Сутність та порядок безготівкових розрахунків

При виставленні непокритого  акредитива в банку покупця списання коштів на суму відвантажених товарів  проводиться з рахунку покупця, а у разі відсутності на ньому  грошей операції здійснюються в порядку, викладеному для непокритого  акредитива, виставленого в банку  постачальника.

При розрахунках акредитивами важливе значення має встановлення строку їх дії. Оскільки цей показник прямо впливає на розмір відволікання коштів з обороту платника, останньому надається право встановлювати  строк дії акредитива, проте не більше ніж 15 днів з дня відкриття, не враховуючи нормативний термін пересилання  документів між банками. У разі необхідності, за поданням платника керівник банку-емітента може продовжити строк дії акредитива ще на 10 днів. Установлений строк вказується в заяві на акредитив, а зміна  його додатково повідомляється виконуючому  банку і бенефіціару.

У день, указаний на акредитиві, виконуючий банк здійснює останні платежі  за розрахунковими документами бенефіціара і наприкінці цього дня закриває акредитив. При цьому залишок коштів на рахунку “Розрахунки акредитивами”, якщо він відкритий у виконуючому банку, списуються і пересилаються в банк-емітент, де вони зараховуються на рахунок платника. Якщо покритий акредитив відкритий у банку-емітенті, то цей останній стежить за дотриманням строку його дії і закриває наприкінці дня, вказаного в заяві на акредитив, плюс термін пересилання документів між банками, списавши залишок коштів з рахунку “Розрахунки акредитивами” на поточний рахунок платника. Про закриття акредитива він повідомляє виконуючому банку.

Акредитив може закриватися  достроково за згодою постачальника  і покупця, якщо акредитив безвідзивний, або однією стороною, якщо він відзивний.

5. Розрахунки векселями. Розрахункова діяльність комерційного банку полягає також у виконанні доручень клієнтів по оплаті векселів. При цьому банки здійснюють такі операції:

1. інкасування векселів (послуга,  що надається векселедержателю).

2. доміциляція векселів (послуга, що надається векселедавцю).

Інкасування векселя - це виконання  банком доручення векселедержателя на стягнення платежу з боржника. За цю послугу банк стягує плату. Прийнявши  на інкасо вексель, комерційний банк повинен своєчасно переслати  його до комерційного банку за місцем платежу і повідомити платника про  інкасування векселя [19].

Сплативши вексель, комерційний  банк платника письмово повідомляє про  це банк векселедержателя, а сам  вексель вручає платнику.

Якщо вексель не оплачений  у день настання строку платежу, комерційний  банк повинен на наступний день передати його нотаріусу для протесту. Комерційний  банк несе відповідальність за наслідки непред'явлення векселя до протесту.

Неоплачений вексель разом  з актом протесту повертається банком векселедержателю на його вимогу.

Доміциляція векселя полягає в дорученні векселедавця комерційному банку сплатити по векселю в установлений строк за рахунок завчасно внесеної в банк суми або стабільного залишку грошей, що повинні бути на рахунку. Свою згоду бути доміциліатом банк висловлює на лицьовому боці векселя відповідним написом [25].

Для більш широкого використання векселів у розрахунках необхідні  стабільність економічних відносин, довіра суб'єктів один одному та високий  рівень розвитку вексельного права, які в Україні ще не створені достатньою мірою.