Доходи Державного бюджету та резерви збільшення

Не менш високо податковий тиск і на населення, хоча формально воно представлено лише в ідеї ставки прибуткового податку в розмірі 13%. При цьому не враховується прихована форма оподаткування доходів населення через непрямі податки.

Нездорова орієнтація української податкової системи на непрямі форми оподаткування - ще один негативний стереотип у податковій політиці. До 70% всіх податкових надходжень становлять непрямі податки на бізнес (ПДВ, акцизи, митні збори; всі податки, які відносяться на витрати виробництва і обігу). Такого дисбалансу виробничої структури на користь інфляційних регресивних податків по відношенню до доходів споживачів, якими є непрямі податки, немає в жодній розвиненій країні. Звичайно, у складних українських умовах непрямі податки є більш надійними, стабільними й незалежними від інфляції джерелами доходів Державного бюджету. Однак високі непрямі податки є піноутворювальний чинником, скорочують платоспроможний попит, а, отже, і обсяги виробництва, реалізації та споживання товарів і послуг, що тягне за собою скорочення податкових надходжень. Крім того, кінцевими платниками таких податків стають населення, державні установи, підприємства-виробники.

Високі непрямі податки також впливають на фінансовий стан підприємств-виробників, змушують їх йти повністю або частково в сферу тіньової економіки, від якої держава не отримує взагалі ніяких податків.  
У значній мірі надмірне загальне тягар нарахованих податків змушує підприємців приховувати справжні розміри свого бізнесу, продажів, доходів і використовувати не законні схеми. Таким чином, при несприятливому податковому режимі розростаються тіньової і пільговий сектор економіки, які практично не беруть участь у формуванні державних доходів.

Загальне податковий тиск на грошові доходи населення, з урахуванням непрямих податків становить близько 40%. Ще гірша справа з рівнем податкових нарахувань на заробітну плату. Навіть без урахування непрямих податків зараз він складає в переважній більшості 40%.Це одна з найважливіших причин того, що українські платники податків намагаються всіма шляхами занизити фактично виплачену заробітну плату, використовуючи різні незаконні схеми оплат праці. Особливо часто це практикується в малому бізнесі, де прибуток і оплата праці, часто не мають чітких кордонів. [17,с.332-338]

Отже, на мою думку,для переходу до стимулюючої бюджетно-податкової політики, необхідно паралельне вирішення двох здавалося б взаємовиключних завдань: з одного боку, збільшення податкових доходів, що надходять до бюджету з метою посилення державного регулювання економіки. З іншого боку, зниження податкового навантаження до рівня, що створює зацікавленість в зростанні інвестицій і виробництва.

Тіньовий і пільговий сектор економіки частково або повністю вільні від податкового тягаря. Нелегальний вивіз капіталу за кордон оцінюється десятками мільйонів доларів на рік. Тобто існує потенційна можливість істотного збільшення податкових надходжень до бюджету при одночасному пом'якшення податкового тиску на українських товаровиробників. У той же час необхідно створити умови для того, щоб на ділі реалізувати цю можливість.

По-перше, потрібна політична воля у послідовному проведенні стимулюючої бюджетно-податкової політики, здатна зламати негативні податкові стереотипи.

По-друге, необхідна послідовна реформа всієї податкової системи, а не вирівнювання окремих податкових інструментів із загального податкового контексту.

 По-третє, потрібна  корінна переорієнтація системи  податкового пільгування на стимулювання  інвестиційної виробничої діяльності з тим, щоб масові скасування діючих і введення нових пільг не призвели до розвалу пріоритетних для країни ланок виробничої та соціальної сфер .

Податкові пільги та державні пріоритети існують як би самі по собі. Широкого поширення набула практика надання індивідуальних і групових пільг, що створює підгрунтя для корупції, вражає ланцюжок податкових послаблень шляхом використання пільгових прав одного платника податків іншими платниками податків і т.п.

Далекі від досконалості система і порядок застосування податкових санкцій. Український уряд постійно посилює їх, але заборгованість по податкових платежах не стає від цього менше. Штрафи все більше перетворюються з контрольно-регулюючого інструменту у важливий стабільне джерело державних доходів.

Основними шляхами збільшення доходів Державного бюджету є резерв збільшення доходів бюджету України - дерегуляція малого і середнього бізнесу.

На мою думку,Україні необхідно зосередитися на головних пріоритетах при проведенні низки невідкладних структурних реформ для забезпечення стійкого відродження і впевненого зростання: "Україна відстає в багатьох сферах, але не можна реформувати все одночасно".

Проведення структурної перебудови української системи податків та оподаткування. Необхідно змінити співвідношення між непрямими податками на виробництво та імпорт і прямі прибуткові податки в бік збільшення частки останніх до 50% у загальному обсязі податкових доходів. У складі ж непрямих податків на виробництво та імпорт підвищити. З огляду на гостру необхідність у забезпеченні економічного зростання та стимулювання інвестицій в Україні.

Найважливішим стратегічним завданням бюджетної політики є розробка механізмів найбільш повного вилучення до бюджету доходів.  
Для реалізації цих стратегічних напрямків ефективної бюджетної політики в області доходів необхідно вирішити комплекс завдань:  
§ Спрощення порядку нарахування ПДВ, акцизів на нафтопродукти, податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального податку;  
§ встановлення оптимальних для сучасної України ставок основних податків: ПДВ, податку на прибуток,та інші;

§ розвиток інфраструктури процесу збору податків шляхом повної автоматизації податкового процесу, впровадження сучасної комп'ютерної техніки та інформаційних технологій для контролю за збирання податків, створення єдиної універсальної бази даних, що включає всіх платників податків України.

Іншим шляхом збільшення доходів Державного бюджету і зниження податкового навантаження є оптимізація системи неподаткових надходжень до бюджету.

Резерви поповнення неподаткових доходів пов'язані в основному з підвищенням ефективності використання власності через ефективне регулювання ставок орендної плати, стимулювання нарощування прибутковості державних і муніципальних унітарних підприємств. Продаж неефективною муніципальної власності інвесторам буде сприяти зниженню витрат на утримання об'єктів, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету.

Одним із способів оптимізації мережі українських державних установ є їх приватизація або продаж. Продавати майно можна і потрібно в крайні в випадках, коли його ніяк неможливо ефективно використовувати.

Одним з ефективних методів управління державною власністю, як показує світовий досвід, є передача його в концесію. Основна відмінність передачі майна за договором концесії від оренди в тому, що концесіонеру передається право здійснення діяльності або надання послуг, віднесених до функцій держави. І вже для забезпечення такої діяльності передається державне майно. Механізм концесії дозволяє залучати в громадський сектор приватні інвестиції і необхідну власність[17,с.295-301]

 

Висновки за розділом 3

Отже, сучасному етапу економічного розвитку в Україні притаманні деякі позитивні зрушення у фінансовій сфері: певна стабілізація грошової системи завдяки монетарній політиці, зупинення темпів інфляції, поступове залучення неемісійних джерел покриття дефіциту бюджету, розробка й затвердження ряду законопроектів, що розширюють фінансову базу держави.

На мою думку,для переходу до стимулюючої бюджетно-податкової політики, необхідно паралельне вирішення двох здавалося б взаємовиключних завдань: з одного боку, збільшення податкових доходів, що надходять до бюджету з метою посилення державного регулювання економіки. З іншого боку, зниження податкового навантаження до рівня, що створює зацікавленість в зростанні інвестицій і виробництва.

Основними шляхами збільшення доходів Державного бюджету є резерв збільшення доходів бюджету України - дерегуляція малого і середнього бізнесу.

А також необхідно проведення структурної перебудови української системи податків та оподаткування.

Іншим шляхом збільшення доходів Державного бюджету і зниження податкового навантаження є оптимізація системи неподаткових надходжень до бюджету.

Одним з ефективних методів управління державною власністю, як показує світовий досвід, є передача його в концесію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Державний бюджет є одною із головних ланок фінансової системи. З його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, перерозподіленого фінансовими методами. У цій ланці зосереджуються найкрупніші прибутки і найбільш важливі в політичному й економічному відношенні витрати. Бюджет тісно пов’язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і надає їм необхідну допомогу у формі бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне функціонування інших ланок фінансової системи.

Дослідження проблем формування доходної частини Державного бюджету України викликає інтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення.

Таким чином, в якості висновків, резюмуємо основні положення курсової роботи:

Показники бюджетних надходжень 2012 року перевищують бюджетні надходження 2011 року.В останні роки з’явилась позитивна тенденція до збільшення частки загального фонду і відповідного зменшення частки спеціального фонду як державного, так і зведеного бюджетів.

Враховуючи комплекс макроекономічних проблем та загроз, які супроводжують процес позичкового фінансування державних видатків, економічна стратегія держави має бути спрямована на пошук альтернативних джерел поповнення доходної частини бюджету. В якості такої альтернативи можуть виступити золотовалютні резерви. Проте, зважаючи на специфічне призначення золотовалютних резервів, їх безпосереднє спрямування на фінансування бюджетних програм, безперечно, є недоцільним. Між тим, вони можуть бути використані, по-перше, як гарантійний фонд для залучення інвестиційних кредитів, по-друге, як фонд для довгострокового рефінансування банківської системи.

Економіка України продовжує активно розвиватися вже третій рік поспіль, навіть попри значне скорочення світового попиту на вітчизняну експортну продукцію в другій половині 2011 року. Випереджаюче зростання доходів бюджету свідчить про поступове скорочення тіньового сектора економіки України.Обидва ці фактори можуть дати додатковий приріст дохідної частини бюджету 2012 року більш як 20 млрд. грн.. Це означає появу можливостей для збільшення фінансування багатьох державних програм, у тому числі соціальних ініціатив, проголошених Президентом України.

На мою думку, системні кроки, зроблені за останні два роки, значно змінили ситуацію у вітчизняній економіці. Також він відзначив позитивні фінансові результати діяльності українських підприємств. Минулого року вони зросли більш ніж удвічі в порівнянні з 2011роком .

Незважаючи на всі складнощі, завдання на поточний рік - продовжити структурні зміни в економіці в бік підвищення технологічного рівня нашого промислового потенціалу-основна мета Держави. Керівництво країни поки не влаштовують темпи економічної модернізації, незважаючи на всі успіхи. Тому серед ключових пріоритетів залишається розвиток внутрішнього виробництва та розширення внутрішнього ринку.

Як повідомляв УНІАН 10 квітня уряд вніс до Верховної Ради проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», яким, зокрема, пропонується збільшити доходи держбюджету на 33,3 млрд грн — до 366,167 млрд грн, зокрема доходи загального фонду на 28,8 млрд грн — до 316,954 млрд грн.

 

 

 

 

 

Список літератури

 

1. Закон України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22 грудня 2011 року № 4282-VІ

2. Показники виконання бюджету України за січень-вересень 2012 року / www.minfin.gov.ua

3.Бюджетний кодекс України:чинне законодавство із змінами та допов. На 2 вересня 2011 року – К.:Алерта;ЦУЛ,2011.-118 с.

4. Конституция Украины от 28.06.1996 г.

5. Законодавчі та нормативні акти України// http://www.uazakon.com

6.Урядовий портал України.//Нормативно-правова база України// http://www.kmu.gov.ua

7. Близнюк О.П., Л.І. Лачкова, В.І. Оспіщев та ін. / Фінанси: Навч. Посіб. / За ред. В.І. Оспіщева. - К.: Знання, 2006.

8.Василик, О. Д. Бюджетна система України : підручник / О. Д. Василик, К. В. Павлюк. – К. : Центр навч. л-ри, 2004. – 544 с. – ISBN 966-83651-43-7.

9.Єпіфанов А.О. Бюджет і фінансова політика України / А.О. Єпіфанов, І.В. Сало, І.І. Дьяконова. — 2-ге вид. — К. : Наук, думка, 2006.

10.Ісмаїлов А.Б. Бюджетний процес та напрями його удосконалення //Фінанси України. - 2002. - № 8. - С.26-28.