Заробітна плата: поняття та види, регулювання заробітної плати, форми та системи оплати праці, облік доплат і надбавок при відхиленні від з

  У разі застосування бригадної форми організації праці здійснюється доплата бригадирам, які не звільнені від основної роботи, за керівництво бригадою. Ці доплати за чисельності бригади від 5-ти до 10-ти осіб становлять 10 % і понад 10 осіб — 15 % тарифної ставки за умови виконання всією бригадою норм виробітку в середньому за місяць.

  Існують доплати за роботу в понаднормований час. До понаднормованого часу належить час, відпрацьований у звичайний робочий день понад тривалість, установлену для даної професії; час, відпрацьований у передвихідні і передсвяткові дні понад установлену тривалість; час, відпрацьований у ті дні, які за установленим графіком мають бути вихідними. Понаднормові роботи обмежені і можуть виконуватися лише з дозволу профспілкового комітету. Для кожного робітника і службовця вони не можуть перевищувати 120 год. на рік і 4 год. протягом двох днів підряд. До цих робіт не можуть залучатися вагітні жінки, матері, котрі годують дітей, підлітки. Розмір доплат установлюється від 50 до 100 % тарифної ставки.

  Подальше підвищення ролі тарифної системи як стимулятора підвищення кваліфікації працівників та їхніх трудових досягнень пов’язано з розширенням застосування надбавок за професійну майстерність.

  Введення надбавок за професійну майстерність створює новий стимул для підвищення кваліфікації. Основними критеріями професійної майстерності є такі: висока якість праці, систематичне виконання норм виробітку і нормованих завдань, точне дотримання технологічної і виробничої дисципліни, суміщення професій і операцій. Надбавки установлюються працівникам, які пропрацювали на підприємстві не менше одного року і визначаються поетапно. Розмір надбавки може підвищуватися один раз за рік.

  Розмір доплат має визначатися двома-трьома кількісними показниками. Наприклад, для верстатників машинобудівних підприємств при встановленні надбавки у розмірі 4 % такими показниками можуть бути: робота на складному устаткуванні не менше одного року; виконання планового завдання на середньому рівні, виконання робіт із здаванням з першого пред’явлення 95—97 % продукції; за встановлення надбавки 8 % — робота на складному устаткуванні від одного до трьох років, виконання завдання вище середнього на 3—5 %, виконання робіт із здаванням з першого пред’явлення 97—99 %; у разі встановлення надбавки 12 % —  
робота на складному устаткуванні понад три роки, виконання завдання вище середнього рівня на 5—7 %, виконання робіт із здаванням з першого пред’явлення — понад 99 %.

  Висококваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, які потребують високої професійної майстерності і великого виробничого досвіду, розміри доплат можуть бути збільшені: робітникам IV розряду — до 16 %, V — до 20 % і VI — до 24 % тарифної ставки.

З урахуванням особливостей виробництва  на окремих підприємствах доцільно конкретизувати показники високої  професійної майстерності. До них належать: високоякісне виконання робіт протягом певного періоду; систематичне досягнення вищих показників порівняно із середніми показниками з тієї самої професії, періодичне виконання робіт вищого розряду, робота на особливо складному устаткуванні, суміщення професій, дотримання трудової і виробничої дисципліни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Синтетичний та аналітичний облік заробітної плати

Розрахунки з оплати праці ведуть на синтетичному рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам". На цьому рахунку ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці за всіма її видами, а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).

Рахунок 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" має такі субрахунки:

661 "Розрахунки за  заробітною платою";

662 "Розрахунки з  депонентами";

663 "Розрахунки за  іншими виплатами".

На першому субрахунку відображають суми нарахованої заробітної плати працівникам підприємства, які належать як до облікового, так і до необлікового складу.

На другому субрахунку відображають суми невиплаченої (депонованої) заробітної плати, які перераховуються  з першого субрахунку, якщо працівник  з будь-яких причин в установлений термін не одержав нарахованої йому суми.

За кредитом субрахунка 661 облічують суми нарахованої заробітної плати і виплати, які не входять до фонду оплати праці.

За дебетом субрахунка 661 відображають виплачені суми, включаючи  вартість натуральної оплати, всі  види утримань із оплати праці, депонування сум невиплаченої заробітної плати.

За рахунком 66 може бути розгорнутий залишок: кредитовий, який відображає заборгованість господарства працівникам підприємства за заробітною платою, а дебетовий, що показує заборгованість працівників господарству за заробітною платою.

Відображення нарахованої  оплати праці на витрати підприємства можна здійснювати трьома способами:

• за допомогою рахунків класів 8 і 9
• малими і неприбутковими підприємствами тільки за допомогою рахунків класу 8

 Синтетичний облік  розрахунків з оплати праці ведеться в Журналі-ордері № 5-Б с.-г.

Журнал-ордер відкривається  на місяць. В Журналі-ордері № 5-Б  с.-г. відображають нараховану заробітну  плату та пов'язані з нею суми відрахувань на соціальні заходи та забезпечень майбутніх витрат. Крім того в Журналі-ордері ф. № 5-Б с.-г. виділено окремий розділ для відображення дебетових оборотів за рахунками 47,65,66. Підставою для відображення дебетових оборотів є Розрахунково-платіжні відомості або Книга обліку розрахунків з оплати праці.

Розподіл оплати праці та відрахувань на соціальні заходи за об'єктами обліку відображається у "Зведеній відомості нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об'єктами обліку" ф. №5.1 с.-г. Ця відомість складається на підставі первинних документів з обліку праці, накопичувальних відомостей, журналів обліку витрат. У ній відображають кількість відпрацьованих людино-годин, суму нарахованої оплати праці та відрахувань від неї на соціальні заходи. Відомість є підставою для записів у Звіти про витрати. Відомість аналітичного обліку (ф. № 5.4 с.-г.) за рахунком 65 "Розрахунки за страхуванням" і складання журналу-ордера ф. № 5-Б с.-г.

Для контролю за використанням  фонду оплати праці і станом розрахунків  з оплати праці з робітниками  і службовцями складається Зведена відомість за розрахунками з робітниками і службовцями ф. № 5.3 с.-г. Ця відомість складається на підставі показників розрахунково-платіжних відомостей за звітний місяць або Книги розрахунків з оплати праці.

У відомості узагальнюються дані загалом по підприємству: про суму нарахованої оплати праці, суми оплати праці, виданої готівкою в поточному місяці, про розміри депонованої оплати праці, а також суми утримань по їх видам. За даними цієї відомості виписується чек на одержання грошей з поточного рахунка банку, а також для одержання даних для перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, утриманого із заробітної плати та інші утримання. За цією самою відомістю складають довідки про використання фонду оплати праці. Підсумок нарахованої оплати праці за відомістю ф. № 5.3 с.-г. звіряють з показниками Журналу-ордера ф. № 5.3 с.-г. Суми виплат і утримань з оплати праці звіряють з журналами-ордерами №№ 1 с.-г., ЗА с.-п, ЗГ с.-г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
Висновок

Пропозиція праці виходить від людини, яка шукає роботу. Працівник хоче одержати найбільшу вигоду від продажу своєї послуги. Він прагне продати свої трудові здібності найвигідніше. Пропозиція робочої сили може залежати також від неекономічних факторів, наприклад, від віддаленості роботи від місця проживання, сімейних обставин, престижності роботи, її режиму, екологічних умов, психологічної атмосфери в колективі і подібного.

На заробітну плату  впливають також політика держави  та профспілки. Для багатьох людей  держава є роботодавцем — наприклад, для вчителів, лікарів, водіїв міського транспорту, військовослужбовців, працівників державних підприємств, державних установ і багатьох інших. Вплив держави на умови праці в державному секторі більший, ніж у приватному.

Держава має певний вплив на умови праці і в приватному секторі. Наприклад, на приватний сектор поширюється встановлена державою мінімальна заробітна плата, соціальні відрахування до пенсійного фонду, фонду зайнятості. Держава визначає тривалість робочого дня, тижня, мінімальну тривалість оплачуваної відпустки, умови виходу на пенсію, порядок звільнення, прийняття на роботу та інше.

Вплив профспілок. Наймані  працівники об'єднуються в профспілки для того, щоб колективно впливати на умови найму робочої сили. Основним питанням тут є заробітна плата. Впливати на ставки заробітної плати профспілки можуть шляхом укладання угод між профспілками і роботодавцями. Такі угоди можуть укладатися на трьох рівнях: 1) на рівні підприємства — колективний договір між профспілковим комітетом і адміністрацією; 2) на рівні галузі — тарифна угода між галузевою профспілкою та урядом або об'єднанням підприємців; 3) на рівні держави — тарифна угода між федерацією профспілок та урядом або союзом підприємців. Такі угоди укладаються переважно на рік. У них визначаються умови праці, соціальні і технічні умови виробництва та інше.

 

 

Список використаної літератури.

 

1. Закон України “Про  бухгалтерський облік і фінансову  звітність в України” від 16.07.99, № 996 - ХІV.

2. Закон України «Про  оплату праці»

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань  і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99, № 291.

4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджено Міністерства  фінансів України від 30.11.99, № 291.

       5. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. — 5-те вид., оновлене. Затверджено МОН / Грішнова О.А. — К., 2011. — 390 с.

      6. Огійчук М.Ф. Фінансовий та управлінський облік за національними стандартами: Підручник / М. Ф. Огійчук, В. Я. Плаксієнко, М. І. Беленкова та ін. / За ред. проф. М. Ф. Огійчука. – 6-те вид., перероб. і допов. – К. : Алерта, 2011. – 1042 с.       

       7. Трудове право: підручник, за ред. Жернакова В.В.

        8. www.vobu.biz – «Все про бухгалтерський облік»