Скласти план впровадження інновацій у фірмі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЗВ’ЯЗКУ

 

 

 

Пробна кваліфікаційна робота

З професії «Адміністратор»

На тему: "Скласти план впровадження інновацій у фірмі"

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Коваль І.М.

Перевірила майстер в/н:

Неврова О.О

 

 

 

 

 

Київ-2013

ЗМІСТ:

1. Визначення «інновація».
2. Класифікація інновацій.
3. Необхідінсть інновацій.
4. Типи інновацій.
5. Сутність інноваційних процесів.
6. Об'єкти та суб'єкти інноваційної діяльності.
7. Формування інноваційної політики підприємства (технічна, маркетингова і т д.).
8. Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Визначення «інновація»

У науковій літературі зустрічається  безліч різних визначень поняття  «інновація». Термін «інновації» у XIX столітті пов’язувався зі змінами, викликаними спонтанними взаємодіями різних культур. На початку XX століття він перекочував спочатку в технічну сферу, а потім в економічну теорію, де інновації почали розглядати як найважливіший засіб подолання циклічних криз. Ось яке визначення дає американський економіст Н. Терпецький: «Нововведення – це ті видимі засоби, за допомогою яких наукові відкриття перетворюються в соціальні чи економічні зміни». А канадське статистичне управління вважає інноваціями трансформацію ідеї в новий або поліпшений продукт чи робочий процес, що користується попитом на ринку. Радянський учений В.І. Громов розглядає інновації як «процес, у ході якого наукова ідея чи технічний винахід доводяться до стадії практичного використання і починають давати економічний ефект».

Під терміном нововведення в організаціях розуміють будь-яку  цілеспрямовану, позитивну і прогресивну  зміну матеріальних і нематеріальних елементів (параметрів) організації, тобто  будь-яку зміну, що сприяє розвитку, росту і підвищенню ефективності роботи даної організації. На думку  В. Томпсона, «нововведення є генерування, прийняття і впровадження нових ідей, процесів, продуктів і послуг» . Тобто нововведення – результат наукової праці, спрямований на удосконалювання практики і призначений для безпосередньої реалізації в суспільному виробництві нових ідей.

Як можна бачити з приведених вище визначень, у даний час поняттю  «інновації» надається найширше значення. Сюди входять нові матеріали, нова продукція, нові технології, нові ринки, нові методи управління, нові організаційні  структури.

Таким чином, інновації розглядаються  як явище, як процес, як вид діяльності підприємства з врахуванням їх (інновацій) особливостей, що виявляються протягом усього їхнього життєвого циклу.

Багато вчених пов’язують появу інновацій, насамперед, з науковими  відкриттями. Але, з іншого боку, всі  операції та дії підприємства обумовлені їх економічною доцільністю. Це означає, що поява будь-яких інновацій свідчить про їх необхідність. Й. Шумпетер вважав, що інновація пов’язана з однією із п’яти наступних дій або ж з будь-якою їх комбінацією:

1. виробництво нового товару з якісно новими властивостями;
2. запровадження нового методу, в основі якого не обов’язково лежить нове наукове відкриття;
3. освоєння нового ринку збуту галуззю промисловості країни;
4. отримання нового джерела сировини та напівфабрикатів;
5. введення нових організаційних і інституційних форм.

Потреба підприємства в інноваціях визначається його стратегічними цілями, що є можливим тільки за умови, що ці інновації прямо чи побічно будуть задовольняти існуючі або потенційні ринкові потреби. Ґрунтуючись на даній тезі, можна зробити висновок про те, що інновації є явищем скоріше соціально-економічним, ніж  технічним, хоча і можуть бути впроваджені  в техніку і технологію.

Вважаємо невірною тезу про  те, що інновації пов’язані з  їх комерційним успіхом. Скоріше, незалежність інновацій від результативності їх здійснення обумовлюється вторинністю  ознаки успіху стосовно самого поняття  інновацій, тобто успішність залежить безпосередньо від якості розробки і реалізації інновацій.

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Класифікація інновацій

 

• За змістом:

– продуктові інновації (орієнтуються на виробництво і використання нових (вдосконалених) продуктів у сфері виробництва або у сфері споживання);

– інновації процесу (нові технології виробництва продукції, організації виробництва та управлінських процесів);

– ринкові інновації (відкривають нові сфери застосування продукту або сприяють реалізації продукту чи послуги на нових ринках).

Продуктові інновації  передусім спрямовані на створення  нової споживчої цінності, що приваблює  більшу кількість споживачів. Інновації  процесу, як правило, дають переваги у витратах, продуктивності, якості. Ринкові інновації розширюють межі ринку, на якому працює фірма.

• За ступенем новизни:

– базові (поява нового способу виробництва чи раніше невідомого продукту, які започатковують або дають імпульс розвитку нової галузі, наприклад, винайдення парового двигуна, атомної енергії, радіо, напівпровідників тощо);

– вдосконалені (упровадження нових видів виробництв, що реалізують інноваційний потенціал базової інновації; вони дають змогу поширювати і вдосконалювати базові покоління техніки, створювати нові моделі машин і матеріалів, покращувати параметри продукції, яка випускається);

– псевдоінновації (інновації, які залучаються фірмами у технологічний процес чи продукт, щоб затримати зниження норми прибутку і продовжити життєвий цикл вдосконаленої інновації, наприклад, зміна дизайну товару, матеріалу, з якого він виготовляється; зміна способу рекламування тощо).

• За стадією виробничого процесу:

1. інновації на вході в підприємство як систему;

2. інновації на виході з підприємства;
3. інновації структури підприємства.

• За видом діяльності:

1. технологічні інновації;
2. виробничі інновації;
3. економічні інновації;
4. торговельні;
5. соціальні;
6. управлінські.

• За інтенсивністю інноваційних змін:

- інновації нульового порядку (регенерування вихідних властивостей);

- інновації першого порядку (кількісна зміна);

- інновації другого порядку (перегрупування чи організаційні зміни);

- інновації третього порядку (адаптаційні зміни);

- інновації четвертого порядку (новий варіант);

- інновації п’ятого порядку ("нове покоління");

- інновації шостого порядку (новий "вид");

- інновації сьомого порядку (новий "рід").

• За рівнем об’єктивного та суб’єктивного сприйняття:

1. абсолютна новизна – фіксується за відсутності аналогів даної новації;

2. відносна новизна – інновацію було застосовано на інших об’єктах або ж здійснено оновлення одного з елементів виробу системи в процесі поточної модернізації;
3. умовна новизна – виникає внаслідок незвичайного сполучення раніше відомих елементів;
4. суб’єктивна новизна – новизна для певних споживачів, які раніше не були знайомі з даним продуктом.

• За причинами виникнення:

1. Реактивні – інновації, що забезпечують виживання та конкурентоспроможність фірми на ринку, виникаючи як реакція на нові перетворення, здійснювані основними конкурентами;
2. Стратегічні – інновації, впровадження яких має випереджувальний характер з метою отримання вирішальних конкурентних переваг у перспективі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Необхідність  інновацій

Необхідність інновацій  усвідомлюють усі суб’єкти господарювання і чим радикальніші ці нововведення, тим довше зберігатимуться конкурентні  переваги підприємства. Однак, прийняття  рішення щодо залучення у виробничий чи обслуговуючий процес конкретної новації здійснюється не лише з огляду на абсолютну новизну, а й з  погляду доцільності та економічної  вигідності її освоєння на підприємстві, на ринку, для груп споживачів. І, якщо правильно оцінено ринкову ситуацію, враховано всі обставини, які можуть викликати інтерес споживача до продукту, який не є абсолютно новим, але сприйматиметься достатньою кількістю покупців як такий, що має нову споживчу вартість на момент його прогнозного виведення на ринок, то економічні результати фірми, яка випустила цей продукт, можуть бути істотними.

Інновації часто залежать від зовнішніх потоків інформації: інформаційного обміну між підприємствами, створення загальних лабораторій, дослідницьких центрів, венчурних  підприємств, залучення науково-дослідних  організацій до освоєння інновацій, участі у професійних співтовариствах, інформації про ринок, споживачів, постачальників, конкурентів. На практиці, інформація, що надходить ззовні, обробляється, і доповнена внутрішньофірмовою інформацією, перетворюється у новий  фактор активізації інноваційної діяльності підприємства.

Значення інновацій у  житті підприємства можна охарактеризувати як життєву необхідність для розвитку підприємства, забезпечення його конкурентоздатності  в довгостроковому періоді. Без  здійснення інноваційної діяльності підприємство перестане вносити корективи  у свою продукцію, технологію, методи і стиль управління, тобто перестане  враховувати реалії ринкових потреб, що постійно змінюються, а отже, перестане  розвиватися відповідно до зовнішнього  середовища, яке змінюється, а значить  перестане бути ефективним щодо споживачів і втратить свою ринкову позицію.

Власне кажучи інновації  є реакцією підприємства на прогнозовані чи фактичні зміни в середовищі його функціонування. Оскільки зовнішнє середовище постійно змінюється, повинні відбуватися  адекватні зміни у внутрішньому середовищі підприємства, тобто останнє  має здійснювати інновації, інакше його внутрішнє середовище не буде відповідати вимогам зовнішнього.

Тобто інновації обумовлюють  комерційні успіхи в майбутньому. Фактично інновації є, з одного боку, показниками  конкурентноздатності підприємства, з  іншої, забезпечують цю конкурентноздатність.

Значення цих результатів  для економічної науки й практики полягає в тому, що запропонована  класифікація інновацій дозволяє: здійснювати  «прив’язку» до типу інновацій того чи іншого типу стратегії; а відтак створювати економічні механізми й  організаційні форми управління в залежності від типу інновацій; визначати положення, форми реалізації і просування інновацій, що також  будуть різні в залежності від  типу інновацій.

Інновації відіграють надзвичайно  важливу роль у розвитку загальнолюдської цивілізації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Типи інновацій

• товарна — впровадження нового продукту;
• технологічна — впровадження нового методу виробництва;
• ринкова — створення нового ринку товарів і послуг;
• маркетингова — освоєння нового джерела постачання сировини;
• управлінська — реорганізація структури управління;
• соціальна — впровадження заходів з метою покращення життя населення;
• екологічна — впровадження заходів з питань охорони довкілля.

Виділимо основні  поняття інноваційної діяльності.

Нововведення – "введення інновацій", "введення новин", "введення нового".