Роль і місце бюджету у фінансовому механізмі держави

 

 

 

1.2. Структура та функції бюджету; фактори, що впливають на його формування

Бюджет – це складова частина бюджетної системи,що є провідною ланкою державних фінансів. Це річний кошторис державних видатків і джерел їх фінансового покриття.        В офіційних документах, зокрема в Бюджетному кодексі України дається таке визначення: "Бюджет — план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду". [2]    Звернемося до словників, зокрема до "Словника іншомовних слів": "Бюджет (англ. budget, букв. — торба, гаманець) — 1) затверджений у законодавчому порядку розпис, кошторис грошових доходів і видатків держави, міста, які передбачається одержати і витратити у майбутньому; 2) план доходів і видатків особи, сім'ї на певний період".    Зміст бюджету держави проявляється через утворення централізованого фонду фінансів необхідних для виконання функцій держави; планування бюджетних показників доходів і витрат; використання централізованих фондів грошових коштів.     Ознаки бюджету держави можна визначити наступним чином   1.      За сутністю економічної категорії державний бюджет – це грошові відносини, які виникають між державою з одного боку, підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами – з іншого боку, з приводу утворення фонду грошових засобів і його використання на розширене відтворення.         2.      За матеріальним змістом державний бюджет – це централізований фонд грошових коштів держави, які перебувають у постійному русі.  3.      За формою державний бюджет – це основний фінансовий план держави.            4.      За організаційною структурою державний бюджет – це центральна ланка фінансової державної системи, яка зумовлює розподіл і перерозподіл ВВП між галузями матеріального виробництва, виробничою та невиробничою сферами, окремими ланками бюджетної системи та окремими категоріями населення.          5.      За характером державний бюджет – це обов’язків документ.

Бюджет має свої основні особливості, що наведені в таблиці 1.1[16,271]

 Таблиця1.1.

Особливості бюджету

№	Ознака	Характеристика
1	Історичність	Бюджет як категорія склався історично, мав свої специфічні риси зародження в різних країнах, що проявляються і  в сучасних умовах
2	Плановість	Основою функціонування бюджету є  його плановий характер
3	Юридичний характер	Бюджет має силу нормативного акту
4	Термін дії	Бюджет складається і функціонує протягом певного терміну

Завданням державного бюджету є  підтримувати ринкову рівновагу  і стимулювати розвиток окремих  сфер та галузей національної економіки.

Призначення бюджету в державі виявляється  через систему економічних відносин між державою і підприємницькими структурами в процесі мобілізації доходів, накопичень і фінансувань з бюджету; між державою і населенням у процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту; між ланками бюджетної системи при бюджетному врегулюванні.          Специфіка бюджетних відносин полягає в тому, що вони пов’язані з формуванням і використанням централізованого фонду грошових коштів, які використовуються для забезпечення загальнодержавних потреб, та виникають у розподільчому процесі, учасником якого є держава в особі відповідальних органів влади.        Головна частина бюджетних відносин виникає в процесі розподілу та перерозподілу вартості національного доходу. Відповідно, функції бюджетних відносин на стадіях розподілу національного доходу наступні:

1.      Стадія первинного розподілу національного доходу передбачає концентрацію деякої маси прибуткового продукту в централізованому фонді фінансових ресурсів.

2.      Стадія вторинного перерозподілу національного доходу передбачає перерахування частини доходу підприємств, установ, населення в централізований фонд фінансових ресурсів з наступним перерозподілом для забезпечення загальнодержавних потреб.[8, 50]

На державний бюджет України  покладено ряд функцій, що наведені на рис. 1.1.[22]

Рис. 1.1. Функції бюджету країни       Прояв розподільчої функції обумовлений тим, що у відносинах з бюджетом вступають всі учасники суспільного виробництва. Основним об¢єктом бюджетного розподілу та перерозподілу є чистий доход, отриманий в суспільстві. Але це не виключає можливості перерозподілу через бюджет і частини вартості необхідного продукту (прибутковий податок з громадян), а інколи і національного багатства. За допомогою розподільчої функції бюджету відбувається концентрація грошових коштів в руках держави та їх подальше використання з метою задоволення суспільних потреб. Розподіл та перерозподіл грошових коштів відбувається між окремими галузями та сферами діяльності, між окремими групами населення. В результаті розподілу та перерозподілу здійснюється формування різних фондів грошових ресурсів - державного та місцевих бюджнтів, фондів соціального страхування, фондів зайнятості населення, фондів пенсійного забезпечення, інноваційного і т.д.          Розподільча функція бюджету також використовується для втручання держави в процес суспільного виробництва – регулювання господарської діяльності підприємств, прискорення темпів економічного зростання, посилення господарської активності підприємців. За допомогою бюджету держава впливає не тільки на перерозподіл національного доходу, але і на його виробництво, накопичення грошових ресурсів, сферу споживання, процеси демонополізації економіки, на процеси роздержавленння. Бюджетні відносини виникають за такими напрямами грошових відносин:

• між державою та підприємствами різної форми власності, організаціями і установами;
• державою і громадськими організаціями;
• державою і населенням;
• іншими державами і міжнародними організаціями;
• державою і регіонами. [13, 31]

Контролююча функція бюджету дозволяє дізнатися:    -наскільки своєчасно та повно фінансові ресурси потрапляють у розпорядження держави;          - чи відповідають розміри державних централізованих ресурсів її потребам;             -як фактично складаються пропорції у розподілі бюджетних коштів;  -чи ефективно використовуються бюджетні кошти.  Контролююча функція бюджету охоплює майже всіх учасників бюджетного процесу, відбиває економічні процеси, що відбуваються у всіх структурних ланках економіки, її об’єктом є рух бюджетних ресурсів, які відображаються у відповідних показниках бюджетних надходжень і витратних призначень.Фінансовий контроль здійснюється за виробництвом, розподілом та споживанням сукупного суспільного продукту та національного доходу, за пропорціями, які склалися в процесі перерозподілу національного доходу.Контрольна функція бюджету характеризується тим, що з її допомогою досягається рівномірність у тенденціях розвитку усіх регіонів та економічних районів країни. На основі контрольної функції бюджету держави діє система бюджетного контролю. Комплексна контрольно-аналітична робота, що проводиться у процесі складання, розгляду, затвердження та виконання бюджету пронизує кожну ланку бюджетної системи України. Вона зумовлюється природою розподільної функції: будь-який розподіл не може залишатися безконтрольним. Тому обидві функції бюджету держави реалізуються у єдності і взаємодії.[22]  Функція забезпечення існування держави ставить своїм завданням створення матеріально-фінансової бази функціонування держави; утримання апарату управління країною, президентської влади, законодавчої та виконавчої влади, правоохоронних та митних органів, податкової служби. Належне виконання функцій бюджету зумовлює вирішення передбачених завдань у процесі його формування, зокрема таких, як: визначення реальних обсягів доходів бюджету, встановлення оптимальної структури видатків бюджету на основі забезпечення максимального зростання валового внутрішнього продукту та збалансування бюджету в усіх ланках бюджетної системи держави.       Бюджет є основною складовою бюджетної системи України.  Бюджетною системою України є – сукупніть окремих її ланок, юридично пов”язаних між собою, яка базується на загальноприйнятих принципах, що відповідають міжнародним стандартам. [3]

Складовими  елементами бюджетної системи є:

• структура;
• принципи побудови;
• організація функціонування.

Згідно  з Законом “Про бюджетну систему  України”, що було ухвалено у 1991 році структура  бюджетної системи України будується  на основі бюджетного устрою держави.

Бюджетний устрій – це організація  та принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв”язокміж окремими ланками. Так бюджет України об¢єднує 13.3 тис. самостійних бюджетів.

Бюджетна  система складається з державного бюджету України, республіканського  бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України.

Складові  зведеного (консолідованого) бюджету  можемо розглянути на рис.1.2. [16, 284]

 

 

 

 

Рис. 1.2. Складові зведеного (консолідованого) бюджету України

Бюджетна система України базується  на ряді принципів. 
1. Принцип єдності. Він забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою одиницею, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю кордону виконання бюджетів, єдністю ведення бухгалтерського обліку і складання звітності за вимогами діючих стандартів. 
2.  Принцип збалансованості. Його сутність зумовлена тим, що фінансування витрат бюджетів кожної ланки бюджетної системи забезпечується відповідними надходженнями до кожного такого бюджету за визначений період. 
3. Принцип самостійності. Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава не несе відповідальності за бюджетними зобов’язаннями органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування грошовими коштами Державного бюджету.  
4. Принцип повноти. До складу бюджетів підлягають включенню всі надходження відповідних бюджетів та витрати бюджетів, які здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, АР Крим, місцевого самоврядування. 
5. Принцип обґрунтованості. Бюджет формується на реальних показниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходження коштів до бюджету і витрат бюджету, які здійснюються за діючими правилами та методиками. 
6. Принцип ефективності. При складанні та виконанні бюджетів усі  учасники  бюджетного  процесу  мають  спрямовувати  своюдіяльність на досягнення запланованих цілей за допомогою залучення мінімальних обсягів бюджетних коштів та досягнення максимального результату при їх використанні. 
7. Принцип субсидіарності. Розподіл видатків між Державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами має ґрунтуватися на максимально можливому наближенні суспільних послуг до їх безпосереднього споживача. 
8.  Принцип цільового використання бюджетних коштів. Усі бюджетні кошти використовуються лише на заходи, які визначаються виключно бюджетними призначеннями. 
9. Принцип справедливості і неупередженості. Бюджетна система України базується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. 
10. Принцип публічності та прозорості. Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами. Аналогічно приймаються рішення щодо звіту про їх виконання. Показники державного  бюджету  публікуються у пресі. 
11. Принцип відповідальності учасників бюджетного процесу. Кожен учасник бюджетного процесу (орган державної влади та управління) несе відповідальність за свою діяльність або бездіяльність у процесі здійснення бюджетного процесу. [16,283] 
            Усі принципи побудови бюджетної системи взаємопов’язані між собою, доповнюють один одного і у цілому сприяють виконанню завдань, передбачених бюджетною політикою суспільства.     На формування державного бюджету впливають різні фактори. Їх можна поділити на три групи: економічні; соціальні; політичні.  Економічні фактори в значній мірі пов¢язані з макроекономічними процесами, що  відбуваються в сфері суспільного виробництва.  Соціальні фактори формування та використання бюджету в значній мірі обумовлені особливостями відтворення робочої сили і населення країни вцілому.            Політичні фактори безпосередньо пов¢язані з забезпеченням обороноздатності країни та підтримкою внутрішнього правопорядку, управлінням країною, законодавчою та виконавчою владою.

Фактори, що впливають на формування державного бюджету можна поділити: економічні, політичні та соціальні (рис.1.3) [16, 279]

Рис.1.3. Фактори, що впливають на формування державного бюджету

Крім цього, фактори впливу на державний  бюджет можуть бути:

1. Об’єктивними, до яких прийнято  відносити:

• традиції, специфіка розвитку на певному історичному етапі;
• характер виробничих відносин та рівень розвитку продуктивних сил, які безпосередньо впливають на зміст бюджету;
• економічні особливості країни;
• природні особливості країни;
• соціальні особливості країни.

2. Суб’єктивними,  до складу яких входять:

• тип держави;
• політика уряду у відповідний період;
• пріоритети розвитку;
• зовнішня та внутрішня економічна ситуація. [23]

Як висновок можна відзначити,що найважливіше призначення  бюджету -  це створення метеріальної основи для реалізації державою своїх  функцій: економічної, соціальної, політичної та оборонної.

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Аналіз дохідної та видаткової частини державного бюджету України.

2.1. Дохідна частина.

Державний бюджет займає провідне місце в бюджетній системі  України. І як будь-який план, він  має свої складові частини. Відповідно до глави 5 Бюджетного кодексу можна виділити доходну і видаткову частини Державного бюджету [19].

Дослідження проблем формування доходної частини Державного бюджету  України викликає інтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки  правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення. Через державний бюджет органи державної виконавчої влади здійснюють реалізацію державної внутрішньої і зовнішньої політики, державне регулювання і стимулювання економіки, фінансування соціальної політики з врахуванням довгострокових інтересів країни. Збільшення асигнувань з державного бюджету сприяє зростанню сукупного попиту в економіці і, відповідно, збільшенню випуску продукції і зайнятості. [18]