Звітність підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Октября 2014 в 10:06, контрольная работа

Краткое описание

З огляду на це він перетворився на міжнародну мову бізнесу – став обов'язковою передумовою успішної діяльності всіх господарюючих суб'єктів. Він тісно пов'язаний із такими науками, як статистика, фінанси, менеджмент, із правовими та соціальними науками.

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. КВАРТАЛЬНА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ
1.1 Призначення та основні вимоги до фінансової звітності…………………….4
1.2 Мета, структура і техніка складання фінансового звіту «Баланс»………….6
1.3 Зміст, форма Звіту про фінансові результати…………………………………8
1.4. Звіт про рух грошових коштів…………………………………………………..14
1.5 Звіт про власний капітал………………………………………………………..16
РОЗДІЛ 2. СУТЬ І ПРИЗНАЧЕННЯ СТАТИСТИЧНОЇ ЗВІТНОСТІ
2.1 Поняття, цілі та завдання державної статистичної звітності…………………19
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………………..24
ВИСНОВКИ…………………………………………….……………………………50
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..51

Прикрепленные файлы: 1 файл

Звітність підприємства 1.docx

— 147.09 Кб (Скачать документ)

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. КВАРТАЛЬНА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ

1.1 Призначення та основні вимоги до фінансової звітності…………………….4

1.2 Мета, структура і техніка складання фінансового звіту «Баланс»………….6

1.3 Зміст, форма Звіту про фінансові результати…………………………………8

1.4. Звіт про рух грошових коштів…………………………………………………..14

1.5 Звіт про власний капітал………………………………………………………..16

РОЗДІЛ 2. СУТЬ І ПРИЗНАЧЕННЯ СТАТИСТИЧНОЇ ЗВІТНОСТІ

2.1 Поняття, цілі та завдання державної статистичної звітності…………………19

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………………..24

ВИСНОВКИ…………………………………………….……………………………50

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..51

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми роботи. З розвитком економічних відносин облік удосконалюється як надбудова суспільної формації, зростає його значення в доказах майнової відповідальності. Поняття обліку є досить широким і багатогранним, так як він пов’язаний з господарською діяльністю людей.

З огляду на це він перетворився на міжнародну мову бізнесу – став обов'язковою передумовою успішної діяльності всіх господарюючих суб'єктів. Він тісно пов'язаний із такими науками, як статистика, фінанси, менеджмент, із правовими та соціальними науками.

Бухгалтерський облік є, так би мовити, літописом діяльності будь-якого господарства, дає йому змогу поновити кожен господарський факт з усіма подробицями. Бухгалтерська інформація надає суцільну, без будь-яких пропусків, картину бізнесу і має найбільшу повноту. Така повнота інформації забезпечує підприємцям достатню свободу в прийнятті управлінських рішень, а підсумкове узагальнення інформації та одержання підсумкових показників, що характеризують діяльність підприємства, здійснюється шляхом складання звітності за звітний період.

Мета курсової роботи полягає в поглиблені знань та отриманні практичних навичок закриття звітного періоду та формування фінансової, податкової та статистчної звітності підприємств.

Структура роботи. В першому розділі курсової роботи описується теоретична частина :квартальна фінансова звітність підприємства, суть та призначення статистичної звітності. Другий курсової роботи є розрахунковим. В ньому досліджується порядок формування звітності умовного підприємства.

 

РОЗДІЛ 1.

КВАРТАЛЬНА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ

 

1.1 Загальні вимоги до фінансової звітності

 

Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Відповідно до ст. 1 Закону про бухгалтерський облік користувачами фінансової звітності є фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень .

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» та п. 4. П(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Фінансову звітніть повинні подавати усі юридичні особи незалежно від організаційно- правової форми господарювання та форми власності, а також представництва іноземних господарських суб’єктів, які забов’язані вести бухгалтерський облікй й надавати фінансову звітність згідно законодавства (Пункт  1  із  змінами,  внесеними згідно з  Постановою КМ N 601 від 27.04.2006 ) [1,с.126].

Фінансова звітність базується на даних бухгалтерського обліку і, оскільки згідно з законом за організацію бухгалтерського обліку відповідає керівник (власник чи уповноважений ним орган), а бухгалтер є особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, то саме ці посадові особи і затверджують своїми підписами фінансову звітність. Вони й несуть відповідальність за повноту, достовірність та неупередженість даних, поданих у фінансовій звітності.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

• придбання, продажу та володіння цінними паперами;

• участі в капіталі підприємства;

• оцінки якості управління;

• оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;

• забезпеченості зобов’язань підприємства;

• визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

• регулювання діяльності підприємства;

• інших рішень.

Квартальна бухгалтерська звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного року, а саме: за січень – березень, за січень – червень, за січень – вересень, а не за квітень – червень або за липень – вересень.

Головні вимоги до звітності — це обов’язковість подання, державна регламентація, своєчасність складання і подання, простота, зрозумілість і загальна доступність, достовірність, єдність методики звітних показників, порівнянність звітних показників за різні періоди, доречність, раціональність, економічність і дійовість. Основні вимоги, що висуваються до звітності, наведені на рис. 1.1. [1,с.128].

 

 

Рис. 1.1. Вимоги для фінансової звітності

 

1.2 Мета, структура і техніка складання фінансового звіту «Баланс»

 

Бухгалтерський баланс є основною формою фінансової звітності. Зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

В П(с)БО 1 використовуються такі терміни: активи, власний капітал, довгострокові зобов’язання, пов’язані сторони, зобов’язання, еквіваленти грошових коштів, фінансові інвестиції, поточні зобов’язання, необоротні активи, оборотні активи, операційний цикл.

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Баланс є основним джерелом інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, дає можливість визначити ліквідність та оборотність ресурсів, наявність власного та запозиченого капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості. За цими даними можна визначити інвестиційну привабливість суб’єкта господарювання, наскільки є надійно і ефективно вкладати у нього інвестиції, придбавати його акції, облігації. Отримання такої інформації є необхідною умовою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень [7].

Розрізняють бухгалтерські баланси таких видів: вступний, періодичний, річний, об’єднувальний, розподільчий, санований, ліквідаційний, зведений, консолідований.

Вступний баланс складають на початку діяльності підприємства. Він відображає активи і пасиви, які сформовані його засновниками на дату створення суб’єкта господарювання.

Періодичний баланс складається протягом календарного року за звітними періодами (місяць, квартал).

Річний баланс відображає фінансовий стан підприємства на кінець звітного року.

Об’єднувальний баланс складається у разі злиття кількох підприємств в єдине об’єднання на правах юридичної особи.

Розподільний баланс складається в разі реструктуризації великих підприємств, поділу їх на декілька менших за обсягом підприємств з правами юридичної особи.

Санований баланс найчастіше складається у тих випадках, коли підприємству загрожує банкрутство. Його складають із залученням незалежного аудитора ще до закінчення звітного періоду з метою показати реальний фінансовий стан підприємства.

Ліквідаційний баланс складається у разі ліквідації підприємства.

Зведений баланс складається підприємством, до складу якого входять реструктуризовані підприємства або окремі господарства, виділені на самостійний баланс.

Консолідований баланс передбачає включення до його складу всіх підприємств однієї компанії, фірми, концерну з правом юридичної особи [10,с.210].

Статті Балансу згруповані в розділи — три в активі Балансу та п’ять у пасиві.

В активі балансу подано розділи, у яких згруповані ресурси підприємства, що ними воно володіє на звітну дату.

У першому розділі активу Балансу відображається вартість необоротних активів: нематеріальних активів, основних засобів, капітальних інвестицій, довгострокових фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості.

У другом у розділі активу відображається вартість оборотних активів: запасів; дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги; дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів тощо; поточних фінансових інвестицій; грошових коштів та їх еквівалентів.

У третьому розділі відображаються витрати, які мали місце у попередніх звітних періодах, але належать до наступних звітних періодів.

У першому розділі пасиву вміщується інформація про власний капітал підприємства — статутний, пайовий, додатковий вкладений, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток) тощо.

У другому розділі пасиву відображається вартість сформованих резервів на забезпечення наступних витрат і платежів — на виплату відпусток, додаткових пенсій, гарантійних зобов’язань, а також отримані цільові фінансування та надходження.

У третьому розділі пасиву наводиться інформація про довгострокові зобов’язання — довгострокові кредити банків, отримані позикові кошти, заборгованість за виданими довгостроковими векселями тощо.

У четвертому розділі пасиву відображається інформація про поточні зобов’язання — короткострокові кредити банків та позики, короткострокові векселі видані, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточні зобов’язання за розрахунками з одержаних авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці та за іншими розрахунками.

У п’ятому розділі пасиву відображаються доходи майбутніх  періодів — доходи, які отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, але які відносяться до наступних звітних періодів.

 

1.3 Зміст, форма Звіту про фінансові результати

 

Метою складання такого звіту є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період. Він ілюструє активність і результативність діяльності підприємства і являє собою базу для прогнозування його майбутньої господарської діяльності [6].

Бланк звіту про фінансові результати (про сукупний дохід) підприємства (форма №2) затверджено наказом Мінфіну N 73 від 07.02.2013 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»». Форма застосовується починаючи зі звіту за І квартал 2013 р. та є частиною фінансової звітності підприємства. Звіт складається з 4-ох розділів:

 1 — Фінансові результати;

 2 — Сукупний дохід;

 3 — Елементи операційних витрат;

4 — Розрахунок показників  прибутковості акцій.

У квартальній фінансовій звітності підприємства для порівнянності слід обов’язково наводити показники про фінансові результати (графа 4 ф. № 2) за попередній (минулий) рік [10,с.216].

Звіт складається з 4-х розділів, кожен з яких має свою мету і функції. Розглянемо їх окремо.

Розділ I «Фінансові результати»

У цьому розділі розраховується фінансовий результат діяльності підприємства за звітний період — прибуток або збиток. Нюанси визначення цього показника страховими компаніями, торгівцями цінними паперами тощо наведені у Методрекомендаціях №433.

Спочатку визначається різниц між чистим доходом від реалізації товарів, робіт, послуг та їхньою собівартістю. Додатна різниця є валовим прибутком підприємства, а від’ємна — валовим збитком.

Чистий дохід у цьому випадку — це дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у т. ч. платежі від оренди об’єктів інвестиційної нерухомості) за мінусом наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Відтак визначаємо фінансовий результат від операційної діяльності підприємства (прибуток або збиток):

— до валового прибутку додаємо або від валового збитку віднімаємо суми інших операційних доходів. До них належать: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках у банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття, дохід від списання кредиторської заборгованості, одержані штрафи, пені, неустойки тощо;

Навіть якщо цей вид діяльності є основним видом діяльності підприємства, доходи від оренди у будь-якому разі відображаються у складі інших операційних доходів.

— від валового прибутку віднімаємо або до валового збитку додаємо суми адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. До інших операційних витрат належать: собівартість реалізованих виробничих запасів, необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття; відрахування на створення резерву сумнівних боргів і суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості; втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні (фінансові) санкції; відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а також усі інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включаються до собівартості продукції (товарів, робіт, послуг).

Информация о работе Звітність підприємства