Джерело: Розроблено автором
на основі даних Казначейської служби
України. – http://treasury.gov.ua/main/uk/index [21]
Рівень перерозподілу ВВП через місцеві бюджети України
за даними 2013 року становить 15,1 %, що менше
за відповідний показник попереднього
року. Найсуттєвіші зменшення цього показника
спостерігаються за видатками на житлово-комунальне
господарство та за видатками на економічну
діяльність в Найбільше зростання частки
відбулося за видатками на соціальний
захист та соціальне забезпечення.
Рис. 2.2 Частка видатків
місцевих бюджетів у ВВП за 2012–2013 роки
Джерело: Розроблено автором на основі даних
Казначейської служби України. – http://treasury.gov.ua/main/uk/index
[21]
Обсяг видатків загального фонду місцевих бюджетів
становив 194,9 млрд грн. Порівняно з відповідним
показником минулого року він збільшився
на 3,3 %. Виконання планових річних показників,
затверджених місцевими радами, становить
96,2 %.
Видатки спеціального фонду місцевих бюджетів профінансовано
у сумі 23,3 млрд грн, що на 28,4 % менше, ніж
аналогічний показник попереднього року.
Рівень виконання планових річних показників,
затверджених місцевими радами, склав
57,1 %, що менше відповідного рівня 2012 року.
Більшість видатків місцевих бюджетів традиційно
спрямовується на соціально-культурну
сферу (освіта, охорона здоров’я, соціальний
захист і соціальне забезпечення, культура
та мистецтво, фізична культура і спорт).
У звітному періоді сукупна частка цих
видатків у структурі видатків місцевих
бюджетів складає 85,5 %, що більше рівня
попереднього року.
У структурі видатків місцевих бюджетів
за функціональною класифікацією відбулися
певні зміни. Так, можна відмітити зростання
частки видатків на соціальний захист
та соціальне забезпечення на 0,33%, а також
скорочення на 0,87% та 0,27% часток видатків
на житлово-комунальне господарство та
економічну діяльність відповідно.
Загальний обсяг видатків на соціально-культурну сферу
збільшився на 6,6 % і склав 188,1 млрд грн.
Серед них найбільшими є видатки на освіту
– 74,6 млрд грн
(або 33,9 % від усіх видатків
місцевих бюджетів), на соціальний
захист і соціальне забезпечення – 56,5
млрд грн (або 25,7 %), на охорону здоров’я
– 48,7 млрд грн (або 22,1 %).
Видатки на державне управління
профінансовано у сумі 11,6 млрд грн, що
на 9,7 % більше, ніж за 2012 рік. При цьому
їх частка у структурі видатків місцевих
бюджетів зросла і становить 5,3 %.
Дотація вирівнювання була
перерахована в обсязі 55,7 млрд грн, що
становить 100,0 % річного плану, відповідний
показник за 2012 рік складав 51,6 млрд грн.
Поряд з цим мало місце збільшення на 31,9
% обсягу коштів, що передаються з місцевих
бюджетів до державного бюджету. Таким
чином, чистий трансферт вирівнювання
склав понад 54,2 млрд грн, що на 7,3 % більше,
ніж відповідний показник минулого року.[25]
Виконання місцевих бюджетів за видаткими у
2013 році скало 221 192 704 928,77 грн. , з них 188 640 705 154,92 грн. по загальному
фонду і 32 551 999 773,85 грн по спеціальному.
Виконання місцевих бюджетів по областях
за 2013 рік подано в додатку Б.
Існує низка проблемних питань,
які виникають під час казначейського
обслуговування місцевих бюджетів за видатками.
Також потребують вдосконалення
та модернізації застарілі операційні
системи та технологічна інфраструктура
інформаційно-аналітичного забезпечення
органів ДКУ, оскільки існують ризики
втрати інформаційних та матеріально-технічних
ресурсів, що перешкоджає вчасному виконанню
місцевих бюджетів. [3]
РОЗДІЛ 3. КАЗНАЧЕЙСЬКА СИСТЕМА ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО
БЮДЖЕТУ В УКРАЇНІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ
РОЗВИТКУ
В Україні триває
формування сучасної системи управління
фінансовими ресурсами держави. В умовах
постійного зростання державних витрат,
збільшення їх частки у валовому внутрішньому
продукті особливої уваги заслуговує
питання ролі фінансових інститутів, які
б могли забезпечити раціональний розподіл
державних фінансів. Світовий досвід свідчить,
що найбільш ефективним є використання
бюджетних коштів шляхом створення нової
фінансової структури з відлагодженим
механізмом касового виконання державного
бюджету у вигляді казначейства.
Розвиток казначейської
системи виконання бюджетів в Україні
відбуваються високими темпами, і нині
склалася ситуація, що не дає змоги повною
мірою й ефективно використовувати сучасну
казначейську систему виконання бюджетів.
Це пов'язано з тим, що повноваження органів
казначейства, встановлені в період їх
створення, змінилися у зв'язку з новими
соціально-економічними реаліями. Тому
подальший розвиток казначейства зумовлює
потребу внесення відповідних змін до
законодавства.
Статтею 48 Бюджетного
кодексу передбачено, що в Україні застосовується
казначейська форма обслуговування державного
бюджету. Державне казначейство України
було утворено відповідно до Указу Президента
від 27 квітня 1995 р. №335/95 «Про Державне
казначейство України». Повноваження
Державного казначейства України визначені
Бюджетним кодексом України та постановою
Кабінету Міністрів України від 31 липня
1995 р. №590 «Про затвердження положення
про Державне казначейство України» [3;
5].
На органи Державного
казначейства покладено виконання таких
основних функцій:
- управління наявними
коштами Державного бюджету України та
ведення обліку касового виконання Державного
бюджету України;
- управління коштами
державних позабюджетних фондів;
- організація касового
виконання Державного бюджету та здійснення
контролю за цим процесом; здійснення
видатків Державного бюджету;
- розподіл ресурсів
між Державним бюджетом та бюджетами АРК,
областей, районів, міст Києва та Севастополя;
- організація розрахунково-касового
обслуговування розпорядників бюджетних
коштів;
- управління державним
боргом;
- проведення бухгалтерського
обліку та складання звітності про виконання
бюджету та інші. [8]
Тобто створення
казначейської системи виконання державного
бюджету ґрунтується на:
- створенні певного
органу управління, який централізовано
здійснює опрацювання платежів,
веде бухгалтерський облік відповідного
бюджету, складає фінансову звітність про виконання бюджетів;
- консолідації
фінансових ресурсів на єдиному
казначейському рахунку (ЄКР) в установах
Національного банку України;
- впровадженні
найбільш досконалих технологій
і контрольних функцій під
час здійснення платежів у
процесі виконання бюджетів;
- впровадження
процедур управління готівковими
коштами бюджету. [19]
Державне казначейство
України як орган оперативного управління
бюджетними коштами акумулює надходження
доходів та здійснює платежі за видатками
державного та місцевих бюджетів через
систему рахунків, відкритих в органах
казначейства, шляхом безготівкового
перерахування коштів. Виконання Державного
бюджету здійснюється шляхом відображення
Державним казначейством усіх операцій
у системі відкритих на ім'я органів Державного
казначейства рахунків з надходження
коштів до Державного бюджету України
та їх використання.
Реалізація функції
управління бюджетними потоками держави
стала можливою через консолідацію фінансових
ресурсів держави на єдиному казначейському
рахунку. Запровадження єдиного казначейського
рахунку, на який зараховуються державні
доходи і з якого здійснюються видатки,
дозволяє органам казначейства мати вичерпну
інформацію про стан державних фінансів,
а отже, володіти фінансовими важелями
макроекономічного регулювання.
Створення ЄКР дає
можливість централізувати бюджетні ресурси
держави, що, звісно, не вирішує завдання
підвищення ефективності використання
поточних активів і пасивів бюджету, а
лише створює передумови для цього. Тим
самим стає актуальним питання формування
ефективної моделі використання фінансових
ресурсів державного бюджету, сконцентрованих
на єдиному рахунку. Важливою складовою
цієї моделі є технологія активного управління
щоденними касовими активами і пасивами,
що створюються в процесі виконання дохідної
й видаткової частини державного бюджету.
Фінансове становище
держави характеризується двома основними
показниками: виконанням бюджету і сталістю
національної грошової одиниці. Але найважливішим
показником фінансового стану держави
є виконання бюджету. Тому нині проблема
виконання бюджету набуває особливої
актуальності, тим більше в умовах дефіциту
бюджету.
Виконання бюджету
- забезпечення своєчасного і повного
надходження запланованих доходів у цілому
і за кожним джерелом зокрема, а також
своєчасного, повного і безперервного
фінансування передбачених бюджетами
заходів.[10]
Органи державного
казначейства повинні володіти всією
повнотою інформації щодо виконання бюджетів,
своєчасно і на регулярній основі забезпечувати
нею одержувачів бюджетних коштів та органи
влади.
Тому органи казначейства,
маючи достатню інформаційну базу зі всього
спектра показників виконання бюджету,
повинні брати участь у плануванні доходів
і видатків бюджету, прогнозуванні й оцінці
ефективності державних цільових програм.
Участь органів казначейства у формуванні
прогнозних та планових показників бюджету,
поряд з іншими органами виконавчої влади,
дозволить забезпечити комплексний підхід
до управління державними фінансами.
Як свідчать проведені
дослідження, сучасні умови функціонування
Державного казначейства України характеризуються
наявністю низки проблемних питань з організації
касового виконання державного бюджету.[18]
До найважливіших
стратегічних завдань розвитку Державного
казначейства України, як органу оперативного
управління фінансовими ресурсами держави,
слід віднести:
- удосконалення нормативно-законодавчої
бази функціонування казначейської системи
й істотне розширення виконуваних функцій
органами ДКУ з управління бюджетними
ресурсами;
- модернізація і
уніфікація обліку в бюджетних сферах;
- проведення функціональної
перебудови казначейства; регулювання
боргових відносин і активів, формування
ефективної моделі використання фінансових
ресурсів державного бюджету, сконцентрованих
на єдиному рахунку;
- модернізація й
удосконалення інформаційних технологій
та внутрішньої платіжної системи Державного
казначейства України, удосконалення
програмно-технічної реалізації моделі
обслуговування єдиного казначейського
рахунку та управління фінансовими ресурсами;
участь ресурсів казначейства в банківсько-кредитній
сфері та на фондовому ринку.[4]
На сьогоднішній
день структура, сформована державним
казначейством України, є найбільш
оптимальною для нашої держави
в даний час. Її наявність у державі, є одним з основних
вимог Євросоюзу і різних всесвітньо політичних
і фінансових структур, до яких прагне
інтегруватися Україна. Слід зазначити,
що останні два роки розвиток казначейської
системи в Україні, зведено до минімума.
Перепідпорядкування казначейства міністерству
фінансів України, має і позитивні сторони.
Якщо раніше, МФУ було одним з найбільш
ефективних опонентів на шляху подальшого
розвитку можливих напрямів діяльності
ДКСУ, то тепер воно має почати захищати
його інтереси, як одного зі своїх підрозділів.
Існує безліч напрямів діяльності, здатних
знизити витрати, пов'язані з обслуговуванням
бюджету, так і створенням додаткових
джерел доходів до бюджетів різних рівнів.
Це нові перспективні сфери діяльності.
Впровадження їх, привіт до зміни статусу,
як казначейства, так і самого МФУ, до появлення
нових напрямків діяльності не тільки
для казначейства, а й для інших суміжних
державних структур.
У кінцевому
рахунку, впровадження даних новацій,
знаходяться в руках уряду. Від
його рішень, заснованих на проведеної
ним економічної політики, залежить їхнє
повне або часткове втілення в життя, а
також становище не тільки в бюджетній
сфері, а й економіки України в цілому.
На мій погляд, в майбутньому Державному
казначейству повинно бути
відведено пріоритетну роль в фінансовій системі
країни. Казначейство повинно
стати найважливішим елементом інтегрованої системи управління
державними фінансами.
ВИСНОВКИ
Державне казначейство України відіграє
важливу роль у фінансовій системі України.
Адже воно покликане впорядковувати використання
державних коштів, сконцентровувати їх
на найважливіших напрямках соціального
та економічного розвитку суспільства
.
Розвиток системи
Державного казначейства України
повинен базуватися на пошуку і створенні нових форм
та методів досягнення позитивних результатів
роботи в майбутньому. В умовах сучасного
стану ринкових відносин в Україні, в процесі
розбудови правової держави актуальним
залишається дослідження тенденцій і
особливостей розвитку надання казначейських
послуг в Україні, а також дослідження
теоретичних та практичних аспектів організації
роботи органів Державного казначейства,
оскільки для забезпечення ефективного
використання бюджетних коштів діяльність
Державного казначейства потребує вдосконалення.
Виконання бюджету по доходах передбачає:
• перерахування і зарахування доходів
на єдиний рахунок бюджету;
• розподіл відповідно до бюджету регулюючих
доходів;
• повернення зайво сплачених у бюджет
сум доходів;
• облік доходів бюджету і складання звітності про доходи
бюджету
Загальні принципи
касового виконання державного
та місцевих бюджетів за доходами
органами казначейства визначаються
Бюджетним кодексом і законом
про Державний бюджет України
на поточний рік. Організація казначейського обслуговування бюджетів
за доходами передбачає ведення щоденних
операцій з обліку надходжень платежів,
складання відповідних розрахункових
документів та передачі даних до вищестоящих
та зацікавлених органів.
Обґрунтованість бюджетного
планування в Україні знаходиться на низькому
рівні, про що свідчить виконання видатків
Державного та місцевих бюджетів зокрема.
Для його поліпшення необхідно виважено
підходити до майбутніх бюджетних надходжень
та проводити реалістичну політику витрат,
якісно здійснювати середньострокове
бюджетне планування.