в новій  версії системи RS-Bank 5.0 пропонується модульна побудова АБС. Модулі АБС відповідно до сучасних уявлень про архітектуру  банківських систем, яка передбачає розподіл функціональних можливостей, поділяються на два класи: модулі "front-office" та модулі "back-office" і групуються за основними напрямками діяльності комерційного банку.

Модулі "front-office" об’єднують операції, пов’язані з первинним  обліком, тобто введенням даних  про банківські операції, їх первинну обробку і будь-яку зовнішню взаємодію  банку з клієнтами, іншими банками, інформаційними і торговельними  системами та формуванням банківських  документів.

Модулі "back-office" — це наступна обробка даних "front-office" з метою обліку банківських операцій, формування звітності, аналізу діяльності та виконання операцій, які не є  прямим наслідком виконання банківських  послуг, а також операції на фінансових ринках.

Наприклад, задача формування кредитного договору — це задача "front-office", а аналіз кредитного портфеля —  задача "back-office".

Програмно-технічна платформа  АБС. Розробка АБС повинна виконуватись відповідно до міжнародних стандартів, що надасть можливість банківській  системі України працювати на світових фінансових ринках. Тому під  час створення АБС необхідно  керуватись саме стандартами, які є  загальновизнаними в світовій практиці.

Найважливішими питаннями, які постають під час створення  АБС, є насамперед вибір програмно-технічної  платформи, яка є головною при  визначенні таких основних характеристик  системи:

• апаратна невибагливість, що дає змогу працювати як на одній, окремо взятій ПЕОМ, так і на складній комбінації локальних мереж, які працюють у різних кінцях міста і навіть країни;
• збереження раніше зроблених капіталовкладень при переході на більш продуктивний варіант апаратної платформи;
• можливість роботи в режимі реального часу;
• забезпечення обміну з іншими системами автоматизації, у тому числі з використанням механізму DDE;
• надійність захисту від несанкціонованого доступу та можливість відновлення даних при їх фізичних руйнуваннях;
• прийнятна вартість для мінімальної конфігурації АБС і можливість при цьому використання обладнання, що відповідає сучасним технічним досягненням;
• підтримка механізмів транзакцій та реплікацій при одночасній роботі багатьох користувачів, а також у випадках апаратних збоїв та аварій системи;
• переносність програмного забезпечення на різні апаратні платформи.